Among the public figures in Russia who denounce Putin are many who once helped him construct the country as it is now but later “saw the light” after the full-scale invasion and began saying “No to War” — whatever that may mean.
Під час онлайн-тренінгу, що відбувся 9 і 10 січня, редактори та журналісти дізналися, за якими критеріями медіаексперти оцінюють якість контенту та зробили самооцінку, виокремили риси, притаманні ідеальному сучасному медіа (серед них, окрім оперативності та достовірності – позитивність!), обговорили шляхи урізноманітнення використовуваних жанрів та наповнення тематичних сторінок розважально-пізнавального змісту.
У 2008 році кандидат в президенти США Барак Обама вперше в історії активно використовував Facebook, MySpace, Twitter, Youtube та інші інтернет-платформи для просування своєї персони. Британське видання The Guardian називало ці перегони “Фейсбук-вибори”. За Обаму тоді проголосувало близько 70% серед молодих американців до 25 років, що стало одним з ключових факторів перемоги кандидата.
Колишній заступник глави Адміністрації Віктора Януковича Андрій Портнов звернувся до учасників Медіаруху, а також українських медійних та громадських організацій із заявою про тиск з їхнього боку.Портнов заявив про тиск з боку журналістів і активістів, назвавши їх «організованою групою».
Джинса у закарпатських газетах майже відсутня і була зафіксована в одному виданні – газеті “РІО”, яке і до того розміщувало матеріали без маркування. Варто зауважити, що видання «Панорама» почало активно маркувати комерційну рекламу, хоча згідно з попередніми моніторингами цього не робило. Суттєво підвищився відсоток запозичених матеріалів, а також зросла кількість власних матеріалів у газетах. Тільки 7% від матеріалів складають новини на тему війни та ЗСУ. Найкраще стандартів дотримувалися видання «Панорама» (10,63), «Закарпаття.онлайн» (10,88 бали) та «Мукачево.нет» – 10,81. Варто відзначити, що видання «Мукачево.нет» маркує рекламні матеріали на 100%.
Українські регіональні видання отримали середній бал за дотримання стандартів – 9,6 із 12 можливих. Такі оцінки залишаються стабільними упродовж тривалого часу. Найбільш проблемними були стандарти балансу думок та повноти. Деякі видання отримали за перший стандарт оцінки, близькі до нуля, це означає, що в основному у публікаціях була наявна тільки одна точка зору.
Відсоток матеріалів із ознаками замовності незначний, як це і було протягом року. Майже незмінними залишаються і герої «джинси»: партії «Слуга народу» та «Батьківщина». Деякі видання просували й місцеву владу. Одне із закарпатських видань рекламувало «людину від Господа Бога», яка нібито здатна допомогти людям у складних ситуаціях: «подолати згубні звички», «зняти негатив». Розповідали у матеріалах із ознаками замовності про Юлію Тимошенко, яка «викрила «загублені» у бюджеті «мільярди», а також про закупівлю дронів для фронту від партії «Слуга народу»: депутати нібито використали для цього «своє безпосереднє фінансування».
Щодо тем, то у газетах найбільше було матеріалів із категорії «інше» (розваги, поради, реклама), писали і про життя місцевої громади та велику війну. На сайтах найчастіше висвітлювали війну та кримінал.
Повідомлення без чітких посилань на джерела, без балансу думок та повноти становили основу контенту популярних регіональних телеграм-каналів України. «Нам пишуть», «щось коїться», «нам повідомляють» – такі вислови використовувалися у деяких дописах, щоб позначити походження інформації. Тож під час Великої війни читачі цих ресурсів здебільшого отримували неперевірені повідомлення з анонімних джерел.
Контенту із ознаками замовності не так багато. Основна проблема – це неналежно маркована реклама, на деяких каналах рекламним міг бути кожен десятий пост. Кількість офіціозу незначна, здебільшого він спостерігався на телеграм-каналах Півдня України. «Джинси» – одиничні випадки. Просували нардепів та бізнес.
Щодо тем, то найбільше писали про Велику війну Росії проти України, життя цивільних під час війни, кримінал та життя місцевої громади.