Учасники медіа-дискусії в Чернігові обговорили стан справ із висвітленням проблем волонтерів та переселенців

Оприлюднено Оприлюднено в Заходи, Новини

Деякі чернігівські ЗМІ замовчують війну, про проблеми переселенців і волонтерів наче «забули»,
а роботу психологів щодо реабілітації ветеранів АТО та членів родин загиблих часто зводять нанівець.

Таких невтішних висновків дійшли учасники медіа-дискусії на тему «Чи сприяють чернігівські журналісти комунікації між владою, ветеранами АТО, переселенцями, волонтерами та ЗМІ?»

Про інформаційні потреби зазначених категорій та проблемні моменти, що виникають у налагодженні комунікації, йшлося 27 травня в медіа-центрі «Моє місто». В обговоренні взяли участь медіа експерт, виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко та відомий журналіст, редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані.

У медіа дискусії взяли участь директор Департаменту інформаційної політики ОДА Андрій Подорван, завідувач сектору у Чернігівській області Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО Альберт Черешко, психолог, керівник центру «Ресурс» Світлана Ющенко, координатор «Кримської громади Чернігова» Світлана Кузіна, старший бібліограф обласної наукової бібліотеки ім.В.Короленка, координатор проектів допомоги переселенцям Оксана Плаунова, голова ГО «Єдина родина Чернігівщини», батько воїна-героя Микола Шанський, місцеві журналісти.

chernig22

За словами Світлани Єременко, відповідно до висновків Європейської дослідницької асоціації та моніторингу регіональних медіа, що проводить Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, деякі місцеві та центральні засоби масової інформації замовчують війну, недостатньо інформують про проблеми поранених, родин загиблих, переселенців. «Пройшло два роки з початку війни, але журналісти та редакційна політика деяких видань не сприяють розумінню, що війна відбувається саме тут, в Україні, а не десь там, далеко, – зазначає медіа-експерт. – Складається враження, що у нас все прекрасно, проходять конкурси краси, чемпіонати з риболовлі тощо. Ми маємо приклади, коли в публікаціях про загиблих порушуються етичні норми, переселенців протиставляють представникам місцевої громади, провокують паніку, страх. Не можна цього допускати!»

Ситуацію в чернігівському медіа-середовищі проаналізувала керівник медіа-центру «Моє місто» Вікторія Сидорова. Вона переглянула обласні та міські друковані видання за травень (це, зокрема, газети «Гарт», «Чернігівщина», «Вісник Че», «Деснянська правда» та «Деснянка», а також міські «Семь дней» і «Чернігівські відомості»), а також газету «Світ-інфо», яку видає Петро Антоненко, і яка позиціонується як загальнодержавна. За словами журналістки, жодного матеріалу про волонтерів, які допомагають чи допомагали армії, переселенцям, надають послуги з реабілітації воїнів чи членів родин загиблих, в місцевій пресі за цей період вона не знайшла. Крім того, в травні у друкованих ЗМІ Чернігівщини були майже відсутні будь-які позитивні матеріали про життя-буття вимушено переміщених українців.

– Зокрема, тільки в газеті «Весть» (в номері №20) я знайшла інформацію про те, як родина Тарарощенків з Донецька облаштувалася на новому місці, в Чернігові, познайомилась з новими друзями, налагодила побут, – розповіла Вікторія Сидорова. – Натомість у газеті «Вісник Че» №18 на цілу сторінку розміщено статтю, яка з подробицями розповідає, що родина Д. (прізвище матері-пенсіонерки з донькою, яка має власних дітей названо повністю) не може прижитися в Куликівці. Мовляв, вони постійно сваряться, не працюють, вимагають допомоги, на них постійно скаржаться сусіди, діти не ходять в школу. І через все це з родини забрали хлопчиків, зараз вони перебувають у притулку. Стаття так і називається: « У переселенців забрали дітей», це повідомлення має різко негативне забарвлення.

Дещо інша картина щодо висвітлення проблем ветеранів АТО та їхніх родин. Щоправда, й цієї інформації негусто. Зокрема, в деяких виданнях у травні ця тематика відсутня (це міські «Семь дней» та «Чернігівські відомості», обласні «Гарт» і «Деснянка»). Але варто зазначити, що в травні темою №1 у пресі було вшанування ветеранів ІІ Світової війни. Це розповіді, спогади, інтерв’ю з ветеранами. Якщо ж говорити про війну, яка триває зараз на Сході України, то зазначені видання подавали інформацію про мобілізацію, як чернігівські творчі колективи побували з культурним десантом на Донбасі, як учні навчальних закладів проводять ярмарки та збирають допомогу армії тощо (тобто по факту).

– Висвітлення життя ветеранів та членів родин загиблих, на жаль, у чернігівських ЗМІ часто зводиться до того, хто де загинув, де поховали, як встановили меморіальну дошку тощо, – дійшла висновку Вікторія Сидорова.

Лідером серед чернігівських видань і за кількістю, і за якістю матеріалів про ветеранів можна назвати газету «Деснянська правда», яка на своїх сторінках систематично подає матеріали про воїнів, є рубрика «Героям слава!». Це живі інтерв’ю.

Аналітичні матеріали про події, що відбуваюся на Сході України, систематично подає лише газета «Світ-інфо». Це, зокрема, стаття «Дипломатія з агресором» (№78, 5 травня), «Донецьк вимагає: «Хунто, дай грошей!» (до речі, це передрук з «Української правди») та інші. Взагалі ця газета в кожному номері дає цікаві історичні розвідки, дослідження, аналітичні публікації.

До речі, саме на важливості вивчення власної історії наголосив гість медіа-центру Вахтанг Кіпіані. За його словами, саме глибоке знання української історії є ключиком до розуміння подій, які розгортаються на наших очах на Сході України, а також є свого роду «страховкою» від повторення помилок. «Зло, якщо його не викрити, буде повертатися та бити нас знову й знову!» – наголошує відомий журналіст.

За словами представників громадськості, краща ситуація з висвітленням проблем зазначених вразливих категорій на радіо та телебаченні. Так, сюжети про волонтерів, про буття воїнів АТО та їхніх родин з’являються на наших телеекранах та в радіо-ефірі кілька разів на тиждень. Обласне переважно телебачення дає повідомлення по факту: щось десь відбулося, пройшло вшанування ветеранів чи зустріч з патріотичного виховання, діти загиблих повернулися з відпочинку за кордоном, діляться враженнями тощо. На обласному радіо така тематика постійно звучить і в новинах, і в програмах. Зокрема, щотижня виходить програма «Захисник Вітчизни», яку веде журналіст Андрій Тіток, котрий сам нещодавно демобілізувався. Виходить програма «Єднаймося, українці!» Олени Кияшко.

На ТРК «Новий Чернігів» представників ГО, волонтерів, частенько запрошують в якості спікерів на ефіри. Телеканал «Дитинець» повідомляє, що у них журналісти часто виконують роль інформатора, розповідають, куди звертатися, як зареєструватися, як отримати допомогу, консультацію юриста. Щоправда, подача інформації часто залежить від професійності журналіста та редакційної політики загалом.

Зокрема, психолог Світлана Ющенко загострила увагу на тому, що статті в певних чернігівських ЗМІ нівелюють старання волонтерів, знецінюють їхню діяльність і навіть травмують ветеранів АТО, членів родин, які втратили своїх близьких людей. «Яким чином можна вплинути на таких журналістів і такі редакції?» – запитувала керівник центру «Ресурс». Учасники медіа-дискусії обмінялися думками з цього приводу, а основний висновок сформулювали так: «Журналіст має готуватися до розмови з ветераном, з переселенцем, рідними загиблого. Він має розуміти, яких тем потрібно торкатися дуже обережно, тактовно, перевіряти інформацію, дотримуватися кодексу журналістської етики. Журналіст завжди несе відповідальність за ту інформацію, яку пропонує суспільству, а в час війни суспільна відповідальність ЗМІ посилюється в рази!»

Захід проводився Інститутом демократії імені Пилипа Орлика (Київ) за підтримки USAID через Інтерньюз Нетворк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *