31 травня в Запорізькому прес-центрі «Журналіст» відбувся круглий стіл на тему: «Інформаційні потреби внутрішньо-переміщених осіб: як покращити комунікацію між владою, переселенцями, НДО, волонтерами та ЗМІ і забезпечити доступ до важливої інформації».
Зі словами вітання до учасників круглого столу звернулися гості України – провідний експерт проектів програми розвитку Міністерства міжнародних справ Канади Тара Пейнтер та перший секретар програми розвитку Посольства Канади в Україні Амаль Ель-Атіфі, які приїхали до Запоріжжя з організаторами заходу. Вони підкреслили важливість теми, яка буде обговорюватись, і для переселенців, і для всього українського суспільства. Бо плідні і дієві комунікації всіх суб’єктів цього важливого і непростого процесу, який став результатом воєнних дій на сході України, – один із шляхів до порозуміння і встановлення миру. Ми всі – і українці, і міжнародна спільнота до цього прагнемо, і для цього працюємо. – підкреслили вони.
Тон дискусії на засіданні круглого столу задала консультант із зв’язків з медіа Інтерньюз Валентина Кузик. Вона ознайомила присутніх із ситуацією, що слалася з обговорюваного питання в цілому в Україні і, зокрема, в Запорізькій області. Згідно з висновками Європейської дослідницької асоціації та моніторингом регіональних медіа, що провів Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, місцеві та центральні засоби масової інформації недостатньо інформують про проблеми переселенців. Вимушені переселенці не довіряють місцевим ЗМІ. Внутрішньо переселені особи також не мають задовільного доступу до офіційної інформації: часто не знають про рішення місцевої та центральної влади. Згідно досліджень, проблемам переселенців присвячено всього 1% матеріалів у медіа. Якої інформації потребують переселенці, чому їх потреби не можуть задовольнити ЗМІ, як покращити комунікацію? Ці питання обговорювались під час круглого столу. Спочатку висловилися доброчинні організації, волонтери, самі переселенці, журналісти, а представники влади послухали їхні думки з обговорюваного питання, дізналися, які проблеми їх турбують, а вже потім висловили своє бачення ситуації та шляхів поліпшення комунікацій між внутрішньо переміщеними особами та суспільством у всіх напрямках.
Тож, розмову за круглим столом розпочали представники громадських організацій, які опікуються роботою з переселенцями, розповіли про свою діяльність, висловили думки щодо створення більш ефективних комунікацій з ними. Зокрема, голова БФ «За правду» Валерій Зотов. Ця доброчинна організація однією з перших почала працювати з переселенцями, поставивши собі за мету допомогти їм не тільки матеріально, а й психологічно. Згуртувати їх, підтримати в нових життєвих реаліях, переконати пересічних запоріжців в доброзичливому до них ставленні. «Не все поки що вдається, але досягнуто головне – створена атмосфера довіри та взаємодопомоги. Хоча в цьому напрямку ще треба працювати», – каже пан Зотов.
Голова БФ «Улыбка ребенка» Ганна Чернова розповіла, що ця доброчинна організація разом з органами влади зустрічала на Запоріжжі перших переселенців, і продовжує опікуватися долями людей, які через війну опинилися далеко від своїх домівок – розповіла про заходи, які фонд проводить для переселенців, і що головне – разом з ними. Вона підкреслила, якщо є зустрічний рух, є готовність внутрішньо переміщених осіб йти на контакт, вживатися в запорізьку громаду, то зусилля влади, волонтерів, доброчинних організацій і пересічних запоріжців дають прекрасний результат.
Своїми думками поділився з присутніми Олексій Нагорний, представник БФ «Сантіс», який діє на донорські кошти, і веде роботу з дітьми внутрішньо переміщених осіб, допомагає організувати позашкільне навчання і дозвілля, соціалізувати дітлахів. Він відзначив активну роботу запорізьких ЗМІ по висвітленню життя дітей, які волею долі опинилися на нашій землі. Всі комунікації повинні бути спрямовані на те, щоб ці діти почувалися своїми в нашій запорізькій громаді, на нашій землі.
Далі до дискусії підключилися представники внутрішньо переселених осіб – Тетяна Сидоренко та Анастасія Перепелиця. Тетяна Сидоренко – одна з тих, хто приїхавши до Запоріжжя, не сиділа, склавши руки і чекаючи, доки хтось буде вирішувати проблеми переселенців. Сама стала співзасновником громадської організації “Донбасская инициатива “Мост”. Так само активно почала своє життя на новому місці і Анастасія Перепелиця, була волонтером, нині – в.о. радника міністра соціальної політики України з питань внутрішньо переміщених осіб у Запоріжжі.
Вони зазначали недостатність або незрозумілість офіційної інформації для переселенців, певні проблеми з її розповсюдженням в районах області. Прозвучали нарікання на адресу центральних телеканалів, які не завжди коректно і виважено подають інформацію про переселенців у своїх програмах. Що стосується запорізьких телеканалів, які досить активно висвітлюють цю тему, про що розповіли на круглому столі учасники дискусії – теле та радіо журналісти, у переселенців є певні проблеми з прийомом цих каналів, оскільки вони не транслюються через супутникове телебачення, яким в більшості користуються внутрішньо переміщені особи.
В.о. радника міністра соціальної політики України з питань внутрішньо переміщених осіб у Запоріжжі Ганна Дворна підтримала думку про необхідність більш тісної та ефективної співпраці з журналістами, особливо ж – в районах та містах області, де менше джерел інформації. Тут важлива роль місцевої преси та її активна позиція в цих питаннях.
Керівники ЗМІ та журналісти, які пишуть на тему переселенців, Маргарита Галич «Радіо Запоріжжя», Яна Милованова, газета «Субота плюс», Юлія Тимошенко, телеканал «Студія «Мелітопольський район», Валентина Манжура, відповідальний секретар запорізької організації Національної спілки журналістів України та інші, в свою чергу, розповіли, як вони особисто та в цілому запорізькі мас-медіа, висвітлюють життя і проблеми внутрішньо переміщених осіб. Погоджуючись з зауваженнями, журналісти водночас закликали переселенців та благодійні і волонтерські організації, які ними опікуються, з свого боку більш активно співпрацювати зі ЗМІ, іти на контакт, працювати разом. Тоді комунікації будуть ефективними і дієвими. Як наголосила головний редактор газети «Запорізька правда» Наталія Зворигина, запорізька спільнота витримує екзамен на зрілість та виконує місію консолідації.
Головні редактори районних газет Діляра Кудусова («Новий день», Мелітополь) та Тетяна Белименко («Слово трудівника», смт Якимівка) відзначили готовність активізувати роботу по висвітленню проблем переселенців у районах області, зазначивши водночас, що вони і самі повинні йти назустріч, звертатися до журналістів, більше їм довіряти. Бо ЗМІ щиро хочуть допомогти, але не завжди зустрічають готовність внутрішньо переміщених осіб до конструктивного діалогу.
Пасивна позиція і очікування, що хтось все зробить без них, – теж невірна. Представники влади – директор департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації Ігор Мєщан та заступник начальника управління з питань внутрішньо переміщених осіб ДУ МНС в Запорізькій області Микола Головань, розповіли, що в Запоріжжі, де зареєстровано 118,8 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з перших днів надається інформаційна, правова та гуманітарна підтримка, вирішуються питання облаштування житла за участю німецьких інвесторів, працевлаштування, проводяться різнопланові заходи для переселенців. В області стартував проект «Підтримка підприємців з числа внутрішньо переміщених осіб», за участі у якому можна одержати від 10 до 25 тис. грн. на розвиток власного бізнесу.
За даними Міністерства соціальної політики України в Запорізькій області зареєстровано 118,8 тисяч внутрішньо переміщених осіб із зони АТО та з Криму. Це – менш, ніж в Харкові, але більш, ніж в Дніпропетровську, тобто, другий показник по Україні.
Водночас за даними оперативного регіонального штабу з питань соціального забезпечення та тимчасового розміщення сімей та переселенців із зони проведення АТО, на території області проживає 67 тисяч 744 внутрішньо переміщених осіб. З них 9450 чоловіків, 20704 жінки, 17067 дітей, 20468 пенсіонерів та інвалідів.
На цей час в область у середньому з тимчасово окупованої території та зони проведення АТО щоденно прибуває близько 10-15 осіб. Новоприбулі реєструються у встановленому порядку, отримують гуманітарну, практичну допомогу в поселенні, поновленні втрачених документів тощо. Як і раніше, найбільше переселенців прибуває до міста Запоріжжя. Далі по кількості йдуть Бердянськ, Мелітополь, а потім вже –райони області. Найменше людей приїхало в Великобілозерський і Чернігівський райони області, В області оперативно вирішуються питання швидкої реєстрації статусу вимушеного переселенця. Найскладнішими питаннями в роботі з переселенцями на сьогоднішній день є житло і робота.
У минулому році на потреби переселенців з обласної скарбниці було виділено 4,5 млн грн, в нинішньому планується виділити 5,3 млн. На виділені кошти дітей, які приїхали із зони проведення АТО, направляють на оздоровлення. Також ці гроші спрямовуються на соцдопомогу та інші види виплат для людей, які прибули зі сходу України.
Ігор Мєщан і Микола Головань подякували організаторів круглого столу за плідну і цікаву дискусію. Особливо ж підкреслили, що почули багато слушного і цікавого, що, безумовно, допоможе в налагодженні більш ефективних комунікацій влади, громадських організацій, ЗМІ з такою непростою і вразливою аудиторією, як внутрішньо переміщені особи.
Підсумовуючи результати круглого столу, виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко зазначила, що Запоріжжя – восьмий регіон, в якому було проведено цей важливий діалог. І в нашому місті він суттєво відрізняється в кращий бік – і складом присутньої аудиторії: це і представники адміністрації, чисельні журналісти, благодійники, волонтери, самі переселенці, журналісти, і активністю проведеної дискусії. І це може бути свідченням того, що в нашому регіоні комунікаційна робота та правова допомога ведуться на кращому рівні, ніж в цілому по країні. Вона також підкреслила, що працівники ЗМІ, висвітлюючи ці доволі делікатні питання повинні бути тактовними і обережними, дотримуватись кодексу журналістської етики.
Присутні висловили готовність до співпраці і взаєморозуміння, бо саме у цьому – ключ до успіху у вирішенні всіх, навіть найскладніших проблем людей, які опинилися в такому непростому становищі, та побажали одне одному дотримуватися журналістської етики, толерантності, і, насамперед – миру та злагоди. Бо, як відзначив один із журналістів-учасників круглого столу, «нас можуть вилікувати тільки час і любов».
Валентина Манжура