У Миколаєві відсутня системна робота з переселенцями- такий висновок зробили учасники круглого столу.
Сьогодні на території Миколаївщини проживає більш ніж вісім тисяч внутрішньо переміщених осіб, 2155 із них – діти. І хоча переважна більшість людей, які змушені були залишити рідні домівки та почати життя спочатку, переїхали до південної області два роки тому, проблем у них і досі вистачає. Як вимушені переселенці адаптувалися до нових умов? Якою є роль місцевої влади, громадських організацій та волонтерів, журналістів у процесі їхньої інтеграції в соціум?
Ці та інші проблемні питання обговорювали під час круглого столу: «Адаптація переселенців в місцевих громадах: роль влади, медіа та громадських організацій у цьому процесі», організованого Інститутом демократії імені Пилипа Орлика (Київ), який відбувся 20 грудня в Миколаєві.
На жаль, представники місцевої влади не захотіли долучитися до громадського обговорення: чи то через свою зайнятість, чи, вважаючи, що ця проблема вже давно втратила свою актуальність…
У той же час експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Володимир Кіпень переконаний, що майже 2 млн. переселенців, які полишили рідні домівки, роботу, опинилися в нерівних умовах. «Цілком зрозуміло, що це – проблема не окремих людей, а всієї країни. Це ще одна больова точка нашого розвитку. Отож держава, зі свого боку, має виробити стратегію, яка б забезпечила потреби переселенців та зробила їх рівноправними громадянами нашої країни», – наголосив експерт. Опинившись у незнайомому середовищі, люди, які мають досвід внутрішнього переміщення, стикаються з однаковими викликами – пошуку роботи, житла, культурно-побутового входження в громади, котрі їх прийняли. Тому переселенці сходяться на думці, що вирішення власних проблем треба брати в свої руки, адже, об’єднавшись, можна зробити набагато більше.
Велику роль в адаптації ВПО до нових умов відіграють засоби масової інформації. Проте якщо два роки тому цю тему активно висвітлювали в миколаївських медіа, то зараз суспільне напруження навколо неї помітно спало, ЗМІ припинили інформувати громадськість про проблеми переселенців. «Якщо вони не висвітлюються, значить їх узагалі не існує, – говорить Володимир Кіпень. – Але ж це не так».
Внутрішньо переміщені особи, які переїхали до Миколаївської області, як і два роки тому, регулярно звертаються до громадських організацій, волонтерів, юристів за допомогою. Однак, за словами начальника відділу моніторингу та оцінювання якості соціальних послуг міського територіального центру Ганни Гончарової, більшість переселенців приховують свій статус, до цих пір соромляться розповідати про те, що вони переїхали з Донецької чи Луганської областей. До речі, більше двох тисяч ВПО, які знайшли другу домівку на Миколаївщині, це – військовослужбовці з Криму та члени їхніх сімей. Після переїзду вони потребували допомоги в оформленні спадщини, переоформленні документів, соціальних виплат.
Чимало знають про проблеми внутрішньо переміщених осіб і керівник ГО «Допомога вимушеним переселенцям «Нове життя» Юрій Астредінов та його дружина Наталія, які також отримали досвід внутрішньо переміщення. За їх підрахунками лише 800 ВПО, котрі переїхали на Миколаївщину, мають можливість створити власний бізнес, решта – можуть розраховувати лише на допомогу держави та небайдужих громадян. І якщо зараз переселенці вже знайшли житло, влаштувалися на роботу (як правило – низькооплачувану), невирішеним залишається питання їхнього статусу – ВПО не мають права голосу, не можуть брати участі в виборах.
«Багато хто переймається цим, адже зараз відбуваються вибори в об’єднані громади і переселенцям, які вважають Миколаївську область своєю новою домівкою, не байдуже, хто їх очолить», – розповіла Наталія Астредінова. Разом із тим експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика В. Кіпень повідомив, що наразі в Верховній Раді зареєстровано п’ять законопроектів, які мають забезпечити право голосу вимушено переміщених осіб. А два тижні тому була сформована асоціація, до якої ввійшли представники різних областей України, Громадського холдингу «Група Впливу» – для того, щоб розробити закон про участь ВПО в виборчому процесі.
Про те, з якими труднощами зіткнулися переселенці під час пошуку роботи, розповіла начальник відділу працевлаштування Миколаївського обласного центру зайнятості Ірина Валах: «Якщо спочатку вони навіть не знали, де знаходиться та чи інша державна структура, до кого звертатися, а в законодавстві було чимало «білих плям», що заважали працевлаштуванню даної категорії осіб, то зараз основна проблема полягає в обмеженому ринку праці.
Миколаївщина – аграрна область, на відміну від Донецької та Луганської, тому підшукати роботу, котра б задовольнила потреби ВПО, досить складно». Отож переселенцям пропонували пройти безкоштовні курси та опанувати нову професію, хтось відкрив власний бізнес. І це дало свої плоди: якщо в 2014 році на обліку в обласному центрі зайнятості перебувало 1260 осіб, то на даний момент без роботи залишаються лише 63. До речі, керівник Миколаївської філії ГО «Українська асоціація інвалідів АТО» Ілля Шполянський також веде активну роботу в цьому напрямку: ним був створений бізнес-інкубатор, завдяки якому переселенці та учасники бойових дій на сході України, можуть отримати необхідні навички й започаткувати власну справу.
Ще одне проблемне питання – адресна грошова допомога переселенцям на оренду житла. І хоча її сума не така велика, проте для людей, котрі залишилися без будь-яких засобів для існування, навіть ці 600 гривень не були зайвими. Та, за словами радника з питань ВПО в Миколаївській області Валентини Макарової, з її оформленням у внутрішньо переміщених осіб було чимало клопоту. Також вона вказала на прогалини в обласних програмах, де взагалі не передбачені кошти на допомогу внутрішньо переміщеним особам. А що вже говорити про пошук самого житла: більшість власників навідріз відмовляються заключати договір оренди з переселенцями, дискримінуючи їхні права. «Навіть якщо внутрішньо переміщеним особам вдається знайти підходяще житло, то майже неможливо оформити субсидії на оплату комунальних послуг, адже орендодавці не хочуть здавати квартири чи приватні садиби офіційно», – наголосила представник ГО «Десяте квітня» Юлія Лантух.
Тим не менш, за рівнем актуалізації проблем ВПО Миколаївська область залишається в аутсайдерах – можливо, через незначну кількість переселенців, які проживають на цій території (в порівнянні з іншими регіонами). «Тому місцева влада більшою мірою орієнтується на співпрацю з громадськими організаціями, ніж на системну роботу з даному напрямку», – резюмував експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика В. Кіпень. Зрозуміло й те, що без належної інформаційної кампанії, висвітлення проблем внутрішньо переміщених осіб, їх громадського обговорення ситуація не зміниться на краще.
Захід проводився Інститутом демократії імені Пилипа Орлика (Київ) в рамках проекту Інтерньюзу за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.
