Звіти

Роздержавлені місцеві медіа не цікавляться політикою і виборами – звіт моніторингу регіональних ЗМІ

Оприлюднено

Аналітичний звіт моніторингу регіональних ЗМІ
Інститут демократії імені Пилипа Орлика
Лютий 2019

У лютому 2019 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) за підтримки Медійної програми в Україні розпочав моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів. В лютому 2019 року дослідження проводилось у 8 регіонах України: Донецькій, Луганській, Житомирській, Чернівецькій, Одеській, Харківській, Дніпропетровській та Львівській областях. Ми поставили за мету дослідити якість інформації, яку пропонують читачам медіа, що стали на складний шлях роздержавлення. Зрозуміло, нас особливо цікавило, які теми публікацій найбільше пропонуються в регіональних роздержавлених медіа напередодні доленосних для країни президентських виборів.

У лютому експертна група ІДПО дослідила по 4 друкованих видання та їх сайти в кожному регіоні. До вибірки потрапили переважно міські та районні газети. Жодної обласної газети до моніторингу не було відібрано. Повний перелік ЗМІ, що потрапили в моніторинг, можна знайти у додатку до звіту. Всього було оцінено 1398 матеріалів у друкованих медіа і 596 в їх електронних версіях.

Матеріали з ознаками замовності та неналежного маркування

Протягом моніторингового періоду з 4 по 10 лютого 2019 року в реформованих медіа експертами ІДПО було зафіксовано 15% матеріалів з ознаками політичної замовності та 6% – комерційної, та неналежно маркованої реклами виявлено 9%. Найбільше джинси пропонують своїм читачам роздержавлені медіа Чернівецької області – 12%; Житомирської – 10%; та по 7% – Донецької та Дніпропетровської.

На шпальтах видань Одеської області зафіксовано 20% неналежно маркованої реклами, Донецької – 17% та Чернівецької – 10%; Луганської – 7% неналежно маркованих матеріалів. Видання зчаста нехтують навіть маркуванням блокової реклами. Складається враження, що редактори просто не обізнані про зміст Закону про рекламу.

Експерти ІДПО у період моніторингу побачили невелику кількість матеріалів з ознаками політичної замовності, агітаційної джинси, або чорного піару. У місцевих виданнях Луганської, Львівської, Харківської областей передвиборчої джинси майже не виявлено. Вочевидь, учасники передвиборчих перегонів зробили ставку на більш популярні медійні канали – телебачення, авторитетні всеукраїнські друковані видання та сайти.

Порівняльний аналіз регіонів показав, що найбільше джинси місцевих ЗМІ Донецької області. Наприклад, матеріал “20,5% респондентів прогнозують перемогу у виборчих перегонах Петру Порошенку” базується на реальних соціологічних дослідженнях і міг би сприйматись як авторський та незалежний. Проте один той самий текст був надрукований відразу у чотирьох газетах – “Маяк”, “Зоря”, “Вперед”, “Вісті”, що є одним з критеріїв визначення джинси.

У Дніпропетровській області переважає політична джинса. Газета “Наше місто” розмістила 8,9% матеріалів з ознаками політичної замовності, “Червоний гірник”- 8,2%. Газета “Степова зоря” розмістила текст під назвою “Юлія Тимошенко розпочала похід у президенти” без маркування “Реклама”. Взагалі ж головні герої політичної джинси у Дніпрі і області Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Юрій Вілкул й інші очільники Дніпра і Кривого рогу.

В газеті “Народна трибуна” (Ємільчине, Житомирської області) розміщено 19,8% джинси. Найчастішими замовниками джинси є штаби Петра Порошенка та Юлії Тимошенко. Відразу в п’яти районних газетах Житомирщини було розміщено тексти з елементами чорного піару проти кандидата Володимира Зеленського “Зеленський – не нове обличчя – це маска Коломойського” та інші.

У місцевих медіа Харківської області, незважаючи на початок передвиборчої кампанії, відвертої політичної агітації не виявлено. Проте, на шпальтах видань забагато присутності голови облдержадміністрації Юлії Світличної, діяльність якої висвітлюється виключно позитивно.

Експерти в усіх 8 регіонах звернули увагу на велику кількість публікацій про діяльність влади, що не містять інформаційного приводу. Скажімо, зрозуміло, якщо газета висвітлює актуальні питання, розглянуті на сесії райради, – це зацікавить аудиторію. Але коли розміщуються документи, рішення, звіти суто «бюрократичного» характеру, не перекладені на доступну для читача мову, – це вже матеріали, що вимагають маркування. Відповідно до сучасних вимог, тут мала б бути позначка «Згідно з угодою про висвітлення діяльності органів влади». Проте в більшості видань, які досліджувались, такі публікації не маркуються. Крім газети “Прапор” ( Житомирська область). Тож здебільшого матеріали віднесені до категорії “неналежно марковані”.

Найбільше матеріалів з ознаками політичної і комерційної замовності (так званої «джинси») та неналежно маркованої реклами розмістили видання Житомирської і Чернівецької областей.

Газета “Народна трибуна” (Житомирська область) запропонувала читачам майже 20% матеріалів з ознаками замовності (сайт не працює). Газета “Малинські новини” (Житомирська область) – 9,4%, а сайт газети – 6,3%. Газета “Житомирщина” запропонувала читачам 7,7% джинси. Прикладами таких матеріалів з ознаками політичної замовності є такі як «Соціологи фіксують збільшення віри у жінку», – Сергій Биков, політичний консультант, голова аналітичного центру ІНПОЛІТ. (Житомирщина,№10,с.3), «Здобутий Порошенком Томос – історична подія» Петро Самчук, м. Київ.(Народна трибуна,№6.с.6), «Порошенко запропонував реальний план зростання добробуту українців» Олена Стадник, м. Київ (Народна трибуна, №6.с.8) тощо. «Поряд з відвертою «джинсою» від партій і штабів кандидатів, спостерігаються маніпуляції у локальних ЗМІ із використанням адмінресурсу», – зауважують експерти житомирської експертної групи ІДПО. Майже всі районні газети мають угоди на висвітлення діяльності ОДА і згідно з ними розміщують надану їм прес-службою інформацію без відповідних маркувань.

У Чернівецькій області найбільше матеріалів з ознаками замовності розмістили газети “Чернівці”-16,7% й “Карпати” (місто Путила) – 25%, а найменше сайт “Слово правди” (Новоселиця) – 4%.
Серед роздержавлених видань Дніпропетровської області найбільше джинсує газета “Наше місто” – 9% та її сайт – 11%; сайт газети “Вісті Тернівки” – 12% і 7,7% неналежно маркованої реклами. Не краща ситуація в газеті “Червоний гірник” (Кривий ріг) – 8% та на однойменному сайті -5%.

Серед роздержавлених видань Донецької області ситуація не краща. Першість в антирейтингу завоювали слов’янська газета “Вісті” – 28,6% і 16,9% неналежно маркованої реклами. На її сайті “Карачун” зафіксовано 15% матеріалів з ознаками замовності. Газета “Маяк” (Покровськ) розмістила 4,5% джинси, а от на її сайті замовних матеріалів помічено значно більше 13,1%. Газета “Вперед” (Бахмут) запропонувала читачам 8% матеріалів з ознаками замовності і 23,5% прихованої реклами.

Серед одеських медіа, які стали на шлях роздержавлення, найбільше матеріалів з ознаками замовності запропонував читачам сайт “Дружба” -12,5% матеріалів. В той же час в друкованому виданні “Дружба” зафіксовано 4,2 відсотка джинси. Також дезінформує своїх читачів сайт “Вперед”- 8,1% (Роздільнянський район). Газета “Слово Придністров’я”, що виходить у Білгород-Дністровському районі (сайт не працює), розмістила відносно небагато текстів з ознаками політичної і комерційної замовності, але безпрецедентні 40,7% (!) текстів експерти зарахували до неналежно маркованої реклами.

Щодо видань Луганської області, то в газеті “Кремінщина” зафіксовано 17,4% матеріалів з ознаками замовності, “Новини Сватівщини” – 10,3%. Сайтів ці видання не мають. “Рубіжанські новини” дезінформували читачів у – 4,2 відсотках матеріалів.

Найменше матеріалів з ознаками замовності в період, який досліджувався, розмістили роздержавлені видання Львівської області: “Воля народу”, (м. Буськ), “Голос з-над Бугу” (м. Сокаль), “Бойківська думка” (Сколе). На жаль, оптимістичну картину роздержавлених медіа Галичини зіпсувала газета “Громада” (Миколаїв), розмістивши 4,9% джинси та 8,6% неналежно маркованої реклами.

Дотримання професійних стандартів журналістики

Роздержавлені регіональні медіа мають ті самі проблеми у дотриманні стандартів, що й приватні ЗМІ. В середньому, друковані і електронні досліджувані видання дотримувались стандартів на рівні 3,74 бали в друкованих і 3,75 бали на сайтах з можливих 5. Найгірше журналісти дотримуються балансу думок (0,21 бали в друкованих і 0,13 – в онлайн); краще відокремлюють факти від думок (0,75 в друкованих і 0,49 – на сайтах). Матеріали, на думку експертів, є більш достовірними в друкованих виданнях (0,82 бали) і менш достовірними на сайтах (0,56 бали). Матеріали здебільшого написані доступною мовою і в текстах відсутня мова ворожнечі.

Зовсім не дотримали в лютому балансу думок у «Голосі з-над Бугу». Навіть у центральному матеріалі номера про пікетування шахтарями у Львові обласної ради і облдержадміністрації у зв’язку із заборгованістю гірникам зарплати журналісти «Голосу з-над Бугу» ніяк не подали і не прокоментували позицію представників обласної влади щодо вирішення цієї проблеми”, – підкреслює експерт львівської експертної групи ІДПО Роман Шостак.

Подекуди у експертів виникало враження безвідповідальності при підготовці медійних продуктів. І якщо ЗМІ Луганщини більше хибують помилками, то у медіа Дніпропетровської області сумські експерти побачили не просто помилки, – швидше, «ляпи». “Так, у газеті «Вісті Тернівки» (№5 від 7.02), на першій сторінці під рубрикою «Новини України» йдуть перші 7 новин: «Про кандидатів у президенти», «Про армію» «Про мораторій на землю», «Про церкву»… Після сьомої новини бачимо восьму – «Про кандидатів у президенти», дев′яту – «Про армію», десяту – «Про мораторій на землю» і далі за списком – див. скріншот. Тобто маємо на першій сторінці (!) 5 двічі розміщених заміток.”- наводить приклад координаторка сумської експертної групи Алла Федорина.

Низький бал за дотримання стандарту достовірності (0,56 бала), на думку експертів, обумовлений тим, що он-лайн видання зловживають оприлюдненням офіційних повідомлень державних установ (адміністрацій, поліції, фіскальної служби тощо) і при цьому ніяким чином не перевіряють і не доповнюють надані тексти. Між тим, більшість з них написана в безособовий спосіб, що вводить читача в оману – залишається не зрозумілим, хто саме є джерелом та несе відповідальність за надану інформацію.

Але є серед роздержавлених видань такі, що можуть бути прикладом для інших. Дніпропетровські експерти відзначили кілька матеріалів як взірцеві у «Степовій зорі» (м. Петропавлівка, Дніпропетровської області №5, 2019). У матеріалах дотримано базові стандарти журналістики й спостерігається очевидно незалежна позиція місцевого видання від місцевих роботодавців та місцевої влади: «Гарно звітують!», «Проблема: Дуби на дрова? Карається законом», «Із хама не буде пана». Відповідні публікації є й на веб-сайті «Петропавлівка city».

Жанри та тематика матеріалів

В роздержавлених друкованих регіональних медіа найбільше використовувались інформаційні жанри, які склали 43% від загального обсягу. Ще 31%, тобто третину загальної площі, займають тексти з категорії “Інше”, що включає привітання, гороскопи, кросворди, рецепти тощо. Наприклад, у газеті «Вільне життя» (Кіцмань, Чернівецької області) «позажанрові» матеріали переважають в два рази й складають 68% від загального контенту. Читачі мають такий собі розважальний листок, що містить плітки, побутові поради та опис пара-реальних подій, і називає себе газетою.

9% контенту займають прес-релізи, звіти, офіційні повідомлення. Отже, на журналістські матеріали інших жанрів в реформованих медіа просто не лишається площі – аналітичні матеріали складають лише 4% контенту, інтерв’ю – 2%, художні жанри – 4%. Листи і звернення читачів також виявився доволі популярним жанром у місцевих ЗМІ – 2%.

Журналісти не проводять і не публікують журналістських розслідувань. Таку ж ситуацію експерти ІДПО спостерігали і в обласних регіональних медіа, які досліджували у попередні роки. Проведення журналістських розслідувань потребує коштів, професійних навичок, а також мужності. Залишається гадати, чого саме бракує в редакційних колективах локальних видань.

Тематика роздержавлених місцевих ЗМІ відрізняється від обласних регіональних медіа, які ІДПО досліджував у минулі роки (див. звіти на сайті http://idpo.org.ua/reports ). У роздержавлених локальних медіа та на їх сайтах більше уваги журналісти приділяють життю місцевої громади -15,5% в друкованих і 22% в онлайн версіях; соціальній сфері – 8,4% і відповідно 8,6%; місцевому самоврядуванню – 5,3% і 4,4% на їх сайтах; культурному життю громади – 6,8% та 8,2%.

У Львівських друкованих виданнях тема культури була найпопулярнішою в газетах й склала 14% від усіх матеріалів. Домінує вона у трьох виданнях: «Громаді», «Волі народу», «Голосі з-над Бугу». Як правило, це звіти про урочисті заходи з нагоди ювілейних дат у бібліотеках, школах, музеях і сільських клубах. Лише у «Бойківській думці» на першому місці життя місцевої громади (8%).

На жаль, життю в умовах війни, проблемам військових, поранених, родин загиблих, переселенців на шпальтах роздержавлених медіа та сторінках їх сайтів не знайшлося місця. Від 0,1% до 2,6% матеріалів піднімають ці теми. Вражає, що у Донецькій і Луганській області, редакції яких знаходяться в безпосередній близькості до окупованих територій і війни, ці теми не висвітлюються. “Воїнам й добровольцям, армії, реабілітації, поверненню до мирного життя в регіональних виданнях Донеччини присвячено всього 2% матеріалів, що є неочікуваним результатом, зважаючи хоча б на територіальну близькість редакцій до місця бойових дій. Йдеться про два матеріали в газеті «Зоря», один з яких є оголошенням «Збройні сили України пропонують службу за контрактом», а інший – вітання «шановним ветеранам». Тобто, в цих випадках не йдеться про журналістські роботи”, – констатує координаторка донецької експертної групи Олена Самойленко.

Хороша новина, що значно менше кримінальних новин та матеріалів про діяльність правоохоронних органів на шпальтах локальних медіа (4,8% в друкованих і 13,5% онлайн) порівняно з обласними медіа, які ІДПО досліджував в минулі роки.

Під час виборчої кампанії темі політики та виборів роздержавлені медіа майже не приділяли уваги: 5,6 % – в друкованих та 3,2% на сайтах. Втім, це не стосується Житомирської області, де матеріали політичної спрямованості складають 14%.

Аналіз походження матеріалів у реформованих регіональних друкованих медіа восьми регіонів показав найбільший відсоток (51,7%) власних журналістських матеріалів. Третина (30,4%) – запозичені тексти із посиланням на джерела. Авторство 17,9% контенту не ідентифіковане. Таке співвідношення є незмінним для друкованих регіональних медіа протягом моніторингу 2017-2018 років.

Втім, у реформованих газетах Донецької області всього 23% мають авторський підпис або іншим чином позначені як власні журналістські матеріали. Цей показник збентежив експертів. Запозичені матеріали з чіткою ідентифікацією джерела інформації склали 43%. В основному це або прес-служби організацій та установ, або інші ЗМІ. У 33% випадків матеріали жодним чином не були ідентифіковані щодо їх походження та авторства.

Тональність Лютневий моніторинг ІДПО засвідчив переважно нейтральну тональність у друкованих виданнях (80%). Матеріалів із негативним забарвленням було 5%; позитивну тональність мали 15% матеріалів. Тенденції щодо тональностей в роздержавлених місцевих медіа такі ж, як ми спостерігали протягом останніх двох років в регіональних медіа.

Особливості онлайн журналістики на рівні районів та малих міст

Експерти відмічають недостатню наповнюваність сайтів районних газет, відсутність оперативності у подачі інформації та вибіркове дублювання матеріалів з газети, а відтак повну відсутність самостійного новинного контенту. Наприклад, сайти видань “Житомирщина” – http://zhytomyrschyna.zt.ua, “Малинські новини” (м. Малин) – http://mn.zt.ua, “Прапор” (смт. Хорошів) – http://www.prapor-vv.zt.ua, “Народна трибуна” (смт. Ємільчине), які досліджувалися експертами ІДПО, на 99% дублюють газетний контент.

Сайт «Рубіжанські новини» приголомшує «оперативністю» подання інформації, – зазначає експерт Володимир Садівничий. – Тут за три тижні розміщено 15 матеріалів. «Викидаються» вони, як правило, наприкінці тижня, всі в один день. Є й абсолютно екзотичні приклади. Так, у рубриці «Новини Луганщини» найсвіжіший матеріал датується 13 вересня 2018 року, у рубриці «Економіка» – 14 вересня, у рубриці «Організації та підприємства» – 4 жовтня все того ж 2018 року. Знайдете на сайті й рубрику «Вибори» – от тільки там жодної публікації.

У Львівській області жодна з чотирьох районок не має повноцінного інтернет-ресурсу. Вочевидь, виборюючи донедавна «роздержавлену свободу», вони не мали на розвиток в інтернеті ані часу, ані коштів, ані кадрового ресурсу.

Деякі редактори не розуміють, для чого їм потрібен сайт, а інші навіть побоюються, що якщо електронний ресурс ставитиме більше інформації, то читачі не будуть передплачувати друковане видання. Лише поодинокі сайти, як то сайт “Карачун” (Словянськ), сайт газети “Наше місто” (Дніпро), “Вільне життя” (Кіцмань) можна вважати повноцінними електронними медіа.

Висновки

Лютневий моніторинг роздержавлених місцевих медій у восьми регіонах показав деякі особливості місцевої журналістики й значний потенціал до покращення і розвитку.

Роздержавлені медіа не приділяють багато уваги політиці, навіть напередодні виборів, але в той же час приділяють більше уваги життю місцевої громади, місцевому самоврядуванню, соціальним проблемам, проблемам децентралізації.

На перший погляд, журналісти локальних медіа пропонують читачам більше авторських матеріалів й менше джинси, ніж їх колеги на обласному рівні. Але таке враження складається через незначну кількість інформації, що друкується та розміщується онлайн, в тому числі меншу кількість кримінальних новин, прес-релізів, офіціозу.

Позитивним висновком моніторингу експерти ІДПО вважають те, що редакції локальних медіа не транслювали проросійські меседжі, пропаганду, фейки, які негативно впливають на інформаційну безпеку в Україні.

При цьому, реформовані медіа, які досліджувалися, дуже мало уваги приділяли висвітленню проблем, що пов’язаних з війною Росії проти України, Операції Об’єднаних Сил, проблемам військових, поранених, родин загиблих, переселенців. Така ситуація спостерігається і в ЗМІ Донецької і Луганської областей, які територіально наближені до лінії фронту. Втім, як показував моніторинг популярних регіональних медіа минулих років, така ситуація, на жаль, характерна не лише для місцевих ЗМІ.

Реформовані видання, на думку експертів, поки що не демонструють високих фахових стандартів, не визначилися з інформаційною політикою. Лише деякі забезпечують професійне зростання своїх журналістів. Аналіз тем та жанрів показав, що малі ЗМІ навряд чи мають концепцію розвитку власних медій. Хоча вже одне те, що вони стали на шлях реформування, заслуговує на повагу.

За результатами цієї хвилі моніторингу, можна констатувати, що роздержавлена преса у 8 регіонах переживає період адаптації до нових ринкових умов. Редакціям бракує передплатних коштів, рекламодавці, які б би фінансово забезпечили незалежне функціонування редакцій. Професійних кадрів замало. Тож, зчаста реформовані медіа працюють по-старому. Вони звільнилися від “кайданів” влади, але продовжують бути «прив’язаними» до неї. Про це свідчить величезна кількість офіціозу, яка навіть не маркується відповідно вимог законодавства. При цьому не всі редакції мають угоду на висвітлення діяльності влади.

Незалежні експерти вважають, що реформовані ЗМІ продовжують потурати смакам тієї категорії читачів, яким потрібна не газета з висвітленням фактів і думок, а офіційний вісник на кшталт паперової дошки оголошень. В редакціях роздержавлених медіа досі немає однозначної відповіді на запитання: А чи потрібен сайт? Скільки підтримка сайту вимагатиме додаткових фінансових надходжень? Чи забиратиме передплатників паперового варіанту?

Або друковані видання стануть мультимедійними медіа-провідниками у районах, або перейдуть у статус аутсайдерів. Прогресивних змін в інформаційному забезпеченні населення вимагатимуть також новостворювані об’єднані територіальні громади. Уже зараз у роздержавлених районках з’являються тематичні сторінки перших об’єднаних територіальних громад – «газети в газеті». Чи захочуть ці ОТГ більшого? – риторичне запитання насамперед для місцевих журналістів”, – вважають незалежні експерти.

Про моніторинг:
Моніторинг регіональних друкованих та Інтернет – медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлений чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. У лютому 2017 року замість Сумської області було додано Луганську.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.
На відміну від минулих років, коли ІДПО досліджував лише соціально-важливі матеріали, моніторинг 2017-2018 років досліджує увесь обсяг опублікованої інформації. В Донецькій та Луганській областях до аналізу взяті видання, що виходять на підконтрольній українській владі території.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2017 році http://idpo.org.ua/wp-content/uploads/2017/IDPO-methodology-2017.pdf.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Контакти:
Світлана Єременко, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

1 коментар до “Роздержавлені місцеві медіа не цікавляться політикою і виборами – звіт моніторингу регіональних ЗМІ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *