Звіти

Моніторинговий звіт за червень 2019 року – Луганська область

Оприлюднено

Огляд публікацій проведено за період 24-30 червня у таких числах луганських медіа: «Попаснянский вестник» № 26 від 28.06.19;  «Новини Сватівщини» № 26 від 26.06.19; «Рубіжанські новини» №25 від 21.06.19, №26 від 28.06.19; «Сельская новь» № 26 від 28.06.19

Також оцінювалися матеріали сайтів: «Попасна.City» https://popasnaya.city/ газети «Попаснянский вестник»; «Рубіжанські новини» http://runo.lg.ua/  газети «Рубіжанські новини»; «Троїцьке.City» https://troyitske.city/ газети «Сельская новь». 

Часові рамки моніторингу частини видань розширені за браком публікацій у досліджуваний період.

Загалом оцінено у друкованих виданнях 172 матеріали, у Інтернет-виданнях 77 публікацій. Всього – 249 робіт.

Попри напружений політичний час у країні, місцеві медіа далекі від політичної насиченості. Якщо минулої моніторингової хвилі – під час президентських перегонів – експерти очікували, що парламентські вибори будуть більш активно висвітлені на сторінках чи стрічках видань, то червень показав невиправданість таких прогнозів. Луганські ЗМІ лише епізодично використані у політагітації, що свідчить про песимістичне ставлення політиків до місцевих друкованих і онлайн видань, – вони зосередилися на телевізійних ресурсах і переважно загальноукраїнського типу. Та головне – видання самі  не виявляють бажання чи спроможності ставати гравцями політичних ігор: формувати громадську думку щодо критеріїв оцінки політичних сил, робити неупереджене представлення партій і кандидатів, давати незаангажований аналіз ситуації. 

Друковані видання

Нульова зацікавленість темами ООС і корупції; лише 2% публікацій, присвячених політиці, партіям та виборчим перегонам; 4% аналітичних матеріалів – так виглядають досліджувані газети за місяць до виборів до Верховної Ради.

Моніторинг стандартів журналістики

Стандарти оцінюються за п᾽ятьма критеріями, кожен із яких може отримати 0 балів (критерій відсутній) або 1 бал (критерій присутній). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 5. За моніторинговий період загальний бал оглянутих видань склав 3,46. 

Газета «Попаснянский вестик» дотрималася стандартів на 3,75 бала. Другою за якістю матеріалів є газета «Новини Сватівщини» з показником 3,63. «Сельская новь» має 3,36 бала; «Рубіжанські новини» – 3,13. Тобто якість – на «трійку», і залишає бажати кращого.

Втім, схоже, колективи редакцій часом не особливо цим переймаються, діючи навіть усупереч концепціям власних видань. Скажімо, у «Рубіжанських новинах» експертка Алла Федорина зауважила практику ставити великі тексти під рубриками типу «Коротко». Так, у № 26 під рубрикою «В несколько строк» (3 стор.)  розміщено матеріал «С оперативного совещания», що є детальним звітом (мало не протокольним описом) оперативної наради міського голови з керівниками управлінь адміністрації та директорами комунальних підприємств. У №25 під рубрикою «Одним рядком» (3 стор.) стоїть матеріал на дві третини шпальти про візит делегації Представництва ЄС до Рубіжного. Див. знімок №1.

Знімок №1: «Одним рядком» по-рубіжанськи.

Щодо окремих стандартів, то тенденції зберігаються: максимальний бал – за відсутність мови ворожнечі, мінімальний – за дотримання балансу.

Найвищу оцінку – 1 бал за відсутність мови ворожнечі у червні отримали всі газети. 

За дотримання критерію «доступність» (зрозумілість, грамотність) середній бал склав 0,98.  

«Достовірність» оцінено в 0,77 бала. І якщо «Новини Сватівщини» за цей критерій отримали найвищий бал 1, то «Сельская новь» – лише 0,5, тобто половина матеріалів не мають посилань на джерела інформації. 

Відокремлення фактів від коментарів – 0,68.

І найгірше дотримано стандарту «баланс думок» – 0,03 бала. Взагалі відсутній цей критерій у публікаціях «Попаснянского вестника» та «Новин Сватівщини».

Часто недотримання стандартів бачимо не у власних, а запозичених матеріалах. Так, на 3 сторінці «Сельской нови» під рубрикою «В світі» читаємо замітки «Ученые назвали смертельную опасность пляжей» та «Ученые передрекли новую глобальную катастрофу». Не будемо говорити  про низький рівень організації заголовків; зауважимо – в обох інформаціях ідеться про «якихось» учених, які «щось», більш не підтверджене ніким, виявили. Обидві публікації набрали по два бали з можливих п′яти.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності й неналежно маркованої реклами

У середньому в друкованих виданнях виявлено 7,4% замовних матеріалів без жодного маркування, тобто публікацій із категорії «джинса». 

Найбільше таких у «Новинах Сватівщини» – 15,4%. Другою є «Сельская новь» – 8,6%. «Попаснянский вестник» розмістив 4,3% немаркованих замовних матеріалів. Найменший відсоток таких публікацій у «Рубіжанських новинах» – 3,6.

Неналежно маркованої реклами у друкованих виданнях у середньому 21,5%.

Найбільшу кількість таких виявлено у «Сельской нови» – 42,9%. У «Новинах Сватівщини» такі публікації складають практично третину контенту – 30,8%. Менше їх у «Рубіжанських новинах» – 21,4%. І лише «Попаснянський вісник» не розмістив такі матеріали.

Кількість публікацій із ознаками політичної та комерційної замовності практично однакова. Тобто, як на передвиборчий період, частка незаконної «політики» низька. Варто пригадати для порівняння попередні моніторинги виборчих часів, коли відсоток немаркованих замовних публікацій у виданнях сягав 50 чи й більше. 

Так, у двох оглянутих числах газети «Рубіжанські новини» передвиборча політична «джинса» взагалі відсутня.

«Газета «Сельская новь» № 26 від 28 червня могла б служити зразком, як треба працювати з політичною рекламою, – вважає експертка Алла Ярова, проте зауважує, – якби не одне «але»: замість слів «Реклама» чи «На правах реклами» видання послуговується символом ®. Наприкінці кожної сторінки, де є цей символ, газета чесно попереджає  читача, що матеріали з таким маркуванням є рекламними. До честі видання скажемо, що маркують цим символом усі поздоровлення з нагоди свят, надані селищним головою, народним депутатом України Віталієм Курилом, кандидатом у народні депутати Миколою Живаго; матеріали, надіслані штабами політичних сил Олега Ляшка і Юлії Тимошенко (див. знімки №2,№3)… Отже, ля досягення досконалості в питанні розміщення політичної реклами «Сельской нови» залишився один маленький крок. Слід упорядкувати позначення реклами та комерційних оголошень, частина яких маркується як «Реклама», а частина – ні». 

Знімок №2. Угорі сторінки – матеріал про Юлію Тимошенко з позначкою ® 

Знімок №3. Унизу сторінки – рядок, що пояснює позначку ®.

У «Рубіжанських новинах» бачимо багато привітань від місцевих чиновників і керівників великих місцевих підприємств. Так само у «Новинах Сватівщини» знаходимо чимало привітань, опублікованих у не встановлений законом спосіб. Авторами їх є вже згадані народний депутат України Віталій Курило, кандидат у народні депутати України Микола Живага,  Сватівська райдержадмінстрація. 

«Новини Сватівщини» мають проблему з комерційними оголошеннями, ховаючи їх за рубриками «Афіша», «Рупор» тощо. 

Хто ж лідирує у політичній рекламі? Уже згаданий чинний народний депутат України Віталій Курило: «Новини Сватівщини» – «політична джинса»; «Сельская новь» –   «неналежно маркований».

Кандидат у народні депутати України  Микола Живага: «Сельская новь» – «неналежно маркована» публікація та «політично джинсовий» матеріал.

Юлія Тимошенко: одна неналежно маркована публікація.

Олег Ляшко  фігурує у матеріалах «Новин Сватівщини» (№26) – «Ляшко: «Коли люди бачать платіжки – їм не смішно» та «Сельской нови» (№26) – «Ляшко: «У людей руки трусяться, коли вони бачать платіжки»». До речі, зауважує експертка Алла Ярова, у першому випадку матеріал не має жодного маркування, тобто є політичною «джинсою»; у другому публікація йде зі значком ® (категорія «неналежно маркований»). Автор обох матеріалів один – Марина Клименко.

Оглядаючи ніби невеликий масив замовності, порахуймо загальну кількість незаконно розміщених матеріалів, підсумувавши немарковані та неналежно марковані публікації (графік №1). 

Графік №1

ВиданняКількість немаркованих замовних публікацій(у %)Кільність (у %) неналежно маркованих замовних публікаційКількість публікацій, розміщених із порушенням Закону про рекламу (у %)
«Попаснянский вестник»4,304,3
«Новини Сватівщини»15,430,846,2
«Рубіжанські новини»3,621,425
«Сельская новь»8,642,951,4

Тобто, бачимо, що у «Сельской нови» матеріали, опубліковані з порушенням законодавства, складають понад половину контенту. Ледь менше половини  таких – у «Новинах Сватівщини». Чверть – у «Рубіжанських новинах». Тобто забагато, аби можна було говорити про цілком безстороннє, позбавлене маніпулятивності інформування аудиторії.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріалів із ознаками пропаганди,  проросійських меседжів, фейків у друкованих виданнях не виявлено. 

Теми

Як видно з графіка №2, переважаюча тема газет – життя місцевих громад, якій віддано 19% публікацій.

Інші теми мають значно меншу частку контенту. Так, 6% присвячені культурі; по 4% належать темам економіки та освіти.

Кримінальні події, надзвичайні ситуації та спорт мають по 3% матеріалів.

Політика, вибори займають 2% контенту.

По 1% відведено темам ВПО, іноземних новин, місцевого самоврядування та соціальної сфери.

Як уже зазначалося, у досліджуваних числах цілком відсутня тема ООС, корупції, зовнішньої політики.

«Інше» – що традиційно для місцевих видань усіх регіонів України – займає 53% контенту. Як бачимо з графіка, цей показник значно зріс, порівняно з лютим, за рахунок чого, вочевидь, програють інші теми.

  Графік № 2

 Якщо розглянути палітру тематики в окремих газетах, побачимо, що «Попаснянский вестник» загалом обійняв 10 тем («інше» не враховуємо); «Сельская новь» – 8; «Рубіжанські новини» – 6; «Новини Сватівщини» – 4 теми.

Жанри

Аналізуючи жанри, відзначаємо традиційну ситуацію, характерну для місцевих видань: публікації, віднесені до категорії «Інше», тобто «позажанрові» матеріали, займають найбільший відсоток у контенті – 48. Практично половину змісту газет складають не журналістські публікації на соціально важливі чи цікаві теми, а оголошення, привітання, гороскопи, рецепти, прогнози тощо. Найменше використовує такі матеріали газета «Рубіжанські новини»: 10 із 40 публікацій. Найчастіше – «Новини Сватівщини»: 22 з 30 публікацій.

38% контенту складають матеріали інформаційних жанрів. Цього разу менше  «прес-релізових» публікацій – 7%. Минулої моніторингової хвилі (у лютому 2019 року) в луганських газетах їх було 10%. Окрім того, всі ці відсотки припадають на одне видання – «Рубіжанські новини», що містять офіціозні матеріали, відверто не опрацьовані прес-релізи державних служб і органів влади. Частина матеріалів ідуть за підписами місцевих чиновників. У інших газетах експерти прес-релізових матеріалів не зауважили. 

Щодо аналітичних жанрів: 3% матеріалів віднесені до розряду «статті, огляди»; 1% – кореспонденції.

2% контенту склали листи читачів, 1% – інтерв′ю. 

Інші жанри у досліджуваних газетах не виявлені.

Тональність

Переважно вона нейтральна – 67%. Негативна зауважена у 8%; позитивна – у 25% публікацій. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних матеріалів лише  26%; запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 53%; неідентифікованих – 21%. 

Найбільше власних матеріалів публікує «Попаснянский вестник» – 36%; найменше їх у «Новинах Сватівщини» –  близько 7%. 

Неідентифіковані матеріали найбільше присутні у «Сельской нови» та «Рубіжанських новинах»; найменше – у газеті «Попаснянский вестник».

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Червневі газети якщо і відзначилися чимось, то це – низьким рівнем політичної замовності у виборчий період. Факт, звичайно, позитивний, але водночас не можна не розуміти, що питання тут швидше не у високому рівні дотримання виданнями закону, а у мізерній пропозиції щодо реклами з боку політичних сил у регіоні, – місцеві медіа мало цікавлять політиків. Про позитив тут можна було б говорити, якби газети мали багато політичної реклами і розміщували її відповідно до вимог закону. На жаль, цього немає.

Щодо дотримання стандартів, тематичної наповненості, жанрового різноманіття, усе – «за накатаною колією». Експерти не побачили жодного цікавого проекту, вияву журналістського пошуку, інновацій для приваблення аудиторії. 

Онлайнові видання

Щоб отримати достатню кількість публікацій для моніторингу онлайн-видань, довелося розширити часові рамки огляду. Достатньою була кількість матеріалів лише на сайті «Попасна.City». Сайт «Троїцьке.City» спонукав оглянути додатковий тиждень. Сайт «Рубіжанські новини» оглянуто за період 6-30 червня. Експертка Алла Федорина зауважує: з 26 матеріалів, надрукованих за цей час, 21 датований 6 червня, хоча у деяких із них ідеться про події ще кінця травня. Чотири матеріали – за 26 червня. Тобто публікації на сайті виходять нерегулярно й очевидно «заливаються» по кілька одночасно двічі-тричі на місяць. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів складає 4 бали. На сайті «Троїцьке.City» індивідуальна оцінка дещо вища – 4,06 бала; на «Попасна.City» – 4 бали; «Рубіжанські новини» оцінені на 3,93 бала. Тобто загальний рівень дотримання стандартів порівняно непоганий.

Найвищий бал «1» отримали стандарти «відсутність мови ворожнечі» та «доступність». Критерій відокремлення фактів від коментарів оцінено на 0,87 бала. Достовірність – на 0,83 бала. Баланс думок – на 0,3 бала.

Якщо порівнювати з попереднім, квітневим, моніторингом, коли сумська експертна група досліджувала  видання своєї області, то бачимо цілком протилежну ситуацію. Так, про сумські видання експерти говорили, що рівень стандартів помітно кращий у друкованих ЗМІ, а онлайн-медіа виглядають слабше. У луганських ЗМІ навпаки – на сайтах тут розміщена якісніша інформація.

Зокрема експерт Володимир Садівничий як цікаві та якісні  відзначив публікації «Дайджест для Ілона Маска: що важливого і цікавого відбулося на Луганщині за цей тиждень» на сайті «Попасна.City» (див. знімок №4 )  та «Залишки минулого: де в Калинівці збереглися елементи декору громадських будівель. Інтерактивна мапа» на сайті «Калинівка. City» (з перехресного моніторингу ЗМІ Вінницької області). «Матеріали читав не як експерт, а як звичайний споживач текстів, – говорить Володимир Садівничий. – Класна робота медійників. Це те, що можна показувати студентам-журналістам і говорити «Вчіться!» 

 Знімок №4

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Загальна частка матеріалів із ознаками замовності складає 3,9%. Це три публікації сайту «Рубіжанські новини», дві з яких мають комерційний і одна – політичний характер. І це єдиний випадок відвертої політичної джинси – на користь передвиборчої парламентської кампанії Гройсмана. (“Українська стратегія. Гройсман іде до парламенту з новою партією”   http://runo.lg.ua/ukrainska-strategiya-grojsman-ide-do-parlamentu-z-novoyu-partiyeyu ). Більше у досліджуваних онлайн-виданнях замовних публікацій не виявлено.  

Так само 3,9% матеріалів віднесені до неналежно маркованої реклами: дві публікації у «Рубіжанських новинах» (7,7%) та одна – на сайті «Троїцьке.City» (4%).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали з ознаками пропаганди, проросійські меседжі, фейки не виявлені.

Теми

Найактивніше на сайтах (див.графік №3) висвітлювалася тема життя місцевих громад – 39% контенту. Особливо активні у цій темі «Рубіжанські новини» та «Троїцьке.City».

Друга за активністю висвітлення тема культури – 17%. 

Значно менше висвітлено соціальну сферу й охорону здоров′я, спорт – по 4%; економіки, діяльності правоохоронних органів, місцевого самоврядування, надзвичайних ситуацій, освіти – по 3% контенту. Такі ж незначні 3% присвячено політиці та виборам. 

Лише 1% відведено темі військових дій та учасників ООС – такий відсоток ми отримали у квітні й у сумських онлайн-виданнях. І так само не зустрічаються матеріали на теми ВПО та викриття корупції. 

«Інше» не порушує загальної тенденції і має найбільшу частку тематики – 19%.

Графік № 3

Щодо тематики сайту «Троїцьке.City» та загалом контенту цього медіа висловила свої враження експертка Алла Ярова: «Видання висвітлює життя новостворених територіальних громад. Грамотно вибудовує новий адміністративно-територіальний і політичний дискурс. Окремі матеріали потребують роботи для поліпшення якості, але в цілому видання дає відчуття, що живеш в актуальному часі, де реформується система взаємин у державі, де починають діяти повноправні, самодостатні суб’єкти – громади.

Та найперше – це 100% українськомовний сайт: усі матеріали, що готує редакція, написані українською. Виняток становить лише стрічка оголошень. Це беззаперечна заслуга видання». 

Тональність

Нейтральна тональність у 52% публікацій; негативна – 6%; позитивна – 42%. Як бачимо, баланс у бік позитиву, що, вважають експерти, важливо у тій загальній стресовій ситуації суспільства, де й так забагато негативу.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій серед досліджених –  99%. Матеріалів, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело, – 9%. Лише 1% віднесено до неідентифікованих публікацій. 

Ці показники значно кращі, ніж у квітневому моніторингу сумських ЗМІ: відповідно 52% – 17% – 31%. 

Кращі вони і порівняно з попереднім моніторингом луганських сайтів. Для прикладу візьмемо серпень 2017 року, коли досліджувалися онлайн-видання «Ирта Fax», «CityNews», «Трибун» і «Паралель медіа». Показник власних матеріалів у них складав 16%; запозичених із відповідним посиланням – 70%; неідентифікованих – 14%.

 Тут бачимо переваги сайтів районного рівня, які наразі уникають інформаційних шумів.

Інформація про експертів

Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

E-mail: volsad66@gmail.com; v.sadiv@journ.sumdu.edu.ua 

Профілі:

на сайті кафедри – http://journ.sumdu.edu.ua/ua/pro-nas/vykladachi/205-sadivnychyj-volodymyr-olexijovych

Фейсбук – https://www.facebook.com/vol.sad

Твітер – https://twitter.com/vol_sad

Instagram – https://www.instagram.com/vol_sad/

Linkedin – https://www.linkedin.com/in/B9-a925b672/

ORCID – https://orcid.org/0000-0002-4163-8954

Федорина Алла, координатор моніторингової групи, заслужений журналіст України, викладач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координатор ГО «Сумський прес-клуб». 

E-mail: afedoryna@ukr.net

У Facebook – https://www.facebook.com/afedoryna 

Ярова Алла, заступник директора Навчально-наукового інституту бізнес-технологій         «УАБС» СумДУ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету. 

E-mail: a.yarova@uabs.sumdu.edu.ua 

У Facebook – https://www.facebook.com/profile.php?id=100020706954020  

На сайті Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ 

http://uabs.sumdu.edu.ua/ua/component/zoo/item/iarova-alla-hryhorivna-1

——————————————————————–

Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.

9 липня 2019 року

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *