Друга у 2021-му році моніторингова хвиля тривала з 10 по 16 травня. За цей час експерти відібрали та оцінили 219 матеріалів у чотирьох впливових регіональних друкованих виданнях: «Приазовский рабочий» (Маріуполь), «Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка) і «События» (Бахмут). Також було оцінено 314 матеріалів, оприлюднених на чотирьох найбільш популярних сайтах великих міст області:  Сайт города Донецка, Сайт города Краматорска, Сайт города Мариуполя та ІА Вчасно. 

На жаль, цього разу ані друковані, ані електронні медіа Донецької області не підтвердили очікувань експертів щодо високої якості контенту: авторство значної кількості матеріалів на сайтах належить не журналістам, а прес-службам й іншим офіційним джерелам (на кшталт очільника області чи міністра охорони здоров’я); у газетах по декілька матеріалів присвячено 9 Травня, і переважно йдеться саме про святкування (а не дні пам’яті та жалоби), а масові заходи відбуються «не зважаючи на карантин». До того ж цю дату використали політики заради власного піару, а газети їм у цьому «підіграли». Загальні оцінки публікацій на предмет дотримання журналістських стандартів теж стали відчутно нижчими. З позитивного: в регіональних онлайн-медіа нарешті з’явились матеріали про корупцію, але поки що у вигляді новинних повідомлень, а не розслідувань.

Друковані видання

Не зважаючи на те, що моніторингова хвиля розпочиналась 10 травня, кожне з досліджуваних видань присвятило пам’ятним датам 8-9 травня не тільки оперативні матеріали (зокрема, фоторепортажі із заходів), а й по 2-3 тексти спогадів ветеранів, історичних нарисів (які логічно було б оприлюднювати напередодні 9 Травня або взагалі протягом року) і звітів про допомогу від депутатів та місцевої влади. Рекордсменкою у відзначенні Дня Перемоги стала газета «Знамя Индустрии», присвятивши цій темі третину контенту (7 матеріалів).

Моніторинг стандартів журналістики

Загальна оцінка дотримання журналістських стандартів регіональними виданнями Донеччини у травні майже на бал менша, ніж у січні – 7,8 (з 12 можливих). Таким чином, розрив між якістю гіперлокального контенту і змісту видань, що претендують на обласний рівень, зменшився. Найбільше матеріалів, які написані із дотриманням стандартів, зафіксовано у «Приазовского рабочего», хоча загальний показник зменшився до 8,75 (з 10,06 у січні). Найгірша ситуація з дотриманням стандартів у «Событиях» – 6,13, тобто всього половина від можливого.

У матеріалах двох з чотирьох видань експерти не побачили навіть натяку на присутність балансу думок (відповідно оцінки – нуль), «завдяки» чому загальний бал безпрецедентно низький: 0,13 балів (у січні з двох можливих балів газети у середньому отримали 0,58). 

Щоб оцінити рівень журналістики «Событий», процитуємо текст «Золотой лидер» по-бахмутски» (йшлося про те, що одне з підприємств отримало нагороду): «На прошедшей сессии Бахмутского городского совета был один короткий, но торжественный момент…Награду, как и свидетельство, вручал лично мэр Алексей Рева, и немного создалось впечатление, что он сам придумал и сам осуществил сие торжественное мероприятие…Правда, эту награду немного омрачила наша соседка, живущая в том же доме, где редакция обитает вот уже больше 20 лет. Она вызвала журналистов на улицу нашего дома (улица Мира, 52) и стала показывать нам на стены и балконы». Як може «трохи омрачити» сусідка, і що таке «вулиця нашого будинку» – питання до редакції (автор невідомий, бо у цьому виданні не заведено підписувати матеріали). 

«Событиям» не завжди вдається дотримуватись навіть стандарту доступності викладення матеріалу (який зазвичай має найвищі бали): «…по данным ЦАХАЛ, в направлении Израиля было выпущено более 150 ракет. Ответственность за обстрел взяло на себя военное крыло ХАМАС». Експерти припускають, що зміст цього повідомлення чи навряд чи буде зрозумілим читачам. Між тим, інформуючи про те саме, «Приазовский рабочий» пояснює: «Израиль утверждает, что продолжит наносить удары по объектам палестинского исламского движения ХАМАС, пока не начнется «тишина», об этом сообщает The Jerusalem Post. Утверждается, что за последние несколько часов Вооруженные силы Израиля (ЦАХАЛ) совершили серию значительных атак по отрядам командиров и объектам ХАМАС и продолжат защищать всех жителей страны».

Чи не єдине у досліджуваному числі «Событий» посилання на джерело інформації, що є ознакою достовірності, експерти зафіксували у матеріалі «Добрались до святого – до водки». Мова про подорожчання деяких продуктів, серед яких виявилася і горілка. Зважаючи на відсутність лапок, можна дійти висновку, що редакція вважає алкогольний напій дійсно святинею, до того ж бажання іронізувати (замість того, щоб інформувати) і тут переважило: «Ну, да ладно – без вермута с ароматическими экстрактами уж как-нибудь обойдемся. К тому же анекдот про мальчика, который надеялся, что из-за подорожавшей водки его папа станет меньше пить, а оказалось, что это мальчик будет меньше кушать, все еще актуален».

Вразив експертів і ступінь узагальнення у матеріалі «В нашем доме поселился «предприимчивый» сосед»: «О том, что в их подъезде торгуют наркотиками, у большинства местных жителей нет никаких сомнений… Люди рассказали, что круглосуточно наблюдают, как один из жильцов выносит своим многочисленным «гостям» характерные пакетики…».

Ще один стандарт, зазвичай дотримуваний у повній мірі – відсутність мови ворожнечі – також було порушено у цьому числі газети: «…Такие убитые, что этот гражданин даже пару раз навернулся, угробив при этом дорогие туфли. Пара слов специально для этого сказочника: во-первых, это под каким, пардон, градусом надо было шляться по «забытой Богом» Константиновке, чтобы на ногах не устоять!.. Впрочем, все – опять-таки – зависит от степени кривоногости и некоторых других факторов». Цей текст не може претендувати на публіцистичність, він цілком розмовний, до того ж дискримінаційний і абсолютно «не газетний».

Цієї моніторингової хвилі жоден з 64 текстів, відібраних для оцінки на стандарти, не отримав максимально можливих 12 балів.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Експерти оцінили на присутність ознак замовності у донецьких регіональних виданнях 178 матеріалів. 8,7% з них просували певну політичну силу або комерційну структуру без відповідного маркування. Це вдвічі більше, ніж у січні, приріст відбувся за рахунок матеріалів, які демонструють допомогу політичних діячів (депутатів різних рівнів і представників місцевої виконавчої влади) ветеранам напередодні Дня Перемоги.

На сторінках газети «Знамя Индустрии» фігурує Тетяна Бахтєєва – тепер у якості голови Всеукраїнської громадської організації «Землячество – Родной Донбасс», транслюючи проросійські пропагандистські меседжі у виступі на акції до Дня Перемоги. Вона підкреслює, що головна біда для ветеранів – знищення пам’ятників «советским» воїнам.

У виданні «Приазовский рабочий» активно вітали ветеранів міський голова Вадим Бойченко, народні депутати Вадим Новинський і Сергій Магера. Зокрема, в тексті «Помня о войне, мечтаем о мире» сім (!) разів згадано, які саме депутати блоку Вадима Бойченка дарували квіти і подарунки ветеранам. А заголовочний комплекс замітки «Своей жизнью мы обязаны вам» виглядає так, ніби зобов’язані саме Новинському:

 Певним знущанням, на думку експертів, є згадки у регіональних газетах про те, як саме політики піклуються про ветеранів: дарують квіти, ноутбуки, телевізори, а також допомагають «с благоустройством братской могилы и мемориала Неизвестному солдату в поселке Горького в Кальмиусском районе» (йдеться про участь Вадима Новинського). Невже саме цього потребують люди віком понад 90 років?

Тенденція до скорочення офіційно-протокольних матеріалів у регіональній пресі Донеччини, на щастя, зберіглася: загалом лише 4,1% текстів експерти віднесли до цієї категорії.  Щодо неналежного маркування вочевидь рекламних повідомлень у вигляді оголошень і блоків (такий контент притаманний газеті «События») підкреслимо: 10 з 24 шпальт видання віддало під рекламні оголошення (у тому числі і першу, де розміщено 14 рекламних блоків!) – і при цьому позначка «Реклама» ніде не фігурує.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Не зважаючи на те, що відверто пропагандистських чи фейкових матеріалів цієї моніторингової хвилі експерти не побачили, викликає занепокоєння присутність у деяких газетах повідомлень «родом» з Росії. І якщо інформування про зовнішньополітичні чи трагічні події (наприклад, про масове вбивство в одній з гімназій Казані) є більш-менш зрозумілим, то тиражування повідомлень про життя російських «зірок», до якого вдаються, зокрема, «События», м’яко кажучи, викликає подив. Зрозуміло, що редакція орієнтується на свою російськомовну аудиторію, але чому журналісти переконані, що  читачі захоплюються досі і пригодами російських селебретіз?

До речі, використання мови у донецьких виданнях – окреме питання. Редакції іноді «міксують» на своїх шпальтах тексти російською і українською (зокрема, подають мовою оригіналу повідомлення офіційних установ), однак краматорський «Восточный проект» використовує російську і українську одночасно в одному тексті.

Теми

Як зауважила координаторка донецької експертної групи Тетяна Строй, моніторинговий тиждень, мабуть, видався доволі бідним на події в регіоні, що позначилось на тематичному розмаїтті у пресі. «Журналісти не хочуть шукати цікаві факти, теми, історії, – вважає експертка. – Цього разу «Восточный проект», наприклад, одну з 16 шпальт віддав під сканворд, ще одну – під кросворд. І на обидвох – анекдоти. Потім ще «Місячний календар», астропрогноз, пам’ятні дати…  Одна шпальта присвячена новинам науки, при чому без чітких посилань на першоджерела (така подача може викликати недовіру у читача, бо дуже схоже на фейки). І жодного повідомлення про здобутки українських вчених чи згадування фактів, корисних для українців – суцільні розваги…». Загалом 34% контенту чотирьох досліджуваних видань Донеччини не є суспільно важливим, і найбільша кількість таких матеріалів (32 з 74 в номері) вийшла у «Событиях».

10% текстів у газетах висвітлювали життя місцевих громад і зміни в інфраструктурі. Діяльності місцевої влади увагу приділено всього у 4% публікацій. Як завжди активно газети користуються повідомленнями поліції і прокуратури – 8% контенту (винятком є «Приазовский рабочий», де не публікують кримінальні новини). Майже удвічі (з 9 до 5%) зменшилась частка матеріалів, що стосуються соціальних питань. Така сама кількість повідомлень і про Covid-19. Збільшилася на шпальтах газет частка спортивних повідомлень (8%), що обумовлено поновленням змагань у зв’язку із карантинними послабленнями. Як позитивне зрушення, зокрема, в газеті «Приазовский рабочий», експерти відзначили присутність матеріалів стосовно національного кінематографа, туристичної привабливості й переваг міста, радість материнства і батьківства у багатодітній родині…

Друга світова війна, мабуть, цілком заволоділа увагою місцевих журналістів, бо війні, що триває на Сході України зараз, з 10 по 16 травня в газетах не було присвячено жодного рядка (на відміну від онлайн-видань, які інформують хоча б про перебіг подій на фронті). Також абсолютно не цікавою для друкованих видань виявилась тема релігії – 0%. 

Жанри

Жанрові вподобання редакцій Донеччини залишаються без змін: інформаційні повідомлення і звіти складають 54% контенту. Вже другу моніторингову хвилю експерти фіксують повернення діалогічних жанрів на шпальти (в кожній з газет були або інтерв’ю, або опитування). Також в газетах з’явилась художня публіцистика, зокрема, нариси і життєві історії (3%), чому, звісно, посприяв День Перемоги та традиційні розповіді про подвиги і життєвий шлях ветеранів. У газеті «Приазовский рабочий» експерти відзначили фахові рецензії на театральну постанову і виставку картин.

Тональність

73% матеріалів регіональних видань мають нейтральну тональність подачі, лише 3% – негативну і 24% позитивну.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту 

33% матеріалів в досліджуваних виданнях Донеччини є власними, які підготували журналісти редакцій, 11% було запозичено з відповідним посиланням на першоджерело і 56% віднесено до неідентифікованих. 

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Травнева хвиля моніторингу продемонструвала залежність друкованих видань від періоду і обставин. Якщо у січні, під час політичного затишшя, не було бажаючих використати газетні шпальти для свого просування, – то і «джинси» не зафіксовано. Тепер, у травні, у кожному місті знайшлися політичні фігури, що, ймовірно, замовили свій «деньпереможний» піар в газетах, які надали газетну площу без відповідних позначень. 

Отже, якість матеріалів у регіоні стала гіршою, а ставлення до рекламного законодавства – менш відповідальним, адже навіть «Приазовский рабочий», який зазвичай сумлінно маркує рекламу, розмістив на першій шпальті не маркований блок.

Онлайн видання

Три з чотирьох онлайн-видань, контент яких досліджують експерти ІДПО, працюють за умовами франшизи міських порталів CitySites і, здавалося б, мали бути одного рівня якості. Але з них лише Сайт города Мариуполя продукує дійсно журналістський контент у різних жанрах і на різні теми. Сайти Краматорська і Донецька (зауважимо, що працюють над ним з вільної частини України, але зміст великою мірою розрахований на тих, хто залишився в окупованому Донецьку), вірогідно, не мають ресурсу, щоб створювати власний якісний контент, і тому послуговуються здебільшого прес-релізами установ і соцмережами як джерелами інформації. Сайт ІА «Вчасно» також, на жаль, втратив лідерські позиції щодо подачі новин: у стрічці багато запозичених матеріалів, а власні редакційні тексти перестали бути ексклюзивними. 

Моніторинг стандартів журналістики

Якщо у січні дотримання стандартів журналістики в онлайн-медіа Донеччини було оцінено у 10 балів з 12, травень продемонстрував суттєве «падіння» загального рівня  –  до 8,63. Найвищу оцінку (9,31) цього разу отримав контент Сайту міста Маріуполя. На другому місті опинився Сайт Донецька з оцінкою 8,75, а ІА «Вчасно» у травні має лише 8,5 (тоді як у січні якість була майже бездоганною – 11,25 балів). Сайт Краматорська зберіг як позицію у рейтингу, так і середню кількість балів: 7,94 (було в січні 7,88). 

Ступінь відповідності стандартам журналістики залишається незмінним: найскладніше редакціям новинних сайтів дотримуватись балансу думок, а найпростіше – інформувати доступно та уникати мови ворожнечі. Цього разу чотири онлайн-медіа загалом набрали 0,36 балів з можливих 2 (лідирує Сайт Маріуполя з показником 0,63) за критерієм «баланс думок». А от до хейтспічу експерти зарахували повідомлення пресслужби 10-тої Гірсько-Штурмової Бригади з таким непритаманним офіційним установам змістом (розміщене на сайті «Вчасно»): «Снаряд російських шанувальників місцевого населення банально перебив проводи, — йдеться в повідомленні. —  А зробити їх не можна. Знаєте чому? Тому що дресировані Росією істоти не дають так званої „тиші“ — гарантій безпеки для праці представників ДТЕК на небезпечній території».

Стандартів достовірності, повноти і відокремленості фактів від думок онлайн-медіа Донеччини дотримались у травні приблизно однаково: на рівні 1,5 бала.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Найбільш помітною проблемою для більшості онлайн-видань Донеччини експерти назвали кількість офіційно протокольних матеріалів (30,6%). Основними «постачальниками» таких текстів є правоохоронні органи, штаб ООС (операції об’єднаних сил) та джерела інформації про захворюваність на Covid-19 (це може бути як МОЗ, так і місцеві департаменти охорони здоров’я або керівники відповідних підрозділів). Як зазначає експертка групи Ірина Черниченко, «для того, щоб додати до пресрелізу якусь інформацію, зараз необов’язково виїжджати на місце події: щоб новини зробити «більш їстівними», потрібні не такі вже й великі зусилля. Проте, при однаковій кількості текстів за тиждень (93) такими, що належать до протокольно-офіційних матеріалів (коли пресрелізи виходять точно такими, як їх надіслали) довелося назвати близько 40 матеріалів на донецькому сайті і лише 6 на маріупольському – суттєва різниця». Отже, якщо на сайті Маріуполя усього 6,5% таких текстів, то на сайті Донецька – 42%, а на сайті Краматорська – 43,8%!

А от що стосується неналежного маркування текстів з ознаками замовності – Сайт Маріуполя у лідерах (28% контенту). Звісно, що законодавчих визначень «Реклама» і «На правах реклами» явно замало для того, щоб представити все різнобарв’я не журналістами ініційованого контенту. Але Сайту Маріуполя не вистачає навіть  перерахованих у їхніх вихідних даних різновидів: «Материалы с плашками “Новости компаний”, “Промо”, “Партнерский материал”, “Политические новости”, “Пресс-релиз” и “Партнерский спецпроект”, “Официально” публикуются на правах рекламы». Бо цієї моніторингової хвилі трапився текст «Как в Мариуполе варят пиво и с чем его пьют. История одной ревизии» під рубрикою «Спецпроект 0629», через що матеріал віднесли до замовленого комерційною структурою.  Загалом таких публікацій на чотирьох досліджуваних ресурсах за тиждень з’явилося 2,2%.

Ознаки політичної замовності помічено у тексті з Сайту Донецька «Ради спасения жизней: по данным соцопроса КМИС граждане Украины высоко оценивают работу Фонда Рината Ахметова». Не зважаючи на те, що КМІС дійсно провів таке опитування, матеріал містить додаткові відомості, що просувають інтереси і формулюють позитивний образ олігарха. Публікація «Фонд Рината Ахметова помогает обрести семейное счастье детям и будущим родителям» теж містить ознаки піар-матеріалу Фонду олігарха.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Також у декількох текстах на сайті Донецька експерти вбачають приховані проросійські меседжі, зокрема, в тексті, скрін якого нижче:

Теми

Незмінними у порівнянні із січневим моніторингом залишилась трійка тем, що лідирують за кількістю в онлайн-просторі Донеччини – це Covid-19 (17%), війна на Сході (15%) та кримінальні події, у тому числі ДТП (13%). Одночасно 14% матеріалів представляють рекламні тексти і потрапляють до категорії «інше». Найбільша кількість таких на Сайті Маріуполя – 38, жодного на сайті ІА «Вчасно». 

До речі, журналісти ІА «Вчасно» приділили увагу темі корупції, яка протягом двох років геть не висвітлювалась локальними медіа Донеччини: чотири матеріали про зловживання службовим становищем побачили світ протягом моніторингового тижня. Ще одне позитивне зрушення стосується висвітлення раніше замовчуваної теми ВПО: 6% матеріалів онлайн-медіа присвятили проблемам переселенців. Такий сплеск цікавості експерти пояснили інформаційним приводом – під час моніторингового періоду в Україні запустили нову програму пільгової іпотеки для переселенців. Доволі суттєву увагу сайти приділили темі міжнародних відносин і новин (5%), чому сприяло, зокрема, загострення конфлікту в Ізраїлі. Найбільша частка новин про відносини з Росією передбачувано була оприлюднена на Сайті Донецька (12 матеріалів з 76 за тиждень).

Про місцеве самоврядування,  релігію, історію та краєзнавство на сайтах у другий травневий тиждень не писали. 

Тональність

91% текстів на сайтах є нейтральними, 3% мають негативну і 6% – позитивну тональність.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Інтернет-видання Донеччини продовжують практикувати оприлюднення запозиченого контенту. У травні власними визнано лише 30 % опублікованих матеріалів, тоді як запозиченими із відповідним посиланням на джерело є 54% текстів. Походження 17% експертам ідентифікувати не вдалося. 

Висновок за результатами моніторингу онлайн медіа

Інформаційні сайти Донеччини справляють враження агрегаторів-ретрансляторів повідомлень державних відомств та служб. Прес-релізи ніяк не оброблені (хіба що обрізані на певному абзаці, якщо оригінальний текст задовгий), не доповнені думками інших людей для дотримання стандарту «баланс думок».  Найякіснішим з досліджуваних сайтів у травні експерти визнали Сайт Маріуполя 0629.com.ua, над контентом якого, вочевидь, працює певний творчий колектив, що дозволяє робити не тільки короткі новинні повідомлення, а й репортажі, інтерв’ю, опитування. Найменш системною і безконцептуальною виглядає редакційна політика Сайту Донецька. Як доказ: 13.05.2021 редакція практично поряд розміщує контроверсійні матеріали, що помітно навіть із заголовків: 

12.14 ЕС подозревает Россию в попытке интегрировать ОРДЛО, – Bloomberg

14.07 В Кремле заявили, что Донбасс им не нужен

14.42 В ОРДО что-то знают: вывески и бланки на украинском языке в “ДНР”

Інформація про експертів

Інформацію про експертів, що здійснювали оцінювання провідних медіа Донеччини, можна отримати за посиланням: https://idpo.org.ua/experts/donetsk