Звіти

Звіт моніторингу за травень 2021 року – Полтавська область

Оприлюднено

У травні було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Телеграф», онлайн: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». Період моніторингу 10–16 травня 2021 року. Загалом проаналізовано у друкованих виданнях 269 публікацій, в інтернет-виданнях 400 матеріалів. Усього – 669 робіт.

Газети Полтавщини, як правило, мали проблеми із офіціозом та неналежно маркованою рекламою – (10,2% та 10,8% контенту відповідно). І найприкрішим є те, що таким чином на шпальти видань часом потрапляли повідомлення пресслужб місцевої влади, тож журналісти ніяк не обробляли і не перевіряли інформацію. На сайтах найбільше порушень зафіксовано із неналежно маркованою рекламою (7,4%). Через подібні тексти деякі ЗМІ отримували і низькі оцінки за стандарти: за баланс думок, повноти, не дотримувався принцип відокремлення фактів від коментарів.

Друковані видання

Моніторинг стандартів журналістики

Загальний бал регіону – 10,36 (10,47 – у січні із 12 можливих). У лідерах – видання «Телеграф» (11,19), «Вечірня Полтава» (10,6), що покращила свої позиції порівняно із попереднім моніторингом. Ще два видання отримали: «Лубенщина» – 9,94; «Зоря Полтавщини» – 9,63 (остання погіршила свої оцінки). 

Вкотре експерти відзначили кременчуцьку газету «Телеграф», яка має найвищий бал за дотримання стандартів. Видання є справжнім дискусійним майданчиком регіону, порушує гострі проблеми, у випадку виникнення конфліктних ситуацій звертається по коментарі до усіх сторін. Прикладами матеріалів, в  яких дотримано всі стандарти, є журналістське розслідування про VIP-місця на кладовищі, текст про напружену ситуацію із підвищенням тарифів на газопостачання. 

Решта видань, як правило, отримувала високі оцінки за публіцистику (нариси про земляків) та передруки. А от через офіціоз оцінки знижувалися.

Наприклад, газета «Зоря Полтавщини» вмістила найбільше офіціозу, і поряд із безперечно важливими і потрібними історіями (про долю репресованих за часів СРСС земляків, про пенсіонерів, що постраждали від шахрайства), вміщує необроблені повідомлення різноманітних департаментів ОДА. Так місцева влада отримує можливість доносити до читачів газети інформацію тільки про позитивні аспекти своєї діяльності: мовляв, і вакцинація успішна, і унікальний паркінг для карет швидкої допомоги будується, й реставрація історичних будівель триває. Проблему з офіціозом має і «Лубенщина», але тут найбільшу кількість повідомлень склали необроблені повідомлення від правоохоронців та надзвичайників. Експерти полтавської групи радять у таких випадках глибше розбиратися у ситуаціях: не просто передруковувати повідомлення, а збирати ширший спектр думок, з’ясувати, яка ситуація насправді. Приміром, проаналізувати, скільки коштів уже виділялося на реставрацію раніше, наскільки ефективними були роботи, як розслідуються правопорушення, про які зазначалося у зведеннях правоохоронців раніше тощо. Такі тексти матимуть більше користі, а отже, більшу аудиторію – і, звичайно, вищі оцінки за стандарти. 

Прикладі офіціозу у виданні «Зоря Полтавщини»

Найменші оцінки друковані видання отримали за стандарти балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти. Така ж ситуація була й у січні.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами

Неналежно маркована реклама та офіціоз є проблемними моментами для друкованих видань регіону (для газети «Телеграф» – тільки неналежно маркована реклама). 

Найбільше офіціозу – 17,3% розмістила газета «Зоря Полтавщини». Експерти знайшли декілька шпальт, повністю заповнених таким контентом. Це, до прикладу, шпальта 9 у номері 32, де чиновники відповідних структур роз’яснюють порядок отримання субсидій, пенсій, а також звітують про зібрані податки. Так, звісно, важливо знати про подібне з перших рук, але чому б не подати обидві сторони: не тільки передруковувати заклики Пенсійного фонду до пенсіонерів отримувати пенсії на картки та користуватися послугами інтернет-банкінгу, але й написати про те, які труднощі виникають із цим у пенсіонерів? Наприклад, у цьому ж тексті зазначено, що 70% уже отримують пенсії на картки, отже, виникає питання: а що з іншими 30%? 

Ще один приклад, яким можуть скористатися видання, які полюбляють офіціоз, – текст того ж «Телеграфу» про те, як кременчужани стоять у чергах за субсидією. Журналісти пішли у Центр надання адміністративних послуг, запитали містян, поспілкувалися із керівницею департаменту, а також, звісно, опублікували роз’яснення про те, як записатися на прийом, отримати додаткову інформацію тощо. 

Важливою проблемою залишалася і неналежно маркована реклама, і тут усі видання часом «забували» попередити читача про подібний контент. Найбільше не позначених рекламних макетів вмістив «Телеграф» – 15,7%. 

Однак, якщо у випадку «Телеграфу» це маленькі рекламні макети, то деякі видання розміщували цілі публікації під виглядом редакційного контенту. Також видання «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава» та «Лубенщина» продовжили друкувати рекламні оголошення знахарів та сумнівні конкурси/шаради для читачів. 

Джинсу вмістили газети «Зоря Полтавщини» та «Лубенщина». Перше видання надрукувало матеріали із ознаками комерційної замовності (Агропромхолдинг «Астарта-Київ» та IKEA), друге видання – тексти із ознаками політичної замовності (із просуванням місцевої влади) та комерційної (місцевих підприємств).

Матеріали із ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано.

Теми

У лідерах життя місцевої громади, тарифи/економіка, кримінал. 

На жаль, життя місцевої громади у повному обсязі висвітлює тільки «Телеграф», інші видання бояться порушувати гострі теми. 

Багато уваги видання приділяли темам Другої світової війни. І тут позитивно, що говорячи про ту війну, журналісти не забували про війну нинішню. Так, видання розповідали про ветеранів Другої світової, розміщуючи цікаві нариси, але повідомляли і про загиблих земляків, друкували історії про те, як зараз живеться ветеранам російсько-української війни, висвітлювали теми волонтерства (наприклад, передач до зони ООС до Великодня від жителів Полтавщини).  

Також експерти зафіксували значну кількість публікацій про освіту, вчителів, освітні заклади, перемоги школярів на конкурсах та олімпіадах. Однак здебільшого такі тексти мають позитивний характер і також оминають проблемні ситуації.

31% публікацій було уналежнено до категорії «інше»: гороскопи, кросворди, рецепти, неналежно маркована реклама та розважальний контент. 

Мало уваги видання приділили темам викривання корупції, ВПО, реформам на місцевому рівні. Тема COVID-19 висвітлювалась побіжно – 2%. 

Жанри

У газетах домінують інформаційні жанри – 41%, немаркована реклама/розважальний контент – 36%, а також художньо-публіцистичні – 10%. 

Найбільше публіцистики розмістили «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава». Тут публіцистика на третьому місці після інформаціійних жанрів та реклами.  У «Телеграфі» порівняно із іншими найбільше аналітичного контенту: статті, аналітичні кореспонденції, журналістське розслідування. «Лубенщина» традиційно надає перевагу ще й інтерв’ю. 

Але все ж аналітики в регіоні бракує.

Тональність

У газетах переважає нейтральна тональність (74%), менше позитивної – (25%), негативна майже відсутня (1%).

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Тут на першому місці запозичені матеріали (51%). Це і публікації із категорії офіціоз, і передруки з інших ЗМІ. Таку ситуацію, звісно, можна пояснити фінансовими проблемами видань, в яких бракує кореспондентів, що б могли висвітлювати гарячі теми, писати аналітику. Єдине видання регіону, де переважають власні публікації – це «Телеграф».

Власних матеріалів – 34%, не ідентифікованих – 16%.

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

За винятком газети «Телеграф» друковані видання Полтавщини обходять гострі теми й надають перевагу текстам нарисового формату, аналітиці на теми сільського господарства, спогадам, історичній тематиці. Однак, на жаль, при цьому читач здебільшого не отримує актуальної інформації про реформи на місцях, про те, наскільки ефективною є влада, як розподіляються кошти з бюджету тощо. І якщо у Полтаві подібні відомості можна дізнатися через сайти, то от у райцентрах ці теми, як правило, лишаються не висвітленими. 

За такої ситуації газетам вдається отримувати достатньо високі бали за дотримання стандартів (порівняно із іншими регіонами), але все ж значна кількість офіціозу говорить про те, що видання залишаються залежними від місцевої влади і не завжди можуть або й хочуть об’єктивно висвітлювати місцеве життя.

Сайти

Моніторинг стандартів журналістики

Загальний бал регіону – 10,58 (із 12 можливих). Порівняно із січнем видання покращили свої позиції (оцінка у січні – 10,01). У лідерах, як і минулого моніторингу – видання «Полтавщина» (10,94) та «Коло» (10,88). Нижчі бали мають «Новини Полтавщини» (10,56) та «Ехо» (9,94). 

Найбільше якісного контенту вмістив сайт «Полтавщина». Журналісти, як і минулого періоду, уважно слідкували за подіями, що відбуваються у місті та регіоні: висвітлювали судові засідання, використання землі громади у приватних інтересах, аналізували закупівлі. Наприклад, сайт розглядає замовлення Полтавської міськради на ремонт зупинок громадського транспорту і визначає, що у ФОПа, у якого робитимуть замовлення, витрати на матеріали на 45 тис. дорожче, ніж, наприклад, у популярному будівельному магазині. Також здебільшого якісний контент, що базується на власному зборі інформації, публікував сайт «Коло». Наприклад, видання надавало слово усім сторонам, висвітлюючи конфлікт в одній із шкіл, а також – порушуючи питання тарифів на проїзд у громадському транспорті. Саме такою активною роботою журналістів можна пояснити високі оцінки за стандарти.

Натомість на сайтах «Новини Полтавщини» та «Ехо» переважали передруки, офіціоз, тому, звісно, вони отримували низькі оцінки за дотримання професійних стандартів. Як правило, на сайті «Ехо» увага приділялася криміналу та надзвичайним ситуаціям, інформація про які бралася зі зведень відповідних служб. «Новини Полтавщини» подавали інформацію із прес-релізів різноманітних державних органів. У таких текстах, звісно, бракувало різних поглядів, належного бекграунду. 

Стандарти, яких найгірше дотримувалися мережеві журналісти: баланс думок, повнота, відокремлення фактів від коментарів. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності й неналежно маркованої реклами

Для онлайн видань основною проблемою була неналежно маркована реклама. Також на всіх сайтах була зафіксована джинса, найбільше – на сайті «Новини Полтавщини» (7%). Офіціозу не вмістив тільки сайт «Полтавщина». 

Щодо джинси, то видання просували партію Європейська Солідарність, голову облради Олександра Біленького, голову ОДА Олега Синєгубова, депутата облради Геннадія Коваленка.

Приклади матеріалів із ознаками замовності на сайті «Новини Полтавщини»

Щодо офіціозу, то на сайтах його все ж не так багато, як у газетах: 1-3%. Можливо, такий низький відсоток офіціозу пов’язаний із тим, що загальна кількість матеріалів на сайтах значно більша за газети за рахунок передруків (розміщення контенту) з інших ресурсів на кшталт «Дзеркало тижня» або «Українська правда».

А от неналежно маркованої реклами – значно більше. Тут в лідерах «Ехо» (17%) та «Полтавщина» (12,5%). Видання використовують маркування «р», яке згідно із методологією ІДПО не дає змогу чітко відмежувати редакційний контент від рекламного. Сайти розміщували рекламу комерційних компаній, онлайн-казино, інтернет-магазинів, послуг тощо.     

Матеріали із ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано.

Теми

Щодо топ-тем, то на першому місці кримінал – 24% (частка цієї тематики значно збільшилася, у січні було 14%), життя місцевої громади – 14%, статистика щодо коронавірусу – 12%. 

Очевидно, що видання ще не відійшли від святкового періоду, цим і можна пояснити переважання кримінальної тематики, адже ці тексти було найлегше обробити і виставити на стрічку. 

Детально життя місцевої громади відображували «Коло» та «Полтавщина»: при цьому вони не слідували пресрелізам, а здебільшого самі шукали інформаційні приводи. 

Приділялась також увага воїнам АТО: публікували зведення із зони ООС, а також – про загиблих земляків. При цьому журналісти спілкувалися із родичами та бойовими побратимами, що є також позитивним.

Видання не писали про проблеми ВПО, а також мало цікавилися зовнішньою політикою, викриванням корупції.

Тональність

На сайтах переважає нейтральна тональність (91%), менше позитивної – (8%), негативна майже відсутня (1%).

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Тут переважають запозичені матеріали (60%), власних (37%), не ідентифікованих матеріалів (3%). Але тут ситуація різна, якщо аналізувати конкретні видання. Так, 90 матеріалів зі ста на сайті “Новини Полтавщини” – запозичені (а ще 9 — не ідентифіковані). Також запозичені публікації переважають у виданні «Ехо»: 54 запозичених, 43 – власних та «Коло»: 63 запозичених, 37 – власних. А от «Полтавщина» друкувала більше власних текстів – 67, запозичених – 32. Водночас і власні тексти “Полтавщини” часто є такими лише номінально/формально: в багатьох текстах, що підписані журналістом, не видно власне журналістської роботи — вони так само є суцільними передруками або прес релізів, або інших офіційних повідомлень від органів місцевої влади та органів охорони правопорядку. 

Висновок за результатами моніторингу мережевих медіа

«З однієї сторони хочеться відзначити сайт Полтавщина, який працює із деклараціями, аналізує закупівлі, розподіл бюджетних коштів, надає приклади розслідувальної журналістики. Але все ж часом видання усього регіону перетворюються на агрегатори чужих новин і практично не виробляють власного контенту. Більше того, видання намагаються певним чином “приховати” факт запозичення чужих матеріалів. Тільки роблять вони це по-різному — “Полтавщина“ ховається за прізвищем журналіста, а “Новини Полтавщини” — вміщують посилання на джерело (а частіше просто згадку про джерело) лише в тексті матеріалу», – коментує ситуацію експерт Микола Польовий. 

«Аналізуючи онлайн-видання «Ехо» і «Коло», хочеться зазначити, що за потреби і наявності часу журналісти можуть братися і розповідати про важливі для місцевої громади теми – це і знищення зелених насаджень, і можливо корумпована система видача дозволів на торгівлю в МАФах на вулицях тощо. Але або через нестачу часу, або через низький попит на більш-менш розгорнуті матеріали, стрічка заповнюється здебільшого криміналом, надзвичайними подіями і ДТП – причому цей контент копіюється із сайтів правоохоронців регіону. Майже для всіх видань регіону проблемою є відсутність власної мережі новин: і як інтернет-видання, так і газети поширюють значну кількість повідомлень від місцевої та центральної влади», – зазначає експерт Михайло Штекель.

Тож основними проблемами сайтів є як переважання запозичених матеріалів у виданнях, що частково можна пояснити післясвятковим затишшям, так і розміщення неналежно маркованої реклами під виглядом редакційних публікацій. Це вводить в оману читачів і може підривати довіру до видань.

Чернігівські медіа

Цього разу моніторингова група переглядала медіа Ченівецького регіону. Деякі ЗМІ, за спостереженнями експертів, як от «Деснянська правда» та «Чернігівщина», просувають певну політичну силу. У випадку першого видання – це місцева влада, тож у всіх текстах про її дії відчувається підтримка і некритичне ставлення. І випадку другого – товариство «Земля і воля», про яке також розміщена низка іміджевих публікацій – ніяк не маркованих. Також було поширене привітання від цього цього товариства, у тексті зафіксовано проросійські меседжі. У виданні «Челайн» було також помічено просування депутатів партії «Наш край». Щодо інших видань, то в них не відчувається орієнтація на певного політика, партію чи компанію, більшість газет та сайтів із вибірки ІДПО розміщують джинсу чи неналежно марковану рекламу досить вільно, судячи з усього, із бажанням просто підзаробити на тому, хто заплатить. Також у переважній більшості випадків усі ЗМІ регіону грішать розміщенням офіціозу від місцевої влади, не обробляючи і не перевіряючи такі повідомлення. Лише сайт «Час Чернігівський» не вмістив ані джинси, ані офіціозу, ані неналежно маркованої реклами. 

Інформація про експертів

Моніторинг регіональних медіа, що проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, здійснювала група ІДПО у складі Миколи Польового, доктора політичних наук, професора кафедри політології та державного управління Донецького національного університету імені Василя Стуса (м.Вінниця), журналіста «Радіо Свобода» Михайла Штекеля.

Дата підготовки звіту – 27.05.2021

Контакти:
координатор проекту

Наталя Стеблина
+380679857321
steblinka@gmial.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *