Неналежно маркована реклама була спільною проблемою майже усіх ЗМІ Полтавщини, окрім сайту «Коло», який позначав подібний контент. Тож замовний контент у цих виданнях мімікрує під журналістські матеріали. Найбільше офіціозу вмістили газети «Лубенщина» та «Зоря Полтавщини» та комунальний сайт «Новини Полтавщини». Саме зі слів місцевої влади ці ЗМІ висвітлюють події у регіоні/районі. Коментують ситуацію очільники міста чи області, працівники різноманітних департаментів. Показники «джинси» у виданнях у межах 1-10%. Найбільше у газеті «Зоря Полтавщини». Однак декілька видань продемонстрували високий дотримання стандартів: «Телеграф», «Коло» та «Полтавщина». Журналісти цих медіа не обмежувалися лише пресрелізмом, перевіряли заяви влади, пропонували аудиторії нові проєкти, відображали широку палітру думок у своїх текстах.

У вересні було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Телеграф», онлайн: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». Період моніторингу 13–19 травня 2021 року. Загалом проаналізовано у друкованих виданнях 230 публікацій, в інтернет-виданнях 369 матеріалів. Усього – 599 робіт.

Друковані видання

Моніторинг стандартів журналістики

Загальний бал регіону – 9,56  (10,36 – у травні із 12 можливих). У лідерах – видання «Телеграф» (10,94), «Вечірня Полтава» (9,81). Ще два видання отримали: «Лубенщина» – 8,31, погіршивши позиції майже на бал, порівняно із попереднім моніторингом; «Зоря Полтавщини» – 9,19. 

Газета «Телеграф» традиційно має найвищий бал за дотримання стандартів. Видання не просто пише, приміром, про присвоєння звання почесного громадянина міста, а звертається до різних джерел, аби обговорити кандидатуру на це звання. Друкують також звернення читачів щодо облаштування покинутої недобудови, матеріал місцевої бібліотекарки, яка радить, що почитати. Цілий розворот присвятили питанню дистанційної освіти та репетиторству. Хоча цього разу оцінка видання трохи нижча, ніж минулого разу. Це через значну кількість кримінальних новин, які подаються із посиланням на одне джерело та деякі тексти офіційного характеру. «Вечірня Полтава», як правило, не порушує гострих тем і вміщує передруки, але в цілому також намагається відображати не тільки точку зору влади. Відзначити можна матеріал про голів ОСББ, які діляться своїм досвідом щодо залучення коштів. 

Оскільки «Зоря Полтавщини» та «Лубенщина» вмістили значну кількість офціозу й матеріалів із ознаками замовності, їхні оцінки за стандарти – нижчі. Про реставрацію краєзнавчого музею «Зоря Полтавщини» написала зі слів департаменту ОДА. Звісно, у такому тексті – процитовано тільки голову ОДА, зроблено акцент на «Великому будівництві». Ще один такий матеріал про ремонт школи. І тут так само, голова ОДА та «Велике будівництво». Порушуються стандарти балансу думок, повноти, інколи – відокремлення фактів від коментарів. «Лубенщина» розповідає про діяльність місцевих установ та підприємств, але тільки зі слів пресслужб або ж очільників цих підприємств. Так, читач дізнається про роботу ДП «Лубенський лісгосп», але матеріал підготувала пресслужба. У тексті про роботу ювенального відділу позиції цитують тільки очільницю сектору, відчувається позитивне ставлення журналіста: «працівники сектору і її очільниця… готові до дієвої комунікації завжди», «ювенали готові виконувати службові обов’язуи незалежно від часу доби» тощо. 

Зоря Полтавщини про «Велике будівництво»

Найменші оцінки друковані видання отримали за стандарти балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами

Неналежно маркована реклама (8,7%) та офіціоз (7,4%) є проблемними моментами для друкованих видань регіону. Джинси найменше (5,7%), але все ж приклади таких матеріалів знайдено у всіх виданнях. 

Найбільше офіціозу – 11,8% та 12,5% розмістили «Зоря Полтавщини» та «Лубенщина». Так останнє видання відвело під привітання із днем міста цілу шпальту, надавши слово очільнику міста (пів шпальти), а також депутатам та головам сільрад, місцевих підприємств тощо. Уналежнювалися до «джинси» і деякі привітання. «Вечірня Полтава» висвітлювала проблему із харчуванням дітей у школах, надмірно акцентуючи на діяльності депутатів «Рідного міста», а також вмістила матеріал про «антиолігархічний» законопроєкт, в якому нардеп Данило Гетманцев виступив у ролі експерта. У «Телеграфі» знайдено згадування «Нової пошти». 

У переважній більшості випадків видання не маркують рекламу. Лише інколи це робить «Телеграф». Але все ж в основному рекламні макети ніяк не підписані. Це і мережа місцевих супермаркетів, ремонтні послуги, електричні велосипеди, слухові апарати тощо. Залишилася й сумнівна реклама ворожок, екстрасенсів. 

Матеріали із ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано.

Теми

У лідерах життя місцевої громади (21%), кримінал (10%), спорт (7%). 

Цього разу кримінал вийшов на другу позицію. Видання висвітлювали декілька резонансних тем: вбивство пенсіонерки та судове засідання, в якій обирали міру запобіжного заходу дівчині, яка прийшла до школи з арбалетом і вистрілила у вчителів. Як правило, тексти на цю тему подаються або тільки із посиланням на правоохоронні органи, або ж передруковуються без змін із посиланням на райвідділи нацполіції. Тож свідомо чи несвідомо, але видання інформують тільки про успіхи поліцейських у розслідуванні та розкритті злочинів, не надаючи повної картини. Увагу до спорту можна пояснити відзначенням Дня фізкультури та спорту. Проте якщо для деяких видань це було нагодою звернутися до спортсменів регіону, розповісти про них, то, приміром, «Лубенщина» на перший план виставила очільника міста, який дякував спортсменам та нагадував про «важливість фізичної культури та спорту в житті людини».

31% публікацій було уналежнено до категорії «інше»: гороскопи, кросворди, рецепти, неналежно маркована реклама та розважальний контент. 

Мало уваги видання приділили темам викривання корупції, ВПО, реформам на місцевому рівні, політиці. Зафіксовано збільшення уваги до теми COVID-19 – 6%. Писали про перебіг вакцинації (зокрема, про малі відсотки вакцинованих освітян та про ініціативу місцевої влади створити мобільні пункти вакцинації, які зможуть виїжджати на дім). Актуальну проблему порушило видання «Телеграф», розповівши про «довготривалий ковід» – симптоми якого тривають місяцями. 

Жанри

У газетах домінують інформаційні жанри – майже половина контенту 48%, немаркована реклама/розважальний контент – 34%. Публіцистики – менше ніж зазвичай – 6%, порівняно із 10% у травні. Інтерв’ю – 4%, аналітичних матеріалів: 2% кореспонденцій, 2 статей. Також 2% кореспонденцій. 

Бракує журналістських розслідувань, одну рецензію та два звернення до читачів знайдено тільки в одному виданні. 

Тож в основному газети продукують інформаційний контент, який читачам уже може бути відомий на момент отримання видання. А ставку на оригінальні, ексклюзивні матеріали роблять зрідка. Як правило, видання захоплюються історичним контентом або ж нарисами про земляків.

Тональність

У газетах переважає нейтральна тональність (68%), менше позитивної – (30%), негативна майже відсутня (2%).

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Тут на першому місці власні матеріали (49%). Але і запозичених також значна кількість – 42%. Не ідентифікованих – 9% (це і непідписані поради, і розважальний контент).

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

За винятком газети «Телеграф», яка намагалася давати цікавий, корисний і сучасний контент, друковані видання Полтавщини віддавали свої сторінки під джинсу, офіціоз або передруки. Це означає, що газети регіону відіграють незначну роль в модеруванні суспільного діалогу, обговоренні важливих і гострих питань місцевої економіки, політики. Через значну увагу, яку видання «Зоря Полтавщини» та «Лубенщина» приділяють трансляції думок влади, їхні читачі так ніколи і не дізнаються, наскільки ефективною є ця влада. Як вона витрачає кошти, наскільки якісним є «Велике будівництво» або ж робота місцевих установ, підприємств. Складається враження, що ці видання ніби бояться засмутити в чомусь владу та місцевих жителів, розповідаючи тільки про позитивні події в житті регіону й оминаючи негатив.  

Сайти

Моніторинг стандартів журналістики

Загальний бал регіону – 9,77 (із 12 можливих). Порівняно із травнем видання погіршили свої позиції (оцінка у травні – 10,58). Цього разу у лідери вийшло «Коло» (10,06), обігнавши лідера «Полтавщину» (9,94). Така ситуація пояснюється передовсім значною кількістю неналежно маркованої реклами на останньому сайті, яка і псувала показники за дотримання стандартів. Нижчі бали мають «Новини Полтавщини» (9,63) та «Ехо» (9,44). 

Найбільше якісного контенту вмістив сайт «Коло». Видання моніторило тему встановлення вбиралень у одній із шкіл. Так, замість дверей там встановили «шторки». Також писали про проблему пересихання річок і про те, як можна зарадити ситуації. Видання також має проєкт, в межах якого відвідує популярні заклади Полтави і пише з цього приводу відгуки про обслуговування та меню. Докладні і глибокі матеріали про проблеми Полтави й регіону подає сайт «Полтавщина». Так, журналісти писали про ремонт історичних будівель, додаючи детальний бекграунд та позиції сторін. Аналізують ситуацію із тендерами на реконструкцію лабораторії онкодиспансеру. Однак незважаючи на те, що подібних соціально вагомих матеріалів на сайті «Полтавщина» більше, оцінки за дотримання стандартів у них нижчі, ніж у кола – за рахунок неналежно маркованої реклами. 

Найбільше офіціозу, джинси вмістив сайт «Новини Полтавщини», який просто передруковує інформацію від ОДА, міскрад Полтавщини. При цьому якісь інші позиції (громадян, експертів, місцевих підприємців) ігноруються. Заходи висвітлюються із згадкою участі в них представників місцевої влади. У сайту «Ехо» ситуація трохи краща, експерти зафіксували не тільки передруки, але й власні публікації на важливі теми. Проте тут було забагато контенту із ознаками комерційної залежності та неналежно маркованої реклами, що також позначилося на оцінках за стандарти.

Матеріали сайту «Новини Полтавщини» із посиланням на одне джерело

Стандарти, яких найгірше дотримувалися мережеві журналісти: повнота, відокремлення фактів від коментарів, баланс думок. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності й неналежно маркованої реклами

Для онлайн видань, окрім сайту «Коло» основною проблемою була неналежно маркована реклама (7,5% – загальний показник). Також на всіх сайтах була зафіксована джинса, найбільше – на сайті «Ехо» (8,7%). Офіціозу традиційно не вмістив тільки сайт «Полтавщина». Найбільше таких матеріалів у виданні «Новини Полтавщини» – 11%.

Щодо джинси, то видання просували голову ОДА Олега Синєгубова (найбільше таких текстів – «Новини Полтавщини»). «Коло» та «Полтавщина» вмістили рекламу «АТБ». «Полтавщина» під рубрикою «Партнерський проєкт» просувала «Нафтогаз». Сайт «Ехо» вміщував різноманітну рекламу: від того, яку марку презервативів обрати, до айфонів та кондиціонерів.    

Офіціозу його найбільше на сайтах «Новини Полтавщини» та «Ехо». Неналежно маркованої реклами – на сайті «Полтавщина» (14,5%) та «Новини Полтавщини» (8%). Сайти позначають такий контент літерою «р» або ж різноманітними рубриками, що не дає змоги читачеві чітко відрізнити рекламу від журналістського матеріалу.

Матеріали із ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано.

Теми

Щодо топ-тем, то на першому місці кримінал та життя місцевої громади – 19%. Цікаво, що кількість криміналу зменшилася на 5%, порівняно із попереднім періодом. Найбільше на цю тему писали «Полтавщина», «Коло» та «Ехо». І тут майже така сама ситуація, як і в газетах. Найчастіше ці тексти пишуться із подачі пресслужб правоохоронних органів. Хіба що «Коло» та «Ехо» додають інші точки зору, розповідаючи про найбільш резонансні випадки. 

Детально життя місцевої громади відображували «Коло» та «Полтавщина»: при цьому вони не слідували пресрелізам, а здебільшого самі шукали інформаційні приводи. На відміну від «Новин Полтавщини», порядок денний якого повністю залежить від офіційних повідомлень ОДА, міськрад. 

Приділялась також увага воїнам АТО: 4%. «Коло» постійно висвітлює події у зоні ООС. У них – найбільше матеріалів на цю тему. «Ехо» не присвятило цьому жодного тексту.  

Видання не писали про проблеми ВПО, а також мало цікавилися зовнішньою політикою, викриванням корупції, релігією.

Тональність

На сайтах переважає нейтральна тональність (88%), менше позитивної – (11%), негативна майже відсутня (1%).

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Тут переважають запозичені матеріали (51%), власних (42%), не ідентифікованих матеріалів (7%). Важливо, що у деяких випадках приналежність матеріалів до категорії власних чисто номінальна. Підпис автора стоїть, але матеріал виглядає як передрук офіційного повідомлення. Більшість матеріалів сайту «Новини Полтавщини» взагалі не підписана, що також може свідчити про мінімальну обробку повідомлень різних офіційних інстанцій. 

Висновок за результатами моніторингу мережевих медіа

«Хотілося б відзначити видання «Коло». Вони вміють знайти теми, цікаві для читача, та подати їх просто. Вони вдало відпрацьовують місцевий порядок денний, органічно поєднуючи офіційні повідомлення, власні матеріали, важливі коментарі та гарний контент», – зазначає експерт Михайло Штекель.

Тож основними проблемами сайтів є неналежно маркована реклама: чомусь не всі відважуються її маркувати. Це призводить до зниження оцінки за стандарти. Також інколи електронні видання спокушаються «джинсою». Хоча зараз кількість такого контенту незначна, все ж можемо спрогнозувати, що будь-які резонансні політичні події або ж вибори, можуть призвести до значного підвищення показників.

Інформація про експертів

Моніторинг регіональних медіа, що проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, здійснювала група ІДПО у складі Миколи Польового, доктора політичних наук, професора кафедри політології та державного управління Донецького національного університету імені Василя Стуса (м.Вінниця), журналіста «Радіо Свобода» Михайла Штекеля.

Контакти:
координатор проекту

Наталя Стеблина
+380679857321
steblinka@gmial.com

Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.