Друковані видання Луганщини у вересні показали дещо зрослу якість публікацій, а відповідно зросла оцінка за дотримання стандартів: практично кожен критерій стандартів отримав вищий результат. Втім, загальний бал залишається далеким від максимального. Зменшилася кількість замовних публікацій, але немало офіціозу, який подекуди «маскують» під власні матеріали, ставлячи під явними пресрелізовими текстами підписи журналістів.

За моніторинговий тиждень не зауважено пошуку журналістів у розкритті тем ООС, Covid-19, ВПО – бачимо використання пресрелізів, офіційних повідомлень, за якими не видно живих людей із їх проблемами.

Онлайн видання, як і попереднього моніторингу, активні в темах криміналу та перебігу коронавірусу. Але, як і раніше, публікації про захворювання мають вигляд оперативних зведень і містять переважно статистичні дані.

Дещо краща оцінка стандартів публікацій. Водночас бачимо зростання кількості матеріалів із ознаками замовності. Найприкріше – присутність у публікаціях сайтів впливу російського інформаційного потоку. Хочеться сподіватися, що це не умисна політика видань, а невибагливе ставлення до добору інформації, і відтак – використання джерел Російської Федерації без будь-якого коментування з українського боку. Такі повідомлення не є значущими для української аудиторії та набувають ознак проросійського меседжу.

Моніторингова хвиля передбачала огляд ЗМІ за 13-19 вересня. Часові рамки цього періоду розширені через нестачу кількості публікацій для дослідження у друкованих виданнях. Відтак, проаналізовано додаткові випуски трьох газет.

Розглянуто такі числа друкованих видань Луганщини: «Кремінщина», громадсько-політична газета – № 73-74 від 11 вересня, № 75-76 від 18 вересня; «Луганщина.UA», обласна загальнополітична газета – № 29 від 8 вересня, №30 від 15 вересня; «Попаснянский вестник», міськрайонна газета – № 37  від 17 вересня; «Рубіжанські новини», видання територіальної громади м. Рубіжне – № 37 від 10 вересня, №38 від 17 вересня. 

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «06452. Сайт города Северодонецка» https://www.06452.com.ua/ ; «Ирта Fax. Информационный портал» http://irtafax.com.ua ; «Первая полоса. Интернет-газета» https://1polosa.net/news/; «Трибун. Общественно-политический обозреватель»  https://tribun.com.ua/ .

Загалом досліджено у друкованих виданнях 162, у Інтернет-виданнях – 267 матеріалів. Всього – 429 публікацій.

Друковані видання

Відсутність яскравих інформаційних приводів, як, скажімо, травневі свята, дає можливість побачити газети у їх «буденному» вияві. Тематика видань досить різноманітна, проте непропорційна: одні теми значно переважають над іншими. Ті ж самі диспропорції у підборі жанрів: інформаційні займають половину чи й більше жанрової палітри газет, аналітика представлена слабко.

Замовність чисельно знизилася, та у «джинсових» матеріалах іноді, як у «старі добрі часи» надто відчутний «пієтет» до владних осіб чи депутатів.

Як позитив відзначаємо однозначну відсутність матеріалів із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків.

Моніторинг стандартів журналістики

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальна оцінка оглянутих видань склала 8,55, що майже на бал вище попереднього моніторингу (травень – 7,64 бала) і показує тенденцію до зростання якості: у січні оцінка склала 7,31.

Найкращий показник дотримання стандартів цього разу показала газета «Луганщини.UA» – 9,5 бала. На друге місце з четвертого перемістилася «Кремінщина» – 8,63 проти травневих 6,63. У газети «Попаснянский вестник», яка минулого моніторингу мала найвищий бал (8,25), у вересні третій показник – 8,06. Матеріали газети «Рубіжанські новини» оцінені на 8 балів, що краще, ніж травневі 7,69, однак засвідчують лише четверту позицію.

Щодо окремих стандартів. Усі газети найкраще традиційно дотримуються вимоги про відсутність мови ворожнечі – тут маємо максимальну оцінку.

Другу позицію, як і в травні, займає критерій доступності  (зрозумілості матеріалів, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,84. Про цьому «Луганщини.UA» та «Кремінщина» оцінені найвищим можливим балом 2.

Третій за рівнем бал у критерію «відокремлення фактів від думок і коментарів» – 1,64, що показує зростання до травневих 1,48 бала. Найвищий показник у «Луганщини.UA»  – 1,94, найнижчий – у  «Попаснянского вестника» – 1,44. Хоча минулого моніторингу ці видання мали однакову оцінку – по 1,63.

1,56 бала у показника «достовірність», і виглядає це позитивно на тлі минулих моніторингів: січень – 1,38, травень – 1,08 бала. Отже, видання почали уважніше ставитися до такого важливого критерію якості, як посилання на джерела. Кращі тут «Луганщина.UA»  – 1,88 та «Рубіжанські новини» – 1,56. 

Дещо зріс показник повноти публікацій – 1,3 (у травні – 1,16 бала). І якщо «Луганщина.UA»  і «Попаснянский вестник» дотримуються критерію на 1,33 бала, то «Кремінщина» продовжує не зважати на цей показник, тож оцінена на 1,13. 

Критерій балансу думок також зріс, хай і мінімально: 0,2 бала проти травневих 0,14. Найприкріша ситуація з балансом у «Рубіжанських новинах» – 0,06 бала. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 132 публікації.

Кількість матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування у луганських друкованих ЗМІ після травня (13,4%) пішла на спад і складає 6,2% контенту. 

Найбільше публікацій такої категорії у «Рубіжанських новинах» – 12,2% (травень – 19,8%). Друга за кількістю газета «Попаснянский вестник» – 5,4%. Це єдине видання, що показало приріст кількості публікацій із ознаками замовності: у  травні їх тут було найменше серед досліджуваних видань (2,4%). 5% замовних матеріалів виявлено у «Кремінщині», це значне зменшення, порівняно до травневих 20,5%. «Луганщина.UA», яка у січні мала найвищий показник 12,5%, у травні – третю позицію з 10% замовних матеріалів,  у вересні не розмістила публікацій, у яких експерти знайшли б ознаки замовності. 

Досліджуючи цього разу найактивніші у «джинсуванні» «Рубіжанські новини», експертка Алла Ярова зауважує: «Видання некоректно працює з матеріалами, які, на нашу думку, відносяться до публікацій, що містять приховану рекламу. Не позначені, відповідно до закону, рекламні блоки; квітне без належного маркування «стара добра політична джинса». В ній депутати, як чарівники, пригощають дітей морозивом і дарують набори канцелярії просто на святі знань, навіть без вимоги читати віршики чи виконувати номери художньої самодіяльності. Привітати дітей приходять і інші знакові дорослі, але, на відміну від депутатів, чарівною здібністю діставати з рукавів різноманітні дарунки вони не володіють. Отож, у протистоянні Дід Мороз vs Святий Миколай, мабуть, неочікувано переможе Депутат Солодкий. Це, зокрема, про матеріал «У школярів Рубіжанської громади розпочався новий навчальний рік» (№ 37, с.1).  

Ще депутати одним помахом руки влаштовують необхідні зустрічі з високими посадовими особами у високих державних кабінетах – «Стосовно реконструкції будівлі Рубіжанського ліцею: справа рухається» (№ 37, с.6): «У місті Києві 6 вересня відбулася робоча зустріч представників Рубіжанської міської ради з керівництвом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон). Як повідомив на своїй сторінці у Facebook Олег Ткаченко, заступник міського голови, зустріч була організована зусиллями Сергія Вельможного, народного депутата України». 

Також депутати, як феї-хрещені, «перетворюють старі гарбузи на вишукані карети», тобто ремонтують під’їзди, покрівлю в багатоквартирних будинках, цоколі, лавки, дитячі майданчики тощо – «За дорученням Сергія Вельможного у Рубіжному проводяться роботи з благоустрою територій міста» (№ 38, с.7).

Комічність останньої публікації полягає в тому, що її подано в рубриці «Управління ЖКГ інформує», і закінчується вона таким закликом: «У разі бездіяльності органів виконавчої влади та комунальних підприємств звертайтесь до приймальні народного депутата України Сергія Вельможного, за контактним телефоном його помічників…». Отже, виходить, що Рубіжанське ЖКГ чистосердечно інформує про власну безпорадність і бездіяльність. А загалом публікація з перерахуванням усіх адрес, де доклав своїх трудящих рук депутат Вельможний, виглядає як мобілізація електорату, як підказка, кому «дякувати» на виборах».

Замовні матеріали переважно мають політичний зміст – їх у оглянутих виданнях загалом 7; комерційна «джинса» знайдена у трьох публікаціях.

Зменшилася кількість неналежно маркованих матеріалів: їх  4,0%, що чи не втричі менше травневих 11%. Як і попередньої  моніторингової хвилі, найбільше НМ-публікацій – 6,9% у «Луганщині.UA». Проте це значно відрізняється від  травневого показника в 30%. 5% таких публікацій у «Кремінщині». Найменше – 2% у «Рубіжанських новинах». 

Число матеріалів офіційно-протокольного характеру майже на тому ж рівні, що напередодні: 18,2% (травень – 19%,  січень – 20,1%). Найбільше такого контенту, як і у травні, у «Рубіжанських новинах» – 29,6%. Друге місце за «Кремінщиною» – 17,5%. Найменше – у «Попаснянском вестнике» – 10,8%. Але, якщо врахувати зауваження, що ми робимо нижче, у підпункті «Жанри», то виявиться, що офіційно-протокольних за суттю матеріалів  більше.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків у травні не виявлені. Але «Кремінщина» вміщує публікацію про фейкове видання, що зʹявилося, запозичивши назву їх газети. На відміну від оригіналу, який ми критикували минулого моніторингу за надмірне позитивне згадування очільника громади, «новоявлена» російськомовна тезка піддає критиці роботу влади. В будь-якому разі подібне «маскування» під офіційне видання навряд чи робить честь невідомим видавцям.

Теми

Домінуючою темою луганських газет є життя місцевої громади – 32% матеріалів (у травні – 23%). 44% в цьому блоці – у «Рубіжанських новинах», чверть – у «Кремінщині», найменше – 13% – віддано темі у «Попаснянском вестнике».

З великим відривом ідуть інші теми. Так, 6% від загального числа матеріалів займає тема економіки. Проте наявна вона лише у двох виданнях: «Луганщині.UA» та «Попаснянском вестнике». 

5% публікацій – за темою криміналу. По 3% віддано темам вимушено переміщених осіб, освіти і науки та Covid-19. До речі, тема карантину наявна лише у двох виданнях: «Кремінщині» та «Луганщині.UA». 

На решту тем припадає по 1-2% публікацій. Зовсім не представлені у досліджуваних випусках теми корупції та релігії.

Як заведено, велику частку займають публікації з розділу «інше» (другорядні теми, реклама, короткі оголошення, постери тощо) – 36%. Утім, це спад після травневого зростання, що сягнуло 43%. Найбільше представлені «інші» матеріали у газеті «Рубіжанські новини» – 31% списку публікацій. «Попастнянский вестник» і «Кремінщина» дали по 27,6% матеріалів цієї сфери. «Луганщина.UA» має 13,8%.

Жанри 

Найпотужніше використані інформаційні жанри, і у вересні їх число помітно зросло: 54% всіх публікацій. Для порівняння: у травні було 30%, у січні – 39%. Найактивніше інформжанри цього разу представлені у «Рубіжанських новинах», хоча інші видання теж мають у своїх списках близько половини таких матеріалів. 

Інші жанри презентовані одиничними публікаціями. Так, другий за кількістю використань жанр – інтервʹю – має 4% публікацій і зустрічається лише в двох газетах. У «Луганщина.UA» жанр використано у шести матеріалах, у «Кремінщині» – у одному. 

Зазвичай активно представлені пресрелізові публікації цього разу  мають невеликий офіційний відсоток – лише 3, що значно менше, порівняно з травнем – 12% та січнем – 15%. І зустрічаємо їх наразі лише у «Попаснянском вестнике».  

Проте відразу зазначимо «лукавість» цього показника. Бо ж у газетах почастішала практика використання тих самих пресрелізових матеріалів, але – за підписом автора. Ми бачимо виразний стиль пресрелізів, не зауважуємо жодних зусиль до опрацювання матеріалів журналістами, а втім, всупереч цьому та професійній етиці, вони підписані прізвищами працівників редакцій. Зокрема, в «Попаснянском вестнике» (№ 37)  це прізвище Володимира Заруби. Так, автор підписує інформацію «В Попасній жінка проникла до квартири та скоїла крадіжку, але наступного дня її вже затримали» (с.4).  Це повідомлення зі звичного поліцейського зведення, лише «розбавлене» словами «в поліції нам повідомили». 

Інша публікація – «У Гірській громаді працюватимуть пересувні поштові відділення: попередній графік та послуги» (с.4). За стилем – пресреліз, конкретно – Луганської філії «Укрпошта», на який (позитив!) є посилання у публікації. Та загалом маємо формат звичайного оголошення, якого, напевне, і слід було дотримуватися. Проте, як бачимо, внизу стоїть підпис журналіста.

І вже зовсім не сприймається як авторський матеріал «Працевлаштування: дев’ять актуальних вакансій в Попаснянській та Гірській громадах на початок вересня» (с.5). Тут, власне, відсутній авторський текст, окрім врізки, яка повідомляє, що ось редакція зібрала оголошення про роботу, розміщені на сайті Державної служби зайнятості. Поруч підпису журналіста можна було б принаймні зазначити: «збирав», «досліджував сайт», «для вас інформацію підготував» тощо.

Схожу ситуацію зустрічаємо й у інших виданнях. Наприклад, у кременчуцькому «Телеграфі» (сумська експертна група проводила перехресний моніторинг видань Полтавщини), де матеріали з виразним смаком «офіціозу» власним прізвищем підписує, наприклад, Катерина Турубара.

Таким чином, формально кількість протокольних, пресрелізових матеріалів чи оголошень зменшується, але за суттю читач отримує казенне повідомлення, створене сухою пресрелізовою мовою, але – за підписом журналіста.

Які ще жанри є у луганських газетах? Три відсотка – кореспонденцій (три чверті їх – у «Луганщині.UA»), один – статей, один відсоток – художніх жанрів. Є листи та звернення читачів – 4% списку. 

І 32% – «іншого» (позажанрового) масиву, в якому по 9% оголошень/реклами та розважального матеріалу; 6% – некрологів та привітань; по 4% – порад та «всякої всячини». Таких публікацій менше, ніж у травні, коли вони складали понад 40%. А втім, у трьох із чотирьох досліджених газет такі матеріали займають понад третину загального списку: по 35% – «Кремінщина» та «Попаснянский вестник», 34,7% – «Рубіжанські новини» і лише «Луганщина.UA» тримає баланс сегментації контенту, давши близько 14% «іншого».  

Як і у попередні хвилі моніторингу, зовсім не використані авторська (редакторська) колонка, рецензія та журналістське розслідування.

Тональність

Переважно нейтральна – 75%. Негативну має1% публікацій, позитивну – 23%. Цифри майже такі, як у травні.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних матеріалів – 40%. Тобто видання повернулися до січневої цифри, а у травні  було деяке зниження (34%). Найбільше таких розмістила, як і у попередні моніторинги, «Луганщина.UA», навіть збільшивши цей показник із близько 50% до понад 58%. Найменше власних матеріалів у «Кремінщині» – чверть від загалу.

Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело  стало менше – 35% (травень – 46% матеріалів). Їм, як і раніше, віддають перевагу «Кремінщина» (47,5%) та «Рубіжанські новини» (34,7%). 

Неідентифікованих, навпаки, побільшало: 25% проти травневих 20%. Чисельніші вони  у «Попастнянском вестнике» (понад 32%), найрідші – у «Луганщині.UA».

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

 Друковані видання Луганщини у вересні показали дещо зрослу якість публікацій, а відповідно зросла оцінка за дотримання стандартів: практично кожен критерій стандартів отримав вищий результат. Втім, загальний бал залишається далеким від максимального. Зменшилася кількість замовних публікацій, але немало офіціозу, який подекуди «маскують» під власні матеріали, ставлячи під явними пресрелізовими текстами підписи журналістів.

За моніторинговий  тиждень не зауважено пошуку журналістів у розкритті тем ООС, Covid-19, ВПО – бачимо використання пресрелізів, офіційних повідомлень, за якими не видно живих людей із їх проблемами.

Онлайнові видання

Онлайн видання, як  і попереднього моніторингу, активні в темах криміналу та перебігу коронавірусу. Але, як і раніше, публікації про захворювання мають вигляд оперативних зведень і містять переважно статистичні дані. 

Дещо краща оцінка стандартів публікацій. Водночас бачимо зростання кількості матеріалів із ознаками замовності. 

Найприкріше – присутність у публікаціях сайтів впливу російського інформаційного потоку. Хочеться сподіватися, що це не умисна політика видань, а невибагливе ставлення до добору інформації, і відтак – використання джерел Російської Федерації без будь-якого коментування з українського боку. Такі повідомлення не є значущими для української аудиторії та набувають ознак проросійського меседжу.

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 8,25 і засвідчує певне поліпшення якості публікацій, адже у травні бал був 8,09, у січні – 7,44. 

Найвища оцінка – 9,31 цього разу у сайту «06452», який минулого моніторингу займав найнижчу позицію. А от сайт «Первая полоса», що був у травні першим із оцінкою 8,63, повернувся до січневої сходинки – останнього місця з балом 7,44. Другий за якістю публікацій цього разу «Трибун» – 8,31. У «Ирта Fax» 7,94 бала.

Щодо оцінки окремих стандартів.

«Відсутність мови ворожнечі» оцінено найвищим балом 1,98. 

Як і у друкованих виданнях, на другому  місці критерій доступності – 1,83 бала (практично так само, як у травні). Максимальну оцінку 2 тут отримав  «06456»; на другій сходинці «Ирта Fax» – 1,81. 

На третій позиції – критерій відокремлення фактів від коментарів із таким же, як у травні, балом – 1,59. Найкращі показники у «Ирта Fax» – 1,75; найслабші у «Трибун» – 1,31. 

Достовірність публікацій – 1,44 бала (травень – 1,33). Найкраще її дотримується сайт «Трибун» – 1,75; найгірше –  «Первая полоса» – 1,13. 

«Повнота» має загальний бал 1,17. Найменше зважає на цей критерій «Первая полоса» – 0,88. Найбільше намагається дотримуватися «06456» – 1,5 бала.

Як і раніше, дуже низька оцінка за баланс думок: 0,25. Хоча у травні вона була гірша –  0,19. Цього разу нуль за повноту отримала «Первая полоса», яка раніше мала найвищу оцінку – 0,56. Близький до нуля сайт «Ирта Fax», який дав такий показник, як і у травні, – 0,06 бала. Найкраще виглядає «06456»  з оцінкою 0,5 бала.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Ознаки замовності досліджені у 265 публікаціях. Частка немаркованих матеріалів із ознаками замовності пропорційно зросла: 7,9% проти травневих 5,9 та січневих 3,9.

На перше місце за кількістю «джинсових» текстів цього разу вийшла «Первая полоса» – 18,9% (у травні з показником 12,1% сайт був другим). Сайт «06452», що був першим у травні (12,2%), цього разу на другій позиції  – 16,2%. «Трибун» теж збільшив число замовних публікацій  із травневих 3,3% до 8%. На «Ирта Fax» у вересні експерти не виявили матеріалів із ознаками замовності. 

Зі значним відривом переважає комерційна замовність. Якщо таких публікацій загалом 17, то «політичних» – 4.  

Враженнями від «джинси» в перехресному моніторингу поділився експерт Володимир Садівничий: «Читаючи полтавські медіа, зокрема сайт «Полтавщина», нарешті дізнався, хто це – експерт, який «некомпетентний коментувати подію або процес», як визначає один із критеріїв моніторингу. Ним виявився такий собі простий, чи мо’ й простуватий, «Андрій Петров». Фахівець зі всіх питань: політика, участь «АТБ» в програмі першої леді, особливості обслуговування гідрофільтрів, діяльність магазину «Шалун», економія під час купівлі ювелірних виробів, популярні продукти серед українців на IHERB та все, все інше, про що ви можете лише подумати. Більше того, свого часу справжній Андрій Петров робив офіційну заяву, що він до джинсописця «Андрія Петрова» аж ніяким боком. Але ж така вона, всеохопна експертність!..»

Протокольно-офіційних публікацій на луганських сайтах поменшало: 0,4% проти травневих 4,4%, і  присутні такі лише на сайті «Трибун».

Неналежно марковані матеріали не виявлені.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Фейки в онлайн виданнях не виявлені. А от проросійські меседжі знайдено на двох сайтах. І хай на загал це лише 1,5%, але, вважаємо, їх варто назвати.

«Ирта Fax» розміщує дві публікації з російських джерел без жодного балансу думок. Причому складно зрозуміти, для чого українському читачеві знати, що сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков білоруському телебаченню, хай і стосовно України. А от речення «Раніше Пєсков підтвердив бажання Москви налагодити відносини з Києвом» взагалі потребує бек-граунду, бо ж несе явну російську пропаганду про них, хороших, і українців, які, певно ж, не розуміють добрих бажань Москви. http://irtafax.com.ua/news/2021/09/2021-09-13-10.html.

У другій публікації http://irtafax.com.ua/news/2021/09/2021-09-17-10.html , де є посилання лише на ТАСС, надається слово виключно представнику МЗС РФ Марії Захаровій, яка погрожує Чехії. Знову – жодних коментарів із українського чи чеського боку та жодного бекграунду (тобто відсутня повнота інформації).

 

На сайті «Трибун» проросійські меседжі виглядають більш яскраво, адже вони супроводжуються фотознімками. Інформацію https://tribun.com.ua/84573 ми детальніше розглядаємо нижче в підпункті «Теми». А от публікацію про добрі справи Пушиліна і Пасєчніка та їх фото наводимо. Хоча знову – без розуміння, чому видання посилається виключно на «подконтрольные боевикам ресурсы» та дає знімок, на який (чи дуже схожий) ми вже звертали у вагу в попередніх моніторингових звітах. Добре вбрані вгодовані чоловіки сидять з російським прапорцем, перед ними мікрофони перевжно російських каналів. І обіцяють вони все хороше: «У нас общие задачи, и решать их мы будет совместно: это всесторонняя модернизация промышленности, рост деловой активности, сбалансированная торговля, добросовестная конкуренция», – сказал главарь группировки «ДНР».

«У нас впереди кропотливая работа. Наши люди этого ждут. Мы обязаны объединить экономику республик, чтобы достичь нашей основной цели – благополучие жителей республик», – сказал главарь боевиков «ЛНР» Леонид Пасечник».

І називайте їх «главарями», беріть у лапки назви «республік», але ж і фотознімком, і текстом сайт засвідчує: ТАМ усе успішно! 

Теми

Найактивніша на сайтах, як і минулого моніторингу, тема криміналу/діяльності правоохоронних органів – 18%, що на відсоток менше, ніж у травні. Найбільше вона представлена на сайті «Трибун»: 23 %. Дещо менше – на «Первой полосе»: 21,6%, а от «Ирта Fax», який у травні мав майже 47% таких публікацій від загальної кількості матеріалів усіх чотирьох сайтів, у вересні має їх найменше – 10,8% від власного списку, що засвідчує кращу збалансованість у поданні тем. 

Тема Covid-19 висвітлюється досить активно, займаючи друге місце за чисельністю – 17%. Така ж кількість була у січні, що й зрозуміло: маємо активізацію захворювання, відповідно активізується тема. Щоправда, тут продовжують переважати статистичні повідомлення. Найбільша частка публікацій – у «Первой полосы» – 27% та «Ирта Fax» – 21,5%. Малоактивно представлена тема в «Трибун» – 5% та «06452» – менше 3%, що підтверджує і попередню незацікавленість сайту в цій темі.

Життя місцевих громад висвітлюється приблизно на тому рівні, що й у травні, – 12%. 

ЇЇ найактивніше ведуть «06452» та «Трибун», слабко – «Ирта Fax». 

Так само, як тема пандемії, активізувалася на  осінь тема військових дій: якщо у травні це було 5% списку публікацій, то у вересні – 9%. Найактивніші у її висвітленні «Ирта Fax» і «Трибун». На нульовому рівні цікавість до теми у «Первой полосы» і лише одну публікацію (2,7%) дав сайт «06452».

9% матеріалів має і тема економіки/фінансів/тарифів, що більше висвітлена на сайтах «06452» та «Трибун».

Далі за популярністю теми, що набрали по 6% публікацій: вимушено переміщених осіб (найкраще, як і раніше, її висвітлює «Трибун», зовсім не зачіпає «06452») і політики/виборів/політичних діячів України (найбільша частка зі списку матеріалів у «Первой полосы», другий за активністю «Ирта Fax» і зовсім не представлена тема на «06452»). 

4% публікацій присвячені зовнішній політиці/міжнародним договорам, майже всі вони, окрім однієї, розміщені на «Ирта Fax». 

Решта тем займають 1-3% списку. Зовсім не представлена в моніторинговому тижні тема релігії.  «Інше» помітно зменшилося – до 5% із травневих 11%.

Окреме зауваження щодо тематики робить «Трибуну» експерт Володимир Садівничий:  «Сайт переймається здоров’ям президента РФ. Так, використовуючи сайт Кремля як  джерело інформації, луганське медіа 14 вересня повідомило, що оточення Путіна хворіє коронавірусом і сам президент пішов на самоізоляцію. Такий би клопіт та про своїх громадян. Однак під час моніторингу жодного матеріалу про медичне обслуговування луганців на цьому медіа-ресурсі не зафіксовано, про Covid-19 – лише статистика. Ну хіба що повідомлення про те, як у Луганській області підробляли Covid-тести для жителів окупованого Донбасу.

Однак непутіним єдиним. Значну увагу «Трибун» приділив участі мешканців тимчасово окупованих територій у виборах до держдуми РФ – 7 публікацій. Про тональність подачі та ставлення до події самих журналістів красномовно свідчать заголовки: «Оккупанты организовали подвоз жителей ОРДЛО на избирательные участки в РФ», «В ОРДЛО мало желающих голосовать на выборах в Госдуму, – правозащитники»,  «Правозащитник назвал количество проголосовавших на выборах в Госдуму жителей ОРДЛО» тощо. Загалом ситуація з виборами, як показує «Трибун», не шутєйна: більше 1,4 тисячі автобусних рейсів було організовано, щоб підвозити людей від кордону еленеро-деенерівських квазіутворень на 15 виборчих дільниць у Ростовській області; до кордону по тимчасово окупованих територіях спеціально запустили електропотяги; за даними Кирила Вишинського проголосувало 150 тисяч донбасців із 650 тисяч, які отримали паспорти РФ; за даними Павла Лисянського, проголосувало близько 80 тис. осіб. Власне Павло Лисянський та створена ним «Восточная Правозащитная Группа» і стали головним джерелом інформації для «Трибуна» про участь ордловців у російських виборах. На превеликий жаль, ця тема (а вона вимагала заяви МЗС Украни як мінімум) фактично непоміченою залишилась у інших медіа Луганської області й загалом проігнорована працівниками «провідних ЗМІ» всеукраїнського масштабу».

Якщо розглянути тематичну палітру кожного видання окремо, то з 17 обраних методологією тем («інше» не враховуємо) на «Ирта Fax» присутні 16, на «Трибун» – 13, на двох інших сайтах – по 9 тем.

Тональність

Нейтральна тональність у 84% публікацій. Позитивна – у 5%. Негативне забарвлення несуть 11% матеріалів. Тут, порівняно до травня, змістився відсоток тональності позитивних і негативних матеріалів: перших було більше, зараз – навпаки. 

Але загалом пропорція витримана. Інше враження отримала експертка Алла Ярова від полтавських онлайн видань: «Головне враження від «Кола» й «Еха» Полтавщини можна висловити словом «моторошно» – кількість негативних новин зашкалює. Принагідно згадується вересневий «National Media Talk» і виступ головної спікерки конференції Елли Лібанової. Вона говорила, що, на жаль, масова українська свідомість закорінила як неспростовний постулат, що в Україні жити небезпечно й неможливо в принципі. Будь-де гарно, безпечно, але не в Україні, тому зараз українська мрія полягає в тому, щоб чимшвидше виїхати з країни. І до такого стану речей  доклали своїх невтомних рук ЗМІ всіх рівнів, що транслюють лавину негативу. Спікерка конференції звернулася до всіх журналістів і видань усвідомити й передати своїм читачам, що «українська склянка не просто напівповна, а вона на половину наповнена віскі!»  Цей заклик дуже хочеться передати полтавським онлайновим виданням».

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Менше, ніж напередодні, власних публікацій: 41% (травень – 57%). За рахунок цього зросла кількість матеріалів, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 54% (травень – 38%). Не ідентифікованих публікацій 6% (травень – 5%).

Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи

——————————————————————–

Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.