Львівські експерти моніторили з 13 до 19 вересня 2021 року чотири друковані видання – газети «Високий Замок», «Експрес», «Львівська пошта» (усі – Львів), «Новини Прибужжя» (Червоноград) (загалом 255 публікації), а також чотири он-лайнові видання – сайти «Вголос», «Гал-інфо», «Захід.нет», «Львівський портал» (сукупно 400 матеріалів).

Характерною особливістю друкованих видань цього разу можна назвати довгі форми матеріалів, які помітно менше зустрічаються в онлайні. У намаганні не відставати від доволі оперативних колег зі сайтів редакції газет здебільшого подають розлогі статті, інформаційними приводами для яких можуть слугувати повідомлення, що раніше у короткому викладі були вперше подані в онлайні. Особливо непроста ситуація на ринку друкованих видань може бути проілюстрована тим, що ще у травні експерти мали змогу оцінювати деякі видання, що виходили друком двічі на тиждень (йдеться про «Високий Замок»), а вже цього разу усі чотири газети стали суто тижневиками – вочевидь, лише під впливом економічних міркувань. 

Якщо ж говорити про враження від роботи онлайн-медій, то тут простежується розмаїття джерел інформації, звідки працівники редакцій можуть оперативно отримати дані, адаптувати їх до вимог видання та за своїм підписом подати як власний матеріал. Такою основою для повідомлень слугують прес-релізи, дописи на сайтах органів влади і місцевих громад, профілі посадовців в соціальних медіа. 

Обидві категорії – і друковані, й базовані в мережі інтернет видання доволі широко вдаються до поширення офіціозу на своїх сторінках, не завжди чітко даючи зрозуміти, чи в редакції є угода на висвітлення діяльності певної установи, чи це просто брак іншої інформації, або пильний інтерес до цієї установи, її функціонерів, їх думок та посадових обов’язків. 

Тематична розмаїтість матеріалів зберігається, проте, якщо порівнювати з травнем, ніби помітно наростає інтерес до тем епідемії та ООС, що і не дивно, якщо зважити на загострення ситуації за обома напрямками. Водночас чітко простежується зосередженість на інтересах громад на місцях – їх соціальних, культурних, освітніх, спортивних, побутових проблемах. 

Обидві категорії медій не цураються далі приваблювати читача промовистими заголовками, які можуть стосуватися чи теми коронавірусу, чи кримінальної хроніки – аби люди купували газети та переходили за посиланням на статті.

Друковані видання

Від травня різниця поміж обраними для моніторингу друкованими виданнями регіону нікуди не поділась. «Експрес» і «Високий Замок» далі істотно відрізняються за наповненням від «Львівської пошти» та «Новин Прибужжя». 

Не лише явно замовних матеріалів у двох перших є відчутно менше, а й самої реклами, яка, в силу певних причин, чітко не маркується як така. Водночас деякі видання намагаються називати відверто рекламні блоки не «рекламою», «замовним матеріалом», а, для прикладу «партнерами», що не спотворює розуміння очевидної комерційної основи взаємин редакції з замовником. 

На цьому тлі виділяються «Новини Прибужжя» – як дуже скромна редакція з невеликим штатом працівників і наближеністю до міської ради Червонограда. На шпальтах газети певні повідомлення далі створені у відвертій співпраці з місцевими посадовцями.

«Львівська пошта» ж незмінно залишається лідером за кількістю офіційних повідомлень на своїх шпальтах. Львівська обласна державна адміністрація та її очільник, таке враження, мають ексклюзивне право на публікацію чималого числа розпоряджень та оголошень на сторінках видання. Підпис цілих розгорток таких повідомлень «Офіційна пошта» не розкриває нам та читачам усіх особливостей співпраці газети і державної установи.

Якщо не брати до уваги той факт, що ЛОДА перебуває у вертикалі президентської влади, а деякі авторські колонки навпаки бомбардують критикою главу держави, відсоток відвертої політичної джинси у друкованих виданнях Львівщини зведений фактично до нуля. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики у друкованих виданнях – 10,97 бала з 12-ти можливих. З цього погляду найближчі до досконалості журналістські матеріали може отримати аудиторія газети «Львівська пошта» – 11,63 та «Експрес» – 11,00, а «Високий Замок» цього разу набрав 10,69 бала. Найнижчим є показник знову у газеті «Новини Прибужжя» – 10,56. Слід зауважити, що ці цифри істотно не відрізняються від результатів попереднього моніторингу у травні 2021 року, проте, «Високий Замок» помінявся місцями з «Львівською поштою» фактично лише через одну відверто суб’єктивну авторську колонку, яка за визначенням не може бути іноді збалансованою, політкоректною і досконалою з погляду вимог, що їх висувають до пересічного матеріалу журналіста. Тому тут є сенс уважно ставитися до розуміння походження саме таких цифр у висновках.

Якби не ота авторська колонка, то можна було би стверджувати, що у львівських друкованих виданнях далі цілковито відсутня мова ворожнечі, а так є 1,97 бала з 2 можливих. Доступність усіх публікацій становить 1,83 бала. Рівень достовірності (посилання на джерела) є дуже схожим на рівень відокремлення фактів від думок – ці показники становлять 1,94 і 1,92 відповідно з 2 можливих. На цьому тлі дещо шкутильгають повнота висвітлення інформації – 1,66 бала та рівень балансу думок/неупередженості – теж 1,66 бала з 2 можливих. 

Найбільше турботи про висвітлення альтернативних поглядів на проблему чи подію цього разу виявила «Львівська пошта» з показником в 1,81 бала. «Високий замок» і «Експрес» вийшли за цим параметром на показник 1,75 і 1,69 бала відповідно. Найменше балансу думок у публікаціях «Новин Прибужжя» – 1,38.  

Відокремлення фактів від думок на одному рівні простежується одразу у двох виданнях – «Львівська пошта» та «Експрес» мають тут аж по 2 бала. «Новини Прибужжя» здобули за цим показником 1,94 бала, а «Високий Замок» – лише  1,75 бала з максимуму у 2 бали. 

За повнотою висвітлення теми переважають «Львівська пошта» (1,81 бала) і «Високий Замок» (1,69 бала), а тим часом в «Експресу» 1,63 бала і «Новин Прибужжя» – 1,50 бала. 

За стандартом доступності попереду усіх знову «Львівська пошта» з 2 балами, далі йдуть «Високий Замок» і «Новини Прибужжя» з однаковим показником в 1,81 бала, а на останньому місці опинився «Експрес» з 1,69 бала з 2 можливих. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

У газетах зафіксовано 8,2% матеріалів з ознаками замовності, що не надто відрізняється від показників травня 2021 року. «Експрес» опублікував нуль матеріалів з категорії так званої «джинси». У «Високому Замку» ми зауважили лише один матеріал (1,7%) з ознаками комерційної замовності. У «Львівської пошти» цей показник істотно вищий – 18,3%, а у «Новинах Прибужжя» – 8,1%. Ця тенденція фактично перегукується з результатами травневого моніторингу і є свідченням цілком іншої економічної моделі в цих редакціях, де владні розпорядження і комерційні оголошення, очевидно, допомагають виживати виданням.   

Середній показник неналежно маркованої реклами у всіх виданнях – 3,3%, що менше за показники травня. Майже всі рекламні матеріали належно маркує газета «Експрес» – 2 матеріали, що переростають у 2,5%. У «Високому Замку» експерти виявили один такий матеріал, що дає нам показник 2,4%. У «Львівської пошти» 2,2%, а от в «Новин Прибужжя» – 13,3% матеріалів. 

«Експрес» і «Високий замок» майже не «грішили» цього разу офіціозом – лише останнє видання опублікувало один матеріал з такими ознаками і тому має показник 2,4%. У «Новинах Прибужжя» у вересні «зараження офіціозом» ідентифікували у 24,3% матеріалів. «Львівська пошта» ж доросла до 38,7% офіціозу на своїх шпальтах. Водночас тут слід ще раз зауважити, що має бути розуміння певної кореляції поміж названими цифрами, адже на «джинсу» проаналізовано різну кількість матеріалів у кожному з видань: «Експрес» дав 79 публікацій, «Високий Замок» – 27, «Львівська пошта» – 89, а «Новини Прибужжя» 30 матеріалів. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

У львівських газетах стало не зафіксовано проросійських меседжів, відвертих пропагандистських тверджень і закликів. 

Що ж стосується фейкових новин та маніпуляцій, то, на думку експертів лише сукупно заголовок у «Високому Замку». Якщо зважити на те, що не всі читачі повністю читають статтю в газеті, то заголовки на зразок «Не вакцинувався і не буду» можуть ввести аудиторію в оману щодо потреби вакцинуватися і позиції видання з цього питання. Це вже далі в тексті автори пишуть думки, які суперечать первинному враженню від заголовка, а тому на це слід звернути увагу.

Теми

Серед найпопулярніших тем, які висвітлювали друковані видання впродовж моніторингового періоду у вересні, перші місця посідають теми культури (11%) та соціальної сфери на місцевому рівні (10%).  Матеріали доволі рівномірно представлені у всіх газетах. Спорту ж, також доволі на одному рівні за виданнями, присвячено 7% матеріалів, історії та краєзнавству, а також життю місцевої громади, місцевій інфраструктурі – по 6%. Про історію і краєзнавство левову частку матеріалів згенерувала редакція «Експресу».

Далі за кількістю матеріалів – тема COVID-19: очевидно, даються взнаки сезонні фактори та загальна увага до чергової хвилі епідемії з новим штамом.

Економіка, зовнішня політика та кримінал мають однаковий показник – 4%. Газета «Експрес» тут – особливий лідер за «кримінальним доробком», бо всі 10 матеріалів саме на її шпальтах.

Внутрішня політика досягла рівня 3% присутності на сторінках видань. Мало про неї написано в «Експресі» і взагалі нічого – у «Новинах Прибужжя»

Теми, пов’язані з ООС, добровольцями та військом були присутні лише у «Високому Замку» та «Експресі», а загалом це – 2 % матеріалів.

До ще менше охоплених тем належать матеріали про корупцію – аж 1 стаття на всі чотири видання.

Зовсім не помітили експерти розкритих тем про ВПО та надзвичайні ситуації.

Тим часом, до категорії інше належить 35% матеріалів – аж 90 публікацій.

Жанри

Інформаційних жанрів у місцевій пресі за звітний період ми нарахували знову, як і в травні, 40%, а саме як такі позначили 101 матеріал. Жанр інтерв’ю набрав 11% загалом, а аналітика, подібно до травневого моніторингу, становить 5 % від сукупного контенту.

«Експрес» і «Високий замок» стало не друкують без належної обробки інформації з прес-релізів, протокольних матеріалів і офіційних звітів державних установ. Натомість у «Львівської пошти» і «Новин Прибужжя» цей жанр, очевидно, з описаних вище причин, стосується відповідно аж 3 і 9 матеріалів. 

26% – це оголошення та реклама у газетах і цей показник зріс порівняно з травнем.  Найбільше цього контенту у «Львівській пошті» та «Новинах Прибужжя». 

За винятком «Новин Прибужжя» і «Експресу» газети друкують розважальний контент (2%), а от поради (6%) присутні у всіх виданнях. Лише «Львівська пошта» опублікувала цього разу одну рецензію, а художні жанри (3%) найбільше публікував «Експрес». 

Одну авторську колонку опублікував лише «Високий Замок».

Журналістських розслідувань не ідентифікували експерти в жодному з чисел газет.  

Тональність

96% друкованого контенту має нейтральну тональність, 4% – позитивну, а 0% – негативну (є, фактично, лише 1 матеріал з відвертим негативом – якщо не брати до уваги традиційно похмурі заголовки кримінальної хроніки в «Експресі»). 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власний контент становить 57%, запозичений – 21%, неідентифікований – 22%. 

Газети «Високий Замок» та «Експрес» є лідерами за власними статтями, оскільки тут більшість матеріалів подані і виглядають як авторські. У «Новинах Прибужжя» лише 14 матеріалів власного авторства і стільки ж запозичених, а 9 не мають автора. У «Львівській пошті» запозичених матеріалів 37, 42 не ідентифіковані, а власних лише 14. 

Онлайнові видання

Питання авторського підпису залишається актуальним для інтернет-ресурсів Львівщини, які публікують новинний контент. Одні ретельно підписують коен матеріал, а інші роблять це вибірково, вказують лише назву видання, або навіть нічого на місці, де мали би бути ім’я та прізвище, або псевдонім автора.  Якщо зважати на те, що деякі редактори мають сумний досвід, коли їх репортера переманюють конкуренти, бо знають його за іменем і оцінюють якість матеріалів на сайті, то такий підхід можна назвати частково виправданим.

Річ інша, що якість не всіх заміток та матеріалів на сайтах є достатньою – з погляду належного опрацювання повідомлень з офіційних сайтів органів влади, установ, соціальних медій та прес-релізів. Проте, для прикладу, «Захід.нет» вже вдається до розповідей про своїх журналістів, повідомляючи під їх творчим доробком більше інформації про їх освіту та досвід в професії.

За словами Ореста Семотюка, ця тенденція, вочевидь, запозичена з західних зразків якісної преси, де американські, британські та німецькі видання вже певний час персоналізують контент настільки, що біографії їх працівників використовують як свідчення якості згенерованих ними текстів, як підтвердження професійності та фаховості, як відповідь на запитання «а чому аудиторія має довіряти цим репортерам?». 

Протокольно-офіційної інформації цього разу майже не помітно на сторінках обраних сайтів. А комерційної і політичної замовної інформації в онлайнових виданнях відчутно менше, аніж на шпальтах друкованих видань. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середній бал дотримання стандартів журналістики онлайн виданнями – 11,59 з 12 можливих, що є вищим показником, якщо порівнювати зі січнем і травнем 2021 року. Найвищий рівень виявився у «Галінфо» – 11,69. Найнижчий у «Львівського порталу» – 10,50. «Захід.нет» здобув оцінку 11,56 бала, а у «Вголосу» 1,63 бала з 2 можливих.

Експерти не виявили в проаналізованих матеріалах мови ворожнечі.

Відокремлення фактів від думок у поданому контенті є на висоті – 1,98 бала з 2 можливих.

Баланс думок та неупередженість так само здебільшого характерні львівським онлайн-ресурсам – середній показник тут 1,95 бала. 

Доступність викладу матеріалів позначена на тому ж рівні – 1,95 бала.

Повнота викладу інформації сягає позначки 1,91 бала.

А от найбільші проблеми – це достовірність з посиланням на джерела – 1,80 з 2 можливих. Майже усі видання не цілком досконалим чином посилаються на джерело поданої інформації. Особливо це стосується сайтів «Вголос» та «Захід.нет».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Замовних матеріалів експерти знайшли 2% у «Захід.нет» та 1% у «Вголосі». 

За цим показником «Львівський портал» набрав 7%, а «Галінфо» 11%.

Таким чином, «джинси» сукупно у всіх чотирьох випадках назбиралося на 5,3%, що більше показників травня 2021 року.

Що ж стосується протокольно-офіційної інформації, то її середній показник на сайтах становить 0,9%. «Львівський портал» і «Захід.нет» тут заробили нулі. Лише 2,5% у «Галінфо» і 1% у «Вголосу». 

Неналежним чином маркованої реклами у 400 випадках експерти не знайшли у «Вголосі» та на сайті «Захід.нет», а «Львівський портал» має тут показник 3% і «Галінфо» – 2%. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

У львівських он-лайн виданнях не зафіксовано відвертих пропагандистських тверджень і закликів, а от що стосується фейкових новин та маніпуляцій, то є матеріали на «Львівському порталі» (2%), які можуть підпадати бодай частково під цю категорію. Йдеться про повідомлення на зразок: «смерть юнака після вакцинації від коронавірусу». Цей кейс подібний до зауваженої у «Високому Замку» статті теж на тему Covid і вакцинації, оскільки іноді відвідувачу сайту вистачає прочитання заголовку для впливу на його ставлення до проблеми. А тут подається ніби прямий зв’язок смерті із вакцинацією, хоча, далі в тексті деталі не вказують на очевидні причини летального наслідку.

Теми

Кримінальні новини і життя місцевої громади перебувають в топі тем он-лайн видань Львова – на них припадає по 14% від загального контенту. На другому місці тематика, пов’язана з COVID-19 – 12%. Третя за популярністю тема – це зовнішня політика і міжнародна інформація (9%), а от про надзвичайні ситуації писалося у 8% матеріалів, що відповідає рівню інтересу до соціальної сфери – теж 8%.

Тема культури стосується 7% публікацій. 

Спортивні події в центрі уваги 6% матеріалів.

Тематика економічна перебуває на одному рівні з дотичними до ООС проблемами – по 5% матеріалів припадає на кожну з них.

Освіти та науки стосуються 4% статей.

Історія та краєзнавство набрали однакову кількість відсотків з категорією інше – по 3%. 

Політичним темам присвячені були лише 2% матеріалів, а релігія та місцеве самоврядування представлені по 1% відповідно.

Майже не цікавилися медіа темою ВПО – ідентично до травня лише один матеріал був опублікований на цю тему у «Захід.нет».

Також лише один матеріал про корупцію експерти знайшли серед публікацій на «Львівському порталі».

Тональність

Матеріалів нейтральної тональності є явна більшість – 94 %. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

«Львівський портал» найбільше з усіх чотирьох ресурсів зумів подати опубліковані новини як власний контент. 98 матеріалів зі 100 тут позначені як власні – з відповідним вказанням авторів. 1 матеріал позначений як запозичений та ще один було важко ідентифікувати за цим параметром. 

У Випадку з «Вголосом» та «Захід.нет» цей розподіл виглядає як 14, 86, 0 і 32, 68, 0 відповідно. Звідси випливає, що неідентифікованого контенту фактично на згаданих ресурсах не було у звітний період. На відміну від «Галінфо», де відсутність підпису автора вплинула на іншу цифрову картину розподілу контенту на власний, запозичений та неідентифікований: 3, 30 і 67 відповідно. Ця розбіжність, на нашу думку, вказує на те, наскільки важливим є підпис автора чи авторів під кожним матеріалом – попри страхи редакторів про переманювання особливо ефективних працівників.

Дані про перехресний моніторинг

У звітному періоді львівські експерти моніторили видання Дніпра та регіону: газети «Днепр вечерний», «Горожанин», «Репортер», «ТН-Експрес», он-лайн видання «49000», Сайт «События», Сайт «gorod.dp.ua», Сайт «krivbass.city». 

За кількістю матеріалів з ознаками замовності газети Дніпропетровщини перебувають на кращому рівні зі львівськими – 5,7% проти 8,2%. 

За офіціозом різниця ще більша на користь Південного Сходу України – 10% проти 18%. Водночас за неналежно маркованими публікаціями краща ситуація на Заході країни – 3,3 % на Львівщині проти 4,3% на Дніпропетровщині. 

У випадку сайтів це порівняння протилежне – на користь дніпровських: 0,3% неналежно маркованої реклами проти 1,3% на Львівщині. Сайт «События» тут є єдиним проіндексованим за цим показником – лише 1% зі всіх матеріалів ресурсу не має належного маркування. 

За «джинсою» сайти Дніпропетровщини мають кращі показники, якщо порівнювати зі Львовом – останній має середній показник 5,3%, а колеги зі Сходу досягли рівня лише у 3,6%.

Кількість офіціозу в онлайні істотно різниться: 0,9% на Львівщині і 4,1% – на Дніпропетровщині. Майже рівномірно офіціоз тут присутній у всіх ресурсах (по 3-4%), окрім Сайту «49000» з 7,6%. 

На думку експертів, саме на прикладі окремих матеріалів з регіону, які, зрештою, зарахували до офіціозу, можна побачити, як іноді непросто буває чітко ідентифікувати контент в медіа. Зокрема, йдеться про такі речі, як звіти депутатів (чому саме цих, а не інших), повідомлення по етапи реалізації окремих проєктів з президентського «Великого будівництва» (якщо про це розповідає представник ОДА, цінність для громади в цих даних є, а подібні розповіді на рівні міста і комунальних служб не провокують бажання говорити про політичну замовність). 

Як зауважила Наталія Габор, в газеті «Репортер» 8 та 65 відібрані для аналізу матеріали побудовані на основі прес-релізів, але переписані та творчо оброблені таким чином, що більше нагадують літературний витвір, в якому подані як не милі емоції та відчуття після сніданку мера з підприємцями без жодної додаткової конкретики та пояснення цінності події для громади, то доволі напружений заголовок про небезпеки для працівників працівників АЕС з замилуваним описом того, як депутат дбає про здоров’я та добробут виборців. 

Матеріалів з ознаками фейків, пропаганди та маніпуляцій і проросійських наративів експерти з обох регіонів не зауважили.

Експерти

Наталія Габор,
Завідувач кафедри нових медій ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук
nat.gabor@gmail.com 

Юрій Залізняк,
доцент кафедри нових медій ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук, координатор львівської групи експертів
jzalizniak@yahoo.com, 

Орест Семотюк,
докторант кафедри нових медій ЛНУ ім. І. Франка, кандидат політичних наук. 
orest.semotiuk@gmail.com

Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Усі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є лише відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.