23 і 24 лютого 2023 року ІДПО провів навчання для десяти локальних редакції, які беруть участь в Екстернаті. Наразі у фокусі уваги медіаменеджмент.
Поділитися своїми знаннями та практиками щодо підбору кадрів та організації роботи редакції, зокрема, віддаленої, Інститут демократії імені Пилипа Орлика запросив Анну Сердюк — шеф-редакторку «Вільного радіо» (Бахмут, Донеччина).
Це незалежне медіа працює з 2018 року, і за цей час виросло з двох журналістів та одного редактора до восьми журналістів, SMM-спеціаліста та двох редакторів. Починаючи з 2022-го року «Вільне радіо» є серед тих медіа, контент яких досліджують експерти ІДПО в своїх моніторингах регіональних газет і сайтів.
Як свідчать експертні звіти, контент редакції відрізняється унікальністю, простотою та дотриманням стандартів – і тому «Вільне радіо» має найвищі оцінки серед медіа Донеччини, що моніторяться.
Наше медіа фінансується коштом грантів від міжнародних та українських партнерів, а також виготовляє і розміщує рекламу. Зараз нас в середньому читають 125 тисяч людей на місяць на сайті, ще до 500 тисяч — в соцмережах. І ця цифра зростає, – розказує пані Анна. – При цьому команда все одно спить, ходить у відпустки та присвячує вечори своєму відпочинку. Мій власний підхід менеджерки звучить так: «Люди — це першочергово». Вважаю, що лише здорова атмосфера в команді дає можливість робити якісний контент впродовж тривалого періоду.
Отже, перша частина тренінгу була присвячена пошуку на ринку праці журналістів, які б цілком задовольняли потреби певної редакції. Замість традиційних співбесід, які забирають у керівника купу часу і не гарантують результату, Анна Сердюк пропонує використовувати такий інструмент як творче завдання. Його виконання може продемонструвати редактору як обізнаність претендента із вимогами газети чи сайту, так і рівень володіння професійними стандартами, відношення до гендерних та етичних питань, клікбейту чи мови ворожнечі.
«Тема тренінгу актуальна, бо багато локальних видань зараз відчувають «кадровий голод». Так, кандидатів є чимало, а от таких, які хотіли б і могли писати – знайти важко. Тестове завдання, про яке говорила Анна Сердюк, потрібне. Варто лише його підкоригувати під своє видання, – вважає редакторка газети «Селянське життя» з Волині Ірина Романюк. – Після тренінгу разом з колегами також обговорювали можливість працювати віддалено. Знайома працює в одному з обласних видань із Данії, тому такий формат роботи для журналістів є прийнятним».
Погоджується із колегою і ще одна редакторка з Волині, Наталія Муха, що очолює газету «Нове життя»: «Дійсно, теми актуальні. Адже у невеликих районах знайти кадри – ще те випробування. Намагатимемося використовувати поради пані Анни для цього». А от що стосується іншої поради тренерки – працювати згідно з детально зробленим календарем на рік вперед – «не все так просто». «Наприклад, коли нині у нас творить газету дві людини, продумувати плани на майбутнє і ставити завдання (більшість для самої себе) не надто легко, – каже пані Наталія. – Але все-таки складені плани з урахуванням календаря свят тощо полегшують роботу. Тому однозначно переймемо цей досвід».
Тренінг з медіаменеджменту не міг оминути питання оплати праці. «Погоджуюсь з тим, що оплата праці журналістів має залежати від результатів роботи, – каже провідна журналістка газети «Ворскла» з Сумщини Оксана Ковальова. – Наприклад, чому журналіст, чиї статті в інтернет-версії газети отримують понад 100 тисяч переглядів, при умові, що найбільший показник за всю історію видання не перевищував 10 тисяч, отримує меншу зарплатню, ніж колега, який взагалі в стрічку нічого не викладає і пише в газету лише примітивні прохідні матеріали, які майже нікому крім самого автора, не цікаві?».
Пані Оксана вважає, що «тримати людину просто так, аби хтось хоча б чимось заповнював газетну площину, безглуздо і нераціонально, особливо зараз, під час війни, коли кожна копійка на вагу золота».
Підсумувала враження від двох днів онлайн-навчання очільниця газети «Вісник Переяславщини» і сайту «Переяслав.City» Валентина Батрак. Вона назвала спілкування з Анною Сердюк «розмовою, на яку чекала давно» і виокремила тези, які частково прийнято вже як рішення, частково — як проєкти для них:
навіть якщо бракує кадрів, не витрачати час на не перспективних (конфліктних);
планування полегшує роботу, це ще одна “голова” в колективі;
визначити чіткі завдання новому працівнику і конкретний тариф за кожен вид роботи;
виділяти час для відпочинку команді і собі, берегти головний ресурс.
Редакторка газети «Прапор» з Житомирщини Галина Мінялук також відмітила велику кількість практичних кейсів, які запропонувала тренерка. «Ми плануємо їх запозичити і впроваджувати в роботі редакції, – каже пані Галина. – Вражає висока фаховість спікерки, масштабність мислення, уміння подати інформацію просто, доступно, логічно, лаконічно».
Нагадаємо, що Інститут демократії імені Пилипа Орлика вдруге проводить навчання для локальних реакцій, мета якого – підвищити якість місцевих медіа і надати їм сучасні інструменти комунікації, менеджменту, створення, візуалізації та монетизації контенту. Навчання триватиме з грудня 2022 року по червень 2023 року. Медіа, що беруть участь:
«Слово правди» (Володимир, Волинська область)
«Нове життя» (Любешів, Волинська область)
«Вісті» (Пулини, Житомирська область)
«Ворскла» (Велика Писарівка, Сумська область)
«Городоцький районний телерадіопресцентр» (Городок, Хмельницька область)
«Вісник Переяславщини» та сайт Переяслав.City (Переяслав, Київська область)
«Селянське життя» (Локачі, Волинська область)
«Першотравенські новини» (Першотравенськ, Дніпропетровська область)
«Вісник Куп’янщини» (Куп’янськ, Харківська область)
«Прапор» та інтернет-видання “ZVISNO” (Хорошів, Житомирська область)
«Сільські новини» (Чутове, Полтавська область).