Експерти ІДПО уже упродовж декількох років слідкують за діяльністю проросійського одеського сайту «Таймер». Сайт відомий тенденційним добором фактів та просуванням пропагандистських меседжів про «мятежный Донбасс» та «урядові українські війська»,  зростання «антисемітизму» та високий ризик «геноциду» в Україні. Українські військові з’являлися на сайті майже виключно як фігуранти кримінальних справ, винуватців ДТП та ін. Про події у світі «Таймер» також пише у традиціях радянських ЗМІ, звертаючи увагу переважно на негативні події, що стаються в США, Франції, Британії. Окремої уваги дослідників пропаганди заслуговують огляди міжнародних подій на сайті.  

Зрозуміло, що пандемія коронавірусу для такого видання – ще один привід для того, щоб пограти на панічних настроях окремих громадян, подати ситуацію у світі як катастрофічну, ну, а заодно, і використати загальноукраїнські теми, як от стрілянину у Броварах, суд над П. Порошенком для створення негативного образу України, де панує хаос та політична плутанина. 

Саме тому ми вивчили контент сайту за місяць, щоб розповісти про маніпуляції, які поширює видання.

«Відновлення сполучення із епіцентром коронавірусу» та «сплеск психічних захворювань» під час COVID-19

Переважна більшість матеріалів «Таймера» про коронавірус пишеться на основі статистичних даних, проте увага в основному зосереджена на нових випадках заражень та смертях. Також на стрічці новин бачимо загальноукраїнську та світову статистику. В принципі, подібний підхід в основному використовують більшість регіональних видань, що надають перевагу «пресрелізму» та офіціозу. І остання хвиля моніторингу ІДПО це також показала. 

Тим не менш, на «Таймері» окрім цього зустрічаємо й такі матеріали, що можуть викликати панічні настрої. Приміром, з початком карантину на сайт повернулася рубрика «Валютна паніка». Її знову (з часів 2014 року) винесли в шапку сайту, поряд із «хроніками коронавірусу» та уже знайомою експертам ІДПО рубрикою «мятежный Донбасс». Згідно із вебархівом, у січні трьома провідними рубриками «Таймера» були «крушение Delfi» (танкера, що затонув поблизу одеського узбережжя), «расследование дел Порошенко» та «пожар на Троицкой» (пожежа в коледжі, що забрала життя 16 осіб). 

Зрозуміло, що із початком коронавірусу ситуація з економікою по всьому світу викликала стурбованість. Проте вживання слова «паніка», тим більше у назві основної рубрики, може викликати у читачів видання відчуття страху, а деяких – взагалі ввести в оману. Останнім часом в рубриці з’являються повідомлення про стабілізацію курсу або ж про подешевшення долару. Тим не менш, рубрика і досі залишається у шапці.

Окрім інших тем, які висвітлює «Таймер», економічна ситуація в Україні. Приміром, у тексті із заголовком «Нацбанк очікує, що економіці України буде гірше, ніж очікувалось», читаємо, що ВВП України знизиться не на 5%, а на 6-7%. Проте чи є подібний заголовок доцільним? В бекграунді до цього тексту знаходимо посилання на прогноз ЮНІСЕФ, згідно із яким, пише «Таймер», за межею бідності може опинитися більше половини населення. Ще одна схожа новина про різке падіння інвестицій в Одеську область. 

Так, писати про економічні проблеми важливо. Так, Україна, як і більшість країн світу, зіткнеться зі значними труднощами. Проте подача, яку використовує «Таймер», є все ж неповною. Адже не зрозуміло, хто і як вирішуватиме ці труднощі, які є думки експертів, як схожі проблеми вирішують за кордоном та ін. Або ж що не зробила влада, але могла б зробити, щоб наслідки не були критичними.

Тут-таки додається і тема МВФ, яку журналісти «Таймера» активно висвітлюють – під певним кутом, звісно. В одному із останніх текстів читаємо:

«Ради получения кредита Украина заключила с МВФ меморандум, где обязалась продолжить прежний курс Порошенко, включая повышение тарифов, закрытие школ и медреформу Супрун (которую Зеленский давал слово остановить). От выполнения этих условий зависит получение следующих 2,9 млрд долларов в течение полутора лет».

Тож, картина економічного життя в Україні виглядає для читачів «Таймера» суцільною «зрадою»: половина населення – опиниться за межею бідності, економіка страждає від коронавірусу, влада нічого не робить. А підступний «Захід» користується цією ситуацією, просуваючи в Україні шкідливі реформи і ще більш шкідливу Супрун. 

Хоча, все ж таки одну позитивну новину економічного характеру вдалося знайти. І стосувалася вона – активізації торгівлі між Одеською областю та Росією. Ну, все зрозуміло: нам хочуть сказати, що інвестиції з дежрбюджету в регіон знижуються, а от РФ нас не забуває. 

Окрім економіки, журналісти «Таймера» радують своїх читачів повідомленням про сплеск псхихічних розладів за часів пандемії. А також інтерв’ю про те, що через засуху в регіоні очікується найнижчий врожай за часи незалежності. 

Знову ж таки, ці теми – безперечно – варті уваги, проте контекст також важливий. Просто повідомити про зростання психічних розладів без належного бекграунду означає додати занепокоєним читачам, що щодня вивчають статистику захворювань, ще одну тривогу. Те саме стосується й засухи, яка часом подається під соусом: Київ не чує «одеських фермерів».

Ще одне повідомлення, що може спричинити паніку, має заголовок «В Одеській області відновлюють сполучення із колишнім епіцентром коронавірусу». Йдеться, звісно, не про Ухань і не про північну Італію, а про Подільск – місто в регіоні, де було зафіксовано сплеск захворювань, зокрема і серед медичних працівників. До речі, «Таймер» продовжує вживати щодо Подольска стару назву «Котовськ» (це стосується й інших декомунізованих назв населених пунктів України). Таким чином, видання вкотре демонструє несприйняття сучасного курсу української політики щодо радянського минулого.

Ще один важливий аспект, який, звісно, стосується не тільки «Таймера», але й інших «жовтих» регіональних українських видань. Повідомлення про коронавірус подаються на тлі численних заголовків про кримінал та надзвичайні ситуації. У такому контексті повідомлення про пандемію ще більше пригнічують аудиторію, що читає про страшні злочини, самогубства та нещасні випадки.

Війна «в Донбассе» та старі пропагандистські прийомчики

Судячи із опису рубрики «мятежный Донбасс», «Таймер» не визнає події, що там відбуваються, російською агресією. Жодного слова про РФ як ініціатора війни ми не знайдемо. Навпаки, видання продовжує писати про так звані «Л/ДНР» як про самостійні і серйозні державні утворення. А останнім часом, судячи із виразу «в Донбассе», «Таймер» взагалі визнав окремою республікою ще й цю територію. 

Окрім цього виразу, не знаходимо нічого нового у просуванні меседжу «громадянська війна в Україні». По-перше, читаємо майже виключно про обстріли територій, підконтрольних так званим «Л/ДНР». По-друге, українські війська на сайті називають «правительственными», тим самим наголошуючи, що це тільки український уряд веде війну, а «народ безмолвствует». Окрім цього, щодо війни транслюють позицію РФ, розповідаючи читачам, кого і в чому вона звинувачує. Проте, звісно, точку зору України, інших членів нормандської четвірки подають тенденційно. Із останніх повідомлень, на сайті читаємо: «У Зеленского считают, что Украина никому ничего не должна». У тексті натякають на те, що українська сторона, нібито не дотримується Мінських угод. Також продовжують використовувати цитати окремих посадовців ЄС або ж, у червні, ООН, щоб продемонструвати, що нібито міжнародна спільнота засуджує Україну і вітає «молоді республіки».

Події у світі: «Америка на колінах», «полчища щурів у США» та парад у РФ

Як і раніше, «Таймер» продовжує інформувати своїх читачів про міжнародні події. І так само, нічого не змінюється у подачі цих новин. Добір інформації скерований на те, щоб показати «Захід, що деградує», решту світу – у кризі та невизначеності, а от РФ – як невідступну від своїх принципів. 

Дуже активно видання пише про протести Black lives matter. Але, зрозуміло, не зовсім для того, щоб розібратися в ситуації. Провідний меседж, який поширюється: Америка занепадає. Приміром, знаходимо вирази «США на колінах» і навіть «хромая сверхдержава». (Цікаво, що одне із ток-шоу на Першому каналі РФ також мало у заголовку вираз «Америка на колінах»). 

Фактично, сама суть протесту, за якого люди по всьому світу, незалежно від раси, стають на коліно, віддаючи шану людям, що постраждали від поліцейського свавілля, трактується викривлено. Смерть Джорджа Флойда і події, які відбулися після цього, для «Таймера», як і для всіх російських пропагандистських ЗМІ, – свідчення слабкості й навіть занепаду США. І, звісно, на сайті читаємо не стільки про протести, скільки про безлади і погроми. Таким чином, Black lives matter, як і інші громадські рухи та мітинги, розуміються «Таймером» як заздалегідь сплановані акції для наживи, приміром, від мародерства. 

Окремі фрагменти таких текстів містять численні порушення стандартів. Узагальнення щодо мітингувальників (нібито усі грабували і громили арт-галереї), спекуляції щодо «інтелектуального рівня» протестувальників, переказування чуток без належних посилань, тенденційний добір фактів – про нацгвардію Техасу, яка «залишила позиції» та «перелякану поліцію». Вживання слова «негр» щодо Джорджа Флойда. Акцент на його кримінальному минулому – і жодного слова хоча б про найменше співчуття людині, що загинула. 

Звісно, не обійшлося і без відсилок до Майдану. Матеріалом «за темою» поставили цитату депутата Одеської облради, який побажав «західним країнам пережити усе те, що вони влаштовували з іншими державами, в тому числі, і з Україною».

Подібний підхід – із дискредитацією активістів та протестного руху – використовують на «Таймері» і щодо одеських подій. Однобічно і з порушенням стандартів висвітлювали протест проти звільнення директора Одеського художнього музею О. Ройтбурда.

Щодо міжнародних подій тема коронавірусу використовувалася «Таймером» для того, щоб підкреслити хаос у світі й уразливіть окремих країн. Приміром, один із текстів про поширення COVID-19 має заголовок «Хроники коронавируса: США атакуют полчища крыс, а Бразилия вышла на второе место по смертности». Знову ж таки, в таких текстах зовсім не йдеться про співчуття тим, хто захворів, лікує хворих за надзвичайних обставин або ж втратив близьких. Важливим видається не те, що країни роблять для того, щоб здолати пандемію, а навпаки: смерті та паніка.

Ще одна тема, у зв’язку зі «згубним впливом Заходу» – це нібито «пропаганда ЛГБТ-спільноти» українським дітям. Одна із останніх «новин» – просто висмоктана з пальця. В тексті «Телеуроки: украинским пятиклассникам рассказали о Пасхе на фоне флага ЛГБТ» читаємо про вчительку української з діаспори Оленку Марченко, яка розповідала про те, як українці відзначають це релігійне свято за кордоном. На дивані вчительки одіозний український політик Ілля Кива розгледів подушку райдужних кольорів, яку чомусь назвав прапором. І цього було достатньо, аби «Таймер» та інші проросійські видання надрукували про це текст. Серед них та сама «Strana.ua», «Аntifashist.online», «anti-maidan.com», «rusvesna.ru» (останні два навіть назвали вчительку «збоченкою»).

Ну, і, звісно, єдиний острівець стабільності у такому страшному світі, де окрім погромів, коронавірусу та скандалів нічого не відбувається, за версією «Таймера» є РФ. Там 9 травня провели «безпечні з епідеміологічної точки зору авіаційні шоу». А 24 червня – за наказом Путіна буде справжній парад. 

Події в Україні: суди над Порошенком і Стерненком та «зростання антисемітизму»

Щодо суду над п’ятим президентом України у «Таймера» заведена спеціальна рубрика. І тут також не можна говорити про об’єктивну подачу інформації. Партію «Європейська солідарність» на сайті називають «свитою» Порошенка, пишуть про його втечу із ДРБ та про те, що він «скандалив» із Венедиктовою російською мовою. 

Звісно, подібна подача інформації, відвертає увагу читачів від того, що відбувається насправді, від конкретних звинувачень щодо Порошенка і того, наскільки правомірними є ці звинувачення. 

Взагалі «трешовим» можемо назвати висвітлення «Таймером» суду над колишнім лідером одеського «Правого сектору» Стерненком. Видання називає активіста «вбивцею», причому воно вживало це слово навіть до вручення підозри. Щодо Стерненка на «Таймері» є окрема рубрика «Дело активиста-убийцы», у коментарі, що має роз’яснювати рубрику, читаємо не про напад на Стерненка, а про «бійку», під час котрої він «зарізав одну людину, а іншу – поранив». Звісно, у цьому випадку йдеться про замовчування інформації, наданої самим Стерненком та його захистом. І про порушення презумпції невинності. А все для просування ще одного меседжу: «проукраїнські активісти – неадекватні, небезпечні злочинці». До речі, вживання слова «вбивця» ми фіксували на «Таймері» й раніше – щодо одного з активістів Євромайдану.

Окрема тема для «Таймера» – це «антисемітизм в Україні», щодо якого знаходимо цілу добірку матеріалів. 

Наприклад, передрук інтерв’ю сайту «РБК-Україна» із послом Ізраїлю в Україні. Незважаючи на те, що саме інтерв’ю було більше присвячене заходам, які Ізраїль вживає щодо пандемії, взаєминам обидвох країн та ін., сам сайт добирає для тексту заголовок: «Посол Ізраїлю Йоель Ліон: За міжнародним визначенням, в Україні є підйом антисемітизму». Цей не дуже вдалий хід загальноукраїнського сайту відразу ж підхопили численні російські та проросійські ЗМІ. 

• Ukraina.ru «Не вопрос дискуссий. Посол Израиля констатировал подъем антисемитизма на Украине»
• Strana.ua «Для посла Израиля рост антисемитизма в Украине очевиден»
• Lenta.ru «Израиль заметил рост ненависти к евреям на Украине»
• Аntifashist.online «Посол Израиля заявил об увеличении случаев антисемитизма на Украине»
• 112.ua «Посол Ізраїлю в Україні вважає, що в нашій країні процвітає антисемітизм»
• Таймер «Посол Израиля признал рост антисемитизма в Украине»

Насправді ж пан посол сказав таке «Якщо йти за визначенням IHRA, то так: у вас є підйом антисемітизму в Україні. Якщо люди міркують про те, що дуже багато євреїв займаються бізнесом в Україні – це антисемітизм, це ненормальна річ. Якщо Пальчевський в телеефірі говорить якісь абсурдні речі про євреїв – це антисемітизм. Ви не можете сказати, що це не так, що це щось інше і т. д.»

Він не говорив про «зростання ненависті» або ж про «процвітання» антисемітизму. І, знову ж таки, про це він сказав, відповідаючи тільки на одне із питань. Проте чому усі ці сайти, із «Таймером» включно, зацікавилися тільки «антисемітизмом», а не іншими темами.

Багато на сайті й інших матеріалів за цією темою: 

• В Киеве нарисовали свастику на памятнике писателю Шолом-Алейхему
• В Умани нарисовали Гитлера на территории проживания хасидов
• Израильский посол требует реакции на осквернение памятника убитым евреям в Николаевской области.

Тож будь-який акт вандалізму, що відбувся будь-де на території України обов’язково передруковується «Таймером». Висвітлювало видання й скандал з мером Івано-Франківська та ромами, тільки чомусь щодо останніх одеське видання, занепокоєне дискримінацією щодо окремих народів в Україні, вживає слово «цигани». Також фіксуємо згадування національностей «грузини», «уроженец Армении» у матеріалах на кримінальну тематику. Тобто справедливе ставлення до різних національностей в Україні – це не те, що цікавить видання. І пишуть про «антисемітизм» та «гоніння» щодо інших народів в Україні не для того, щоб викорінити дискримінацію, а для того, щоб відпрацювати заданий пропагандистський меседж. Мовляв, в Україні всі потерпають від націоналістів-радикалів. А влада не спроможна їх спинити.

* * *

Із усіх регіональних ЗМІ, які коли-небудь входили до вибірки ІДПО, «Таймер» очевидно є одним із найбільш радикальних, послідовно просуваючи проросійські меседжі, перекручуючи інформацію щодо подій у світі, в Україні та в Одесі. Фактично, видання і досі відстоює старі радянські ідеали, за яких журналістика існує не для того, щоб вирішувати й обговорювати наболілі проблеми, допомагаючи суспільству доходити консенсусу, а для того, щоб накручувати недостатньо поінформовану аудиторію, сіючи страх, паніку, неприйняття іншості. 

Єдине, що тішить у цій ситуації, це те, що в Одесі є популярні проукраїнські проекти, які мають набагато більше переглядів, ніж «Таймер». І деякі із них посунули це проросійське видання із другої позиції. Згідно із даними «Similarweb» за останній місяць сайт мав трохи більше 560 тисяч переглядів. 

Видання, із якими сайт колись конкурував, обігнали його у декілька разів: 048.ua мав за цей же період 1,25 млн переглядів, Думська – майже 4 млн.

Що ж, сподіваємося, що преференції читачів будуть вирішальними – в тому числі, у плані існування на одеському медійному ринку пропагандистських проросійських видань.

Наталя Стеблина

Публікація стала можливою за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.