Чернівецька експертна група ІДПО провела онлайн-дискусію на тему «Регіональні медіа: нинішній стан та перспективи», під час якої представила результати моніторингу роздержавлених ЗМІ на Буковині. Обговорили контент газет: теми, жанри, тональність, походження, дотримання стандартів журналістики, висвітлення COVID 2019 та послухали думки редакторів газет про роботу в умовах карантину. Участь у розмові взяли експерти Internews, ІДПО, редактори газет, викладачі та студенти кафедри журналістики ЧНУ ім.Ю.Федьковича.

Розпочала діалог програмна менеджерка «Internews» Тетяна Степикіна, яка привітала учасників і наголосила на важливості моніторингових досліджень, які проводить ІДПО, адже вони дозволяють скласти уявлення про стан медіа в регіонах України.

Координаторка Чернівецької експертної групи Любов Василик представила присутнім презентацію результатів моніторингу роздержавлених районних газет та їхніх сайтів, а це загалом 314 матеріалів видань «Вільне життя», «Слово правди», «Хотинські вісті» та «Чернівці». За допомогою інфографіки присутні змогли побачити домінуючі в локальних медіа теми та жанри, ракурси їх висвітлення, походження контенту, оцінити, яких тем та жанрів бракує, щоб розвивати їх у перспективі.

Медіаекспертка ІДПО Тетяна Смолдирева привернула увагу до дотримання стандартів журналістики регіональною пресою, наголосила на необхідності маркування замовних та рекламних матеріалів відповідно до законодавства, дала рекомендації щодо опрацювання прес-релізів та звітів офіційних установ задля покращення якості контенту.

Як виглядають буковинські ЗМІ в контексті інших регіонів, учасники змогли дізнатися з презентації аналітикині ІДПО Наталі Стеблини. Вона продемонструвала тенденції щодо провідних тем, зокрема звернула увагу на висвітлення COVID 2019, домінуючі жанри, частку матеріалів з ознаками замовності, неналежного маркування. Під час обговорення доповідачка наголосила, що так званий «офіціоз» сягає третини контенту в окремих виданнях, знижуючи їхню якість: «Стандарти журналістики, зокрема баланс думок, страждають там, де ЗМІ традиційно спираються тільки на думку влади». Також зауважила, що політики та окремі комерційні структури намагаються піаритися навіть на темі коронавірусу. Щоправда, чернівецькі видання таких прикладів не дали.

До обговорення результатів моніторингу регіональної преси активно долучилися редактори газет.

Ганна Вакарчук, головна редакторка газети «Слово правди» (м. Новоселиця») зуміла приєднатись до дискусії попри те, що в районі одна з найскладніших паводкових ситуацій, тож інформацію треба оперативно оприлюднювати у мережі та на сайті. Вона почала з крилатого вислову «Кадри вирішують усе», дуже актуального для реформованих місцевих газет, бо через фінансову скруту складно сформувати повноцінний колектив – по двоє-троє людей працюють у редакціях. «Маємо чимало публікацій, які б прикрасили будь-яке видання, прагнемо робити їх «живими», збираємо інформацію від читачів, залучаємо їх до творення газети. Офіційних матеріалів більше, ніж колись, бо мусимо заробляти кошти. Через технічні труднощі довелось зробити останній номер спареним, але газета вийшла, бо її чекають». До реформування «Слово правди» виходило українською та румунською (дубляжем) мовами з огляду на етнічний склад населення району, зараз тільки остання сторінка румунською, що не відповідає запитам людей: «Шукаємо спонсорів, щоб відновити повноцінний дубляж». До теми, «Слово правди» – одне з небагатьох видань, яке використовує маркер «За угодою з райдержадміністрацією».

Василь Бику, головний редактор Герцаївської газети («Gazeta de Herţa» – румуномовне видання району, де понад 90% населення – румуни) продовжив тему орієнтації на потреби аудиторії: «Ми зуміли налагодити дистанційну роботу, втримати зв’язок з читачами, не зменшити тираж (3,9 тис. на 33 тис. населення – авт.). Більшість журналістів працюють як фрілансери. Угоди з владою на висвітлення діяльності не маємо, шукаємо важливі та цікаві для людей теми. Працюємо для людей».

Надія Паук, головна редакторка газети «Рідне слово» (м. Кельменці) відреагувала на аналітику експерток ІДПО: «Цікаво було б почути і про нашу газету – ніщо так не дає стимулу, як конструктивна критика». Щодо офіційних матеріалів та співпраці з владою: «Хоча є угода з владою, офіційних матеріалів набагато менше, явного піару влади у нас не простежується. Ми бачимо інформацію на сайті, цікаву друкуємо. Хочемо брати участь у виїзних прийомах громадян, щоб знати, з якими проблемами звертаються люди (новий голова РДА виїздить на місця несподівано, аби побачити реальну картину, а не зустріч хлібом-сіллю). Стараємось бути ближчими до читачів. Приміром, тему коронавірусу подаємо низкою публікацій про ситуацію в кожному населеному пункті району».

Тетяна Коваль, головна редакторка «Хотинських вістей», які випередили інші видання за індексом дотримання стандартів журналістики (10,13 з 12): «Напередодні 80-річчя нашої газети ми згадуємо час, коли вона виходила тричі на тиждень, мала понад 20 тисяч тиражу, започаткувала міжрайонні випуски. Ми свідомі довіри людей, не хочемо бути перед читачами у боргу, тому намагаємось працювати так, аби нас читали і передплачували. Подаємо життєві історії: медиків, одужалих, матерів, особливостей дистанційного навчання тощо. У листах до редакції нам пишуть, що починають читати газету з третьої сторінки, з «Сімейних вечорів».

Тетяна Коваль висловила занепокоєння подальшою долею газет через реформування (за проєктом Уряду на Буковині передбачено 3 райони замість 12), зачепила спільні для всіх реформованих видань больові точки: постійний пошук фінансування при фактичній відсутності рекламної бази в районах; неприбутковість /витратність сайтів; байдужість держави до місцевих ЗМІ: не кажучи вже про проблему дорожнечі друку, паперу та розповсюдження, –податкових канікул для редакцій, які працюють як приватні підприємства, не зробили.

Продовжив тему Володимир Стефанець, заслужений журналіст України, викладач кафедри журналістики, зауваживши, що 95% робочого часу редактор присвячує пошуку грошей замість творчості: «Люди, які приходять до влади, не розуміють важливості медіа. Поширення вчасної місцевої інформації дуже важливе, зокрема у таких ситуаціях, як коронавірус, а зараз ось повінь, затоплення більшої території області, через що не усі редактори змогли приєднатись до дискусії, бо мусять бути на інформаційній передовій». Щодо перспектив гіперлокальних медіа він пригадав успішний конкурентоспроможний досвід спільного творення спецвипусків газет редакціями сусідніх районів, рекомендував створювати інтерактивні майданчики комунікації з аудиторією, розвивати сайти.
Попри труднощі і проблеми, місцеві ЗМІ працюють, не здаються: шукають, створюють, комунікують з читачами, цінують їхню довіру… Міркують про долю газет/редакцій після укрупнення районів внаслідок реформи… До слова: дослухаються до рекомендацій попередніх моніторингів. У звітах ІДПО відображено позитивні тенденції (з моніторинговими звітами можна ознайомитися на сайті ІДПО https://idpo.org.ua/).

Захід став можливим за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.