У той час, як кількість читачів ЗМІ критично знижується, телеграм-канали та фейсбук-спільноти отримують усе більше підписників. А за аудиторією прямує і передвиборча «джинса».
Тож чи може виборець, який дізнається новини із улюблених телеграм-каналів, розраховувати на те, що отримає повне уявлення про передвиборчу боротьбу, програми кандидатів та їхні шанси на перемогу?
Експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика постійно слідкують за ситуацією в регіональних ЗМІ, але у цьому дослідженні ми вирішили доповнити спостереження аналізом контенту популярних телеграм-каналів Харкова та Одеси.
Для аналізу ми взяли два найбільш популярних телеграм-канали Харкова «Харків 1654» та «Харків Life». Також скористалися дослідженнями найбільш популярних каналів Одеси «Одеса як вона є» та ін.
Бійки, наркомани і неадекватні матері – основний контент регіональних телеграм-каналів
Перше, на що потрібно звернути увагу, говорячи про висвітлення передвиборчої боротьби, що ця тема для телеграм-каналів не є провідною. Як правило, вони набирають велику аудиторію саме за рахунок поширення шокуючого негативного контенту.
При цьому професійних стандартів, як правило, у таких телеграм-каналах не дотримуються. І найбільше тут страждають точність, нейтральність та відсутність мови ворожнечі.
Ці повідомлення – такі собі «новини» нашвидкоруч, які не передбачають відповідальності за поширення неправдивої інформації. При цьому авторів телеграм-каналів справедливість, встановлення правди цікавить не в першу чергу. Головне – картинка, що привертає увагу: бійка, ДТП, пожежа, неадекватна поведінка.
Ось, наприклад, повідомлення телеграм-каналу Харків 1654 за 27 вересня: «… на Північній Салтівці упороті типи душили іншого типа і кричали, що він наркоман, а вони зараз відвезуть його на лікування. Як тільки почули, що зараз подзвонять у поліцію, відразу втекли». І відео.
Фактично, тут автора не цікавить, приміром, імовірне порушення громадського спокою вночі чи зловживання наркотиками, робота поліції чи безпека на вулицях. Головне – «пікантний» контент. Звісно, про стандарти тут не йдеться.
Подібні повідомлення, як правило, мало відрізняються з каналу в канал. Хіба що стилістика десь може бути надто відверта, в тому числі, із вживанням ненормативної лексики, а десь – більш нейтральна.
Ось іще один подібний текст із каналу Харків Life. До допису прикріплене відео матері, яка годує дитину. «Судити не беремося, але вони [батьки] під чимось. Дитину шкода. Автор [відео] говорить, що вони точно під чимось, оскільки бачив, як вони заходили і сідали в тралік».
Тож якщо раніше чутки мандрували із вуст в уста, то зараз – за допомогою цифрових технологій – поступово сягають масових масштабів. І, відмовляючись від новин у ЗМІ, читач отримує інформацію саме у такій формі.
Можливо, із часом, регіональні телеграм-канали і зміняться якісно, проте зараз, обганяючи ЗМІ за популярністю, вони багато в чому поступаються. Вони не інтегрують громаду, не виробляють шляхів вирішення проблем, не долучають до дискусії експертну спільноту, не вимагають підзвітності у місцевої влади.
Навішування ярликів, відсутність нейтральності та втручання у приватне життя
Легкий, невимушений стиль подачі новин – це також ознака регіональних телеграм-каналів. Однак поряд із цим страждає і нейтральність. А у деяких випадках може призводити і до дискримінації. Як правило, без потреби згадують національність героїв новин: «циганчата», «роми з дітьми, які стоять над душею, поки не даси їм грошей», «якийсь араб» або ж просто «іноземні студенти», які кличуть розібратися «адын на адын».
У деяких повідомленнях зустрічаємося із цькуванням та навішуванням ярликів. У дописі під відео, на якому на проїжджій частині бачимо жінку, що везе дитину на самокаті, читаємо: «просто матір року з маленькою дитиною». Або ж можуть публікувати фото чоловіків із підписом «Знайомтесь, ці хлопці влаштували вчора дебош».
Тож якщо у ЗМІ для таких випадків існують правила щодо невтручання у приватне життя, у телеграм-каналах це не працює. І, звісно, звертатися зі скаргами немає куди, бо на законодавчому рівні це ніяк не врегульовано, а етичного кодексу у таких авторів немає. Вони просто знімають «прикольне» відео, мало кого цікавить те, що разом із тим можна поширити чутливий контент чи ж зачепити чиїсь почуття.
Звісно, переважання «негативного» контенту, численні повідомлення про бійки, ДТП, надзвичайні ситуації, що супроводжуються фотографіями чи відео «без купюр», врешті решт призводять до того, що читачі цих телеграм-каналів не зможуть адекватно оцінити криміногенну ситуацію в своєму місці, а також розумітися на тому, що саме потрібно зробити, щоб цю ситуацію покращити. До того ж, читачі вважатимуть, що нічого, окрім надзвичайних ситуацій, у їхньому місті не відбувається.
При цьому справді корисні повідомлення – про людей, які потребують допомоги, про пошук загублених речей та ін. просто губляться в потоці негативу.
Поширення кримінального контенту без цензури, звичайно, впливає на трафік і привертає увагу масової аудиторії. А оскільки ця аудиторія постійно знаходиться у збудженому стані – через надто відверті фото та відео, вона, в цілому, може дуже некритично сприймати контент. І це якраз те, що треба, якщо говорити про політиків, які вирішили використати саме такі телеграм-канали для матеріалами із ознаками маніпуляцій. Подивимося на такі тексти детальніше.
Авіакатастрофа під Чугуєвим у телеграм-каналах Харкова
Подібні події, під час яких сучасний читач жадібно шукає інформацію, використовуються і для піар-цілей. Тож спочатку відео авіакатастрофи миттєво опинилося у всіх регіональних телеграм-каналах. І якщо деякі з них все ж орієнтувалися на стандарти і намагалися висвітлювати інформацію детально та в усіх подробицях, то телеграм-канал Харків Life зробив усе для піару голови ОДА Олексія Кучера. Його прізвище постійно з’являлося у заголовках дописів. «Губернатор Олексій Кучер вимагає назвати винних в катастрофі Ан-26», «Губернатор Олексій Кучер озвучив версію катастрофи Ан-26», «Володимир Зеленський та Олексій Кучер провідали курсанта, що вижив, у шпиталі», «Володимир Зеленський та Олексій Кучер прибули на місце катастрофи літака в Чугуєві», «Кучер дав перше інтерв’ю» та ін. Таке враження, ніби вирішенням ситуації опікується тільки одна людина. Ну, і Зеленський – зовсім трохи.
Наприклад, інший телеграм-канал, Харків 1654 вже не робить такого акценту на голові ОДА. Пишуть про Зеленського, звісно: «Зеленський поговорив із курсантом, що вижив», про уряд, що виділив матеріальну допомогу, повідомлення СБУ, про державну комісію, що була створена президентом та ін. Звісно, голову ОДА теж згадують, але не як провідного учасника.
Тож схема така: привертаємо увагу кримінальним контентом, політичного даємо мінімум – але під вигідним для певного політика кутом. І це теж працює.
«Плюралізм джинси»
Якщо деякі телеграм-канали просувають конкретних політиків/політичні партії, то на інших спостерігається «плюралізм джинси». Публікують маніпулятивні тексти усіх, хто зможе «зацікавити» адміна.
Таким чином, в телеграм-каналі Харків 1654 знаходимо і «новину» про те, що партія «Наш край» висунула «команду професіоналів», і «паркетний» матеріал про того ж Олексія Кучера, який закупив 16 апаратів ШВЛ для опорних лікарень регіону, і «обмін люб’язностями» між Кернесом і Добкіним щодо висування останнього на посаду мера Харкова.
Схожа ситуація і в одеських телеграм-каналах, які досліджує ІзбірКом та Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України». Тут знаходимо і маніпулятивні рейтинги, згідно яких на перші місця у перегонах за крісло мера виходить то Голубов, то Ківалов. І «чутки» про імовірне будівництво заводу із переробки ядерного палива в одеському порту зі згоди нинішнього мера Труханова та скріншоти невідомого походження щодо скупки голосів Скориком. І відео-пародії на Олега Філімонова, кандидата у мери від «Слуги народу». І «переспіви» фільму «Ліквідація» із Євгеном Червоненком – у головній ролі.
Фактично, незважаючи на те, що телеграм-канали є відносно новим типом медіа, логіка поширення «джинси» у них та сама. Хіба що більше креативу – в надії на те, що якийсь відеоролик стане вірусним.
* * *
Тож телеграм-канали Харкова дають доволі епізодичне уявлення про політичне життя регіону, в якому, по-перше, не представлені усі потенційні кандидати в мери, політичні партії та політики, а по-друге, за манерою подачі завжди вбачається присутність «третьої сторони», який вигідно щось замовчати, а щось винести на перший план.
При цьому, тут ми не розглядали телеграм-канали, створені в інтересах певних політичних сил, в яких практично усі повідомлення мають маніпулятивний характер. Не знаючи джерела інформації і, дуже часто, конкретних осіб, які за цим стоять, читачі купуються на жваву, емоційну стилістику – і відповідним чином ухвалюють рішення на під час виборів, почуваючись обізнаними у залаштункових іграх.
Відтак, оглянувши контент провідних регіональних телеграм-каналів бачимо, що це не панацея від місцевих ЗМІ, що звикли «джинсувати». Так, ми отримуємо інший тип майданчика для поширення інформації, але якісно нічого не змінюється. Або ж навіть стає гірше.
Тому потрібна і постійна увага медіаекспертів до нових медіа: телеграм-каналів, месенджерів, спільнот у соціальних мережах. Адже саме вони зараз активно впливають на виборців та й місцеві громади. І дуже важливо, щоб із часом там також були напрацьовані професійні стандарти. Адже без якісного інформування навряд чи можливий ефективний розвиток на місцях.
Наталя Стеблина