Тренінг із медіаосвіти відбувся у місті Тростянець Сумської області в рамках проекту Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
У публічній бібліотеці зібралися 23 учасники, серед яких передусім – бібліотекарі району, вчителі, працівники закладів культури.
“Приємно, що сьогодні прийшли поспілкуватися саме ті, хто не лише для себе сприймає інформацію, а щоденно працює з людьми і передає їм свої знання”, – зазначала тренерка, заслужена журналістка України, медіаекспертка ІДПО Алла Федорина.
Говорили про маніпуляції, їхні види та мімікрію, відтак з’ясували, що таке фейки та їхні різновиди; як розпізнавати інформування та пропаганду; чого прагнуть медіа, коли діють як маніпулятори; наскільки небезпечною може бути мова ворожнечі, до якої ми ніби й звикли на побутовому рівні.
Традиційно позаполітичні навчання Інституту демократії не могли не зачепити нюансів передвиборчої агітації. Адже під час перегонів завжди збільшується інтенсивність викидання фейків, спостерігається надмір “джинси”, всілякої “чорнухи”, а в результаті зростає інформаційна напруга у й так знервованому соціумі.
Зокрема однією з вправ тренінгу став аналіз місцевих передвиборчих матеріалів, що активно розповсюджуються з партійних наметів чи й у домашні поштові скриньки. Учасники обговорювали, що це за інформаційна продукція, що вона несе. Чому у якості лідерів презентуються зовсім незнайомі персони та як важливо з’ясовувати, хто вони самі та хто за ними стоїть. Чи присутні у деяких сумнівних «газетах» обов’язкові за законом вихідні дані? Чи вірно подаються матеріали соціологічних чи буцімто соціологічних досліджень? Чи завжди люди, які в цьому процесі називають себе журналістами, є журналістами?
Підсумовуючи навчання, учасники зазначали: “Ніколи не придавала значенню маркуванню матеріалів, а тепер розумію, що на це слід звертати увагу”; “Те, що раніше сприймала суто інтуїтивно, тепер здобуло форму аргументів”; “Дуже реально усвідомила, що слово – таки не горобець, і треба бути з ним обережним”; “Раніше переважно сприймала новини на віру, тепер розумію, що цього робити не можна”.
До речі, щодо сприйняття новин, то в анкеті на початку тренінгу 40% зазначили, що перевіряють отримані новини лише іноді; 35% – що перевіряють їх майже завжди; чверть учасників перевіряє новини дуже рідко – лише коли сильно сумнівається у інформації.
Після тренінгу 84% учасників у анкетах заявили намір перевіряти новини майже завжди.
Свою здатність аналізувати правдивість медіаконтенту учасники перед тренінгом оцінили на 6,15 бала; після тренінгу – на 8,3 бала. Уміння відрізняти правдиві новини від неправдивих перед тренінгом учасники оцінили на середній бал 6,16, після тренінгу – на 9,2.
Звичайно, ці оцінки відносні, та головне – отримана інформація, що допоможе підсилити критичне мислення, скептичніше ставитися до інформаційної жуйки чи брехні.
Варто зазначити, що 95% учасників готові порекомендувати такий тренінг родичам, друзям, колегам. А 74% відзначили, що тростянецьке навчання перевершило їх очікування від тренінгу.
Директорка Тростянецької публічної бібліотеки Людмила Єфремова підсумувала: “Зала була повна людей, яким подібне навчання дійсно було потрібне”.
Захід став можливим і виконаний за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, висловлені на тренінгу, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.