Напередодні виборів інформаційна активність громадськості звично підвищується. Оскільки люди, серед яких обирають і за яких віддаватимуть свій голос, найімовірніше залишатимуться на посадах щонайменше 5 років і зможуть впливати на ключові соціальні та політичні питання, кожен голос виборця є критично важливим для обранців(-иць). Водночас, для самих виборців(-чинь) важливим є обрати саме тих людей, які, за представницької демократії, зможуть якомога якісніше та точніше відобразити їх інтереси. Медіа стають таким собі майданчиком, на якому відбувається обмін: видання пропонують інформацію, виборці(-чині) на неї реагують. А також — потужним інструментом, який нерідко формує громадську думку і за який зацікавлені особи готові платити великі гроші.
Закон України про рекламу Статтею 9 вимагає будь-який матеріал, у якому приділяється значна увага до конкретної особи чи товару, що нав’язує аудиторії зацікавленість та обізнаність про публічних діячів чи брендів, маркувати як рекламу. В іншому випадку такий матеріал публікувати заборонено. Утім, якщо спиратися у цьому випадку і на стандарти журналістської етики, навіть маркуючи матеріал як проплачену рекламу, медіа все одно порушують такі вимоги як баланс думок, достовірність, відокремленість фактів від коментарів та повнота. Адже, хоча і цілком законно, читачі(-ки), зрештою, отримують низькоякісний продукт, а медіа з «четвертої влади» перетворюються на рекламний майданчик.
Журналістський матеріал або матеріал пресслужб, спрямований на поліпшення або ж створення позитивного іміджу політичних партій, окремих політиків, торгівельних марок, державних структур, благодійних фондів та релігійних організацій, та не позначений як реклама, зрозумілим для більшості людей чином, називають сленговим словом «джинса». За даними Інституту масової інформації, у 3-му кварталі 2020 року лише 11 з 50 найвідвідуваніших інформаційних сайтів не містили матеріалів з ознаками замовлення. Це означає, що лише 11 ресурсів могли надати своїм читачам(-кам) якісну інформацію про ситуацію в Україні та світі.
У цьому огляді представлено аналіз новинних матеріалів 2-х онлайн-медіа Чернівецької та Вінницької області: Інформаційне агентство АСС та Вінницький підрозділ порталу «20 хвилин» у період з 15 вересня по 1 листопада 2020 року. Ці два ресурси — серед найпопулярніших в областях за даними SimilarWeb (530 тис та 930 тис відвідувань відповідно) та звіту «Інтерньюз-Україна» Ukrainian Regional Media Guide 2020. Цей період охоплює передвиборчу кампанію до місцевих виборів, самі вибори та тиждень після них. На основі проаналізованих матеріалів на наявність у них «джинси» нижче подано висновок про дотримання зазначеними ресурсами законодавства України та журналістських етичних принципів.
Інформаційне агентство АСС
За даними Ukrainian Regional Media Guide 2020, це локальне новинне агентство, яке виробляє власний контент і неофіційно належить Владиславу Севрюкову — народному депутату України VIII скликання від Блоку Петра Порошенка. За даними YouControl, офіційні бенефіціари медіа — Марія Сандуляк та Аліна Дашкевич. Раніше за ресурсом відмічали випадки «джинсування» на користь Порошенку.
У визначений період у новинній стрічці ресурсу з’явилося 1812 новинних повідомлення. Серед них, разом із політикою, — такі категорії як технології, культура, суспільне життя.
Однак, у ресурсі проплачені матеріали найчастіше розміщують саме в таких категоріях. Частина з них марковані, частина — ні. Найбільше піарять Віталія Михайлішина. Наприклад, У Чернівцях нарешті здадуть в експлуатацію футбольний довгобуд – стадіон. У цьому випадку новина була промаркована як реклама. Натомість пізніше новина про того ж Віталія Михайлішина «Маємо гарний приклад спільних зусиль громади та влади», – Михайлішин про новий баскетбольний майданчик у ЗОШ №25 подібного маркування не отримала. Так само, як і ще одна новина «У Чернівцях з’явиться пам’ятна стела з іменами ліквідаторів аварії у Чорнобилі», – Віталій Михайлішин.
У коментарях героїв у статтях — похвала народного депутата. Новини ресурс бере у Політінформера, проте вказання ресурсу не знімає потреби вказувати проплачений контент. Тому матеріали є «джинсою». Після 29 вересня подібні матеріали (здебільшого про ремонти та відкриття завдяки Михайлішину) на ресурсі почали публікувати щодня або раз на кілька днів (тобто, 1 новина на 15-60 інших).
У ресурсу є рубрика «Думка дня». Примітно, що у деяких випадках у заголовок виноситься посада людини, у деяких — її прізвище та ім’я. Наприклад, Думка дня: Наталія Хілько про необхідність детальних планів територій у Чернівцях.
Раніше Наталію Хілько намагалися звільнити з посади, а секретар Чернівецької міської ради (від партії «Слуга народу» ) Василь Продан звинувачував її у фальсифікації генплану міста. Хоча сама рубрика не передбачає розлогих коментарів та альтернативних позицій, вибір експертки для неї викликає питання (зокрема, через репутацію людини на посаді). Матеріал нагадує «джинсу».
У політичному секторі ресурс подекуди робить акцент на окремі партії чи людей. Наприклад, «Європейська Солідарність». Так, 17 вересня у новинній стрічці з’явилося 2 новини поспіль:
- Курс на Європу: «Європейська Солідарність» у Чернівцях представила свою команду (ФОТО)
- У мери Чернівців «Європейська солідарність» висунула Василя Максимюка
Перша новина промаркована як реклама, натомість друга — ні. На ресурсі публікують новини і про інших кандидатів на посаду мера від інших партій (так само без маркування), утім у цьому випадку увагу привертає послідовність публікації двох новин про єдину партію. Крім того, новини про призначення кандидатів інших партій йдуть окремо, у той час як «Європейській солідарності» приділили більше уваги. Розцінювати матеріал як «джинсу» у цьому випадку не можна, оскільки він містить маркування про рекламу. Утім, питання викликає сам підбір рекламних матеріалів, серед яких виділяється одна партія.
21 вересня на ресурсі з’явився немаркований матеріал про кандидата в мери Чернівців Роман Клічук: «Управління містом – це просто хороший, класний, правильний менеджмент…». Матеріал висвітлює кандидатуру Клічука в інтерв’ю, акцентуючи на його мецентатстві та неполітичній діяльності. Так само немарковано того ж 21 вересня розміщено ще один матеріал — Змінити Чернівці та Буковину: громадянський рух «Єдина Альтернатива» висунув своїх кандидатів на місцеві вибори 2020 року.
На відміну від інших матеріалів про кандидатів, заголовок цього містить приписку про зміни Чернівців та Буковини (так само, як і матеріал про ЄС). Матеріал у вигідному та однобокому ракурсі зображує єдину політичні партію. Обидва матеріали — «джинса», оскільки маркування про рекламу не мають.
У виданні також розміщують критику деяких політсил. Наприклад, Як виконував обіцянки відсторонений мер Чернівців Каспрук.
Стаття не маркована як реклама і переповідає здебільшого повальні обіцянки кандидата від «Народного фронту», який раніше очолював місто. Можна припустити, що матеріал розміщено саме з метою критики партії та підривання її авторитету, оскільки інформаційних приводів для його появи у стрічці видання не було.
Висновок:
«Джинсові» новини трапляються на ресурсі в середньому по 1-2 на 30-60 новин. При цьому, здебільшого вони зосереджені на участі окремих людей у реконструкції та розбудові регіону (тобто, не входять до рубрики «Політика») та розповідають про позитивні зміни в регіоні завдяки цим людям. Найбільше у матеріалах згадується постать Віталія Михайлішина. Підвищення кількості подібних новин напередодні виборів на ресурсі не відбувалося.
Вінницький підрозділ порталу «20 хвилин»
«20 хвилин. Вінниця» — частина медіа-групи РІА і один із 12 однойменних ресурсів, які висвітлюють міські новини. Ресурс належить Олександрові Човгану, який підтримав у 2020 році партію «Голос». Сам ресурс позиціонує себе як «незалежний новинний портал».
За даними моніторингу Інституту масової інформації напередодні місцевих виборів 2020 вінницькі медіа — другі після Дніпра і Херсона за кількістю «джинси». В середньому, кількість рекламних матеріалів склала тут 9%.
На сайті «20 хвилин» за визначений проміжок часу не прослідковується лінія підтримки визначеної політичної сили. Натомість є серія замовних матеріалів, які не промарковані як реклама, проте у назві яких винесене їх джерело (здебільшого — пресслужби партій чи ОДА). Попри те, що джерело вказане, матеріал не має помітки про те, що це реклама, а тому є «джинсою». В середньому з 5-10 новин, які публікують на ресурсі щодня, замовні з’являються 1 раз на кілька днів. Наприклад:
Такі матеріали почали з’являтися після 20 жовтня по 1-2 щодня до 24 жовтня (тобто, у тиждень перед виборами), натомість до того — їх меншість.
На цьому ж ресурсі публікують рекламу із різних джерел. При цьому її також не маркують як рекламу, вставляючи у назву посилання на прес-служби чи фразу «новини компаній». Наприклад:
- Георгію Зантарая — 33: інтерв’ю дзюдоїста програмі «Ранок з Інтером» (Пресслужба «Інтер»)
- Гарантована робота в ІТ- це не міф, а реальність! (Новини компаній)
- Вирощувати картоплю вдома не потрібно! (Пресслужба Органік-Д)
- Листопад – цінопад в ГРОШ (Новини компаній)
Висновок:
На ресурсі маркують проплачений контент вказівкою на джерело. За Законом України «Про рекламу», проплачений контент повинен мати чітку та зрозумілу для користувачів позначку про те, що це — реклама. Тому ресурс також має «джинсу». Її кількість дещо зросла безпосередньо перед виборами, проте не перевищувала 2-3 новини на день. За своїм вмістом подібні статті однобоко та без балансу думок висвітлювали певні партії чи кандидатів, за невеликої переваги ВО «Батьківщина».
Авторка –Ярослава Бухта, студентка 1 року навчання магістерської програми «Журналістика» Могилянської Школи Журналістики, НаУКМА.
Матеріал підготовлений в рамках курсу «Журналістська етика» магістерської програми «Журналістика» Могилянської Школи Журналістики, НаУКМА. Викладачка курсу – Демченко Олена Василівна, Ph.D.