Джинсою прийнято називати проплачений матеріал або зумисно приховану рекламу. Існує поділ на політичні замовні матеріали та комерційні. Кількість перших у ЗМІ особливо зростає напередодні виборів. До політичної джинси можна віднести як статті, що насправді пишуть прес-служби кандидатів, так і сумнівні соціологічні дослідження, дані яких значно відрізняються від інших соцопитувань. Та як би не був оформлений замовний матеріал, у будь-якому випадку подібне є порушенням стандартів журналістської етики, зокрема балансу думок, відокремленості коментарів від фактів, достовірності, повноти.
У даному огляді представлено аналіз 2-ох медіа на наявність у них джинси: «Голосу Карпат» (Закарпаття) та «Харьковского Курьера» (Харків) з 15 вересня по 1 листопада 2020 року. Подано відповідні висновки щодо дотримання у виданнях стандартів журналістської етики.
Закарпатська область
“Голос Карпат” (522.90К відвідувань на місяць) – закарпатське інформаційне суспільно-політичне інтернет-видання, засноване у 2011р.. Входить до мультимедійного медіахолдингу “Голос Карпат”. Позитивно висвітлювало партію “Слуга Народу”. Деякі новини про діяльність політсили на Закарпатті просто копіюювалися зі сторінки в “FACEBOOK” (https://goloskarpat.info/power/5f538f469ea69/).
Також серед партій, про які “джинсували” журналісти видання – “За майбутнє”. Наприклад, 7 вересня, лиш на початку виборчої кампанії, було опубліковано новину під заголовком “”За майбутнє” презентувало атмосферний ролик про Закарпаття”. У цьому випадку доречно говорити про “джинсу”, адже особливого інформаційного приводу для публікації не було, що, власне, є однією з ознак замовних матеріалів.
Надалі неодноразово публікувалися новини про Жіночий рух політсили (є одна про їхній візит до Новобузького району на Миколаївщині, хоч інтернет-видання закарпатське), окремі думки народного депутата від цієї партії Ігоря Палиці.
Здійснюючи аналіз, помітно, що онлайн-видання “джинсувало” проти чинного мера Ужгорода Богдана Андріїва, який усе ж був переобраний. Про це свідчать цитати з однієї з публікацій: “Мер Ужгорода Богдан Андріїв наприкінці своєї каденції знову пролобіював виділення з бюджету понад 30 мільйонів гривень компенсації перевізникам”; “Так звана програма фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд була схвалена дням на виконкомі Ужгородської міськради”).
“Рідне Закарпаття” – політсила, що теж негативно висвітлювалася в матеріалах видання. Окрема новина стосувалася розслідування Євгенія Плинского, розміщеного на його “YOUTUBE”-каналі, щодо нардепа Лунченка, одного з лідерів партії.
Цікавим елементом аналізу також є “викриття” “Голосом Карпат” замовних матеріалів в інших онлайн-медіа. Потрібно зауважити, що “викриття” проводилися лише щодо тих видань, котрі “джинсували” проти партій чи кандидатів, яких у своїх публікаціях позитивно висвітлював “Голос Карпат” (“Інформаційний ресурс “Мукачево.нет”, що, як відомо, належить родині закарпатських політиків-олігархів Балог, розпочав медійний наступ на пропрезидентську політичну силу”).
Серед лідерів замовних матеріалів в інтернет-виданні також Іван Бушко, самовисуванець, котрий, за його словами, співпрацював з багатьма політичними силами і в тому числі з командою президента Зеленського. Матеріали про нього публікувалися то з позначкою “Промо”, то без неї.
Вищенаведене дає змогу зробити висновок, що “Голос Карпат” є джинсовим, не маркує замовні матеріали, певні публікації є емоційно забарвленими.
Харківська область
“Харьковский Курьер” (194.70К відвідувань на місяць) – газета, власником якої згідно аналізу, проведеного Інститутом масової інформації у 2015 році, є Геннадій Кернес. Тому, гортаючи стрічку новин, натрапляєш на виключно позитивне й регулярне освітлення діяльності команди Харківського міського голови, а здебільшого – його першого заступника Ігоря Терехова. Останній узяв на себе обов’язки Кернеса, поки мер хворіє. І хоча переважно в публікаціях не зазначаються слова “вибори”, “кандидат” і тд. Проте в даному виданні Терехов – єдина особистість, про чий “кожен крок” у період із 5 вересня по 1 листопада 2020 року так детально й без дотримання балансу думок писали журналісти.
Цікавим є матеріал про нагородження вчителів, у якому процитували заступницю директора однієї зі шкіл: “Мы поддерживаем все начинания, которые реализуют в городе по инициативе городской власти и городского головы Геннадия Кернеса”. Є, наприклад, новина від 15 жовтня, в якій безпосередньо Терехов наголошує на участі Кернеса: “По инициативе нашего городского головы Геннадия Кернеса мы разработали целую программу по открытию спортивных стадионов в учебных заведениях нашего города”. І це враховуючи той факт, що ще 28 вересня стало відомо, що місцева виборча комісія зареєструвала Геннадія Кернеса кандидатом на пост міського голови Харкова.
За 4 дні до виборів, 21 жовтня, на сайті видання опублікували новину про підписання Ігорем Тереховим меморандуму про співробітництво міськради зі спортивними профспілками. Цю подію він прокоментував, знову наголошуючи на діяльності Кернеса: “Для нас очень важно, чтобы дети не на улице проводили время, а занимались в спортивных секциях и гармонично развивались. Это приоритет городской власти и на последующие годы. Харьковский городской голова Геннадий Кернес уделяет огромное внимание развитию профессионального, детско-юношеского и любительского спорта”.
Аналізуючи стрічку новин, натрапила також на одну “джинсову” публікацію щодо члена політради “ОПЗЖ” Андрія Спаського (https://xk5.com.ua/news.php?id=111115); негативно забарвлений матеріал, який згідно вимогам не підпадає під жанр “новина”;
про Олександра Фельдмана (одного із суперників Геннадія Кернеса на виборах) (https://xk5.com.ua/news.php?id=112081); а також на новину про суперечку між Тереховим та Кучером (голова Харківської облдержадміністрації, один із кандидатів на пост міського голови Харкова) у прямому ефірі політичного ток-шоу (https://xk5.com.ua/news.php?id=115660).
Останнього негативно висвітлювали ще в одному з матеріалів видання, що дає підстави стверджувати про певне “джинсування проти”.
Висновок: Журналісти “Харьковского Курьера” працюють на свого власника, у зв’язку з чим у виданні не дотримуються балансу думок, висвітлюючи діяльність окремих кандидатів та партій. Матеріали можуть бути емоційно забарвленими, особливо якщо в них ідеться про суперників Геннадія Кернеса.
Авторка – Анастасія Верстюк,
студентка 1 року навчання магістерської програми «Журналістика» Могилянської Школи Журналістики, НаУКМА.
Матеріал підготовлений в рамках курсу «Журналістська етика» магістерської програми «Журналістика» Могилянської Школи Журналістики, НаУКМА. Викладачка курсу – Демченко Олена Василівна, Ph.D.