Аналітика

Джинса в регіональних медіа: Чернігівська та Волинська області – студентська робота

Оприлюднено

Чернігівська область

СheLine (462 тисячі відвідувань щомісяця) – чернігівське інтернет-видання, засноване в 2016 році. За даними YouControl  кінцевим бенефіціарним власником ТОВ “ЧЕЛАЙН МЕДІА ГРУП” є Олексій Багрій. Найбільше ж онлайн-ресурс пов’язаний із партією «Наш край» та нині покійним депутатом Валерієм Давиденком.

Окрім друкованих матеріалів, СheLine також має численні відеосюжети. Головна сторінка пропонує відвідувачам переглянути останні новини (новинна стрічка, яка складається із заголовків, дати публікації та кількості переглядів) або ж головні новини (окрім всього іншого вони супроводжуються зображеннями та позначками рубрик, наприклад, «Коронавірус» чи «Суспільство»). Окрім новин на сайті також можна переглянути авторські блоги.

Було проаналізовано 37 матеріалів, які були знайдені по ключовому слову «вибори» у новинній стрічці. Варто відзначити, що деякі матеріали не містили слів «вибори» або «місцеві вибори» безпосередньо в тексті, проте мають відповідне маркування за рубрикою чи були позначені відповідними тегами. 17 матеріалів було розміщено під рубрикою «Політика», 14 у розділі «Суспільство», 6 позначені як «Вибори на Чернігівщині».

14 матеріалів із різних рубрик були визначені як суто інформаційні – вони переважно стосувалися висвітлення фактів щодо виборів, як-от розподіл на виборчі округи, поради щодо голосування в карантинних умовах, повідомлення про стан виборчих дільниць. Більшість незаангажованих матеріалів були опубліковані в день виборів, 25 жовтня.

23 новинні повідомлення або містили приховану прихильність до політиків та партій, або ж були відвертою «джинсою» та просуванням політичних інтересів окремих кандидатів/-ок та політичних сил. Лише 2 матеріали мали маркування «*Політична реклама». Ще 3 маркувалися як «*Передвиборча агітація» – але не на початку чи в заголовку, а наприкінці тексту. 10 матеріалів мали маркування «*Актуально», що, за припущенням, СheLine вважає достатньо зрозумілим маркуванням реклами – от тільки для пересічного читача/-ки, не знайомого з контекстом уживання такого позначення, не буде зрозуміло, чи є цей матеріал замовним. Вісім публікацій не мають жодного маркування, необхідного для позначення реклами.

Найбільше «джинсували» за партію колишнього власника Валерія Давиденка. Матеріали в підтримку партії «Наш край» містили коментарі та обіцянки кандидатів/-ок та відеосюжети, які розповідали про добропорядність та хазяйновитість кандидатів/-ок.

Окремо варто звернути увагу на «джинсу», яка просуває Людмилу Давиденко – автор(к)и СheLine у публікаціях незмінно представляють її як «дружина загиблого народного депутата Валерія Давиденка, юрист». Очевидно, що видання підтримує Людмилу Давиденко не як повноцінну кандидатку та політикиню, а радше за інерцією «джинсує», відпрацьовуючи гроші, які покійний чоловік Давиденко вклав у роботу ресурсу.

Висновок: за пошуком «вибори» у новинній стрічці читачі/-ки Челайн, скоріш за все, натраплять на замовні статті та рекламу, яка не буде відповідно маркованою. Емоційно-забарвлені тексти та оди місцевим кандидатам і політичним партіям маніпулятивні, недоброчесні та не містять балансу думок. Однак, варто зазначити, що Челайн не приховують готовність розмістити рекламні публікації  – один із розділів сайту присвячений перерахуванню послуг та прайс-листу.

Волинська область

ВолиньPost (1.2 мільйони відвідувань щомісяця) – волинське онлайн-видання, яке висвітлює новини області та Луцьку. Зареєстроване у 2011 році. У 2015 на ресурсі було розміщено публікацію «Кому належать волинські ЗМІ», в якому автор(к)и перелічують власників найвідоміших медіа області. Про самих себе наводять таку інформацію: «Де-юре, засновником «ВолиньPost» є компанія Адмірон Холдингз Лімітед, Віргінські острови. Натомість, де-факто власником та керівником проекту «ВолиньPost» є Володимир Пащенко». Згідно з YouControl засновником юридичної особи значиться Юрій Сковорода.

Головна сторінка ВолиньPost пропонує відвідувач(к)ам стрічку останніх новин (день, час та заголовок) або топ-новини за обраними темами (до загальних даних додають фотографію, яка супроводжує публікацію). Окрім новин, видання пропонує статті, відео, авторські колонки тощо.

Було проаналізовано 62 матеріали, які було знайдено за ключовим словом «вибори» у новинній стрічці. Окрім місцевої влади, волинян(к)и також обирали ректора/-ку одного з ВНЗ, найпопулярніші види спорту та найкращий велосипед – подібні запити не були враховані, оскільки не стосувалися теми дослідження. Новини не розбивалися на окремі підрубрики.

Рекламні матеріали на сайті зазвичай маркуються за допомогою позначення «*» наприкінці заголовку, однак пересічному читачу/-ці складно відрізнити рекламу, не знаючи контексту вживання цього маркування. Серед опрацьованих матеріалів 5 були марковані «*».  У цих матеріалах згадувалося про позитивні аспекти кандидатів/-ок чи партій, зокрема «Слуги народу», громадського руху «Свідомі», кандидата Віталія Кашика та інших. Варто зазначити, що ці публікації здебільшого не були емоційно-забарвлені, а лише містили експресивні цитати кандидатів/-ок чи представників/-ць від партій. Їхній зміст можна охарактеризувати як «скоріш позитивний для (назва)». Балансу думок у подібних матеріалах не спостерігалось.

5 публікацій, не маркованих жодним чином, містили згадки про політичні партії та не мали об’єктивного інформаційного приводу. Чотири з них присвячені оголошенню списків партій «За майбутнє» та «Слуга народу», одна – це негативний аналітика та критика, спрямована на Богдана Шибу.

Інші публікації, що містили згадки про політиків або партії або були суто переліком кандидатів/-ок від округів, або називали джерела інформації (наприклад, Максим Степанов або Віктор Ляшко як «обличчя» МОЗ). Під час виборів 25 жовтня розміщувалася загальна інформація про роботу дільниць, порушення з боку виборців та невідповідна організація виборчих дільниць. Після виборів підбивали підсумки та повідомляли за необхідності про другий тур.

Висновок: «джинса» у ВолиньPost зафіксована, проте вона не явна – навіть у маркованих замовних статтях героїв/-нь не представляють у надто позитивному світлі, здебільшого перелічують факти про кандидатів/-ок та додають їхні коментарі у форматі прямої мови. Зрозумілого та чіткого маркування реклами в публікаціях на сайті нема – читачі/-ки мають здогадуватися самостійно.

Авторка – Поліна Яковлева, студентка 1 року навчання  магістерської програми «Журналістика»  Могилянської Школи Журналістики, НаУКМА.

Матеріал підготовлений в рамках курсу «Журналістська етика» магістерської програми «Журналістика»  Могилянської Школи Журналістики, НаУКМА. Викладачка курсу – Демченко Олена Василівна, Ph.D. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *