Аналітика

Мовні аспекти журналістських стандартів

Оприлюднено

Тенденція в сумському медіа-просторі засвідчує повернення до журналістських стандартів радянського періоду. Що ж до замовників, то це яскраве свідчення їхньої нездатності жити в параметрах сучасного світу.

\"АллаЕксперти проекту «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ щодо «джинси» та дотримання професійних стандартів журналістики», який виконує міжнародна благодійна організація «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк», наголошують http://osvita.mediasapiens.ua/material/20038, що для повноти здійснюваного аналізу й більшої об’єктивності висновків, крім критеріїв балансу думок, оперативності, достовірності, відокремлення фактів від коментарів, повноти представлення інформації з проблеми, точності, необхідно запровадити ще один критерій – дотримання мовних норм http://www.pravda.com.ua/articles/2012/12/6/6978286/. Вважаючи пропозицію дуже слушною, дозволю собі представити тут деякі спостереження, зроблені переважно у комунальних виданнях.

Влучне кліше, заяложений штамп чи квізіінформативність?

Під час останнього аналізу контенту місцевих комунальних газет і Інтернет-видань на дотримання журналістських стандартів, а також належності матеріалів до таких, що мають ознаки замовності, сумські експерти спіткнулися на матеріалі «Уроки» Школи відповідального батьківства. У «класі» – лікар Валентина Мазка», який надрукований у газеті «Вперед» від 12 липня 2013 року, № 27. Ішлося про чергове заняття для вагітних жінок, їхніх чоловіків у районній лікарні. Стаття збалансована, актуальна, повна, наведені факти достовірні, відділені від коментарів. Дискусію спричинила ймовірна належність допису до таких, що мають ознаки замовності, бо авторка недвозначно дає зрозуміти читачам, що всі ці консультації лікаря акушера-гінеколога для майбутніх матусь і татусів відбуваються завдяки «реалізації у регіонах однієї з нових соціальних ініціатив Президента щодо розширення мережі центрів матері та дитини».

Доречно сказати, що надслівна мовна одиниця «соціальні ініціативи Президента», а також її поширені варіанти «нові соціальні ініціативи Президента», «соціальні ініціативи Президента України Віктора Януковича», «у рамках соціальних ініціатив Президента», «у рамках нових соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича», «у рамках реалізації урядом соціальних ініціатив Президента», «завдяки реалізації в регіоні соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича», «на виконання соціальних ініціатив Президента «Діти – майбутнє України» тощо належать до найчастіше використовуваних з-поміж подібних готових мовних одиниць, що активно вживаються в сумському медійному просторі. Подеколи трапляються випадки написання слова соціальний з великої літери, як у статті «Нові соціальні ініціативи Президента: що зроблено і що планується»: Раніше, в рамках реалізації урядом Соціальних ініціатив Президента, вже було здійснено спрямування бюджетних коштів у соціальну сферу. («Сумщина» від 12 червня 2013, № 23). Така орфографія характерна для матеріалів, які, як правило, кочують з видання у видання, їх пишуть немісцеві журналісти й окрім зазначення імені і прізвища автора публікації, на відміну від сумських газетярів, обов’язково додають уточнення «журналіст», наприклад: Вячеслав Головко, журналіст.

Частотність уживання названих стереотипних мовних одиниць можна без перебільшення окреслити як дуже високу: до них по кілька разів звертаються не тільки в одному числі видання, чи на одній шпальті газети, а й в окремо взятому матеріалі. Для прикладу газета «Сумщина» від 19 червня цього року 7 разів послуговується названими мовними формулами, а саме: у матеріалі «Діти більше не займаються у психлікарні», стор. 2 (Вихованці та персонал Глухівського міського центру реабілітації дітей-інвалідів справили новосілля. Завдяки реалізації в регіоні соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича через 15 років від початку роботи відділення вони врешті отримали свою окрему будівлю з комфортними затишними умовами); у статті «Доступне житло: будівельники і влада гарантують» на стор. 3 тричі натрапляємо на досліджувані одиниці (У місті Ромни сумської області відбулося засідання “круглого столу” з питань реалізації заходів на використання соціальної ініціативи Президента України Віктора Януковича «Доступне житло»… «Програма «Доступне житло» є однією із соціальних ініціатив Президента України і має на меті сприяти вирішенню питання поліпшення житлових умов та забезпечення житлом мешканців регіонів України…», – зазначив секретар Роменської міської ради В’ячеслав Губарь. «За 23 роки роботи нашої компанії ми заслужили хорошу репутацію і сьогодні втілюємо в життя соціальну ініціативу Президента щодо будівництва доступного житла…, – наголосив Віктор Федорченко»). Один раз фіксуємо вживання клішованого мовного знаку в матеріалі «На базі ВПУ буде своя «Барса», стор. 4 (Будівництво стадіонів зі штучним покриттям реалізується в рамках соціальних ініціатив Президента України «Діти – майбутнє України»); один раз у матеріалі «Здорова молодь – міцна держава», стор. 9 (На виконання соціальних ініціатив Президента «Діти – майбутнє України» в області набирає обертів Програма розвитку дитячо-юнацького футболу на 2013 – 2015 роки) тощо.

Від обласного видання не відстають районки «Білопільщина» і «Вперед» та Інтернет-видання «Сумиінфо», «Xpress», які не тільки активно використовують згадані мовні одиниці в текстах, назвах, анотаціях (лідах) журналістських матеріалів, а й започаткували відповідні рубрики «Соціальні ініціативи Президента», підтеми номера «Реалізація у регіонах однієї з нових соціальних ініціатив Президента України щодо розширення мережі центрів матері і дитини» тощо.

Цікаво відзначити не завжди зрозумілу послідовність уживання аналізованих одиниць. Наприклад, статті про розвиток дитячо-юнацького футболу в Сумах і Недригайлівському районі («Віктор Янукович: станьте чемпіонами», «Сумщина» № 23; «На базі ВПУ буде своя «Барса», «Сумщина»№ 24) мають маркери «соціальні ініціативи Президента», а в Охтирському районі популяризація «гри мільйонів» серед дітей і підлітків – поза згаданих ініціатив («Сільська прописка для футболу». «Сумщина», № 23).

Отже, наведені спостереження переконливо доводять, що надслівна мовна одиниця «соціальні ініціативи Президента» та її варіанти становлять стійкі відкриті формули місцевого мас-медійного дискурсу, що дозволяють утілювати стереотипні комунікативні смисли в текстах мас-медіа. Частотність явища та питання, чи належать журналістські матеріали, марковані цими стійкими мас-медійними одиницями, до так названої «джинси», змушують придивитися до них пильніше.

За формальними ознаками згадані мовні одиниці можна віднести до одиниць клішованого характеру, тобто мовних кліше – повторюваних у схожих ситуаціях мовних знаків Як у вітчизняному, так і зарубіжному мовознавстві діапазон мовної специфіки кліше широкий: від позитивного (конструктивна одиниця, яка зберігає свою семантику, а часто і виразність; окраса мови) до протилежного (заяложений вираз із послабленим лексичним значенням і стертою експресивністю; закостенілі одиниці, яких потрібно уникати в комунікації).

Як зауважує Н.М. Шарманова, донедавна в сучасному лінгвістичному дискурсі про кліше було прийнято говорити в розрізі стандартизації мови офіційно-ділового стилю. Поза увагою дослідників залишалися готові до вербального продукування, відтворення і сприймання мовні одиниці, які побутують не лише у спеціалізованих текстах (наукових, законодавчих, дидактичних, комп’ютерних тощо), а й у всій поліфонічній площині текстів інших типів. Віднедавна ситуація змінилася. Увагу дослідників дедалі більше привертають готові структурно-змістові блоки в текстах мас-медіа, Інтернету, реклами.
Серед переваг уживання кліше в мас-медійних текстах називають: ефективну репрезентацію медіаподій, логізацію викладу, велика частина інформації подається її найпростішими елементами, лаконізм, місткість, економію мовних і творчих зусиль автора, економію мисленнєвих зусиль автора і читача, масовий мовний вплив тощо.

Визначаючи вади функціонування кліше, зауважують, що надмірне використання їх призводить до появи штампів – мовних зворотів, що багаторазово механічно повторюються без творчого осмислення, унаслідок чого послаблюються їхні лексичні значення і стирається експресивність, а відповідно, посилюється ситуативна неспіввіднесеність і недоцільність актуалізації в текстах, тобто замість інформативності як переважної риси мас-медійного стилю, дістаємо квазіінформативність.

У випадку з нашим ілюстративним матеріалом напрошується одна аналогія.  За радянської доби українським засобам масової інформації значною мірою була притаманна квазіінформативність, що являла собою порушення стильової норми. Стильова норма визначала: публіцистичний стиль повинен виконувати інформаційно-змістову функцію, що досягається фактологічними інструментами впливу. Натомість переважала специфічна концептуальна інформація, своєрідні ідеологеми типу «Ми успішно здійснюємо комуністичне будівництво. Генеральний секретар/ЦК КПРС/ ЦК Компартії України мудро очолює це грандіозне будівництво. Завдяки йому/їм чи, наприклад, рішенням ХХ-якогось з’їзду в нас найкраща безплатна освіта, медицина тощо, а тому ми найщасливіші» і т.п. Як зауважує І.Я. Завальнюк, подібні ідеологеми слугували своєрідним «фільтром», через який пропускали газетний матеріал. Завдання таких постійно відтворюваних конструкцій – маніпулятивний вплив на індивідуальну й колективну свідомість. Як відомо, будь-яка ідеологія прагне пояснити й обґрунтувати той соціальний і політичний порядок, який вона захищає. Завдяки мас-медіа створюються й ефективно використовуються різноманітні умовні формули і штампи для створення позитивного образу інституції чи окремого політичного діяча, формується сприятливе для них соціально-політико-психологічне середовище. Однак, це вже царина не журналістики, а, наприклад, паблік рилейшинз.

Аналіз контекстів уживання відкритого кліше «соціальні ініціативи Президента» та його варіантів у сумських медіа, дослідження кількісних параметрів, комунікативної прагматики їх уживаності дають підстави для висновку про втрату семантичної і експресивної складових їх значень, а отже, перетворення названих стереотипних мовних одиниць на банальне поєднання слів, що характеризується квазіінформативністю. Проте кліше «соціальні ініціативи Президента» активно функціонують як ідеологічні шаблони з метою впливу на масову свідомість. З викладеного вище випливає, що аналізовані штампи є маркерами «джинсовості» місцевих журналістських матеріалів. Нагадаю, що експерти проекту використовують такі критерії для визначення матеріалів з ознаками замовності та цензури: 1) матеріал відстоює або просуває інтереси одної сторони; 2) цілком або майже ідентичний матеріал надрукований і інших ЗМІ; 3) експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4) безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6) “протокольні” матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких немає зрозумілої суспільно важливої новини.

Насамкінець. У сучасних дослідженнях з мас-медійного дискурсу деякі дослідники висловлюють думку, що з усуненням цензури в українських ЗМІ відбулося посилення інформативності викладу, досягнення рівноваги між концептуальною і фактологічною інформацією, що домінанта осмислення дійсності дедалі впевненіше зміщується в бік практицизму. На жаль, спостережена нами тенденція в сумському медіа-просторі засвідчує повернення до журналістських стандартів радянського періоду. Що ж до замовників, то це яскраве свідчення їхньої нездатності жити в параметрах сучасного світу.

Зворотні дієслова проти Президента

Численні посібники з паблік рилейшинз, а особливо ті, в яких досліджується специфіка політичного й урядового ПР, в один голос переконують: робочі поїздки найвищих посадових осіб держави в регіони країни – пречудова нагода для позиціонування особи політика, руйнування негативних і формування позитивних іміджевих стереотипів у масовій свідомості. Важливу роль у висвітленні візитів відіграють, безумовно, місцеві мас-медіа. Оперативне реагування на головну подію почасти заважає журналістам приділити належну увагу граматичній складовій своїх матеріалів.

У червні відбувся робочий візит Президента України на Сумщину. Місцеві видання активно висвітлювали подію дня на своїх шпальтах. Тут звернемо увагу на одну суттєву граматичну ознаку – надмірне використання дієслів певного типу, притаманне матеріалам про приїзд очільника держави, опублікованих в обласній газеті «Сумщина» та подеколи в Інтернет-виданнях «Сумиінфо», «Xpress».

До слова, у мовознавчих розвідках останніх років наголошено визначальну роль дієслова в граматичному структуруванні української мови. Польська дослідниця Д. Вечорек зауважує, що сприйманий світ українська мовна свідомість відображає значною мірою за допомогою дієслів. Професор І.Р. Вихованець уточнює: невіддільне поєднання дієслівності й іменниковості є характерологічна граматична ознака української мови, граматичний стрижень, навколо якого обєднуються морфологічні, синтаксичні і словотвірні явища. Отже, до цього лексико-граматичного класу слів увага має бути особлива.

Далі цитати з журналістських матеріалів:

Характеризуючи економічну ситуацію, Віктор Янукович зазначив, що найважчий період уже минув, зокрема, спостерігається поступове зростання економіки в окремих галузях, наприклад, у сільському господарстві та сфері послуг, на низькому рівні тримається інфляція.

Президент також нагадав, що, попри непросту ситуацію у світі, в Україні вже третій рік поспіль підвищуються соціальні стандарти.

Очікується реалізації майже 800 інвестиційних проектів.

В Україні готується державна програма розвитку футболу, яка передбачатиме створення мотивацій для залучення дітей до занять цим видом спорту.

«Нам обов’язково треба готувати таку програму розвитку футболу в Україні, і таке рішення вже є – програма така готується», – сказав Віктор Янукович.

…сказав Президент, зазначивши, що в Україні останнім часом спостерігається активний розвиток футболу.

Проект реалізується в рамках соціальних ініціатив Президента “Діти – майбутнє України”.

Як зазначив Віктор Янукович, Уряд має вдосконалити механізми обліку та поновлення матеріальних цінностей державного резерву, що використовуються Збройними силами під час участі у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Так, він повідомив, що на базі спортивної школи планується створити академію футболу та побудувати гуртожиток ДЮСШ “Барса”.

Юрій Чмирь також повідомив, що в області ефективно реалізується програма державно-приватного партнерства.

Одразу впадає в очі надмірність уживання дієслів з постфіксом – ся. У названих виданнях вони є стрижнем медійних матеріалів про перебування на Сумщині Президента України. Слід брати до уваги, що постфікс -ся має властивість нейтралізувати ознаку персональності та, як традиційно вважали, відносить дієслово до пасивного стану. Категорія стану слугує для вираження взаємовідношення між суб’єктом та об’єктом дії. Активний стан – це активна дія, пасивний – результативний стан унаслідок виконання активної дії. Відповідно в конструкціях з дієсловами пасивного стану знижено комунікативний ранг основного учасника ситуації. Натомість в особових активних конструкціях у комунікативному фокусі – виконавець дії. Крім того, дієслова з постфіксом -ся належать до неперехідних. У багатьох випадках морфема -ся виступає як засіб нейтралізації перехідності. Категорія перехідності/неперехідності вказує на здатність або нездатність дії, вираженої дієсловом, поширюватися/не поширюватися, спрямовуватися/не спрямовуватися на об’єкт – конкретний предмет, особу чи іншу якусь істоту.

Отже, президентський дискурс набуває, так би мовити, ознак імперсональності (хтозна кому дякувати за всі описані успіхи) та предикативності, концентрованої самої в собі, не поширеної на осіб, предмети, явища.

Припустімо, журналісти, уживаючи такі форми дієслів, мали на меті посилити семантику результативного стану внаслідок виконаної активної дії. Проте, і з цим наміром, як кажуть, не склалося. Українські мовознавці І. Вихованець, К. Городенська, К. Симонова наголошують, що в сучасній українській мові, на противагу російській, пасивні дієслівні форми з постфіксом -ся на позначення теперішнього та інших значень часу, характерні для російської мови, опинилися на крайній периферії. У російській мові особові дієслівні форми з постфіксом -ся вказують на передрезультативний стан, чого не спостерігаємо в українській мові.
Слід запам’ятати: в українській мові значення результативного стану як наслідку виконаної дії передають форми пасивних дієприкметників або дієслівні форми на -но, -то. Наведені ж вище приклади, по-перше, суперечать нормам і духові сучасної української мови, по-друге, роблять ведмежу послугу Президентові.

Узагальнюючи викладений вище матеріал, доходимо висновку, що порушення мовних норм спричиняє порушення журналістських стандартів. Так, у першому прикладі наслідком відхилення від фразеологічної норми української мови стає ознака замовності та цензури поданих текстів. Порушення граматичної норми впливає на дотримання щонайменше критерію точності аналізованих матеріалів. Безперечно, подальше уважне вивчення окресленої теми дозволить глибше вивчити проблему й конкретизувати висновки.

_________
Алла Ярова,
кандидат філологічних наук, медіаексперт.
Український освітній центр реформ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *