Аналітичний звіт моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Липень 2016-го

Липневий моніторинг у восьми регіонах України охопив публікації 64 регіональних видань та онлайн-медіа, які виходили з 4-го по 10 липня 2016 року. Незважаючи на літній період, регіональні медіа продовжували регулярно розміщувати матеріали з ознаками замовності та неналежно марковану (НМ) рекламу. І хоча потік такої інформації є меншим, як у передвиборні періоди, усе ж близько третини «джинси» в друкованих і чверть – в онлайн-виданнях є показником неякісного медійного контенту. Серед друкованих видань найбільше матеріалів з ознаками замовності розмістили «Комсомольская правда» в Донецькій області – 75% проросійської пропагандистської «джинси»; дніпровська газета «Днепр вечерний» – 55,6%.

Кількість політичної «джинси» в дніпровських інтернет-виданнях уражає. Абсолютними лідерами антирейтингу є інформаційні сайти «МостДнепр» – 84% та «056» – 59,6%.

Інтернет-видання Чернівців також безсоромно запудрюють мізки громадянам. Про це докладніше читайте за посиланням. На чотирьох буковинських сайтах («Букінфо», «Чернівецький промінь», BukNews та ChernivtsiTimes) упродовж кількох місяців зростає відсоток матеріалів з ознаками замовності. У липні такі матеріали становили половину контенту!

Прикладом поваги до читача в липні були чернівецькі газети «Молодий буковинець» і «Погляд», сайти «Новости Донбасса», дніпровський «Дніпро.Depo.ua», «Житомир today», харківські інтернет-видання «МедіаПорт» та АТН, які не розмістили жодного матеріалу з ознаками замовності.

1. Моніторинг недобросовісної реклами («джинса» та немаркована реклама)

Кількість матеріалів з ознаками політичного та комерційного замовлення в друкованих ЗМІ, незважаючи на період літнього затишшя й відпусток, не зменшилася, а в деяких виданнях і зросла: середній показник зріс до 29,9%, з яких 11,9% має ознаки політичного замовлення, 7,2% – комерційного замовлення, 10,7% – неналежне маркування реклами в паперових ЗМІ.

Найвищий відсоток публікацій з ознаками політичної замовності розмістили сепаратистські ЗМІ Донецька – 36,8% (37,7% – у травні). Газета «Комсомольская правда» бомбардує українських громадян, які залишаються на окупованих територіях, 75 відсотками пропагандистської «джинси». «Московский комсомолец» розмістив 26,7% «джинси».

Традиційно замилює очі замовною інформацією газета «Донецкие новости» (власник – Рінат Ахметов) – 40%. На її шпальтах просувають структури, підконтрольні Рінату Ахметову. «Враховуючи той факт, що видання позиціонує себе як «суспільно-політична газета № 1 в Донбасі», просування корпоративних інтересів однієї з фінансово-промислових груп є неприпустимим. Залежність редакції від власника впливає на редакторську політику й призводить до нехтування основними принципами журналістики», – застерігають експерти донецької експертної групи ІДПО.

«… у липні 2016 р. в м. Донецьку спостерігається стабільний негативний вплив російської та сепаратистської пропаганди на інформаційний простір Донеччини, також і на «вільні» території. Продовжує виходити «Комсомольская правда», яка є продуктом московської редакції газети. Цікавим спостереженням є той факт, що в попередні моніторингові періоди на сайті «комсомолки» (kp.ru) не було розділу «Донецк» як регіону, що керується редакцією. Зараз він з’явився і демонструється як частина Росії. Це в черговий раз підтверджує той факт, що Російська Федерація веде інформаційну війну проти України та підтримує сепаратизм, вже не приховуючи власну роль», – з тривогою констатує координатор донецької експертної групи ІДПО Сергій Бондаренко.

Велику кількість публікацій з ознаками замовності розмістили друковані ЗМІ Дніпра– 25,2%, Харкова – 19,8% (за 8,5% НМ), Одеси – 17,8% (за такої ж кількості НМ) та Сум – 16,7% (за 25,1% НМ).

Неналежно маркованих матеріалів на шпальтах видань і сайтах зафіксовано майже однакову кількість із політичною замовністю. Це означає, що медіа продовжують хитрувати, приховуючи рекламу, як хто примудриться. Наприклад, «Днепр вечерний» для політичної агітації додавав нові рубрики в газеті: «Грязным технологиям – нет!» (матеріал про те, як проти Тетяни Ричкової застосовують чорний піар), «Трудные выборы» (як Світлану Єпіфанцеву бояться опоненти), «Святое дело» (про хресну ходу та коментар Олександра Вілкула), «Делаем выбор» (Тетяна Ричкова стала єдиним кандидатом від патріотичних сил), «Выбор сделан» («Ветераны – за Светлану Епифанцеву»).

Львівські експерти помітили, що «Для публікації оплачених нормативно-правових актів від органів влади деякі редакції газет Львова продовжують використовувати давно апробовану рубрику «Офіційно».

У липні експерти спостерігали в дніпровських друкованих медіа 25,2% матеріалів з ознаками замовності (у травні – 12,8%). Більше як половина контенту газети «Днепр вечерний» (55,6%) дезінформує громадян, не набагато відстає й газета «Зоря» –26,7%. Експерти пов’язують такий сплеск із довиборами у Верховну Раду в цей період. «Найбільше матеріалів з ознаками замовності та цензури розмістила газета «Днепр вечерний» (55,6%). На такий результат вкотре безпосередньо вплинула передвиборна ситуація – проміжні вибори народних депутатів України 17 липня 2016 року по округу № 27 у Дніпрі. Газета продовжує розміщувати матеріали агітаційного та рекламного характеру без відповідного маркування, – пояснює координаторка дніпровської групи ІДПО Наталя Назарова. – Варто зазначити, що інші газети також друкували агітаційні матеріали всіх політиків, які цього бажають та які можуть собі дозволити таке «задоволення». Але розміщували їх у рубриках «Політична реклама», «Передвиборча агітація».

У харківських друкованих ЗМІ кількість замовних матеріалів загалом зменшилась до 19,8% «джинси» та 8,5% НМ (у травні – 23,1% та 16,3% відповідно). Проте «Харьковские известия» і газета «Время» не змінюють редакційної політики, маючи на шпальтах 30% і 23,5% «джинси» відповідно. Продовжують дезінформувати громадян і журналісти газети «Вечерний Харьков» – 13, 2%.

Харківські експерти спостерегли в місцевій пресі публікації з ознаками комерційної замовності – розповіді про досягнення та дивовижні перспективи торговельного центру «Барабашово» у зв’язку з його 20-річчям (газета «Время», сайти «Объектив» та SQ); захоплений відгук на банківську програму Forward Bank («Время») та нову пропозицію «Мегабанку» («Вечерний Харьков»); про досягнення підприємства «Турбоатом» (традиційно для сайту SQ).

Особливістю моніторингу в липні в Житомирі є суттєве зростання «джинси» в друкованих виданнях – до 23% (12,3% – у травні). Найбільше таких матеріалів виявлено в тижневику «Эхо» – 46,9% та в комунальній обласній газеті «Житомирщина» – 30%. Зазначимо, що ці видання мають найбільші в регіоні наклади. Газети розмістили порівну матеріалів з ознаками комерційного та політичного замовлення. Загальний показник неналежно маркованої реклами сягнув 7,2%.

Експерти зауважили, що комунальні газети «Житомирщина» та «Місто» пишуть найбільше матеріалів «від однієї особи». Наприклад, у «Житомирщині» (№ 70, 08.07. 2016) матеріал «Підприємство «Житомирторф» отримало “друге дихання” (Василь Петренко) містить такі звороти: “Завдяки зусиллям нинішнього керівництва “Житомирторфу”, особисто генерального директора ДК “Укрторф”, депутата Житомирської обласної ради А. М. Озерчука вдалося розв’язати…», «Відновлення роботи торфопідприємства стало можливим завдяки підтримці з боку органів місцевого самоврядування та голови Житомирської облдержадміністрації С. О. Машковського, які у встановленому законом порядку погодили видобуток торфу…»

«Звичайно, що ніякої суспільно-корисної інформації ці «новини» читачеві не несуть, крім сумнівної похвали чиновникам у дусі радянських часів», – підкреслює координаторка житомирської групи ІДПО Ірина Новожилова.

У львівських друкованих виданнях у липні зафіксовано в середньому 14,9% (11,5 у травні). Найбільше матеріалів з ознаками замовності розмістила популярна газета «Високий замок» – 23,7% (20% у травні). «Експрес» та «Ратуша» – по 12,5% та «Львівська пошта» –11,5%.

В Одесі кількість «джинси» в липні становила 17,8% (у травні було 15,1%), стільки ж неналежно маркованої реклами – 17,8% (16,7% – у травні). Найбільше матеріалів з ознаками замовності розмістили газети «Вечерняя Одесса» – 27,5%, водночас практично стільки ж суспільно значущих матеріалів газети (25%) – це неналежно маркована реклама; «Курьер недели» – 9,1% «джинси» та 27,3% НМ реклами, «Одесская правда» – 21,4% «джинси» та 19% НМ реклами.

Одеські експерти відзначили цікаву тенденцію. «У двох номерах газети “Курьер недели” (від 5-го та 7 липня (вівторок і четвер) узагалі не було неналежно маркованих матеріалів, а також містилася незначна кількість “джинси”), а от у суботньому випуску, який є найбільшим за обсягом, опублікували найбільшу кількість таких текстів. Те саме стосується газети “Вечерняя Одесса”: у випуску, що виходить у вівторок і розповсюджується тільки за передплатою, не містилося “джинси” і неналежно маркованих матеріалів, а от у номері за четвер (розповсюджується і за передплатою, і вроздріб через кіоски) так само було надруковано як матеріали з ознаками замовності, так і приховану рекламу, – наголошує координаторка Наталя Стеблина. – Тож можемо сказати, що піарники та рекламісти враховують обсяг аудиторії, що читатиме випуск, а журналісти йдуть їм назустріч, порушуючи при цьому норми професійної етики, а подекуди й українського законодавства, зокрема Закон України “Про рекламу”».

Сумські видання в липні показали збільшення рівня «джинси» та неналежного маркування статей – 16,7% та 25,1% відповідно (10,8% та 21,3% – у травні). Газета «Сумщина» розмістила 41,2% «джинси» та 0% НМ реклами; «Ваш шанс» – 12% «джинси» та 32% НМ реклами. Сумська газета «ДС-експрес» – 9,5% «джинси» й 28,6% НМ реклами. «Панорама» розмістила 4% «джинси» та 40% НМ реклами (12% і 36% – відповідно в травні);

Медіа Сум не перестають дивувати експертів. «Із найнезбагненнішого. 14 липня відзначається Всесвітній день донора крові. Кілька медіа Сумської області розмістили матеріали про цю подію. За публікацію редакції взяли гроші ще й поставили позначку неналежного маркування. І хто мене переконає, що це журналістика високої руки?» – констатує Володимир Садівничий.

Сумські експерти завважили велику кількість схвальних матеріалів про діяльність місцевої влади, наприклад: «губернатор знову поїхав у Китай», шосткинський міський голова насварив депутатів, що вони не читають його сторінки в соцмережах тощо. «Тобто маємо шосту, «паркетну», ознаку замовності. Хоча навіть протокольні інформаційні приводи в таких матеріалах бувають надто слабенькі», – зауважує Алла Федорина.

У медіа Чернівців у травні кількість матеріалів з ознаками замовності в друкованих виданнях упала до 2,8% з 11,5% у травні, до того ж було 5,6% неналежно маркованої реклами. Однак газети «Буковина», з 11,1% «джинси» та 5,6% НМ, і «Час», з 0% «джинси» та 16,7% НМ, продовжують перебувати серед лідерів «джинси».

 

Інтернет-видання

Кількість матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності й немаркованої реклами на сторінках інтернет-ЗМІ в липні підвищилась і становить 25,1% (у травні – 24,6%). Кількість статей з ознаками політичного замовлення – 19,8% (17% – у травні).

Найбільше заангажованої інформації («джинси») розміщують сайти Чернівців – 45%, Дніпра – 36,5%, Сум – 28,2% й Донецька – 22,5%.

В інтернет-виданнях Донецька зафіксовано 22,5% публікацій з ознаками замовності. «Сепаратистський сайт «Новости Донецкой Республики» продовжував зомбувати терористичною «джинсою» – 38,1% і «Донецкое агентство новостей» (ДАН) – 30,4% публікацій відповідно. Але це умовні цифри, бо як ми вже неодноразово наголошували, пропагандистські публікації сепаратистських видань майже не піддаються оцінці за методологією, яку використовує ІДПО.

Аналіз сепаратистських ресурсів («Новости Донецкой Республики» та ДАН довів, що «військова тематика обмежується інформацією про обстріли з боку ВСУ, а також нагнітанням ситуації щодо можливого наступу українських силовиків на позиції “ДНР”. Достатньо активно ведеться робота з дискредитації України як держави, її силових структур і зовнішньополітичного курсу. Більше уваги стало приділятися матеріалам т. з. «виховного характеру», спрямованим на «промивання мізків» російськомовного населення – українців, які мешкають поза межами окупованої території», – підкреслюють донецькі експерти.

В інтернет-виданні «Новости Донбасса» в липні не зафіксовано замовних матеріалів. Редакція цілеспрямовано намагається дотримуватися задекларованої ще 2012 року політики відмови від замовних матеріалів, які подають під виглядом журналістських. Під час липневого моніторингу, крім донецької, одеська експертна група також аналізувала видання Донецька. «На жаль, у регіоні, який зараз, мабуть, якнайбільше потребує якісної журналістики, серед аналізованих видань знаходимо лише один сайт, що намагається дотримуватися професійних стандартів, – «Новости.dn.ua». Видання не публікує «джинсу», тож вирізняється на тлі інших ЗМІ регіону, які продовжують видавати піар політиків за новини. Але одного видання замало, аби протистояти інформаційній агресії та пропаганді», – каже Ольга Мойсєєва, медіаексперт одеської групи ІДПО.

Журналісти інтернет-видань Чернівців зовсім не поважають читачів.У липні вони дезінформували своїх земляків іще активніше, як у травні – 45% (34,4% – у травні). На сайті чернівецькі BukNews – 58%, ChernivtsiTimes – 46%, «Чернівецький промінь» – 40%, «БукІнфо» – 36%;

Чернівецькі експерти зауважують: «Політики фігурують зі своїми заявами часто зовсім невиправдано, їхні коментарі штучні, притягнуті до тієї чи іншої події чи ситуації в країні та області. При цьому у глибину події журналісти не вникають, акцент робиться на політичних заявах та деклараціях. Таке зміщення акцентів дозволяє маніпулювати суспільною свідомістю та викривляє ракурс бачення проблеми. Деякі заголовки викликають сміх: «На відкритті Петрівського ярмарку Оксана Продан отримала пряник».

Кожен із досліджуваних регіонів має власного лідера із «джинси» в інтернеті. Антирейтинг онлайн-видань має такий вигляд:

чернівецькі BukNews – 58%, ChernivtsiTimes – 46%, «Чернівецький промінь» – 40%, «БукІнфо» – 36%;
одеські «Таймер» – 27,3% , «Трасса Е 95» – 18,2% , «Думская» – 14,3%;
сумські Хpress – 52,4%, сайт 0542 – 25%, «Шостка.Інфо» – 21,7%;
львівський сайт «Вголос» – 35,7%.

В інтернет-виданнях Одеси в липні незалежні експерти зафіксували 18,3% (21,5% – у травні) публікацій, які поширюють недостовірну інформацію. Одеський сайт «Таймер» – 27,3%, «Трасса Е 95» – 18,2% й «Думская» – 14,3%, сайт «Одесская жизнь» – 13,6%.

Незалежні експерти ІДПО вже протягом двох років звертають увагу на антиукраїнську редакційну політику одеського сайту «Таймер»: «…вкотре проводимо паралелі між порядком денним сепаратистських/деяких російських ЗМІ та порядком денним «Таймера». Тут звернімо увагу на меседж “українські військові – злочинці, які намагаються уникнути відповідальності за скоєні злочини проти мирного населення Донбасу”. Зокрема, новину про законопроект щодо амністії “Таймер” подав під таким заголовком “Виновные в преступлениях бойцы АТО останутся безнаказанными”, перекрутивши факти. Такий самий підхід використали й сепаратистські сайти, які одеська експертна група аналізувала в липні, – підкреслює координаторка одеської експертної групи Наталія Стеблина. – Ще один приклад перекручення: “Участника АТО не стали сажать в тюрьму за изнасилование несовершеннолетней”, при цьому в самому ж тексті (в останньому абзаці) читаємо, що рік винуватець провів у СІЗО. Цю саму новину з подібною подачею зустрічаємо на центральному сайті strana.ua. Ще одна спільна тема “Таймера” та донецького філіалу газети “Комсомольская правда” – резонанс навколо викладачки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова О. Радзіховської, яка відома своїми проросійськими поглядами та участю у проросійських мітингах. Син Радзіховської загинув у Будинку профспілок 2 травня. Інформацію про нібито «травлю» викладачки подали як “Таймер”, так і “Комсомольская правда”, матеріал про це до газети написав одеський активіст Артем Бузила, якого звинувачували в сепаратизмі».

У Сумських інтернет-виданнях кількість публікацій з ознаками замовності в липні – 28,2%: Хpress – 52,4%, сайт 0542 – 25%. «Шостка.Інфо» – 21,7%, «ТОП Конотоп» –13,6%.

Харківські сайти в липні розмістили 3,6% матеріалів з ознаками замовності, це значно менше, як у травні, – 17,9%. «Статус-кво» – 9,5%, «Об’єктив» – 4,8%. Прикладом для інших є журналісти інтернет-виданнь «Медіа Порт», «АТН», які подають об’єктивну інформацію своїм читачам.

Електронні медіа Дніпра в липні розмістили 36,5% матеріалів з ознаками замовності (4,8% – у травні): «МостДнепр» – 84%, сайт «056» – 59,6%, Інформагентство «Наш район» – 2,3%.

Сумська експертка Алла Федорина, яка цього разу досліджувала дніпровські видання, зауважила, що «хоча сумські видання досить активно використовують замовні матеріали, у дніпровських виданнях кількість політичної «джинси» вражає. Абсолютними лідерами є інформаційні сайти, зокрема «МостДнепр» та 056.ua. Щодо газет, то й тут в одному випуску може бути кілька «джинсових» матеріалів про одного й того ж кандидата. Власне, інформація про вибори у 27-му виборчому окрузі, за дуже незначним винятком, надходила до споживача у вигляді матеріалів з ознаками замовності».

В електронних ЗМІ Львова кількість матеріалів з ознаками замовності помітно зросла – 19,6% (12,5% – у травні). Найбільше «джинси» запропонували читачам сайт «Вголос» – 35,7% (31% – у травні), Zahid.net та «Галінфо» – по 19% публікацій. На жаль, матеріалів з ознаками замовності на сайті Zik – 4,8%.

Медіа Львова, крім львівських, оцінювали й житомирські експерти, які зауважують: «Якщо порівнювати львівські із житомирськими ЗМІ, то різниця лише в розподілі кількості замовних матеріалів між друкованими та онлайн-виданнями… Сумарні відсотки обох видів медіа по «джинсі» мають від 29 до 30% і в житомирських, і у львівських виданнях. Львівські медіа теж люблять «оригінально» маркувати рекламу. Наприклад, портал Zaxid.netрозміщуєкомерційну рекламу з підписом «промоція»: “У ТЦ Forum Lviv відбувся розіграш велосипедів Pride для всієї сім’ї”. Хоча саме слово “промоція” означає цілий комплекс заходів для просування іміджу. Та й у Законі “Про рекламу” жодних синонімів до слова “реклама” для позначення рекламних матеріалів не передбачено».

В інтернет-виданнях Житомира рівень замовних публікацій знизився – 6,1% (16,8% – у травні). «Перший інформаційний портал» – 8% (26,1% – у травні) та «Житомир today» – 0% (14,3% – у травні), «Журнал Житомира» – 10,4% та 16,7% НМ, «Житомир.info» – 6% «джинси» та 26% НМ реклами. Житомирські експерти вважають, що зниження замовних матеріалів на новинних сайтах «свідчить лише про політично спокійний літній період в області, де не було ні «довиборів», ні візитів відомих персон, ні політичних акцій».

ВИСНОВКИ

Політична «джинса» лишається найпопулярнішим жанром у регіональних ЗМІ. Утім, в одеських медіа на перший план вийшла комерційна «джинса». Експерти пов’язують ці факти з бажанням редакцій заробити грошей під час туристичного сезону. Тут і матеріали про переваги тих або інших марок пива чи вина, і реклама туристичних маршрутів тощо.

У регіональній пресі ми не спостерігаємо ґрунтовних журналістських публікацій, аналітичних матеріалів (не кажучи вже про журналістські розслідування), котрі дали б змогу громадянам відчувати себе поінформованими щодо подій у країні, яка веде війну з агресором, бореться з корупцією та в якій адаптуються в нових умовах тисячі переселенців.

На жаль, журналісти ігнорують професійні стандарти, передусім баланс думок, відокремлення фактів від коментарів. Не краще й з точністю. Медіаоприлюднюють інформацію, що базується тільки на одному джерелі. І навіть не роблять спроби перевірити цю інформацію, доповнити її та опрацювати.

Моніторинг регіональних засобів масової інформації в травні – липні цього року, засвідчив стійку тенденцію до зниження журналістського стандарту достовірності..

Особливо регіональні електронні медіа демонструють необов’язковість щодо чіткого визначення достовірності: зазвичай новину вони беруть з іншого медіа, а те – ще з якогось. Таким чином, знову можемо вести мову про «інформаційні ланцюжки» джерел інформації. Тобто так звана “дайджестова” журналістика нині в розквіті. «Справжньої незалежної журналістики, – констатує Алла Ярова, – особливо в регіональних інтернет-виданнях, дуже мало».

Журналісти регіональних сайтів дуже мало звертаються до свідчень очевидців подій та коментарів експертів.Серед джерел інформації переважають сайти офіційних структур, прес-релізи, офіційні особи, місцеві й регіональні та всеукраїнські ЗМІ, а також посилання на соціальні мережі, звідки вони черпають і пропонують читачам неперевірену інформацію. Інтернет-журналістика залишається «паркетною» та обслуговує офіційні структури.

Про моніторинг. Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет того, як вони дотримуються професійних стандартів, здійснює Інститут демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожен регіон представлено чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. У цьому звіті наведено результати моніторингу за липень, який здійснено із 4-го по 10 липня 2016 року. Усього проаналізовано 574 матеріали друкованих видань і 719 публікацій новинних сайтів.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, яку розробив проект «У-Медіа» Інтерньюз (спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг відбувається один раз на місяць за змінним графіком: 1-го, 3-го, 2-го, 4-го тижня. Експерти здійснюють оцінювання засобів масової інформації своїх регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для добору засобів масової інформації були суспільно-політичне значення, що стосується інтересів і прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг і склад читацької аудиторії; наклад видання або кількість відвідувань сайту.

Кінцеве оцінювання здійснюють за усередненими показниками, обчисленими на базі зведених власного та перехресного оцінювання кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів/інф. щодо проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів з ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1) матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2) цілком або майже ідентичний матеріал надруковано в інших ЗМІ; 3) експертами є особи, які не є компетентними коментувати подію або процес; 4) безпідставно акцентовано увагу лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6) «протокольні» матеріали із заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів і журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Роботу експертів координують партнерські організації ІДПО: Львівський прес-клуб, Агенція регіонального розвитку (Донецьк), Харківський прес-клуб, Сумський, Дніпропетровський, Житомирський прес-клуб.

Моніторинг того, як дотримуються професійних стандартів регіональні друковані та онлайн-медіа, здійснює громадська організацією Інститут демократії ім. Пилипа Орлика за підтримки USAID, наданої через «ІнтерньюзНетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було дібрано по чотири регіональних друкованих та онлайн-медіа у Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській та Житомирській областях. Це такі видання:

Чернівці – «Молодий Буковинець», «Погляд», «Час», «Буковина», ChernivtsiTimes, «Чернівецький промінь», «БукІнфо», BukNews;
Дніпро – «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица», «МостДнепр», «056», «Дніпро.Depo.ua», Інформагентство «Наш раойн»;
Одеса –«Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Думская», «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Таймер»;
Донецьк –«Комсомольская правда», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Московский комсомолец», «Новости.dn.ua», 62.ua, «Новости Донецкой Республики, ДНР»;
Львів –«Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша», Zaxid.net, «Вголос», «Галінфо», ZIK;
Суми –«ДС-експрес», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Шостака.інфо», «0542», «ТОП Конотоп», Хpress;
Харків –«Время», «Слобідський край», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Статус-кво», «Объектив», «Медиа порт», АТН;
Житомир –«Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин», «Місто», «Житомир.інфо», «Перший інформаційний», «Житомир today», «Журнал Житомира».
Моніторинг є незалежним експертним оцінюванням громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи ІнтерньюзНетворк.

Контакти

Світлана Єременко, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

(оригінал публікації на сайті Mediasapiens)