Як міжнародні санкції впливають на російські медіа

Після того, як відповіддю міжнародної спільноти на відкрите збройне вторгнення Росії в Україну стало запровадження проти країни-агресора санкцій, багато йшлося про те, як вони відбиваються на стані російської економіки та житті російської політичної еліти. А чи вплинули санкційні пакети на російську медійну сферу? Між тим преса, ТБ, радіо та численні мережеві ресурси керівництво РФ однозначно розглядає як суб’єкти реалізації власної зовнішньої політики.

Чи перевіряють інформацію під час війни одеські телеграм-канали?

Для того, щоб визначити, як часто одеські телеграм-канали перевіряють інформацію, ми проаналізували їхній контент за квітень – першу декаду травня 2022 року. Для роботи використовувалася програма з автоматизації медіамоніторингу «Краля» від одеського видання «Ізбірком». Цей інструмент збирає усі тексти означених медіа, а також дозволяє здійснювати пошук за ключовими словами.

Чи можете ви дивитися на росію тими очима, що й раніше? – польські видання про війну в Україні

Поляки присвячують дуже багато свого часу, сил, грошей допомозі Україні й українцям. Для їхніх медій війна в Україні – гаряча тема. До речі, саме війна. Тут від початку не бавилися в різні перифрази, як деякі європейські інституції. Навіть ті польські політики й видання, що до війни були, м’яко кажучи, неприхильними до України й українців, не мають сумнівів, що російська федерація розв’язала проти нас повномасштабну війну на знищення.

Чи можливі проросійські меседжі у медіа воюючої України, або трохи про інформаційне протистояння

Запитання, поставлене у заголовку статті, здавалося б, вимагає категоричного і неоднозначного «ні». Однак, як свідчать результати моніторингу друкованих та Інтернет-видань, який експерти ІДПО провели у восьми регіонах України у січні 2022 року, проросійські меседжі у тій чи іншій формі зафіксовано у періодичних публікаціях майже в усіх регіонах.

Як газети Полтавщини Новий рік разом із політиками відзначали

Для багатьох регіональних газет свята – хороший привід поджинсувати і низенько вклонитися місцевій владі, депутатам та бізнесменам. Про це свідчать численні моніторинги ІДПО, які експерти проводили і під час травневих свят, Великодня, Дня знань та Днів міст. Провідні місця в такому святковому газетному номері посідають не ексклюзивні журналістські матеріали, а численні привітання від місцевого політикуму, а також подяки задоволених життям містян. Ми вирішили подивитися на передноворічні випуски Полтавських видань, щоб визначити, які тексти домінують: аналітичні підсумки року, журналістські ексклюзиви чи ж «паркет», «джинса» та «офіціоз».

Війна олігархів у Телеграм-каналах, або як видання Ахметова та Коломойського писали про топових українських політиків

Цьогорічна осінь подарувала українцям цілу низку гарячих політичних подій. Ухвалення закону про олігархів, відставка Разумкова, «держпереворот» та багато іншого. Хотілося б, щоб ці події висвітлювалися у повному обсязі та без маніпуляцій. Але, на жаль, залежні видання так або інакше викривлювали їх, орієнтуючись на настрої своїх власників. Журналісти олігархічних ЗМІ ретельно відбирали події для своїх читачів, керуючи їхньою увагою та повторюючи потрібні меседжі.

Оперативність, повнота та доступність місцевих медій

З погляду експертів Інституту, коли йдеться про поради працівникам регіональних медій, тлумачення стандартів професії виглядає доволі структурованим та всеохопним. Але якщо з точністю, достовірністю й оперативністю проблем зазвичай не виникало – завдяки їх закономірній очевидності, то от об’єктивність (баланс думок) – це те поле бою, на якому досі ламають списи і практики, і їх критики. Мовляв, для країни у стані війни не все так зрозуміло, як у мирні часи, в країнах усталеної демократії можуть бути свої підходи, а ми змушені робити поправки на власну специфіку і небезпечні зовнішні фактори впливу. Але є й стандарти, які не так часто привертають до себе увагу. Можливо, даремно.