До липня Нікопольський район Дніпропетровщини, який простягається правим берегом Каховського водосховища, що й відділяє його від окупованих на цей час районів Запорізької та Херсонської областей, жив напруженим, але відносно тихим прифронтовим життям. Проте з перших днів липня ворог змінив тактику і з того часу місто та район перебувають під постійними обстрілами російських ракетних систем залпового вогню. При цьому підступність росіян полягає в тому, що вогонь здебільшого ведеться з територій, прилеглих до Запорізької АЕС. Перший обстріл власне Нікополя відбувся увечері 12 липня.
На тижні з 1 по 7 серпня, коли проводився моніторинг, було завдано ворожих обстрілів по житлових кварталах Нікополя, місту Марганець, селищу Червоногригорівка, селах Нікопольщини. Наслідок: були поранені, було зруйноване й пошкоджене житло та виробничі приміщення, були понівечені транспортні засоби громадян і підприємств. А 10 та 11 серпня відбулися найстрашніші масовані обстріли Марганця й Нікополя, унаслідок яких загинули мирні люди.
Такі неприємні зміни в житті міста й району відбилися й на тематичній структурі матеріалів сайту «Нікополь. Інформатор», який було обрано для нашого дослідження. Якщо у цьому медіа раніше переважно йшлося про соціальний вимір життя територіальної громади, то зараз понад 60 % повідомлень стосуються різних аспектів життя містян в умовах війни. Онлайн-ресурс повідомляє про обстановку в Нікополі та районі, а також у тимчасово окупованому Енергодарі.
Якщо поглянути вже на тематичну структуру суто цього блоку повідомлень, то близько половини з них – це інформація з офіційних джерел (щоденні зведення, інструктивна інформація, короткі огляди). Такий підхід редакції є абсолютно виправданим для ситуації, що склалася, оскільки дозволяє аудиторії медіа, що знаходиться в постійному напруженні, розуміти контекст подій і мати оперативну інформацію для ухвалення власних життєво необхідних рішень. Чверть повідомлень цієї тематики висвітлюють роботу рятувальників та правоохоронців, залучених комунальних служб, які разом працюють над урятуванням потерпілих, документуванням злочинів окупантів, відновленням міської інфраструктури. Зокрема, «Нікополь. Інформатор» подає й короткі історії порятунку, розповіді містян про пережиті обстріли. Також близько 15 % повідомлень стосуються різних гуманітарних місій: допомога постраждалим, переселенцям, евакуація до більш безпечних районів.
А ще вразили два повідомлення про «малі добрі справи». У час війни такі справи, вчинки, можливо, видаються мало значущими порівняно з перемогами армійців на фронті чи потужними волонтерськими проєктами, але вони надихають перш за все локальну аудиторію. Вони дають взірець того, як бути корисними для суспільства, як наближати нашу перемогу навіть такими «малими справами». «Нікополь. Інформатор» розповів про здавалося б локальну, але потенційно значущу ініціативу: «Майстрині з Покрова долучились до створення найбільшого в’язаного прапора України». А інша «мала справа», про яку йдеться у повідомленні «В окупованому Енергодарі жінки створюють патріотичні магнітики», є ще й прикладом «тихого спротиву окупації». Так видається, що саме подібні «родзинки» у потоці важливої, але на загал тривожної інформації, є особливо значущими й необхідними для аудиторії усіх місцевих медіа.
Валерій Дрешпак, експерт ІДПО (Дніпро)