Сайт міста Маріуполь 0629 не може не бути популярним, бо його автори вкладають в нього і час, і сили, і професіоналізм, про особливості якого варто згадувати всім колегам, не лише початківцям.

Погодьтеся, ми всі за останні 20-25 років набули можливості швидко знаходити різні факти, аудіо, відео, документи, підтвердження, так? Але те, що мало б покращити професійний рівень журналістів – широта доступного інформаційного поля – часто робить поганий жарт. Натискаємо дві кнопки, потім ще дві – текст розповсюджується миттєво, і багато засобів масової комунікації, на жаль, стають бюлетенями, де майже лише копії з копій.

Щоб матеріал мав професійну якість – потрібні журналістські зусилля. Іноді без надриву, без великих затрат часу, а іноді з витратами сил, з пошуком, вигадкою, але воно того варте.

Березневий моніторинг сайту міста Маріуполь, який проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, показав, що ті, хто там працює, можуть дати важливі уроки тим, хто готовий їх сприймати.

Колеги отримали офіційне повідомлення, вони його у матеріалі цитують: «Чоловік обійняв псевдопосаду «начальника 72 пожежно-рятувальної частини Державної бюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін м. Маріуполь МНС ДНР». Прийнявши так звану присягу на вірність квазідержавному утворенню, він виконує покладені на нього окупаційною владою обов’язки. Зокрема, організовує «роботу» ввіреного йому загону, проводить перевірки на підприємствах та залучає співробітників до розбору завалів у розбомбленому військами рф місті. Таким чином, не дотримуючись присяги вірно служити Українському народові, та беручи безпосередню участь у функціонуванні псевдодержавного органу, громадянин забезпечує становлення і зміцнення окупаційної влади в захопленому Маріуполі”, – йдеться у повідомлені прокуратури Донецької області». Але насамперед вашу увагу приверне заголовок: «Переприсягнув. Співробітнику МНС в Маріуполі висунули підозру у державній зраді, – ФОТО».

І почнеться матеріал «від автора»: «Спочатку служив Україні, дав присягу на вірність, рятував людей в Маріуполі, а після окупації міста добровільно дав присягу окупантам і очолив рятувальний підрозділ російських силових структур… В прокуратурі не називають ім’я підозрюваного, проте 0629 вдалось з’ясувати, що це Андрущенко Олександр Петрович». Додається фото – обличчя розмите, бо це лише повідомлення про підозру. Можна дати просто офіційну інформацію від прокуратури, а можна зробити свій матеріал.

Так працюють маріупольські колеги з кримінальною темою, як відомо, досить популярною.

Не менш цікаво з темою бюджету і фінансових витрат. Маріупольський муніципалітет збирається купити послуги з охорони на суму 720 тис. грн на квартал і оголошує тендер. Охороною переважно користується міський голова Маріуполя Вадим Бойченко. В цьому матеріалі від 23.03.2023 можна знайти погляд на те, кому і чому потрібна охорона, думки двох депутатів, які не згодні з тендером, історію проблеми.

Бюджетні кошти – це гроші податківців. І всіх нас не може не цікавити, на що їх витрачає влада. І якщо раніше надзусилля потрібні були для здобуття таких відомостей, то тепер якщо ви регулярно заходите на Prozorro, то можете мати багато фактів і цифр.

Крім регулярного відстеження, є ще одна давня, можна сказати, класична традиція – повертатися до гострої теми. Наступного дня, 24.03 колеги з сайту 0629 аналізують п’ять найдорожчих тендерів, які виконавчий комітет Маріуполя провів з початку 2023 року. Йдеться про планшети і навушники для військових, про закупку продуктових наборів та постільної білизни для переселенців у центрах “ЯМаріуполь”. І тут виявляється, що охорона мера подешевшала на 252 тисячі гривень і наразі становить 468,699 тисяч гривень за три місяці. Розповідає також текст на сайті про оренду двох автівок преміум класу на загальну суму 49,383 тисячі гривень. І на фінал маленька вишенька на торті – послуги з мийки авто.

Згідно з договором, цей обов’язок покладено на підприємницю зі Львова Соломію Леус, а штаб Маріупольської міської влади розташований зараз у Запоріжжі, там і сконцентровані основні ресурси, люди, документи. Виникає великий знак запитання, як ФОП зі Львова виконуватиме у Запоріжжі 14 пунктів послуг, чи ні? Хоча гроші немалі, може, спеціально переїде…

До теми послуг з охорони буде ще одне повернення. З тексту стає зрозумілим, що невідомо з яких причин (у документації до тендеру про це не повідомляється), було вирішено скоротити кількість годин праці охоронців до 2029. Поступово розкривається широка аналітична картина: таким чином працюють журналісти сайту Маріуполя, але у них є ще один улюблений метод – порівняння. Він не є їхнім винаходом, бо це взагалі один зі способів, за допомогою яких людина пізнає навколишнє середовище – кому не відома приказка: “Все пізнається у порівнянні”. Питання, як часто журналісти цим користуються.

Вміння 0629 працювати з цифрами і порівнювати привернуло увагу ще під час січневого моніторингу цього року. Короткий і виразний текст навіть не вимагає коментарів.

«В Маріуполі смертність перевищує народжуваність в 406 разів!
За неповний минулий рік у Маріуполі народилося 344 дитини. Про це у своєму ТГ-каналі повідомив гауляйтер Маріуполя Костянтин Іващенко.
При цьому більше 100 тисяч чоловік загинули під час захоплення Маріуполя російською армією.
Ще близько 40 тисяч маріупольців померли протягом 2022 року від хвороб, ненадання медичної допомоги, від холоду та інфекцій (за даними, які містяться в маріупольському морзі).
Таким чином загальна смертність в Маріуполі складає, за попередніми підрахунками, від 130 до 140 тисяч чоловік в 2022 році. При цьому народилось в окупації за цей період лише 344 дитини, за даними самих окупантів. Таким чином смертність перевищила народжуваність в 406 разів!».

Не можу не нагадати, що порівняльний аналіз може бути кількісний і якісним; ретроспективним (коли йдеться про зміни) і прикладним (результати діяльності об’єкта), описовим і структурним – є й багато інших видів. Він може бути пов’язаним з чимось простим, що кидається в очі, було б бажання читати цифри. Ось як у цьому тексті. Йдеться, що ватажок угрупування «ДНР» Денис Пушилін повідомив, що станом на березень 2023 року в окупованому Маріуполі мешкає 280 тисяч осіб. Далі автор зазначає, що в серпні 2022 року російська окупаційна влада наголосила, що в місті мешкає 150 тисяч людей. І далі слушний висновок: «Ймовірно, що ціль такого “стрімкого зростання населення” Маріуполя – в грошах, які росія виділяє на утримання окупованих територій». І тепер читачу нагадують, що до війни Маріуполь входив у першу десятку найкрупніших міст України, в ньому було майже півмільйона мешканців…

Порівнювати можна назви і літери: член громадської організації Ініціативна група “Разом” Кирило Вишняков повідомив 0629, що загарбники переробили відомий у місті арт-об’єкт “Я Маріуполь”. «У назві міста літеру “І” змінили на російську “И”. Це доказ того, як одна літера вбиває життя десятків тисяч. Заради однієї літери зруйновано півмільйонне місто”, – зазначив маріуполець».

Небайдужість до всього, що стосується рідного міста, змусила аналізувати висловлене на каналі «Ви не будете це дивитись» одіозною політикинею Іриною Фаріон твердження, що Маріуполь кармічно наказаний за те, що «неправильно голосував». Головна редакторка сайту 0629 Анна Романенко сперечається з її поглядами на результати виборів у Маріуполі, наводить кілька доводів, поглянемо лише на один.

У 2012 році за даними ЦВК Партія регіонів в Маріуполі набирає 47% голосів, а якщо подивитися на Закарпатську область, то там ця політична сила має майже 80%. «Ужгород весь цілий – Маріуполь знищений. То може, результати виборів тут ні до чого?» – запитує Анна Романенко. Втім, головна теза цього матеріалу така: «Звинуватити жертву агресії – це типова практика російської федерації, яку вона реалізує останні 400 років свого існування. І є питання, в інтересах кого розпалює цю внутрішню ворожнечу Ірина Фаріон».

Були під час березневого моніторингу й історичні порівняння.

У згадуванні, що Гітлер теж навідувався до Маріуполя, сайт 0629 не був першим – у мережі публікації про це з’явилися напередодні. Але маріупольський матеріал наповнений такими цікавими деталями, оригінальними фото, які могли з’явитися лише від того, хто залюблений у своє місто і збирає все про нього дуже давно. «Фюрер сів у машину та поїхав від аеродрому до центру Маріуполя. Він приїхав не поїсти азовських осетрів (тоді їх у морі вистачало), а рубати голови, що називається. Розлючений фюрер не приховував, що власноруч зірве погони з фон Рундшедта. При приїзді фюрера будівлю колишнього земства (на перетині проспекту Леніна та вулиці Земської) оточила польова жандармерія, проте людей не ганяли, і маріупольці могли побачити Гітлера. Про це розповідав відомий краєзнавець Аркадій Проценко, який жив навпроти цієї будівлі». Матеріал вартий, щоб з ним познайомитися, і з висновками теж: «Суб’єктивні висновки після візиту. Тож виходить, що цей маленький нео-гітлер навіть до свого прототипу не дотягує. Бо боягуз. Сподіваємось, що його спіткає та ж сама доля, як і людини, яку він наслідує».

І мої власні висновки: сайт міста Маріуполь не може не бути популярним, бо його автори вкладають в нього і час, і сили, і професіоналізм, про особливості якого варто згадувати всім колегам, не лише початківцям.

Ірина Черниченко,
експертка донецької експертної групи ІДПО