Команда Львівського медіафоруму «Networks» представила свіже дослідження з протидії наративам російської пропаганди про Україну в західних медіа та запросила колег обговорити результати і поміркувати над механізмами протидії токсичним антиукраїнським інформаційним потокам. До обговорення долучилися і експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Дослідники з «Networks», шукаючи відповіді на запитання, як наративи народжуються, проникають у західні медіа і як впливають на світовий контекст, опитали протягом грудня 2022 року – березня 2023 р. 17 редакцій і 6 медіафахівців із Німеччини, Італії, Угорщини, Латвії та Франції.

Опитані закордонні спеціалісти підтвердили, що тема російської війни проти України важлива для їхніх видань і країн, а інтенсивність висвітлення залежить від подій на фронті й міжнародної політики. Однак позиція України часто не повністю представлена в матеріалах, бо журналісти не знають, де її можна дістати.

Отож, одна з найважливіших проблем – брак інформації з перших рук, а також контактів із джерелами та експертами, що дало б можливість висвітлювати події повно та збалансовано. Не вистачає і публічних промовців та експертів, які знають національні мови цих країн і можуть брати участь в ефірах, представляючи український погляд.

Каменем спотикання в контексті гібридної війни став традиційний журналістський стандарт – баланс думок. Західні медіа «збалансовують» українську позицію російською попри її маніпулятивність. У Франції, щоб дотриматися стандарту рівного представлення всіх учасників конфлікту, часто надають слово політикам країни-агресора та псевдоекспертам- пропагандистам.

Медіаекспертка ІДПО, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Алла Ярова, яка зараз у складі міжнародної експертної групи вивчає російську дезінформацію в Німеччині, додає: «У німецькому сегменті Телеграм-платформи створено сотні каналів, що просувають російські агресивні щодо України наративи. Усі вони формують стереотип, що Німеччина – недемократична країна, бо нібито порушує засадничу норму демократії – свободу слова і право на іншу думку. А цією іншою думкою є виправдання російської агресії. Під шквалом звинувачень у недемократичності зараз офіційні німецькі медіа, канцлер Олаф Шольц, «зелені», соціал-демократи, християнські демократи, поліція, словом, усі ті, хто проти російської навали, підтримує надання зброї Україні й обмежує тих, хто глорифікує агресора».

Учасники обговорення погодилися, що організації громадянського суспільства, державні органи, дослідницькі та експертні центри, медіа та медійні асоціації України здатні поліпшити висвітлення українських подій у закордонних медіа. Для цього вже зараз можна запропонувати бази контактів експертів, що володіють іноземними мовами, журналістів і пресслужб, дайджести новин про Україну, контент англійською та іншими національними мовами. Крім того, варто активніше працювати із урядами західних країн, національними регуляторами медіа, медійними асоціаціями, щоб очистити медіапростір від російської дезінформації. Нагадувати про важливість ретельної перевірки фактів, взятих із російських джерел, і про небезпеку формалізації балансу думок, коли йдеться про агресора й постраждалого.