Відповідальне споживання інформації у час повномасштабного вторгнення – це питання нацбезпеки. І навіть якщо це твердження здається вам перебільшенням, бо ви впевнені, що вибагливі до джерел інформації та новин, все ж виконуйте ті прості правила, які радять фахівці з фактчекінгу. Бо пропагандисти, які хочуть вплинути на ваш мозок, добре знають, де розставляти пастки.
Другий рік повномасштабного вторгнення, дев’ятий – війни росії проти України. Ми дивимося статистику втрат ворога і сміємося з мемів на воєнну чи антиросійську тематику, але у душі – власні тривоги, страхи, болючі втрати. І, на жаль, цей наш стан емоційних гойдалок дуже вдало використовує величезна машина роспропаганди.
Що робити? Маємо усвідомити, що зараз в українців та цілого світу триває дві війни. Одна – на фізичне знищення військових та цивільних і захоплення російськими терористичними військами територій нашої незалежної європейської держави. Інша – психологічна – за наші мізки.
Звичайно, що ці війни – непорівнювані з багатьох причин і наслідків. Але стосовно першої ми говоримо про відкрите збройне протистояння, у якому його сторони знають про те, на якому вони боці. Щоб вижити, маємо, наприклад, вчитися стріляти, надавати домедичну допомогу, не нехтувати тривогами та правилами безпеки стосовно невідомих сторонніх предметів.
А от стосовно другої – все значно складніше. У нас цілять словом або картинкою. Вони так схожі на реалії. Тож, ведучись на ворожу пропаганду й поширюючи вкиди інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) російських пропагандистів, основна маса люду щиро впевнена, що допомагає розповсюджувати правду.
У світі немає жодної інформації без впливу на тих, хто її почитає/почує/побачить. Але історія російської федерації – то не інформація, а лише тотальна брехня, деза, перекручування фактів, маніпулювання, присвоювання чужого, популізм і пропаганда. У цьому наші сусіди – профі.
Проте зараз за бажання віднайти істину, переважно, це зробити не так уже й важко. Кілька порад, як фільтрувати друзів та інформацію в соцмережах та ТГ-каналах – на «Першому».
Мій друг – бот
Вони «просяться» до мене у профіль часто. І надсилають запити до моїх реальних ФБ-друзів. Я не додаю, шлю скарги на профіль.
А потім (мовою оригіналу, для більшої достовірності контрастів) з ботами із гламурними фото та суперечливо-божевільним наповнення профілю:
з «Кларою Снігерьовою», яка про себе може написати, що «Самое распространённое имя в мире – Мухаммед», при цьому позначивши, що працює в «Студент» у Брюсселі, навчалася у «Львовский государственный университет безопасности жизнедеятельности», живе у «Луцьк», хоча із «Київ»;
з «Нігіною Сірко», яка знає, що «Часник із цільною цибулиною, не розділеною на часточки, був виведений штучно, за допомогою селекції», а «Уральские горы, разделяющие Россию на европейскую и азиатскую части – древнейшие в мире», проте із «Луцьк», живе у «Київ», навчалася у «Запорожский национальный університет», а працює у компанії «Студент» у Брюсселі;
з «Дарією Титовою», яка живе у «Луцьк», навчалася у «школа №1 г.Луцк Украина» та «Луцкий національний технічний університет» і була активна у себе на сторінці лише пів місяця у березні 2023, проте встигла там напостити фото та тонну російськомовних дописів із груп «Вдохновение», «Путешественник», «Интересная планета» і навіть вказує, що працює у «Бизнес новини», де обмаль інформації, але вона – з Болгарії, як і адміністратори групи, у мене – спільні друзі.
Сторінки, з яких «Дарія» поширює, та її «робота»:
І це, на жаль, реальні люди, яких я знаю, додають собі у друзі ботів, навіть зроблених абияк. Щоб визначити, що такий профіль несправжній, й особливих знань не потрібно, лише хвилин 10-15 на те, щоб ознайомитися поверхнево з інформацією зі сторінки, яка, образно кажучи, – як перша, друга страви і десерт із компотом в одній посудині.
Якщо профіль бота зроблено хоч трохи старанніше, то спільних друзів – не одна сотня. Що змушує когось, не знаючи людину особисто і навіть не зазирнувши на її сторінку, натискати на кнопку «додати», я не знаю.
Однак варто розуміти наслідки таких дій.
- По-перше, бот у такий спосіб легітимізується. І далі йде ланцюгова реакція – «друг мого друга – то хай стає і моїм».
- По-друге, так ботом збирається інформація про реальну людину. А ще з його допомогою ворог розміщує таргетовану рекламу, що, власне, й поширює на правильно обрану цільову аудиторію різноманітну маячню.
- По-третє, такі «друзі» точно спробують маніпулювати вами через різноманітні вкиди, які будуть дуже схожі на правду та «підійдуть» під ваш емоційний стан. Ви робите репост того допису – вкид іде вже й на вашу аудиторію. Мети, з якою і створювався бот, досягнуто.
Бо саме такі фейкові акаунти і сторінки створюють для:
- популяризації мереж сміттярок – груп у Телеграмі, Фейсбуці і тд.;
- масштабування на аудиторії реальних людей дезінформаційних вкидів, поширення паніки та стереотипів;
- викрадення особистих даних і паролів.
Здавалося б, я пишу про очевидні речі з базового рівня застосування здорового глузду для інформаційної гігієни. Але – ні. Люди не знають простих правил перевірки того, що їм, наприклад, підкидає стрічка новин у соцмережі, група у вайбері чи сторінка у телеграмі.
«Всьо пропало»
На нас полюють у мережах. Навіть фактором перемоги на крайніх президентських виборах стало масштабне залучення соцмереж. Але сьогодні – не про це.
Прокремлівській пропаганді вигідний наш емоційний стан. Бо ми й так сприймаємо як правдиву ту інформацію, яка співзвучна із нашим баченням та цінностями.
А зараз українці ще й особливо вразливі. Передова, прифронтові райони й області у відносному тилу мають чимало спільних тригеруючих тем. Тож коли хтось, навіть із іменем «Вівіанна», пише у «Фейсбуці» про те, що «нашим вручають повістки, а переселенці по барах сидять», під цим постом – тисячі обговорень і сотні поширень.
Але – вже не від ботів. Далі справу роблять реальні люди. Переважно ті, кому ця тема емоційно близька (коли, наприклад, у ЗСУ – рідні) або хто просто вважає цю інформацію правдивою (бо, нагадую, так вже влаштований наш мозок, що готовий робити з брехні істину у силу власних переконань).
«МОЗ наголосив що є небезпека, поширення інфекцій після підриву Каховської ГЕС» (правопис оригіналу збережено). Це «залітає» у мою стрічку новин у «Фейсбуці» одного з червневих вечорів. Щоправда, як реклама. З правильно обраною цільовою аудиторією. І мені, волинянці, мешканці Луцька, втюхують картинку, під якою читаю «МОЗ вже перевіряє загрозу спалахів інфекційних хвороб у Луцьку та області і є вже перші результати».
Пропоную вам покроково простежити, чому це вкидання і звідки ростуть вуха.
Отож, найперше – про сторінку, яка ї поширює. Вона має назву «Українські Події й Аналітика». Ніби – багатообіцяюче. Але – переходимо на неї й відчуваємо глибоке здивування. Там – ні подій, ні аналітики. Сторінка позиціонує вже себе як агенція з реклами в соцмедіа. Має 7 позначок «Подобається» і 10 читачів. За час існування лише оновила двічі основну світлину та фото обкладинки.
Ідемо за лінком «Інформація» на цій сторінці. Там – адреса, телефон і пошта ekaterina.ezhova731997@kuromail.cc (до слова, домен .cc – доменна зона Кокосових островів, універсальна доменна зона, альтернатива популярному домену .com).
Але найцікавіше на цій сторінці «випливає», коли досліджуєш її прозорість. ФБ фіксує, що на ній є активна реклама. Натискаємо «Переглянути все», «Перейти в «Бібліотеку реклами». І бачимо, що з неї запущено аж 23 реклами в один день. Усі – однаковісінькі, однак все ж мають відмінність – націлені на мешканців певного українського регіону та його обласного центру. Ще одна «реклама» – теж на суспільно-дражливу тему мобілізації.
Також на рекламі була ще одна інфа-вкид – на тему мобілізації. Цікаво ж, правда?
За бажання переглянути ці новини у ФБ при натисканні на них вас перекидає на ТГ-канал. Підписників у ньому схвалюють адміністратори. На цьому я експеримент припиняю, бо знаю, що є переважно у таких каналах. Але от цікаво – до скількох таких приєднані ви?
Звичайно, можна обрати у цьому випадку і чи не найпростіший спосіб перевірки – просто пошукати на сайті «Суспільного» (що належить до найякісніших онлайн-медіа, відповідно до моніторингу ІМІ), чи є у них новина з таким заголовком і фото. Це одразу ж спростує фейк, бо там на цю тему в цей період.
А повертаючись до «вкиду» на рекламі зі сторінки «Українські Події й Аналітика», то власне під цим постом у ФБ я побачила багато реакцій, коментарів, поширень допису від реальних людей, причому основна частина з них – волиняни із різних населених пунктів області, з відкритими сторінками, світлинами та особистою інформацією. Коментар-сумнів щодо правдивості інформації висловами лише одна людина. Я заблюрила прізвища та аватарки на скріні лише з поваги до цих людей, які потрапили на гачок пропаганди.
До слова, на згаданій вище сторінці «Українські Події й Аналітика» мене ще дуже зацікавила світлина із чоловіками. Один із них здався мені знайомим, однак я не могла взагалі пригадати, хто це. Тож аби знайти, де й коли це фото опублікували вперше, завантажила його для виявлення першоджерела через зворотній пошук на Зображення Google. Отож, заходимо у сервіс, завантажуємо світлину, знаходимо першоджерело, і навіть можемо прочитати, де, що і хто це.
Результат вразив. Бо світлину вкрали із сайту Релігійного Товариства українців католиків «Свята Софія» США. Там була інформація від 18 квітня 2023 року, що у Філадельфії презентували книгу «Репортер Волковський». І зображений на світлині один із чоловіків, який видався мені знайомим, – це автор роману про людей, життя яких перевернула російсько-українська війна, український журналіст Юрій Луканов.
«У країні, на яку напав агресор, необхідно постійно відповідати на нові виклики, які несе війна», – йдеться у повідомленні на сайті. І це речення так точно відображає все, що написане вище.
Я натиснула на тій сторінці на ФБ у підрозділі «Прозорість» на лінк «Отримайте підтримку або поскаржтеся на сторінку», звичайно, обираючи скаргу і вказуючи, що вона несправжня. Й поінформувала Юрія Луканова про використання світлини з ним російськими пропагандистами. А ще запропонувала теж скаржитися у такий спосіб йому і просити робити це друзів – це єдиний шлях, аби сторінку заблокувала адміністрація «Фейсбуку».
При цьому добре розумію – схожих на неї інформаційних помийок є десятки тисяч. І протидіяти їм ефективно можна лише тоді, коли навички не підбирати, не поширювати неперевірену інформацію у нас будуть на рівні застереження не пхати пальці в розетку. Бо це все – вбиває!
«Шок-контент, Увага!, Це від вас приховували»
Чи можна виявити фейки і вкиди, не звертаючись до експертів? Так.
Одна з головних ознак – емоційно забарвлена лексика. Слова і вислови (типу «Увага! Важлива інформація! Перевірена інформація! Перевірте, чи немає у списку вашого міста»), радикальне («Треба виходити на вулиці!», «Все погрузло в корупції!») чи стереотипне протиставлення («Переселенцям все дає держава, а ми маємо на власні гроші виживати!») – і вам одразу треба задуматися, чому саме така подача інформації.
Бо ті ЗМІ, які працюють за стандартами, або офіційні ТГ-канали собі такого клікбейту не дозволяють. Навіть дуже суспільно значиму інформацію вони подають без емоційних «педалювань», зважуючи кожне слово. Фахівці застерігають: ЯК написано не менш важливе, ніж ЩО написано.
Якщо інформація має ілюстративне фото, перевірте його першоджерело та чи були на ньому сторонні впливи (тобто чи зазнавала воно редагування). Простий пошук за зображенням у Google відсіює основну масу фейків.
Наприклад, повертаємося до нашого вкиду про «заяву» МОЗ щодо ситуації з Каховською ГЕС. Всі «реклами» мають одну і ту ж світлину на ілюстрацію. Я завантажую її на перевірку.
І дізнаюся, що фото – 2022 року. Його публікувало достовірне джерело, тож вказані і місце, й автор. До російського теракту на ГЕС світлина не має жодного стосунку.
Є для виявлення фотофейків й інші сервіси (Зворотний пошук зображень TinEye, безкоштовні онлайн-інструменти криміналістики – 29a.ch), які також можуть показати, чи «домальовували» фото та чимало інших деталей.
Коли потрапили на сумнівне відео, найперше поцікавтеся, що таке дипфейки і як їх побачити пересічній людині. Також звертайте увагу на заголовки до відео – у таких дезах ними маніпулюють з допомогою тих же прийомів, що й у фейкових новинах.
Якщо самотужки вам не впоратися – не біда. Є чимало ресурсів, де фактчекери перевірять усе за вас. Наприклад, чат-бот «Перевірка» (Telegram: Contact @perevir_bot), де вашу новину вивчать на достовірність люди, а не алгоритми.
Також можна написати такі прохання до «StopFake | Боротьба з неправдивою інформацією щодо подій в Україні» або «НотаЄнота» на Facebook.
Дотримуйтеся кількох простих правил інформгігієни, фільтруйте новини – і ви вже не дасте у руки різного штибу шахраїв вашу особисту інформацію, не будете перепоширювати відвертої маячні або пропаганди. Бо винятково задля розваги дезу може хтось і закинути. Але це – навіть не 1% від того, чим маніпулюють або зомбують нас професіонали.
Як працює «Брехунець»
Серед фактчекерських ініціатив, на які варто підписатися волинянам й усім, кого цікавить достовірна інформація та спростування «вкидів», – «Брехунець» (Facebook). Це – проєкт національної мережі гіперлокальних медіа Район.in.ua. Команда працює над перевіркою новин, спростовує і всеукраїнські вкиди, і фейки, спрямовані суто на волинян і рівненчан. Експертки моніторять понад 100 ФБ-груп, 40 ТГ-каналів, новинні сайти та телеканали Волині та Рівненщини.
На початку червня цього року редакторка проєкту Світлана Кирилова та експертка з моніторингу Вікторія Телечук зробили невеличкий підсумок своєї роботи, представивши його під час заходу «ЄС: Просто про складне», що відбувася у рамках West Media Forum.
«Після початку широкомасштабної війни ми вперше зіткнулися з інформаційно-психологічними операціями у різних мережах. Вони були спрямовані на залякування. Наприклад, вкидали та поширювали інфу про загиблих військових у той момент, коли на фронті відбувалися активні бої.
Зараз вороги поширюють і нові фейки, і піднімають на-гора давні. Простори ФБ заполонила антиукраїнська реклама, де чітко прослідковується російський слід.
Наприклад, у червні ми активно реагували на усі вкиди й проблеми з достовірною інформацією стосовно підриву Каховської ГЕС, зокрема у плані поширення фейкових фото та перекладання провини за цей акт тероризму на Україну.
Серед вічних тем, які запускають хвилеподібно, – дези на фінансові питання. А ще через близькість до кордону із країною Євросоюзу на волинян часто поширюють проплачені дописи, які дискредитують відносини України та Польщі», – розповідає Світлана.
«Робота з місцевою гіперлокальною аудиторією дозволила діяти ефективно. Бо ми виявляли фейки і дезу у місцевих спільнотах і на них же поширювали спростування, водночас співпрацюючи з читачами. Цим ми формували у людей звичку шукати достовірні джерела і довіряти лише їм. Те, наскільки важлива така робота, підтверджують випадки, коли вже читачі реагували на вкиди публікацією лінків на наші матеріали», – доповнює колегу Вікторія.
І на завершення. У червні 2023-го Німеччина визнала російську пропаганду однією з загроз національній безпеці на тлі війни в Україні та встановила спостереження за тими, хто її підтримує. Цю інформацію оприлюднив голова BfV (Федеральне відомство з охорони конституції) Томас Хальденванг.
Для української нацбезпеки російська пропаганда – у рази більша загроза. На нашій території триває війна, яку ворог ще й намагається спотворити в інформаційному просторі.
Допомагайте боротися з фейками – принаймні не розповсюджуйте їх!
Бо коли під фейком хтось ставить вподобайку чи відгук, алгоритми знову підсовують йому схожу інформацію, тож стрічка почне наповнюватися «вкидами». Це пошириться і на друзів цієї людини. Навіть якщо ви розпізнали недостовірну інформацію – скаржтеся на сторінку чи допис, але не коментуйте навіть у негативному світлі. Бо тоді цю інформацію система «підкине» вашим друзям. І не факт, що вони не розповсюдять її, не піддавши сумніву достовірність.
Ольга БУЛКОВСЬКА
(опубліковано на сайті pershyj.com)