Про те, що «реформа» Укрпошти вбиває українську пресу, пулинські журналісти писали ще на початку 2022 року. Під час передплатної кампанії на 2022 рік ми зрозуміли, що нам буде непросто. У нашому регіоні (Житомирський район Житомирської області) «реформа» Укрпошти мала запрацювати з березня 2022 року. Вже тоді ми писали на «Гарячу лінію» для газетярів, яку у 2021 році запустила Національна спілка журналістів України.

Згодом до нас почали звертатися постійні передплатники зі скаргами. Ситуацію, що склалася, ми висвітлювали у № 4 газети «Вісті» від 4 лютого 2022 року: «До редакції «Вістей» звернулися стурбовані передплатники. Їх попередили, що невдовзі сільські поштові відділення будуть закриватися, листонош скоротять, а пенсії і соціальні виплати доставлятимуть пересувні відділення. Працівники пошти почали обурюватися у соцмережах. Отримуючи мізерні зарплати (за 0,5 або 0,25 ставки), ці люди доставляли періодику навіть без велосипедів (керівництво пошти їх забрало) у будь-яку погоду, а тепер і зовсім залишаться без роботи».

Наші газетярі апелювали до здорового глузду реформаторів і намагалися не допустити звільнення листонош. 28 січня 2022 року на офіційному сайті Президента директор медіацентру «Вісті» Денис Войтенко зареєстрував електронну петицію щодо захисту друкованого слова в Україні за № 22/133710. Наводимо повний текст петиції:

«З метою збереження мережі друкованих засобів масової інформації (газети, журнали, тощо) є недопустимим закриття відділень Укрпошти у сільській місцевості та створення пересувних мобільних поштових відділень. Така «реформа» Укрпошти вбиває незалежне друковане слово!
Пане Президенте! Посприяйте та станьте на захист друкованих ЗМІ в Україні. Негайно зупиніть закриття відділень Укрпошти у сільській місцевості, де кількість населення менше 1000 осіб. Створення пересувних мобільних відділень – це масові звільнення листонош, пряма та реальна загроза існування маленьких районних газет, які через різке падіння тиражів змушені будуть ліквідуватися та припинити свою діяльність».

До збору підписів, що мав тривати 90 днів, ми долучали наших колег, але 22 лютого в Україні почалася війна, а отже – постали нові виклики і зовсім інші проблеми. Через загрозливу ситуацію на Житомирщині наша газета три тижні не виходила. Згодом нам вдалося налагодити логістику та співпрацю з органами місцевого самоврядування і видавати газету, на яку читачі з нетерпінням чекали. Почала зростати кількість передплатників, адже газета публікувала перевірену інформацію з офіційних джерел.

Тоді реформа «Укрпошти» призупинилася, але ненадовго. Вже через два місяці (з травня 2022 року) після початку війни листонош таки звільнили. У країні, в якій йде війна, люди з віддалених сіл залишилися без інформації, адже не усюди є постійний Інтернет-зв’язок. Працівники ТОВ «Редакція-медіацентр «Вісті» (яких на той час залишилося лише двоє) прийняли на себе весь «удар», що стосувався доставки газет до передплатників. А точніше нам постійно повідомляли, що періодику не доставляли до адресатів, а в кращому випадку залишали в магазині, або ж забирали з собою.

«Щоб отримати передплачену пресу, пенсії, заплатити комунальні платежі мешканці сіл змушені за будь-якої погоди чекати на машину поштовиків. Це при тому, що не всі пенсіонери мають здоров’я і сили діставатися у центр села», – йшлося у газеті «Вісті» від 24 червня 2022 року. Також про це нам писали передплатники:

«Усе, що відбувається сьогодні, нагадує далекі 70-ті роки, коли у села приїжджала «автолавка» з товарами. Але тоді це робилося для забезпечення населення товарами першої необхідності, – написав у листі до працівників газети 70-річний передплатник Франц Войцехівський. – Навіть влітку не завжди виходить прийти у центр села за кореспонденцією. А що буде у зимовий час!? Добиратися по ожеледиці і заметах та чекати машину з газетами – це не вихід з ситуації. Було б набагато краще, якби Укрпошта дивилася вперед і реформувалася по-європейськи. Невже така велика організація не може поставити на вулицях спеціальні поштові ящики (поштомати), щоб газети і посилки можна було забирати тоді, коли людині зручно? А ще краще повернути листонош!»

Вже з перших місяців війни було зрозуміло, що наклади і надалі будуть зменшуватися. Окрім того, що пересувні відділення не доставляли газети до осель сільських жителів, працівники пошти зовсім не займалися передплатою. Для порівняння наводимо деякі цифри: у грудні 2021 року нашу газету передплачували 2140 осіб. Станом на січень 2022 року, наклад вже становив 1850 примірників – це при тому, що «реформа» тільки анонсувалася. На січень 2023 року наше видання передплатили всього 900 читачів. Тобто лише за 9 місяців роботи пересувних відділень наклад зменшився більше ніж удвічі.
Якщо взяти до уваги все вищезазначене, не важко спрогнозувати подальше зменшення тиражів, а отже і закриття незалежних районних газет.

Все ж, на наш погляд, нарешті з’явилося світло у кінці тунелю. Маємо на увазі запуск «Гарячої лінії» з питань поштової доставки газет НСЖУ. «Понад 500 письмових скарг з усієї України, які надійшли на гарячу лінію Національної спілки журналістів України протягом серпня, передано для генерального директора АТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського», – повідомляє інформаційна служба Національної спілки журналістів України.

На сайті НСЖУ також зазначається, що проблеми з поштовою доставкою преси – це проблеми не лише редакцій, а й передплатників та загалом держави, оскільки страждає вчасність та об’єктивність інформування людей, а в багатьох областях – ще й послаблюється інформаційна конкуренція з російською пропагандою.

«Чи може керівництво Укрпошти переконати цих простих людей, що ненадання поштових послуг – це успішна реформа? Чи не варто урядовцям допомогти громадянам та українській пресі вплинути на «Укрпошту», щоб стратегія діяльності поштового оператора реально враховувала запити населення в часи війни?», – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Поки відчутної реакції від керівника «Укрпошти» Ігоря Смілянського та навіть натяку на збільшення тиражів газетярі не побачили. Складається ситуація: щоб газета не закрилася, колектив редакції має сам забезпечити якісну доставку газет до передплатників. Якщо говорити про нашу газету, деякі функції поштовиків ми вже взяли на себе. Зокрема, приймаємо заявки на передплату газети по телефону. Люди скаржаться, що працівники пересувних відділень пошти навіть не пропонують продовжити передплату на «районку». А зловити поштову машину – часом той іще квест.

Про те, що потрібно щось вирішувати з доставкою газет з допомогою «Укрпошти», або ж вибудовувати нову систему, говорить також секретар НСЖУ Костянтин Григоренко:

«У нас в Україні питанням розповсюдження газети без «Укрпошти» цікавляться не тільки на деокупованих і прифронтових територіях, а й у глибокому тилу. Думаю, варто буде вивчати весь досвід, який є, обмінюватися власними напрацюваннями і всім разом шукати найприйнятніші варіанти доставки наших видань без «Укрпошти».

Чи зникне українська періодика – покаже час, а поки боротьба триває… Ми знаємо, що газетярі – велика сила. Залишилося лише об’єднати зусилля, щоб не допустити знищення українських газет.

Марія Мосійчук,
головна редакторка Житомирської районної газети «Вісті»