Україна винна в широкомасштабному нападі Росії, НАТО спровокувало агресора, необхідно прагнути до миру з Москвою і Мінськом, – цими та подібними прокремлівськими наративами жонглюють не в Росії, а в деяких газетах, що видаються в ЄС. Такою є реальність, виявлена нещодавнім дослідженням науковців Клайпедського університету, які проводили моніторинг латвійських міст з великою російськомовною громадою. Було помічено, що Росія прагне транслювати інформацію, яка їй вигідна, і нагнітати напруженість за допомогою деяких публікацій.

Професор Ярослав Дворак, завідувач кафедри державного управління та політики Клайпедського університету (КУ), разом зі своєю українською колегою професором Наталією Стеблиною нещодавно завершили дослідження про російське вторгнення в Україну, як воно висвітлюється в російськомовних газетах, що видаються в Латвії.

Дослідники вивчили, як широкомасштабна війна зображувалася в газетах “Latgales Laiks” і “Rezeknes Vestis”, що видаються в містах Даугавпілс і Резекне.

“Обидві газети видаються обома мовами, але тонкощі в тому, що вони виходять російською мовою і не тільки як веб-портали, але і в паперовому форматі. Вони декларують, що у них є свої передплатники, а це означає, що ці паперові газети охоплюють певну аудиторію, яка розмовляє і читає російською мовою“, – зазначив Дворак.

Росія намагається тримати руку на пульсі, нагнітаючи напруженість

Дослідники обрали ці два міста не випадково: в них проживає дуже велика російськомовна громада, тому вони вирішили оцінити, яка інформація доходить до цих людей через місцеву пресу.

“Латвія – винятковий випадок. Нещодавно з’явилося повідомлення про те, що Латвії довелося вислати до Росії кількох людей через те, що вони провалили мовний іспит. Даугавпілс, Резекне в основному населені російськомовними. Є деякі позиції, які повністю протилежні офіційній позиції Латвії. Наприклад, у соціальних мережах є люди, які вірять і хочуть, щоб хтось повернувся і “звільнив” хоча б частину з них. У Резекне щонайменше половина населення є російськомовною, в Даугавпілсі – близько 30%“, – пояснив респондент.

Дослідники виявили, що газети у вищезгаданих містах відіграють мобілізаційну роль, пропонуючи читачам все більше і більше дражливих тем.

Дослідження литовських та українських дослідників показало, що Кремль намагається “підтримувати” ритми і настрої російськомовної спільноти, яка проживає за межами Росії, або тих, хто ідентифікує себе з нею, і не цурається постійно подавати принаймні певний потік інформації через пресу, що видається в Європейському Союзі, а також нагнітати напруженість.

“Це, безсумнівно, одна зі спроб впливу на латвійське суспільство, яке сильно залежить від російськомовної його частини. Незважаючи на те, що за весь період незалежності багато російськомовних інтегрувалися в латвійську громаду і отримали паспорти, ми все ще бачимо, що ті, хто отримав паспорти, є проросійськи налаштованими і не лояльними до латвійської держави. Я б сказав, що таких все ще досить багато“, – зазначив Дворак.

За словами науковця, такі факти, як експорт російського зерна, свідчать про те, що Латвія все ще намагається протистояти російському впливу.

Ані слова про невдачі на фронті

Аналізуючи інформацію, опубліковану в газетах з початку широкомасштабного вторгнення, дослідники відзначили, що в певних темах видання намагалися дотримуватися свого роду нейтральної позиції.

Газети містили інформацію, що стосувалася українських біженців, наприклад, про допомогу, школи для українських дітей, мовну підготовку, певні процедури тощо.

Щоправда, принаймні деякі з цих публікацій не були опубліковані з ініціативи самих редакторів, а скоріше були замовлені владою або, можливо, куплені за гроші.

Спостерігаючи за публікаціями одразу після початку широкомасштабної війни під проводом Росії, науковці звернули увагу на певний вакуум інформації про ситуацію на фронті, дії агресора, українську відповідь та її наслідки.

“Зовсім не висвітлювали і не було новин, наприклад, на наших порталах про історії успіху української армії, про контрнаступ і так далі. Вони також не висвітлювали військові дії Росії, коли вони вторглися, не подавали жодних новин про жертви, втрату техніки“, – розповів пан Дворак про незвичну для європейських ЗМІ тенденцію.

Вчений схильний вбачати в цьому спробу уникнути правди про те, що російський план блискавичного знищення України майже без серйозного опору провалився. Замість того, щоб визнати невдачі на полі бою і незаслужено недооцінити українців, вони обрали мовчання.

Можна сказати, що потік інформації про війну в Україні був особливо інтенсивним у лютому-березні, а потім почав помітно зменшуватися.

Другий Крим і бажання показати ворожість місцевих жителів

За словами професора КУ, латвійський Резекне часто називають “другим Кримом” науковці, які займаються російськомовною проблематикою. Саме в цьому місті у місцевій газеті зафіксували найбільшу кількість кремлівських наративів.

Під приводом того, що Латвія є демократичною країною зі свободою слова та розмаїттям думок, з’явилися публікації, в яких пересічні мешканці Резекне звинувачували українців та НАТО у масових вбивствах в Україні.

“Цей наратив був повністю в руслі Кремля, що винні українці. Були спроби висунути цю нібито “іншу” російськомовну думку, що, на їхню думку, винні українці, що їх спровокувало НАТО. Також були спроби з боку деяких місцевих політиків, які намагалися сказати, що ми повинні жити в мирі, в громаді і так далі“, – підкреслив пан Дворак.

Хоча російськомовна преса в цих містах уникала говорити про невдачі росіян на полі бою, про перевагу України чи запеклий опір окупантам, на шпальтах газет з’являлися матеріали про нібито ненависть до українців у громаді.

“Були повідомлення про те, що хтось намагався зірвати український прапор. Були повідомлення, що тут щось відбувається проти України. Але не про те, що це були проукраїнські повідомлення“, – сказав він.

За словами Дворака, прокремлівські наративи у латвійських російськомовних виданнях поширювалися досить просто і без особливих зусиль, щоб їх приховати.

Пропагандистські наративи також спостерігалися в Литві

Дослідник КУ, який вивчав публікації для російськомовних у Латвії, також уважно придивився до процесів у Литві.

Клайпедський університет / R. Rumšienės/ LRT nuotr.
Дворак зазначив, що він також помітив деякі пропагандистські мотиви серед російськомовних литовців. Однак специфічні для Кремля наративи більш помітні не в пресі, а у так званих “соціальних бульбашках”.

“Оскільки я з Клайпеди, я знаю багатьох людей і багато з ними контактував, певні наративи були схожими. Деякі російськомовні люди, яких я знаю, говорили те саме, що я помітив у Латвії. Що Україна якимось чином винна в тому, як все почалося. Незважаючи на те, що люди тут більше симпатизують Україні, були й такі, хто казав, що вони певною мірою винні. Тобто люди десь начиталися і сформували таку думку. Вони переклали відповідальність на Україну“, – сказав пан Дворак.

(вперше опубліковано на сайті https://www.lrt.lt/ua)