У своєму новорічному зверненні канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав виборців не дозволити соцмережам впливати на дострокові вибори наступного року.
«Це не буде вирішуватися власниками соціальних мереж», – попередив він.
Ця заява в новорічні свята демонструє занепокоєння європейських політиків останніми подіями у світі, зокрема, в Румунії. В цій країні, як відомо, через маніпуляції в TikTok у першому турі переміг кандидат із репутацією конспіролога та антидемократичного політика Келін Джорджеску. У першому турі, який відбувся 24 листопада минулого року, “румунський Трамп” набрав 22.9% голосів і обійшов усіх 13 кандидатів. Хоча напередодні передвиборчої кампанії його рейтинг не перевищував 5%.
“Політичний землетрус” – зарясніли тоді заголовки світових видань.
Втім, більшість експертів вважають, що цю ситуацію варто було очікувати. І хоча результати першого туру скасували в судовому порядку, немає жодної гарантії, що подібний сценарій незабаром в тій чи іншій формі не повториться в іншій країні, зокрема в Україні. Тим більш що насправді вплив власників соцмереж на вибори мав місце задовго до подій в Румунії.
З історії питання: точка відліку – 2008 рік
У 2008 році кандидат в президенти США Барак Обама вперше в історії активно використовував Facebook, MySpace, Twitter, Youtube та інші інтернет-платформи для просування своєї персони. Британське видання The Guardian називало ці перегони “Фейсбук-вибори”. За Обаму тоді проголосувало близько 70% серед молодих американців до 25 років, що стало одним з ключових факторів перемоги кандидата.
Відтоді соціальні мережі стали невіддільною частиною виборчих процесів. Одночасно ця інтеграція стала початком великої кількості маніпуляцій.Вже у тому ж 2008-му спостерігаємо першу спробу так чи інакше маніпулювати волевиявленням. Саме тоді, за даними науковця і журналіста Ганесса Грассегерра, на виборах у США в Facebook вперше з’явилася кнопка “Я виборець”.
Це була позначка великого пальця, яку деякі громадяни побачили на своїх FB-сторінках у день виборів. Соцмережа пояснила, що кнопка – не більш ніж нагадування про обов’язок проголосувати. Втім, вже тоді виникло питання про небезпеку спотворення результатів волевиявлення у такий спосіб. До прикладу, шляхом збільшення числа виборців через певні категорії громадян. Так, менеджер Facebook Антоніо Мартінес розповідав, що у 2012 році він чув від колег, що розробники радилися, чи надсилати кнопку власникам iPhone. Адже така аудиторія переважно ліберальна.
Втім, якихось потужних досліджень на цю тему не проводилося. До того ж Facebook не готовий був ділитися отриманими даними.
Як результат, кнопка практично безконтрольно використовувалися і пізніше. Під час виборів в США в 2010 та 2012 роках та на референдумах у Шотландії та Ірландії у 2014 та 2015 роках. Також на виборах у Великій Британії: у 2015 році і під час референдуму стосовно ЄС у 2016 році. У Німеччині під час федеральних виборах у 2017 році.
Бурхливий сезон-2024
В цьому році маємо одразу декілька великих та малих скандалів з використанням соцмереж під час виборів. Так, медіаексперти вказують, що впродовж передвиборчої кампанії в США, мережа “Х” Ілона Маска запопадливо служила Дональду Трампу.
«Ультраправий контент, дезінформація, конспірологія та підтримка Дональда Трампа», – описує зміст “Х” журналіст Télérama Олів’є Теске, який спеціалізується на темі цифрових технологій.
Про те, що Маск відкрито використовує “Х” для своїх політичних цілей писала й Вашингтон Пост. У грудні минулого року французький політик, ексєврокомісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг Тьєррі Бретон розкритикував Маска за те, що він, маючи величезні можливості власника мережі Х, підтримує ультраправу партію “Альтернатива для Німеччини” (AfD).
“За кілька тижнів до наступних виборів у Німеччині та під час жахливого нападу в Магдебурзі, Ілон Маск – головний світовий інфлюенсер на Х і потенційний член майбутньої адміністрації США – відкрито підтримує ультраправу партію AfD. Хіба це не є визначенням іноземного втручання? Ми повинні покласти край “подвійним стандартам” і застосувати DSA в Європі (закон ЄС про цифрові послуги (DSA), що регулює діяльність онлайн-посередників і платформ для запобігання незаконній та шкідливій діяльності в інтернеті)”, – написав Бретон.
“Ціль купівлі Twitter за 40 мільярдів доларів – виправдалася: підтримуваний власником соцмережі політик таки був обраний президентом США”, – констатував у FB український експерт з кібербезпеки, у минулому керівник підрозділу по боротьбі з кіберзлочинністю в СБУ, засновник першого центру реагування на надзвичайні ситуації у Держспецзв’язку Костянтин Корсун.
До речі, це не перший “соцмережний” скандал, пов’язаний з кампанією Трампа. Так, досі тривають розслідування стосовно можливих зловживань у Facebook під час виборів у США в 2016 році. Англійську компанію Cambridge Analytica обвинувачують у тому, що вона використовувала дані понад 50 млн користувачів Facebook без їхньої згоди. Мета – вивчення аудиторії в інтересах кампанії Трампа та розсилка політичної реклами.
Цікава ситуація склалася і в жовтні 2024 року у Маврикії. Місцевий регулятор зв’язку наказав усім інтернет-провайдерам призупинити доступ до соціальних мереж до закінчення виборів 11 листопада. Причина – 20 розмов за участю політиків, поліцейських, юристів, журналістів і членів громадянського суспільства були злиті в соцмедіа напередодні виборів.
Однак не всі інциденти привернули широку увагу світової спільноти та були розслідувані. Так, доволі спокійно пройшли вибори президента в Хорватії, де в обох турах здобув перемогу проросійський кандидат Зоран Миланович, якого називають “хорватським Трампом”.
Як дослідили хорватські фактчекери, меседжі, завдяки яких тримається популярність Милановича, майже не побачиш в традиційних медіа: це або соцмережі, або т. зв. “альтернативні” ресурси, про чиїх власників неможливо щось дізнатися.
“Один, на перший погляд, фейковий акаунт у фейсбуці, виявлений дослідниками, публікував пости понад 100 разів на день і в основному поширював зображення, що критикують Примораца або підтримують Мілановича», — мовиться у звіті”, йдеться у звіті хорватських дослідників у співпраці з британським Центром інформаційної стійкості (CIR).
А ось в Румунії громадяни не стали миритися з хитрощами “соцмережних” виборів. Через те, що справою зайнялися правоохоронці, маємо найбільше даних, як відбувалися передвиборчі маніпуляції.
Румунський кейс: відео про Джорджеску як розважальний контент
У документах, які розсекретила Вища рада національної оборони (CSAT), стверджувалося, що в інформаційному просторі Румунії була проведена заздалегідь підготовлена оборудка. А саме – «експлуатація алгоритмів деяких соціальних мереж для пришвидшеного зростання популярності Келіна Джорджеску».
Після того, як ТіkTok надав румунській владі інформацію, з’ясувалося, що частина з акаунтів, що рекламували Джорджеску, була пов’язана з російським державним ЗМІ Sputnik.
Вирахувати зловмисників було не просто: облікові записи мали не спільні, а унікальні IP-адреси.
Загалом правоохоронці нарахували 25 000 облікових записів, які використовувалися в TikTok для просування Джорджеску. Цікаво, що 797 з них були створені майже 10 років тому, але їхня діяльність була активована лише у листопаді минулого року.
До 2019 році TikTok в Румунії взагалі мав лише 175 тисяч користувачів. Однак до 2024 року аудиторія зросла до майже 9 мільйонів – практично половини населення.
Були претензії у правоохоронців і до фінансування кампанії. Джорджеску заявив, що не витратив жодного лея. Але в документах йдеться про активну участь акаунта «bogpr», який належить громадянину Румунії Богдану Пеширу.
Цей акаунт заплатив TikTок понад 1 млн євро. (Платформа підтверджує 381 000 дол).
За ці гроші насамперед фінансували інфлюєнсерів. За розповсюдження ролика платили 100 євро. Блогери записували відео про те, якими якостями має володіти майбутній президент Румунії з хештегами “echilibrusiverticality” та “alegeriiprezidentiale2024”.
Деякі інфлюенсери навіть не усвідомлювали, що їх використовують.
“Ми справді думали, що це намагання громадської організації заохотити людей піти на вибори”, – заявили брати Граурі, чий акаунт “Graurii” має понад 230 000 підписників.
Масштаб кампанії розкрило розслідування видання GÂNDUL:
“Це була спланована двоетапна операція. Перший етап – створення “портрету ідеального президента”. Другий – кампанія з просування кандидата, який відповідає портрету”.
Показово, що дописи, що рекламує Джорджеску, були класифіковані TikTok як…розважальні і відображалися без обмежень. Хоча це суперечить політиці даної соцмережі щодо маркування та заборонено румунським законодавством.
“Розважальний” контент містив в собі відвідування церкви паном Келіном, ранкові пробіжки, виступи в подкастах і на ТБ, меседжі про “традиційні цінності”.
Але за видимою “простотою” просувалися антидемократичні наративи: критика членства в НАТО, схвальні відгуки про Путіна як “справжнього світового лідера” та заклики припинити допомогу Україні.
Усі ці факти стали ключовими аргументами для рішення Конституційного суду, який, як відомо, скасував результати першого туру президентських виборів.
“Як показали ці виборчі перегони, рівень мікротаргетингу просто безпрецедентний. Кандидат говорив християнам-п’ятидесятникам те, що вони хотіли почути. Він говорив жінкам те, що вони хотіли почути. Він говорив молодим людям те, що вони хотіли почути. Він говорив бізнесменам те, що вони хотіли почути. Він говорив діаспорі те, що вони хотіли почути. Ця стратегія соціальної інженерії була реалізована на рівні, якого раніше просто не було”, – каже румунська політологиня й експертка зі стратегічних комунікацій Сюзана Драгоманова.
Віртуальна “спецоперація” по обидві сторони Прута
Журналісти молдовського видання Ziarul de Gardă та румунського G4Media довели, що румунський сценарій був своєрідним продовженням передвиборчої вакханалії в Республіці Молдова.
Там схожа операція в ТікTok мала на меті просування проросійського кандидата Стояногло (і як запасний варіант Ігоря Додона), а перед цим – зірвати референдум щодо вступу країни до ЄС. Брудну кампанію спонсорував проросійський олігарх Ілан Шор.
І в Румунії, і в Молдові, планування та координація “волонтерів”, в чиї обов’язки входило писати коментарі, проводилися за межами TikTok – в месенджері Telegram.
Отже, Telegram грав не менш важливу роль в просуванні антидемократичних кандидатів, ніж ТікTok, який був лише “верхівкою айсберга”.
Наші колеги провели порівняльний аналіз виборчих кампаній у Республіці Молдова та Румунії.
Якщо в Румунії так званих “волонтерів” заохочували призами за діяльність лише у віртуальному середовищі (наприклад, за матеріали, які стали вірусними, була введена номінація “Найкращий Редактор- 2024”), то в Молдові обіцяли призи за агітацію як у віртуальному, так і у реальному середовищі.
“Інфлюенсери із сотнями тисяч підписників у TikTok та Instagram, конкурси на кращу активність та координацію дій у Telegram – усе це було частиною повторюваного сценарію виборчих кампаній проросійських сил на обох берегах Пруту”, пишуть журналісти.
Розслідувачі стверджують: організовані за округами (у Румунії) і за районами (в Республіці Молдова) групи Telegram працювали як добре змащена машина з розгалуженою мережею «волонтерів”. Залежно від регіону, з якого вони походять, “волонтерів” направляли до приватної групи Telegram, створеної для їхнього рідного округу.
“Це не ефект ТікTok. Це ефект маніпуляції в соцмережах і непрозорості, – написала Аліна РАДУ – редакторка ZdG – газети, де було опубліковано блискуче розслідування.
Яка Meta у Цукерберга?
Майже ніхто не згадує, що, окрім TikTok і Telegram в просуванні Джорджеску брав участь і Facebook.
У порівнянні із ТікToк масштаб, дійсно, скромний: кампанія проводилася на 25 сторінках соцмережі (в ТT, нагадаємо, 25 000 акаунтів).
Ці сторінки, на перший погляд, не були пов’язані між собою. Але інформація, що містилася на них, вела на вебсайти, які використовували спільний хостинг, спільні IP-адреси і контактні дані.
Кампанія у FB зображала Келіна Джорджеску як «президента-патріота». Тоді як проєвропейську кандидатку Елену Ласконі називали «маріонеткою Заходу», а чинного президента Клауса Йоганніса – «диктатором».
Відповідно до звіту експертів дослідницьких груп цифрових загроз Reset Tech і Check First, корпорація Meta дозволила опублікувати понад 4 100 дописів, спрямованих на осуд Ласконі та підтримку ультраправих політиків. Загальна сума витрат у FB склала майже €265 тисяч.
Попри численні докази, Meta відкинула звинувачення, заявивши про відсутність “великих інцидентів” на їхній платформі.
До речі, поки невідомо, як на майбутні виборчі процеси вплинуть реформи, які нещодавно анонсувала адміністрація Meta.
Нагадаємо, днями Марк Цукерберг оголосив про зміни в підходах до регулювання соціальних мереж. За його словами, мета – “мінімізувати надмірне втручання в свободу слова та спростити процеси управління контентом”.
Ключова метаморфоза – відмова від стороннього фактчекінгу:
“Подібно до X, починаючи зі США після того, як Трампа вперше обрали у 2016 році, традиційні медіа безперервно писали про те, що дезінформація становить загрозу для демократії. Ми щиро намагалися вирішити ці проблеми, не стаючи арбітрами істини. Однак фактчекери виявилися надто політично упередженими”, – заявив очільник Meta.
Замість цього компанія впроваджує модель Community Notes, яка працює на платформі X.
Нова система дозволить користувачам самостійно додавати контекст до публікацій. Meta сподівається у такий спосіб забезпечити прозорість процесу, залучаючи учасників з різними думками.
Втім, далеко не всі поділяють оптимізм Цукерберга.
“Свобода слова в Facebook буде означати свободу дезінформації, пропаганди і тролей, як в “Х”, – написала – журналістка-розслідувачка і одна із засновниць Балтійського центру журналістських розслідувань Інґа Спрінґе.
Діяти треба швидко
Поки весь світ думає, що робити з цією загрозою для усього демократичного світу, деякі посадовці почали діяти.
Так, губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом у вересні 2024-го підписав закони, які вимагають соцмережі мінімізувати поширення дезінформації про вибори.
А днями Верховний суд США дав зрозуміти, що, ймовірно, підтримає закон, який забороняє TikTok у Сполучених Штатах з 19 січня, якщо популярна соціальна платформа не буде продана її китайською материнською компанією ByteDance.
В Україні зараз на порядку денному – оборона від агресора. Але мізкувати, як у майбутньому захистити вибори від ворожих впливів, варто вже сьогодні. Про це попереджають і політологи і експерти з протидії дезінформації:
“Часи змінюються, інструменти досягнення результату теж. І Росія активно юзає ТікТок і не тільки його. Тому, перш ніж дивуватися результатам виборів в Румунії чи Молдові, задумаємося, яким він міг би бути у нас, якби вибори відбулися сьогодні. Боюся, що результат міг би бути дуже дивним для моєї патріотичної бульбашки”, каже політичний експерт, історик, військовослужбовець ЗСУ Артем Філіпенко.
На думку медіаексперта Інституту масової інформації Дмитра Баркара, “румунський кейс підтверджує, що треба працювати над медіаграмотністю інфлуенсерів. Для цього потрібна співпраця між ними та професійними медіа, можливо, якась платформа, де ці дві сторони можуть взаємодіяти”.
Експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун вважає, що “вже час переосмислити другу частину терміну «політтехнолог»: сучасний політтехнолог має бути більше ІТ-фахівцем, ніж політологом. А той, хто у цьому не розбирається фахово – може лише проводжати цей потяг поглядом.
Бо може статися так, що скоро призначати депутатів та президентів по факту буде не якийсь там «електорат», а соцмережі та інформаційні технології. У тому числі російський Телеграм та китайський ТікТок. До речі, це дві найпопулярніші в Україні платформи, а влада, схоже, не збирається нічого з цим робити”, – говорить експерт.
Звісно, проблема маніпуляцій у соцмережах актуальна не тільки під час виборів, але й в контексті загальної протидії ворожій дезінформації. І ми, українці, про це добре знаємо, адже щодня стаємо свідками інформаційних атак росіян.
Втім, навіть величезний досвід у спротиву ворожим наративам, який ми накопичили під час війни, може не допомогти, якщо ворог залучить новітню інформаційну зброю на майбутніх виборів в Україні. Тим більш що, згідно з дослідженням, українці в середньому проводять у соцмережах не менш 2,7 годин на день.
Отже, боротися з непрозорістю та маніпуляціями в соцмережах, варто вже сьогодні.
Ірина АВРАМЕНКО,
медіаекспертка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.