Статті експертів інституту та запрошених авторів.
Наприкінці минулого року група проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти» провела опитування з метою виявлення загроз російської дезінформації серед вразливих груп, зокрема – внутрішньо переміщених осіб та мешканців прикордонних районів, передусім жінок, Сумської, Житомирської і Полтавської областей.
Експерти Сумської регіональної групи ІДПО Алла Федорина та Володимир Садівничий взяли участь у черговому дискусійному проєкті «Експертна думка» на телеканалі СТС (Соціальне телебачення Сумщини).
Тема виживання друкованих медіа звісно дуже серйозна, але як відомо, у будь які війні всі засоби добрі, якщо вони ведуть до перемоги. Тому коли, наприклад, львівська газета «Експрес» задля залучення нових передплатників проводить лотерею, де з поміж іншого можна виграти порося, міні генератор і навіть самогонний апарат, це треба вітати, бо іншого способу привернути уваги до видання мабуть не лишилося.
Поки існує Росія, вона буде шукати українських зрадників, платити їм гроші, організовувати ботоферми, давати завдання й розколювати українське суспільство, ослаблювати його згуртованість, підриваючи віру в перемогу. Тож головне завдання, яке стоїть перед Україною, це розвиток критичного мислення в суспільстві, підняття рівня медіакультури ще зі школи, дотримання в роботі ЗМІ медіастандартів та інформаційної безпеки.
Україна винна в широкомасштабному нападі Росії, НАТО спровокувало агресора, необхідно прагнути до миру з Москвою і Мінськом, – цими та подібними прокремлівськими наративами жонглюють не в Росії, а в деяких газетах, що видаються в ЄС. Такою є реальність, виявлена нещодавнім дослідженням науковців Клайпедського університету, які проводили моніторинг латвійських міст з великою російськомовною громадою. Було помічено, що Росія прагне транслювати інформацію, яка їй вигідна, і нагнітати напруженість за допомогою деяких публікацій.
Я вирішила повернутися до теми пресконференції Залужного. Тому що, як журналістка і викладачка факультету журналістики з великим досвідом, не можу зрозуміти: чому багато журналістів не вміють чітко і конкретно поставити питання, зрозуміло сформулювати проблему, чому, зрештою не слухають один одного. Ця пресконференція – дуже яскравий приклад.
Сьогодні фемінітиви пробиваються у різні сфери, у тому числі й у військову. Від початку російсько-української війни, а особливо у період повномасштабного вторгнення жінки стали активніше включатися у військову діяльність та відзначатися своєю професійною вагою в цій галузі. Тому, звісно, важливо, щоб регіональні медіа використовували відповідну лексику для того, щоб їхня аудиторія розуміла, що українську незалежність відстоюють і чоловіки, і жінки.