Кандидати у президенти і досі роблять ставку на «джинсу», хоча й заявляють про необхідність оновлення, боротьбу з корупцією та європейські цінності. Тим часом, доба нових медіа залишає журналістам усе менше часу для перевірки інформації. Про це говорили під час тренінгу у Кривому Розі, який був організований Інститутом демократії імені Пилипа Орлика.
Основний висновок, який зробили медіатренер Наталія Стеблина та присутні журналісти, такий: чим популярніше ЗМІ, тим більша ймовірність зустріти там «джинсу». Адже й останні дослідження ІДПО це показали: «учасники передвиборних перегонів зробили ставку на популярніші медійні канали — телебачення, авторитетні всеукраїнські друковані видання та сайти», зазначила виконавчий директор Інституту Світлана Єременко.
У першому блоці слухачі розглянули особливості сучасної політичної комунікації і поговорили про те, як соціальні мережі її змінюють. Використовуючи твіттер чи фейсбук, політики часто тенденційно добирають інформацію, зауважують тільки про ті події, які їм вигідні. А часом і взагалі подають «альтернативні» факти та відверті фейки.
Далі учасники тренінгу обговорили особливості передвиборчої кампанії 2019 та розібрали основні маніпулятивні прийоми, які політики використовують у «джинсових» текстах. У випадку із Зеленським виокремили три основні групи маніпуляцій:
- надмірна увага – таке собі «роздування» інформаційних приводів;
- використання «службового» становища коміка;
- штампи: благодійність і спроби дискредитації кандидата.
Якщо Зеленський «на повну» використовує свій комедійний ресурс, то у Порошенка є значніша перевага. Президента найчастіше просувають через так званий «пресрелізм». Адже не можна уявити собі випуску новин на ТБ, чи стрічки новин на загальноукраїнському сайті, без згадок про нього. Відтак, можна «переграти» журналістів – і під видом новин про діяльність президента подати «джинсу». Тому, для того, аби зрозуміти, де новини, а де матеріали із ознаками замовності, ставимо собі просте питання. Де місце цього тексту: у твіттері Президента чи у новинному блоці?
Щодо третього, найбільш популярного, згідно із рейтингами, кандидата, Юлії Тимошенко, то її піарники та й сама кандидатка вміють привабливо «упакувати» свої послання – так, аби журналістам не лишалося б нічого іншого, як тільки винести красиву цитату у заголовок. Зазвичай, у «джинсі» подібні заяви подаються без важливого бекграунду.
Також на тренінгу розглядалися й особливості подачі передвиборчих рейтингів. Учасники навчилися розрізняти відверто маніпулятивні та якісні тексти. А також пройшли тест, за допомогою якого закріпили свої навички.
В останньому блоці журналісти поговорили про перевірку інформації із соцмереж. Згадували про різноманітні програми та інструменти, які можуть у цьому допомогти – TinEye, Fotoforensics, Google Earth та інші.
Тренінг відбувся в рамках проекту Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Моніторинг роздержавлених регіональних медіа» за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.