Друковані видання

Професійні стандарти. У лютому чернівецькі експерти оцінили 128 матеріалів у 4 роздержавлених газетах: «Вільне життя» (м. Кіцмань), «Слово правди» (м. Новоселиця), «Карпати» (смт. Путила), «Чернівці» (м. Чернівці). На стандарти проаналізовано 62 матеріали.

Середній бал дотримання журналістських стандартів у реформованих ЗМІ 4,02 бали з 5 максимальних. Публікації в газетах «Слово правди» і «Чернівці» оцінено в 4,13 бала. «Вільне життя» – 4,06 бала, «Карпати» – 3,79. Матеріали написані доступно – 0,87. Водночас є такі (переважно передруки, прес-релізи, матеріали офіційних установ), які зберігають офіційно-діловий стиль, складний нечитабельний синтаксис, незграбні стилістичні конструкції. Індекс посилань на джерела 0,77. Переважно журналісти вказують їх, однак посилання іноді неповні. Не завжди чітко відокремлено факти від коментарів (0,73). Баланс думок/точок зору наявний у трохи більше половини публікацій – 0,66. Мови ворожнечі немає.

Матеріали з ознаками замовності

У газетах відібрано для аналізу 104 публікації. Зафіксовано 12,5 % матеріалів з ознаками замовності. Найбільше їх у газеті «Карпати» – 25 %. Зустрічається політична замовність. Видання «підтримують» народного депутата України від Чернівецької області Івана Рибака, Президента Петра Порошенка, кандидата в президенти Юлію Тимошенко. Не завжди належно маркують рекламу та оголошення відповідно до Закону України «Про рекламу», тож середній відсоток неналежно маркованих публікацій складає 10,6%. Найбільше (19%) у газеті «Вільне життя».

Аналіз тем, жанри, тональність, походження

У газетах переважають інформаційні жанри – 47 %. 9% контенту складають прес-релізи та протокольні матеріали офіційних установ. Мало інтерв’ю (3%,) рідкісна редакторська/авторська колонка (2 %), кореспонденція (2 %), художні жанри (1%). Немає журналістських розслідувань. Тож жанрова палітра обмежена. 33 % усіх публікацій важко ідентифікувати через порушені критерії до журналістських матеріалів. До графи «інші» відносимо також кросворди, гороскопи, кулінарні рецепти, поради (медичні й побутові), привітання (іноді цілі сторінки) тощо. До прикладу, у газеті «Вільне життя» «позажанрові» матеріали переважають інформаційні у співвідношенні 19 : 9.

Власного контенту у газетах більше половини – 54%, запозиченого 28%, не ідентифіковано 18% інформації. За тональністю найбільше повідомлень – 64% – визначено як нейтральні, негативно забарвлених – 7%, позитивно – 29%.

Теми. Найпопулярніша у друкованих ЗМІ інформація про соціальну сферу та охорону здоров’я – 19%. Видання приділили увагу пенсійному забезпеченню, медичній реформі. Проте це не авторські матеріали, а дописи представників профільних установ з роз’ясненнями та порадами для читачів. Висвітлювали життя місцевої громади (10%). Політиці присвячено 9% контенту. Видання інформували про культуру (7%), освіту (6%), спорт (6%). Кримінальна хроніка склала 6%. Лише 2% матеріалів торкалися питань економіки. Не висвітлювалися корупція, життя в умовах війни, життя переселенців, реформи місцевого самоврядування, зовнішня політика. 35% матеріалів – це різноманітні поради та рецепти, календар, сканворди, кросворди, гороскопи тощо. На жаль, це третина контенту!

Сайти

Професійні стандарти. На стандарти проаналізовано 32 матеріали на сайтах газет «Вільне життя» і «Слово правди». Переважно контент друкованих видань та онлайн-сторінок збігається. Сайти не мають значної популярності і «не розкручені», хоч наповнюються. Відчувається, що за традицією основними для редакцій є друковані версії. Зрозуміло, що й подій у невеликих районах небагато. «Вільне життя» наповнює свою сторінку у Фейсбук – по 3-4 інформації за день, має відеоархів, який стабільно веде з 2016 р. Повідомлення мають від кількох сотень до кількох тисяч переглядів, найбільше – 15 тис. Коментарі відсутні, тож фідбеку немає. «Слово правди» теж представлена у Фейсбук – по 2-3 матеріали в день. Відео з’явилося лиш наприкінці минулого року і має небагато переглядів. Зв’язку з аудиторією нема. Сторінки дублюють контент друкованих ЗМІ, не адаптований під аудиторію соцмереж. Сайт газети “Карпати” не активний (останні публікації за 2015 р.). Однак редакція наповнює міжрайонний сайт роздержавлених газет, створений для ширшого інформування та міжгазетного обміну інформацією (з ініціативи редакторки газети “Вільне життя” Ольги Кулько) Rayon.cv.ua, має сторінку в соцмережі, яку наповнює, активізуючи читачів (наприклад, опитування). Не має сайту міська газета “Чернівці” (до реформування газета Чернівецької міської ради), планує в найближчій перспективі.

Матеріали з ознаками замовності, проросіські меседжі та фейки

На замовність проаналізовано 47 матеріалів. Зафіксовано – 2,1% з ознаками замовності та 4,3% неналежно маркованої реклами.

Аналіз тем, тональність, походження. Найпопулярніші теми – культура 17%, життя місцевої громади, соціальна сфера, освіта, охорона здоров’я -по 13%, кримінал -11%, надзвичайні ситуації 9%. Інші теми висвітлюються рідше: політика -6%, спорт – 6%, місцеве самоврядування 2%. Сайти не пишуть про Операцію об’єднаних сил, життя в умовах війни, проблеми поранених та переселенців, економіку, корупцію, зовнішню політику. Інші теми – 9%.

Переважає власний контент (64%), запозичений складає 34%, 2% – не ідентифіковані.

Нейтральна тональність публікацій на сайтах переважає – 45%, у 38% матеріалів сайти подають позитивну та у 17% негативну інформацію.

Експертка Тетяна Смолдирева зауважує: «Досить активно наповнюють свої НОВИННІ сайти газети “Вільне життя” та “Слово правди”. Сайт газети “Карпати” не активний (останні публікації за 2015 р.), однак редакція наповнює міжрайонний сайт роздержавлених газет, створений для ширшого інформування та міжгазетного обміну інформацією (з ініціативи редакторки газети “Вільне життя” Ольги Кулько) Rayon.cv.ua. та веде сторінку у Фейсбук. Аби не втратити передплатників та покупців, редакції не виставляють на сайт ПДФ-варіант газет, хоча мають його, бо передають у друкарню. На сайтах є можливість для розміщення та навіть оплати (скануванням) оголошень. Сайти зручні для користування.

Кількість публікацій, до прикладу, у газеті “Слово правди” – 47 (що на 20 позицій більше, ніж в інших аналізованих виданнях) – свідчить про можливості наповнення і урізноманітнення контенту, хоча б і за рахунок передруків, більшість з яких містять посилання на джерело.

Дивно, що не має сайту міська газета “Чернівці” (до реформування газета Чернівецької міської ради). З розмови з керівництвом – це в найближчій перспективі. Водночас газета активно оприлюднює під рубрикою “Офіційно” рішення, звіти, іншу оперативну інформацію міської ради (сс.8-11, 18-21)» .