27 вересня 2019 року відбувся всеукраїнський круглий стіл «Ситуація в реформованих регіональних медіа: як покращити інформування громадян?». Захід став підсумковим в реалізації проекту Інститут демократії імені Пилипа Орлика «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян» та зібрав у Києві більше півсотні представників місцевих ЗМІ, громадських організацій, а також медіаюристів та медіаекспертів.
Як зауважила виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко, три «хвилі» моніторингів роздержавлених газет та їхніх сайтів, десятки дискусій, тренінгів та презентацій, які провели експерти ІДПО протягом року, стали можливими завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і міжнародній організації Internews. Директорка програм Internews в Україні Джилліан МакКормак вважає, що наразі в Україні ЗМІ здебільшого не довіряють: «Найчастіше люди не знають куди звертатися для отримання достовірної інформації. Це дуже велика проблема для суспільства». Саме тому Internews та USAID зацікавлені, щоб друковані ЗМІ, які пропонують важливу інформацію для жителів регіонів України, стали кращими та навчились бути корисними і цікавими для своєї аудиторії.
Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, який взяв участь у круглому столі, звернув увагу на те, що реформовані ЗМІ потребують всілякої підтримки і дуже важливо зберегти в них оптимізм, «щоб вони розуміли, як їм розвиватися далі і куди іти». Він також наголосив, що свобода слова має бути економiчно обґрунтованою, «бо дуже важко дотримуватися норм свободи слова, коли знаходишся у складному економiчному стані».
Результати дослідження місцевої преси в різних регіонах держави презентували координаторка донецької групи експертів ІДПО Олена Самойленко та представниця чернівецької експертної групи Тетяна Смолдирєва. Не зважаючи на особливості «східного» та «західного» менталітету, відношення до життя, влади, проблеми в медіа виявилися однаковими: експерти констатували невисокий професійний рівень журналістів, низьку інформативність матеріалів, велику кількість замовних текстів, а найголовніше — залежність медіа від влади, яка, нажаль, збереглася попри формальне роздержавлення.
Однією з головних проблем вітчизняних локальних ЗМІ є оприлюднення не маркованої або не належним чином маркованої реклами та інформації «владного» походження. Як уникнути помилок та можливої відповідальності, розповiла медiаюристка, координаторка юридичних програм Iнституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова. Вона нагадала присутнім, що за неналежне маркування політичної реклами редакція може сплатити штраф у розмірі від 10 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, і повідомила, що такі санкції були застосовані під час останньої президентської кампанії – за публікацію соціологічних опитувань без належних вихідних відомостей.
А інформацію про рішення та оголошення місцевих рад, інших документів від влади, за словами медіаюристки, слід підписувати таким чином: «Матеріал виготовлено на підставі договору між редакцією та (назва суб’єкту-замовника)». На питання, хто має право подати до суду на редакцію, яка порушує закон, Людмила Панкратова відповіла однозначно: «Будь який свідомий споживач».
Ще одна нагальна проблема «на місцях» – відсутність або вкрай низький фаховий рівень електронних версій роздержавлених регіональних ЗМІ. Аналiтикиня ІДПО Наталiя Стеблина досліджує це питання з початку 2019 року і констатує, що в регіонах «очевидною є нестача знань про те, як створювати мережеві тексти, як використовувати ключові слова, лінки, мультимедіа та інтерактивність». То ж, професійна освіта та підвищення кваліфікації кореспондентів, редакторів та дизайнерів залишаються актуальними. Так само, як і освіта майбутніх журналістів, в тому числі для яких зусиллями ІДПО було створено навчальне видання «Місцева преса: посібник для ЗМІ», яка стала підсумком п’ятирічної моніторингової роботи Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
Участь в обговоренні також взяли представники нових структур, що опікуються розвитком місцевих вітчизняних ЗМІ. Серед них агенцiя локальних медiа АБО, менторка якої Юлiана Охотнiк поділилась позитивним досвідом перетворення «iз динозаврiв газетної ери на сучаснi онлайн-медiа». На користь журналістам, які прагнуть не просто інформувати, я роз’яснювати і аналізувати проблеми, не так давно в нашій країні працює платформа HelpSMI. Її засновниця Анастасiя Ширiна розказала про організацію спiвпрацi експертiв та журналістів заради створення ексклюзиву, якого так бракує зараз в Україні. «Найбільше регіональні ЗМІ запитують коментарі на теми політики, корупції, екології, прав людини. Спостерігається тенденція до збільшення кількості запитів про моду і стиль, бізнес, маркетинг і PR», – зауважила пані Анастасія.
Учасники круглого столу зійшлися в думках про те, що незважаючи на об’єктивні складнощі, зокрема, економічного характеру, в Україні наявні ресурси для поліпшення ситуації, зокрема, структури, які готові допомагати медіа як методологічно, так і матеріально. Чи не найстаршою і однією з найавторитетніших організацій, що опікуються вітчизняними медіа, є Інститут демократії імені Пилипа Орлика.
