Тренінг із медіаграмотності в Пирятині засвідчив низьку довіру до ЗМІ

У кінці липня Інститут демократії імені Пилипа Орлика провів тренінг на тему “Як не перетворитися на медіамаріонетку та критично сприймати інформацію ” у Пирятині, Полтавської області. Захід проводився з метою навчити учасників протидії інформаційній агресії та маніпулюванню.

У наш час постправди, фейків і засилля маніпуляцій різні політичні гравці намагаються перетворити людину на маріонетку, якою можна управляти за допомогою інформації, яку подають телебачення, медіа та соціальні мережі. Під час тренінгу в Пирятині розглядалися питання: чи здатні ми захистити себе, зрозуміти, коли нами маніпулюють або намагаються це зробити? Як розрізняти пропаганду та звичайну інформацію? Чи розпізнаємо, де нам нав′язують фейк замість розповіді про реальні події? Як впливає на суспільство мова ворожнечі?

На захід зібралися більше 20 активних, небайдужих пирятинців: депутати райради та міськради, працівники служб райдержадміністрації, громадської приймальні, підприємці, журналісти, лікарі. Тобто ті, хто прагнув навчитися мислити критично, орієнтуватися в безмежному інформаційному просторі, розуміти, чому з’являється та чи інша інформація, чому представники владної верхівки, народні депутати, керівники різних рівнів не завжди відверті з суспільством.

Тренінг у Пирятині на Полтавщині став першим після тривалого часу карантину «живим», офлайновим. Звичайно, з усіма пересторогами: обов’язковими масками та засобами дезінфекції, але втім – живим спілкуванням, обміном думок зі жвавою реакцією.

Учасники не тільки прослухали цікаву презентацію досвідченої тренерки, координаторки сумської експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Алли Федорини, а й дискутували, вчилися відрізняти фейки від правдивої інформації, виконували різноманітні завдання тренера.

Найбільше зацікавила учасників тема замовних матеріалів та фейків. Зараз більшість людей уже знайома з цими поняттями, але всі уважно сприймали інформацію про те, яких форм можуть набирати фейки; хто і як їх розповсюджує, рекомендації тренера, як розпізнати бота тощо.

На запропоновану тренером вправу «згадай власників українських телеканалів», яка зазвичай викликає зацікавленість аудиторії, кілька осіб одразу відклали вбік аркушики з завданням: для чого знати тих власників, якщо телевізор не дивляться взагалі? «Все одно там правди не почуєш!» – пояснили вони. Реакція учасників, на жаль, ще раз довела недовіру до ЗМІ.

«Загалом, порівнюючи слухачів на тренінгах пʹятирічної давності та сьогодні, справді відчуваєш менш пієтетне, а то й дуже скептичне ставлення до ЗМІ, – говорить Алла Федорина. – Люди, схильні до аналізу – а саме такі передусім приходять на тренінги, – бачать оцю сучасну тенденцію надання характеру шоу всім галузям життя. І вона їм не імпонує».

Більш грамотно ставитися до інформаційних рік розливанних і вміти випливати з шоу-штормів має допомогти розгляд тем про медіаманіпуляції як такі; про різницю між інформуванням і пропагандою та між пропагандою, рекламою і піаром; про фейки та їх мімікрії, про невмирущу «джинсу»; про підступну роль мови ворожнечі.

Зазвичай на тренінги приходять кожен зі своїми запитаннями. Так і в Пирятині. Лікар наводила приклади, передусім пов’язані з COVID-19.

Після тренінгу учасники звернулися до Алли Федорини за конкретними порадами. Соціальна працівниця психоневрологічного будинку-інтернату запитувала, яким контентом можна наповнювати сторінку закладу у соцмережах. Журналісти порушили тему написання матеріалів за договором про висвітлення роботи влади: які матеріали як позначати, чи відносити журналістські матеріали про роботу влади до числа замовних тощо.

Що ж до власників каналів, то аудиторія зійшлася на думці: завжди треба знати тих, хто «замовляє музику».

Тетяна Чайка, секретар Пирятинської міської ради, наприкінці підсумувала: «Було цікаво. Всі теми, що порушувалися, важливі й корисні. Приїздіть ще».

Захід став можливим за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *