29 травня відбулося відеоспілкування волинських і сумських колег за темою роздержавлення державних і комунальних медіа. Обговорення ситуації на Волині та Сумщині модерували координаторка сумської експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика та Сумського прес-клубу Алла Федорина і координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах.
В Україні на початку процесу реформування налічувалося 728 видань такого типу. Процес роздержавлення пройшов першу та переріс у другу хвилю. 1 січня 2019 року, – вирішили законодавці, він має завершитися, тобто ті видання, що не пройшли відповідної перереєстрації, автоматично втрачають право на друк, оскільки втратить чинність їх попередня реєстрація.
Між тим на 14 травня, засвідчив голова Держтелерадіо Олег Наливайченко, реформовано 202 друковані ЗМІ (189 комунальних і 13 державних) – не багато-не мало – 27%, менше третини видань.
Сумщина, як і раніше, попереду всієї України. За інформацією Держтелерадіо, тут реформовано 50% видань. Проте, це неточна цифра, адже з 22 зареєстрованих одне видання – глухівська «Народна трибуна» – ліквідоване рішенням «ось такої розумної» міської влади; ще одне, за інформацією того ж Держтелерадіо, давно не виходить. Тобто реформовано 55% газет.
На Волині з 21 видання на 1 травня реформовано сім, що складає 33%.
Рішення влади щодо виходу зі співзасновників на Волині не прийнято в одному районі – щодо газети «Шацький край». На Сумщині чинять спротив закону Тростянецька районна рада та (на хвилиночку!) Сумська обласна рада, які досі не прийняли рішень щодо поки «своїх» видань.
Співрозмовники погодилися з тим, що багато проблем виникають через недосконалий закон про роздержавлення. На це не раз звертали увагу експерти Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, де систематично вивчається ситуація у регіональних медіа та проводиться регулярний моніторинг якості контенту, який завоював визнання у журналістів, експертів та фахівців ринку.
Неоднозначні положення, суперечність із іншими законами щодо медіа, – все це спричиняє додаткові мороки для видань. Так, аби домогтися (увага!) ЗАКОННОГО ходу шляхом роздержавлення, «Волинській газеті» довелося пройти три суди – до Верховного, витративши на це три роки, втративши деякі кадри та сили, що могли б піти на розвиток ЗМІ, – розповів головний редактор Володимир Данилюк.
Головна редакторка газети «Селянське життя» (смт Локачі Волинської області) Ірина Романюк говорить, що в першу хвилю роздержавлення вони не поспішали, бо хотіли побачити досвід колег. Та й сьогодні мають сумніви, адже їх маленький, 20-тисячний район навряд чи збережеться в тому вигляді, що сьогодні, після реформи з децентралізації. Роздержавляться, а далі? Після всього процесу просто закрити видання як непотрібне?
Юрист проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» Ігор Федоренко прокоментував питання, порушені в розмові. Зокрема, недосконалість закону може дати можливість виданням, що не встигають роздержавитися, просто перереєструватися і діяти. А у разі укрупнення районів є перспективи співпраці з об′єднаними територіальними громадами.
Проте варто чекати, говорить Ігор Федоренко, що депутати внесуть давно очікувані й довго ігноровані зміни до закону і це зробить його більш адекватним.
Найприкріше ж те, зійшлися на думці учасники спілкування, що держава, продекларувавши реформу (тут хочеться сказати – «і цю реформу»), ніби забула про неї. Недосконалий закон; відсутність обіцяної фінансової підтримки для реформованих видань; спротив місцевих органів влади, що залишається цілком безкарним…
«Якщо порівнювати з військом, – каже Володимир Данилюк, – і державу уявити в образі командира, а видання – в ролі солдатів, то ситуація виглядає так. Командир дав наказ атакувати, а сам утік. Ще й виявилося, забув залишити своїм солдатам патрони для атаки…»
На що можна розраховувати виданням сьогодні? На виправлений закон – далеко не в першу чергу, кажуть газетярі. Хоча слід було б сподіватися продовження терміну реформування, оскільки, нагадав Ігор Федоренко, найперша й тривала затримка була зроблена Кабміном, який загальмував із відповідним рішенням на початку процесу.
Отже, розрахунок – на журналістську солідарність, що виявляється і в спілкуванні та обміні досвідом, як під час відео-мосту. На правову та навчальну підтримку таких проектів, як здійснює Тернопільський прес-клуб за партнерства інших прес-клубів України. Та на закордонні інституції, які допомагають таку підтримку надавати та пропонують програми, в яких можуть взяти участь місцеві медіа.
Спілкування у Сумах забезпечила навчальна телерадіостудія кафедри журналістики і філології Сумського державного університету; у Луцьку – «12 канал».
Відеоміст відбувся у рамках проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).