27 січня розпочнеться перша в 2020-му році «хвиля» моніторингу регіональних роздержавлений медіа, яку здійснює Інститут демократії імені Пилипа Орлика, впроваджуючи проєкт «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян». Все, що буде оприлюднене в обраних газетах та на сайтах восьми областей України впродовж тижня (до 2 лютого), експерти ІДПО проаналізують по багатьом критеріям, зафіксованим в методології, яку можна знайти за посиланням http://idpo.org.ua/wp-content/uploads/2020/01/methodology-2019.pdf.

Це перша з трьох запланованих в цьому році тижневих «хвиль», в кожну з яких потрапляють певні регіони, – пояснює виконавча директорка ІДПО Світлана Єременко: “Цього разу увага експертів буде прикута до чотирьох газет та їхніх сайтів в Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській та Чернівецькій областях. В наступні періоди ми опрацюємо видання інших регіонів (кожного разу – восьми інших) – і таким чином за рік отримаємо картину по всій Україні щодо змісту та якості регіонального медійного контенту, а також наявності маніпулятивних технологій і прихованих змістів у регіональних медіа”.

В друкованих та електронних виданнях експерти оцінюватимуть жанрове розмаїття, тематику публікацій, співвідношення власного та запозиченого контенту, тональність оприлюднених матеріалів та відповідність текстів журналістським стандартам. Окрема мета дослідження – зафіксувати матеріали, що опубліковані «на замовлення» та не марковані належним чином.

Як пояснила авторка методології медіаекспертка Ірина Нєгрєєва, в залежності від змісту, матеріали, що містять ознаки замовності, розподіляються при аналізі на чотири групи: з ознаками «політичної замовності», «комерційної замовності», «протокольно-офіційні», та «неналежно маркована реклама».

Критеріями, які дають підстави експертам вважати матеріал замовним, є такі:

• матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони;
• цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ;
• експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес;
• безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта;
• матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта;
• «паркетні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

«До категорії протокольно-офіційних відносяться звіти органів влади про свою діяльність, офіційні оголошення про прийом громадян, оголошення або звіти про роботу гарячих ліній державних структур та депутатів, зустрічі з виборцями, депутатську роботу тощо. Важливим критерієм віднесення до цієї категорії є відсутність підписів журналістів або редакції як авторів матеріалу», – уточнює експертка.

Редакції, що увійшли до першої «хвилі» моніторингу, отримали лист з інформацією про це від Інституту демократії імені Пилипа Орлика. «Сподіваємося, що результати моніторингу сприятимуть нашому розвитку і вдосконаленню, щоб наші друковане та електронне видання стали якіснішими, кращими, глибшими», – зазначила у відповідь директорка ТОВ «Редакція-медіацентр «Вісті» (Житомирська область) Ольга Бортнікова.