Новини

Про моніторинг українських регіональних медіа говорили в Мюнхені

Оприлюднено

У Мюнхені відбулася ХІ Міжнародна науково-практична конференція «Діалог мов – діалог культур. Україна і світ», яку організовує і проводить Інститут слов’янської філології Університету Людвіга-Максиміліана.

Як зауважили професор, доктор Ульріх Шваєр і докторка Олена Новікова, кожного року цей міжнародний науковий форум приваблює фахівців-україністів не лише з України, а й з інших країн Європи та світу – Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Росії, Хорватії, Білорусі, Угорщини, Великобританії, Канади, Японії.

Серед наукових розвідок, представлених на ній, були й ті, що досліджують мову ворожнечі, пропаганду в медіа як компонент гібридної війни, розв’язаної Росією проти України. Людмила Підкуймуха, доцент кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія», у своїй доповіді «Ми ж один народ, або До питання «мирної» пропаганди в російському медіапросторі» дослідила лексику, що відображає сімейні взаємини та психо-емоційний стан, для конструювання псевдомирного дискурсу в російській програмі «Надо поговоріть!». Дослідниця також проаналізувала історичні міфи й ностальгійні мотиви за радянщиною як елемент російської пропаганди.

Участь в обговоренні цієї доповіді взяла Алла Ярова, експертка Сумського пресклубу і проекту «Моніторинг регіональних ЗМІ» Інституту демократії Пилипа Орлика. Вона розповіла про досвід, який має ІДПО у вивченні регіонального медійного контенту, методику виявлення матеріалів із ознаками пропаганди та маніпуляцій, що становлять загрозу національній безпеці та суверенітету України.

Звернула увагу й на те (як не прикро про це говорити), що й українські місцеві друковані та онлайнові видання розміщують на своїх шпальтах матеріали з прихованими проросійськими пропагандистськими посланнями на зразок: «Україна – частина Росії», «ЄС скоро розпадеться», «Крим завжди був російським», «Україна та Росія – братні країни» тощо.

Учасники конференції зійшлися на тому, що подібні явища потребують подальшого пильного спостереження, що зібраний ІДПО фактичний матеріал становить цінну базу для наукового аналізу, а ще подібні випадки мають бути предметом уваги відповідних державних інституцій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *