Конкурс шкільних видань Сумщини завершився і оголосив переможців. Це вже друге подібне змагання учнівсько-учительських друкованих, оналайнових і відеоробіт, ініційоване громадською організацією «МедіаКомпас» та здійснене у партнерстві з громадською організацією «Сумський прес-клуб», кафедрою журналістики та філології Сумського державного університету, Департаментом освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. А до журі конкурсу ввійшла в повному складі регіональна експертна група Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
Перший такий конкурс відбувся позаторік. Минулого року карантинні заходи зашкодили його проведенню. Але цього організатори вирішили, що цілком можливо провести акцію онлайн, – всі вже звикли до такого формату роботи. І конкурс відбувся.
Якщо оцінювати активність у ньому навчальних закладів, – вона знизилася. На загал, звичайно, це зрозуміло, все ж «дистанційка» гальмує позакласну активність. Але іноді цей спад парадоксальний, – вважає голова журі, координаторка сумської експертної групи ІДПО, заслужена журналістка України Алла Федорина. «Перехід в онлайн, здавалося, мав підштовхнути розвиток шкільних сайтів, які могли б служити організаційними центрами онлайн спілкування різного призначення. Між тим, якщо минулого конкурсу на номінацію «кращий шкільний сайт» подавалися 9 шкіл, то цього року – лише 2. Схоже, навчальні заклади ще не сприймають свої сайти як корисний інструмент у роботі. Зменшилася й кількість шкільних газет: на кращу з них претендувало 9, а минулого разу – 14. Зате помітно виросла кількість претендентів на перемогу в номінації «кращий тематичний випуск шкільної газети»: 9 проти 4-х. Заявлено більше «найактуальніших» публікацій. І помітно пожвавилася робота зі створення відеосюжетів зі шкільного життя».
Щодо тематичний випусків, то цього року першість зайняла газета «Гімназія» з темою мови ворожнечі. Колектив видання Сумської гімназії №1 раніше відзначився газетою, присвяченою темі фейків. Цього разу учні розповіли, що таке hate speech у школі та на вулиці, звідки народжується явище і до чого може призвести.
Такі випуски чи окремі матеріали з медіаграмотності важливі. У попередні роки школярі мали можливість освоювати медіаосвіту на турнірах юних журналістів – обласних і всеукраїнських, що традиційно відбувалися в Сумах. Але карантин поки не дає турнірам збиратися, тож медіаосвіту варто переводити ось і в таку площину. Це, до речі, дає можливість стирати грані між навчальними закладами міськими та сільськими – онлайн для всіх онлайн. Для прикладу: перше місце серед шкільних сайтів зайняв сайт Степанівської загальноосвітньої школи Сумського району, а сайт Сумської школи № 15 ім. Д. Турбіна – друге. Тобто хочеш – працюй! І шанси тут зрівнюються.
Чимало матеріалів різних видань були присвячені дистанційному навчанню. На жаль, усі опитування юних журналістів, проведені в своїх школах, засвідчують, що «дистанційка» не надто приживається, а якщо й приживається, то не надто втішає. Чому? Бо методологічно школи до неї не були готові, і, звісно, тому, що дітям легше засвоювати знання в безпосередньому спілкуванні та й просто хочеться спілкуватися «наживо».
Активними учасниками конкурсу виявилися спеціалізовані заклади: Сумська обласна гімназія-інтернат для талановитих і творчо обдарованих дітей із потужною газетою «Кебета»; Конотопська загальноосвітня санаторна школа-інтернат із газетою «Інтерсвіт» і відеостудією «Малюкульки»; Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою –видання «Шкільний кур’єр»; Лебединська спеціальна школа з газетою «Шкільна 7ʹя». Це й зрозуміло, адже спільнота в таких закладах більш згуртована. І добре, що вчителі використовують медіазаняття для кращого розвитку школярів.
Звичайно, підбиваючи підсумки, говорили і про недоліки. Доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології СумДУ, експерт ІДПО Володимир Садівничий побажав учасникам починати з того, що уважніше читати положення конкурсу та вимоги до робіт. Це допомогло б успішніше працювати над номінаційними завданнями. Цього року, на жаль, не були взяті до розгляду ряд заявок на участь у номінації «Пріоритетна тема» – через невідповідність заявлених матеріалів положенню про конкурс. Тобто пропонувалося підготувати випуск на конкретну тему, повʹязану з ковідом, а надіслали матеріали зовсім на інші теми. Іноді роботи, подані як «креативне видання», не містять жодного креативу…
Свої зауваження до мови відеоробіт висловила кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри мовної підготовки іноземних громадян Сумського державного університету, регіональний експерт ІДПО Алла Ярова. «У сюжеті до Дня вчителя звучить чи не дослівна цитата з Вікіпедії: «День знань – це радянське державне свято, проголошене у 1984 році Верховною Радою СРСР», а далі, як відзначали цю подію в школі. Усе ж таки хотілося якогось свіжішого погляду на цей день на 30-му році незалежності. У сюжеті іншої школи, присвяченому Голодомору, різонула вухо фраза «Хвилина мовчання світлій пам’яті Голодомору». Краще було б сказати «вічній памʹяті», бо навряд, чи є там щось світле для спогаду…»
Що ж, підготовка видань – це теж процес навчання, тому є куди рости.
Але, звичайно, організатори щонайперше дякували навчальним закладам за таку роботу. Олена Ткаченко, голова ГО «Медіакомпас», докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедрою журналістики та філології Сумського державного університету, керівниця проекту з проведення конкурсу, висловила сподівання, що така акція відбудеться й наступного року.