26 червня – День кримськотатарського прапора
Прапор кримських татар з тамгою (гербом) у верхньому лівому кутку був вперше затверджений на 1-му Курултаї у 2017 році, поновлений 2-м Курултаєм 30 червня 1991 року.
Приєднуйтесь!
Разом на шляху до Європи!
Разом ми - сила
За рівні права і можливості
Прапор кримських татар з тамгою (гербом) у верхньому лівому кутку був вперше затверджений на 1-му Курултаї у 2017 році, поновлений 2-м Курултаєм 30 червня 1991 року.
Час проведення: п’ятниця, 30 червня, з 10:00 до 13:00 (онлайн).
Приділяючи увагу текстам, наші медіа часто забувають про ілюстративну складову медіаконтенту. У цьому матеріалі ми спробуємо довести, що якісна візуалізація журналістських матеріалів під час війни не менш важлива, ніж їхній зміст.
Тематичні пріоритети для українських регіональних ЗМІ залишаються незмінними уже протягом тривалого часу. Сайти найбільше писали про велику війну та кримінал, газети – вміщували різноманітну пресрелізово-розважальну суміш (категорія «інше») та публікації про життя місцевої громади.
Щодо жанрів в газетах, то майже половину контенту складають інформаційні, на другому місці – реклама та оголошення, на третьому – розважальні матеріали та поради. За цими даними можна уявити зміст середньостатистичної регіональної газети: короткі повідомлення, як правило, на основі зведень місцевої влади, неналежно маркована реклама, кросворди, рецепти тощо.
Кількість маніпулятивного контенту в регіональних медіа залишається поки що на низькому рівні. Більшість газет та онлайн-медіа не можуть відмовитися від офіціозу, кількість якого в середньому коливається на рівні 5 – 6%, та джинси, якої 2 – 3%. Неналежно маркованої реклами більше в газетах – 9%, на сайтах вона складає 1%.
Щодо героїв джинси, то регіональні ЗМІ просували партію «Батьківщина», нардепів, міських голів, місцевих політиків та чиновників, а також бізнес. Деяким діячам навіть віддавали редакційні колонки або ж значну площу на першій шпальті. Також серед маніпулятивних матеріалів значна кількість публікацій із ознаками комерційної замовності, реклама інтернет-магазинів та послуг.
Як правило, основним джерелом інформації для багатьох регіональних медіа виступає влада. Її представники можуть коментувати широку палітру тем: і спорт, і освіту, і посівну, і допомогу фронту. При цьому зазвичай ті, про кого влада розповідає, працівників медіа цікавлять мало. Деякі видання розповідають про заходи для студентів, але не питають студентів, чи ці заходи були їм важливі чи корисні. Пишуть про допомогу малозахищеним, але не цитують їх, не питають, чи справді ця допомога ефективна.
Загалом якість українських регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення РФ залишається на середньому рівні, друковані видання мали 9,6 балів, онлайн – 9,5 (із 12 можливих). В інтернет-ЗМІ найгірше дотримувалися балансу думок та повноти, у газетах до цього додається ще й невідокремлення фактів від коментарів. Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Одещини.
За цей період моніторингу у закарпатських друкованих медіа вдвічі поменшало джинси (у порівнянні з попереднім періодом), в онлайні дещо збільшилося. Проте, якщо у газетах більшість замовних матеріалів – це комерційна та політична джинса, офіціоз, неналежно маркована реклама, то сайти характеризуються комерційною джинсою. Варто зауважити, що у відсотковому значенні кількість використання замовних публікацій у закарпатських ЗМІ (як друкованих, так і онлайн) не перевищує 5%. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Новини Закарпаття» (9,63). У закарпатських друкованих ЗМІ не було зафіксовано матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій, за винятком газети «РІО», де використовувались маніпулятивні методи. Публікації про війну складають 6%. Найбільше таких матеріалів у газеті «Новини Закарпаття» (інтерв’ю з військовим, мистецька акція на підтримку ЗСУ тощо). Видання майже не пишуть про культуру, за виключенням газети «Новини Закарпаття».