Звіт моніторингу за січень 2022 року – Хмельницька область

У хмельницьких ЗМІ значної кількості матеріалів з ознаками замовності не зафіксовано – 4,1%. Однак деякі видання надмірно залежні від протокольно-офіційних матеріалів, наприклад – «День за днем» (20,5%). Варто збільшити журналістський, авторський контент. Як ньюзмейкери частіше виступають представники органів влади, чиновники різних рівнів – слід більше залучати думку незалежних експертів. Майже втрачено опитування аудиторії. Газети та сайти переповнені кримінальною хронікою, відтак багато негативу, та ще й заголовки посилюють тривожність. Про COVID інформують  зведеннями/офіційними повідомленнями/статистикою, не бачимо ані лікарів, ані пацієнтів. Видання у січні посилили увагу до тем ООС та міжнародного життя, що зумовлено загрозою військової агресії з боку Росії. Відчутно не вистачає аналітики, в газетах домінують інформаційні жанри, однак не зустрінеш репортажу. Дотримання стандартів журналістики бажає більшої поваги, особливо «страждають» збалансованість та повнота висвітлення проблеми.

Звіт моніторингу за січень 2022 року – Дніпропетровська область

Одержані результати свідчать, що медіа Дніпропетровщини у цілому прагнуть дотримуватися загальноприйнятих стандартів журналістики. Кількість матеріалів з ознаками замовності залишається у межах попередніх періодів, проте зафіксовано зменшення матеріалів офіційно-протокольного характеру. Загальна жанрова та тематична структура друкованих та онлайнових медіа області залишається без суттєвих змін.

Звіт моніторингу за січень 2022 року – Полтавська область

Офіціоз та неналежно маркована реклама були спільними проблемами майже усіх ЗМІ Полтавщини, окрім сайту «Коло», який позначав рекламу, та сайту «Новини Полтавщини», який такого контенту не вміщував взагалі. Найбільше офіціозу вмістили газета «Зоря Полтавщини» та комунальний сайт «Новини Полтавщини». Середні показники «джинси» у виданнях незначні – у межах 1,2-2,7%. Із друкованих видань найбільше її у газеті «Зоря Полтавщини» (3,2%), серед сайтів – у «Новинах Полтавщини» (5%)
Видання «Телеграф» та «Вечірня Полтавщина» продемонстрували високий рівень дотримання стандартів.

Звіт моніторингу за січень 2022 року – Донецька область

Зважаючи на те, що одні й ті самі медіа досліджуються другий рік, можемо констатувати що ступінь якості газет та позиції лідера/аутсайдера в регіоні залишаються стабільними, тоді як інтернет-видання помітно зростають і покращують свої показники. Газета «Знамя индустрии» тепер виходить українською мовою згідно із законом, а «Восточный проект» поки продовжує подавати матеріали частково російською, частково українською. Найякісніші медіа (і друковані, і електронні) базуються в Маріуполі та Краматорську (містах, які розділили функції обласного центру в умовах тимчасової окупації Донецька). Найбільшими проблемами газет експерти вважають залежність від місцевих олігархів, а інтернет-сайтам бракує власних журналістських матеріалів, наслідком чого є занадто велика кількість запозичень, зокрема, прес-релізів у новинних стрічках.

Звіт моніторингу за січень 2022 року – Луганська область

Проблеми створення контенту при цьому майже не змінюються. Так само хаотично даються публікації про діяльність органів влади і їх так само багато – не опрацьованих журналістами. Замовних матеріалів порівняно мало, та все ж вони мають місце бути. Видання роблять спроби впорядкувати їх подачу. Так, «Рубіжанські новини» десь дають позначку «На правах реклами», а «Попаснянский вестник» ставить рубрику «Реклама», але це наразі не вкладено в систему, відноситься чомусь не до всіх публікацій подібного спрямування. Січнева тематика сповнена святками та демонструє відсутність публікацій про загрозу ескалації – при тому, що напружена ситуація на кордоні змусила весь світ говорити про цю проблему України. Матеріалів із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків сумські експерти не виявили.

Медіарух виступає проти переорієнтації державних телеканалів «Дом» і «Рада»

Медіарух виступає проти посилення й переорієнтації державних медіа (зокрема телеканалів «Дом» і «Рада»), які останнім часом відбуваються з волі президента, його команди і парламентської фракції «Слуга народу». Ми наголошуємо, що спроби розбудувати низку контрольованих державою каналів для втурнішньоукраїнської аудиторії паралельно до системи Суспільного мовлення — це відкат демократичних реформ та суперечить міжнародним стандартам і зобов’язанням України.