Чернігівські сайти зберігають тенденцію до розміщення та поширення запозичених матеріалів, при створенні власного контенту здебільшого використовують відео. Маркування політичної реклами на сайтах відсутнє. Усі сайти охоче розміщують офіціоз та прес-релізи, від чого інформація на всіх інформаційних ресурсах видається однотипною.
У хмельницьких ЗМІ значної кількості матеріалів з ознаками замовності не зафіксовано – 4,1%. Однак деякі видання надмірно залежні від протокольно-офіційних матеріалів, наприклад – «День за днем» (20,5%). Варто збільшити журналістський, авторський контент. Як ньюзмейкери частіше виступають представники органів влади, чиновники різних рівнів – слід більше залучати думку незалежних експертів. Майже втрачено опитування аудиторії. Газети та сайти переповнені кримінальною хронікою, відтак багато негативу, та ще й заголовки посилюють тривожність. Про COVID інформують зведеннями/офіційними повідомленнями/статистикою, не бачимо ані лікарів, ані пацієнтів. Видання у січні посилили увагу до тем ООС та міжнародного життя, що зумовлено загрозою військової агресії з боку Росії. Відчутно не вистачає аналітики, в газетах домінують інформаційні жанри, однак не зустрінеш репортажу. Дотримання стандартів журналістики бажає більшої поваги, особливо «страждають» збалансованість та повнота висвітлення проблеми.
Моніторингова хвиля передбачала огляд ЗМІ за 24-30 січня. Втім, дослідження друкованих видань виходить за ці часові рамки через нестачу кількості публікацій або нерегулярний вихід газет.
Одержані результати свідчать, що медіа Дніпропетровщини у цілому прагнуть дотримуватися загальноприйнятих стандартів журналістики. Кількість матеріалів з ознаками замовності залишається у межах попередніх періодів, проте зафіксовано зменшення матеріалів офіційно-протокольного характеру. Загальна жанрова та тематична структура друкованих та онлайнових медіа області залишається без суттєвих змін.
Офіціоз та неналежно маркована реклама були спільними проблемами майже усіх ЗМІ Полтавщини, окрім сайту «Коло», який позначав рекламу, та сайту «Новини Полтавщини», який такого контенту не вміщував взагалі. Найбільше офіціозу вмістили газета «Зоря Полтавщини» та комунальний сайт «Новини Полтавщини». Середні показники «джинси» у виданнях незначні – у межах 1,2-2,7%. Із друкованих видань найбільше її у газеті «Зоря Полтавщини» (3,2%), серед сайтів – у «Новинах Полтавщини» (5%)
Видання «Телеграф» та «Вечірня Полтавщина» продемонстрували високий рівень дотримання стандартів.
Зважаючи на те, що одні й ті самі медіа досліджуються другий рік, можемо констатувати що ступінь якості газет та позиції лідера/аутсайдера в регіоні залишаються стабільними, тоді як інтернет-видання помітно зростають і покращують свої показники. Газета «Знамя индустрии» тепер виходить українською мовою згідно із законом, а «Восточный проект» поки продовжує подавати матеріали частково російською, частково українською. Найякісніші медіа (і друковані, і електронні) базуються в Маріуполі та Краматорську (містах, які розділили функції обласного центру в умовах тимчасової окупації Донецька). Найбільшими проблемами газет експерти вважають залежність від місцевих олігархів, а інтернет-сайтам бракує власних журналістських матеріалів, наслідком чого є занадто велика кількість запозичень, зокрема, прес-релізів у новинних стрічках.
Проблеми створення контенту при цьому майже не змінюються. Так само хаотично даються публікації про діяльність органів влади і їх так само багато – не опрацьованих журналістами. Замовних матеріалів порівняно мало, та все ж вони мають місце бути. Видання роблять спроби впорядкувати їх подачу. Так, «Рубіжанські новини» десь дають позначку «На правах реклами», а «Попаснянский вестник» ставить рубрику «Реклама», але це наразі не вкладено в систему, відноситься чомусь не до всіх публікацій подібного спрямування. Січнева тематика сповнена святками та демонструє відсутність публікацій про загрозу ескалації – при тому, що напружена ситуація на кордоні змусила весь світ говорити про цю проблему України. Матеріалів із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків сумські експерти не виявили.