За період з 1 по 7 квітня 2019 року експертна група ІДПО в Дніпрі дослідила контент чотирьох реформованих друкованих видань у Тернопільській області – «Свобода» (м.Тернопіль), «Подільське слово» (Тернопільський район), «Діалог» (м.Кременець), «Голос народу» (м.Чортків), та Інтернет-сайтів цих газет – http://svoboda.te.ua/ («Свобода»), https://kremenets.city/ («Діалог»), («Голос народу») https://chortkiv.city/ .
Загалом було оцінено 153 публікації в друкованих виданнях та 60 матеріалів, оприлюднених прогятом звітного періоду на сайтах.
На загальне враження про видання Тернопільщини, безперечно, вплинула атмосфера першого після виборів тижня. Проте, експерти відзначають різноманітність тем публікацій, особливу увагу до висвітлення війни на сході України, мирного життя учасників Операції Об’єднаних сил. Матеріали на загальновиборчу політичну тематику в газетах «Голос народу» (Чортків) та «Діалог» (Кременець) мають свою місцеву «прив’язку».
Друковані видання
Моніторинг стандартів журналістики
Середня оцінка за дотримання журналістських стандартів у друкованих виданнях Тернопільської області – 3,94 бала з 5 максимальних. У розрізі окремих газет загальні бали такі: «Свобода» – 3,88; «Діалог» – 3,81; «Голос народу» – 4,06; «Подільське слово» – 4,00.
Усі чотири видання подавали інформацію доступною мовою, без дискримінаційних висловлювань. За ці стандарти газети отримали по максимальному балу – 1,00. Не в усіх матеріалах були чітко зазначені джерела інформації, тому за достовірність оприлюднених фактів експерти виставили 0,92 бала. Газета «Голос народу» була єдиною, де кожен матеріал з 16 оцінених містить посилання на джерела. Журналісти відокремлюють факти від думок – 0,89 бала. Найгірше вони дотримуються стандарту «баланс думок» – 0,13 бала.
У кожній газеті є публікації, де усіх базових стандартів журналістики дотримано. Для прикладу, взірцевими можна назвати матеріали про перший тур виборів президента України: «Вибори: посттравматичний синдром» в газеті «Свобода» (№27, 2019), «Фоторепортаж: як проходили вибори президента на Кременеччині» («Діалог», №14, 2019), «Щоб ви жили так, як Бог приказав» («Голос народу», №14, 2019), «Вибори, що визначають майбутнє України» («Подільське слово», №14, 2019).
Натомість, найнижчі бали саме через відсутність балансу позицій, посилання на джерела інформації, відокремлення фактів від думок отримали публікації художньо-публіцистичного характеру (авторські есе, життєві історії). Такі як «Сліпе серце» та «Узяла до себе сироту, а сама опинилась в інтернаті» в газеті «Свобода» (№27, 2019), «Дивовижні наслідки візиту таємничої гості» («Діалог», №14 від 05.04.2019), «Сила віри» в «Подільському слові» (№14, 2019). За методологією моніторингу такі матеріали також оцінюються на дотримання базових стандартів журналістики.
Газета «Голос народу»,
№ 14 від 05.04.2019р.
Газета «Подільське слово»,
№ 14 від 05.04.2019р.Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності, а також з урахуванням результатів «перехресного» оцінювання, середній відсоток виявленої «джинси» в чотирьох друкованих ЗМІ Тернопільщини склав 6,4%.
Так, зі 132 проаналізованих газетних публікацій 9 мають ознаки прихованої реклами. 8 з них визначено як політична «джинса», а 1 – як комерційна. Матеріал «Об’єднана компанія CFG/”Мрія” презентувала оновлений технічний парк» в газеті «Свобода» (№27, 2019) просуває комерційні інтереси агрохолдингу).
Загалом у двох номерах «Свободи» вміщено ще 5 матеріалів, що мають ознаки політичної замовності: «Степан Барна: “В систему охорони здоров’я краю спрямували 550 млн грн”; «Зрадник Азаров на виборах підтримав Зеленського»; «Президент України подякував за активну участь у виборах»; «Богдан Яциковський: “Попереду у нас – багато справ, які будемо вершити”»; «Чому Зеленський – катастрофа для України».
«Прозвітував» голова Тернопільської ОДА про реформу охорони здоров’я і в газеті «Голос народу». Крім того, на першій шпальті цього видання без відповідного маркування надрукована «Подяка від Юлії Тимошенко». До «джинси» експерти віднесли ще один матеріал – «Дорога до Скородинців буде, і навіть далі».
Газети «Діалог» та «Подільське слово» протягом тижня, що моніторився, замовних матеріалів не публікували.
Приклади прихованої реклами в газеті «Свобода» №27 від 03.04.2019р.
«У газеті «Голос народу» матеріал «Дорога до Скородинців буде, і навіть далі» показано позиції різних сторін, що могло би свідчити про належну якість допису, але останнє «славослівне» речення зі згадуванням керівництва району та області спонукає віднести цей матеріал до «джинси», – коментує Валерій Дрешпак. – А публікації щодо перспектив медичної реформи у деяких виданнях з відповідними ілюстраціями та з посиланням на керівника облдержадміністрації як джерело – це важлива для суспільства тема і про неї треба писати. Інша справа, чи у такій формі?»
Висловлені зауваження експерта свідчать, що роздержавлені газети ще не повною мірою відійшли від узвичаєної стилістики місцевої комунальної преси з «реверансами місцевій владі», терпимістю до «інструктивних» матеріалів. Тому доцільно рекомендувати редакціям працювати не лише над пошуком нових джерел фінансування, організаційними змінами, але й над питаннями модернізації змісту та форм подання матеріалів.
Загальна частка неналежно маркованих матеріалів (матеріалів рекламного характеру, маркування яких не відповідає вимогам законодавства) в загальному контенті чотирьох видань – 3,0%.
Протягом періоду, що оцінювався, таких виявлено в двох газетах – «Свобода» (3 матеріали) і «Діалог» (1 матеріал).
В «Свободі» це вітання з днем народження для директора агрофірми на 1-й шпальті, подяка від Руслана Кошулинського виборцям, а також блок реклами та оголошень на 12-ій шпальті.
В газеті «Діалог» роз’яснення юриста в матеріалі «Електронні поліси нарешті узаконено» марковано позначкою ®, що не відповідає вимогам Закону про рекламу.
Газета «Діалог»,
№14 від 05.04.2019р.Матеріали з ознаками пропаганди, проросійських меседжів, фейків у друкованих реформованих ЗМІ Тернопільщини не виявлені.
Теми
Враховуючи, що «хвиля» моніторингу припала на перший тиждень після виборів, 16% усього контенту відведено висвітленню виборчого процесу та політичній тематиці. Причому в газеті «Голос народу» тема виборів займає третину газетної площі (9 матеріалів з 27 проаналізованих).
Багато уваги журналісти звертають на соціальні проблеми, а також хід медичної реформи, допомогу малозабезпеченим. Частка публікацій з соціальної проблематики – 10%. 9% контенту стосуються спортивної тематики. 8% текстів присвячені висвітленню життя місцевої громади, питанням соціальної сфери, місцевої інфраструктури.
Про реформи на місцевому рівні та місцеве самоврядування також писали усі чотири видання (4% загального контенту). А от такі теми, як культура, освіта, корупція, висвітлювали цього тижня в одній-двох газетах.
30% від загального числа газетних публікацій займають матеріали, які не є суспільно-важливими і за методологією віднесені до категорії «Інше».
Про військові дії на сході України протягом періоду, що моніторився, вийшла одна публікація, в газеті «Свобода». Матеріал «Ворога, який окупував твою країну, потрібно знищувати!» розміщено під рубрикою «З передової». Автор – журналіст, який тривалий час перебуває в зоні АТО. В кінці тексту зазначено – «закінчення в наступному номері», з чого можна зробити висновок, що тему війни це видання порушує постійно.
Жанри
Більше половини контенту (52%) роздержавлених друкованих видань Тернопільщини – це новини, замітки, короткі повідомлення. Інформаційний жанр переважає в усіх чотирьох газетах. Майже третина – 27% матеріалів віднесено до категорії «Інше».
8% публікацій – так званий «офіціоз» (прес-релізи, протокольні матеріали, офіційні звіти держустанов). 6% – авторські есе, життєві історії.
Аналітика представлена у вигляді кореспонденції (по одному матеріалу у трьох газетах). «Авторська колонка» (3%) є лише в одній газеті – «Свобода» (4 тексти). Рідко цього тижня в друкованих ЗМІ зустрічається інтерв’ю – 2%, журналістське розслідування – 1% (1 матеріал у «Свободі»), рецензія – 1% (1 публікація в газеті «Діалог»).
Тональність
Частка матеріалів нейтрального характеру складає 88% контенту. Позитивна зауважена у 10% газетних публікацій. Відсоток «негативу» – 2%.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Щодо походження матеріалів, 33% контенту – журналістські матеріали. Запозичених із відповідним посиланням на автора/джерело – 44%. Не ідентифікованих матеріалів – 23%.
Найбільше власних матеріалів запропонували читачам в газеті «Голос народу» – 17 із 27. Найбільше запозичених – у «Подільському слові» (16 із 24).
Загалом реформовані друковані видання Тернопільщини справляють позитивне враження. Безперечно, на тематику і жанровість проаналізованих газет вплинув післявиборчий період. Більш «місцевими» експерти називають «Голос народу» (Чортків) та «Діалог» (Кременець). Навіть матеріали на загальновиборчу політичну тематику там мають свою «прив’язку».
«Слід відзначити цікавий редакційний підхід районок до оприлюднення офіційної інформації. Так, звіт про те, як проходили вибори президента на Кременеччині, газета «Діалог» подала у вигляді фоторепортажу. В «Голосі народу» під спільним заголовком «Як голосували на Чортківщині» також вийшло кілька репортажів з різних виборчих дільниць. Тобто, видання орієнтуються на своїх читачів. Звісно, приємно і цікаво побачити на світлинах знайомі обличчя односельців», – зазначила Тетяна Кремінська.
«Як взірець назву фоторепортаж Ігора Бандрівчака з виборчої дільниці у Нью-Йорку. Журналіст навіть за океаном знайшов земляків-чортківчан, – додає Валерій Дрешпак. – Мало матеріалів, які б давали місцеву конкретику, які б стосувалися саме місцевих подій, особистостей, проблем, у газетах «Свобода» та «Подільське слово». Разом з тим, у цих двох виданнях вміщено по кілька публікацій художньо-публіцистичного характеру (авторські есе, життєві історії), які з таким же успіхом могли би бути опубліковані в багатьох інших виданнях України».
Експерти звернули увагу також на те, що тональність публікацій в «районках» переважно нейтральна і позитивна. Провідна тематика дійсно відповідає їхній цільовій аудиторії. Журналісти пишуть про життя місцевої громади, про ювілярів, про місцеві позитивні зміни тощо. Обласна газета «Свобода» переважно нейтральна.
Ще одне позитивне враження – на сторінках тернопільських видань багато матеріалів позаштатних авторів («народних кореспондентів»). На думку експертів, це тенденція, яку в суворих економічних умовах редакціям слід буде лише розвивати в усій Україні.
Онлайнові видання
Моніторинг стандартів журналістики
Загальний бал дотримання журналістських стандартів на сайтах – 3,77 бала (з максимальних 5). Оцінки за професійність кожне проаналізоване онлайн-видання отримали такі: сайт «Свобода» – 3,44; Кременець.сіті («Діалог») – 3,81; Чортків.сіті («Голос народу») – 4,06.
Слід зазначити, що два регіональні сайти – газет «Діалог» https://chortkiv.city/ та «Голос народу» https://kremenets.city/, розміщують переважно матеріали, які були опубліковані у відповідних друкованих виданнях. Відтак, отримали такі самі бали, як і газети.
На сайті «Свобода» матеріали виставляються із запізненням в 1 – 1,5 тижня. До того ж третина публікацій, що потрапили до моніторингу, – це авторська колонка та життєві історії, що, безумовно, не вкладаються у стандарти і знижують цей показник.
«Тут зрозуміла маркетингова позиція редакції: не ставити у відкритий доступ матеріалів номера, який зараз у продажу. Проте провальність цієї тактики – у низькій увазі до сайту як комунікативного каналу. Було би більш доречним виставляти на сайті принаймні «усічені» варіанти публікацій друкованого видання, а також щоденні добірки новин, які втратять актуальність до виходу друкованої версії та моменту потрапляння її до рук читача. Варто порадити редакції провести поглиблене маркетингове дослідження, яке, можливо, продемонструє, що друкована газета і сайт мають дещо різні аудиторії», – зауважив експерт Валерій Дрешпак.
Відсутність балансу позицій спостерігається і на сайтах тернопільських реформованих видань (0,13 бала у загальному показнику). Найгірша ситуація з дотриманням балансу у «Свободі» – 0 за цим критерієм.
На сайті Чортків.сіті («Голос народу») у 4 з 16 публікацій дотримано усіх професійних стандартів. Для прикладу – матеріал «Як українці зі всіх країв, і з Чорткова зокрема, у США за українського президента голосували» (https://chortkiv.city/read/dosvid/28744/yak-ukrainci-zi-vsih-kraiv-i-z-chortkova-zokrema-u-ssha-za-ukrainskogo-prezidenta-golosuvali).
Взірцевим на Кременець.сіті («Діалог») можна назвати «Вибори президента у Кременці: пряма трансляція» (https://kremenets.city/read/rayon/28369/vibori-prezidenta-u-kremenci-pryama-translyaciya)
Помітно, що редакції цих електронних медіа широко застосовують технічні можливості Інтернету, доповнюючи матеріали фотографіями, відео, гіперпосиланнями на попередні публікації по темі. Таким чином, суттєво покращують якість контенту.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Середній відсоток матеріалів з ознаками замовності серед публікацій он-лайн-видань становить 3,3% від загального контенту.
Серед 60 проаналізованих інтернет-публікацій експерти зафіксували по 1 матеріалу з ознаками політичної замовності на сайтах «Чортків.сіті» («Голос народу») («Дорога до Скородинців буде, і навіть далі», https://chortkiv.city/read/rayon/28883/doroga-do-skorodinciv-bude-i-navit-dali) та «Свобода» («Доступне житло» працює», http://svoboda.te.ua/dostupne-zhytlo-pratsyuye/ ), де головні «герої» – керівництво району та області.
Ще 1 матеріал, що анонсує майстер-клас з розпису великодніх пряників, розміщений на сайті Кременець.сіті («Діалог»). Його експерти визначили як неналежно маркований (рубрика «Промо» не передбачена Законом України для маркування рекламних матеріалів).
Матеріалів з ознаками пропаганди, проросійських меседжів і фейків в електронних ЗМІ Тернопільщини не виявлено.
Теми
Стосовно тематичних пріоритетів Інтернет-видань, які досліджувались, то найбільше уваги журналісти приділяли висвітленню життя місцевої громади – 25% загального контенту. Тема виборів, політики піднімалась у 15% текстів. Новини культура висвітлювались у 10% контенту.
Інші теми також представлені на сайтах. Проте, враховуючи невелику кількість онлайн-публікацій протягом періоду, який моніторився, у відсотковому відношення та чи інша тематика має усього по 2-3%.
Тему АТО (повернення до мирного життя) порушено на сайті Кременець.сіті («Діалог») в матеріалі «На вишиваня картини пішов рік: як колишній атовець вишивав портрети своїх батьків» (https://kremenets.city/read/people/29048/na-vishivanya-kartini-pishov-rik-yak-kolishnij-atovec-vishivav-portreti-svoih-batkiv ).
Тональність
82% оприлюдненої сайтами інформації має нейтральну тональність. Відсоток «позитиву» – 10%, «негативу» – 8%.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Щодо походження матеріалів, то 78% інформації на сайтах мають авторів. Запозичених із відповідним посиланням на автора/джерело – 17%. Не ідентифікованих матеріалів – 5%.
Позитивний приклад подають журналісти Чортків.сіті («Голос народу»). Усі тексти сайту є власними журналістськими роботами.
Інформація про експертів
Моніторинг регіональних медіа, що проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, здійснювала дніпровська група ІДПО у складі: Валерія Дрешпака, професора кафедри публічного управління та митного адміністрування Університету митної справи та фінансів, експерта з медіа-політики та масових комунікацій тематичних проектів прес-клубу Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України (profi1@ua.fm; https://www.facebook.com/profile.php?id=100009623262897 ), та Тетяни Кремінської, завідувачки сектору управління контентом офіційного сайту Дніпропетровської ОДА (головний редактор сайту), координатора проектів і спеціаліста зі зв’язків з громадськістю та ЗМІ, члена Національної спілки журналістів України (taninapochta13@gmail.com)
Контакти:
координатор експертної групи проекту
Наталя Назарова
050 919 84 79
Natalka.nazarova@gmail.com
Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.