Моніторинг проведено за період 1-7 квітня у сумських медіа: «Білопільщина», Білопільський район, «Ворскла», Великописарівський район,«Голос часу», Ямпільський район, «Перемога», Краснопільський район. Також оцінювалися матеріали сайтів: «Ворскла» (сайт Великописарівської газети) http://www.vorskla.in.ua/; «Ямпіль.Info» (сайт Ямпільської газети) https://yampil.info/ ; «Краснопілля Край Слобожанський» (сайт Краснопільської газети) https://krasnews.wordpress.com/. Загалом оцінено у друкованих виданнях 139 матеріалів, у Інтернет-виданнях 89 публікацій. Всього – 228 робіт.
Видання, що досліджувалися цього разу, працюють у районах Сумщини, що мають статус прикордонних із Російською федерацією. Приємно відзначити, що попри це, газети тут українськомовні, за винятком поодиноких публікацій. А головне: сайти, які досі не були регламентованими, також українськомовні. Знаючи, наскільки болючою є ситуація з українською мовою як мовою інтернет-видань у вітчизняному медійному просторі, сумські експерти вважають, що досвід таких онлайн видань слід популяризувати.
Сумська експертна група ІДПО востаннє моніторила сумські ЗМІ у 2016 році. Тепер, на думку експертів, з′являється більш цивілізоване ставлення до розміщуваної реклами. Так, відповідно до норм законодавства маркує комерційну рекламу «Голос часу». Як на виборчий період, видання вмістили порівняно небагато немаркованих замовних матеріалів.
Разом із тим, сумські журналісти ще не освоїли практики відповідно позначати матеріали, явно зроблені за домовленістю з органами влади для висвітлення її діяльності. Це проблема, яку експерти спостерігали й у луганських, дніпровських, івано-франківських медіа. Такі публікації переважно ховаються за рубрикою «Офіційно» чи подібними. Хоча варто визначити варіант позначки, що маркував би ці матеріали і давав уявлення читачеві про їх походження, наприклад: «За угодою про висвітлення діяльності районної ради» тощо.
Друковані видання
Роздержавлені газети поки ще шукають власне обличчя та свою нішу в інформаційному просторі регіону. Якщо охарактеризувати цей пошук, беручи видання моніторингового тижня, то, схоже, «Білопільщина» схильна до раніше напрацьованого формату. «Голос часу» позиціонує себе як медіа-центр формування суспільної думки. «Ворскла» говорить про свій район, як про певну «родинну» спільноту. «Перемога» тримає руку на пульсі новин, показуючи їх через людей. Звичайно, такі характеристики доволі приблизні, бо не можна робити узагальнень на основі невеличкого масиву інформації. Проте важливо, що пошук відбувається, і, варто сподіватися, що він буде ефективним.
Моніторинг стандартів журналістики
За моніторинговий період загальний бал видань, які досліджуються, склав 3,53 бала з 5 максимальних. Найкраще дотримуються стандартів журналісти газети «Перемога», яка отримала 4 бали. Другою за якістю матеріалів є газета «Голос часу» з показником 3,56. Дещо гірше дотримуються професійних стандартів у газеті «Білопільщина» – 3,5 бала. Найнижчий у газети «Ворскла» – 3,06. Загалом рівень дотримання журналістських стандартів у друкованих виданнях приблизно однаковий.
Всі газети цілком витримали стандарт «відсутність мови ворожнечі» – 1 бал.
Високий рівень доступності публікацій (їх зрозумілості, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 0,97 бала. Зазначимо, що три газети з чотирьох дотрималися цього критерію на 1 бал. Зниження оцінки сталося в газеті «Ворскла». Для ілюстрації експертка Алла Федорина наводить публікацію «Право быть впереди» (№27 від 5 квітня). (Див. скрін-шот), де незрозуміло мету публікації.
Публікація у газеті «Ворскла» отримала нуль балів за критерій доступності.
Матеріал розміщено під рубрикою «До 90-річчя з дня виходу першого номера районної газети». Така рубрика може пропонувати справді цікаві матеріали з історії району. Проте тут ми бачимо передрук із газети «Красное знамя» за 10.01.1980, і ніяк не пояснюється, чому зроблено цей передрук. Відсутність бекграунду, тексту-супроводу, що обґрунтував би появу цього матеріалу утруднює доступність сприйняття.
Недостатньо журналісти дотримуються стандарту достовірності, не завжди посилаються на джерела інформації– 0,69 бала. Лише газета «Перемога» тут показує високий бал 0,94.
У «Голосі часу», де достовірність оцінена на 0,56 бала, цей чинник негативно впливає на якість публікацій. “Наприклад, результати виборів видання коментує неупереджено, рівновіддалено від усіх кандидатів, надаючи слово експертам чи повідомляючи офіційну інформацію паралельного підрахунку голосів штабів кандидатів, – зазначає експертка Алла Ярова. Та у публікації «Головні підсумки ямпільських виборів» висновки щодо першого туру сумнівно аналітичні. Так, подано низку оцінок: «бажання змін перемагає», «попиту на «нові обличчя» не існує», «вибори були чесними», «рейтингам можна вірити», «проросійські погляди», – проте не можна зрозуміти, кому ці висновки належать, бо в тексті немає посилань на джерело міркувань, автор матеріалу також не зазначений. Це не додає виданню переконливості.”
Найгірше у сумських виданнях дотримуються стандарту «баланс думок» – 0,08 бала. Таким чином, видання маніпулюють свідомістю читача. Адже подання лише однієї точки зору позбавляє публікації неупередженості.
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Під час моніторингового періоду експертами зафіксовано 16,5% матеріалів з ознаками політичної і комерційної замовності та неналежного маркування. Першість тут у «Ворскли» – 23%. Другою є «Білопільщина» – 16,7%. Найменше порушує законодавство «Перемога» – такі ознаки мають 9% публікацій.
У середньому в друкованих виданнях виявлено 6,1% матеріалів із ознаками замовності. Частка політичної та комерційної – майже однакова, тобто вибори не спровокували спалаху незаконної політичної реклами в локальних медіа.
Найбільше джинси у газеті «Ворскла» – 10,8%. На другому місці антирейтингу «Білопільщина» з 4,2% матеріалів з ознаками замовності; «Голос часу» має показник 3,8%; у «Перемозі» – 3,6%.
Варто зауважити, що характер замовності у «Ворсклі» має частково «містечковий» характер: голова благодійного фонду відвідав сільраду; привітали з днем народження депутата – матеріали з інформаційним приводом без вираженої соціальної значущості, так звана «протокольна джинса». Інша категорія – і в газеті, й на її сайті – публікації Мінюсту. Наприклад, розміщуються консультації Міністра юстиції Петра Петренка, що виразно дихають піаром.
На загал замовних публікацій небагато. Більший відсоток неналежно маркованих матеріалів – у середньому їх 10,4%. Найактивніше приховують рекламу «Білопільщина» – 12,5%. Майже стільки ж неналежно маркованих публікацій у «Ворсклі» – 12,2%. У «Голосі часу» – 11,5%. Найменше таких матеріалів у «Перемозі» – 5,4%.
Що ж до найпопулярніших «джинсових» персон, то перед тут ведуть уже згаданий Мінюст на чолі з Павлом Петренком, кандидат у Президенти Валентин Наливайченко та депутатка обласної ради Лілія Ричкіна.
Наприклад, у газеті «Голос часу» знайдено лише один зразок політичної «джинси», але досить характерний. Публікація «Онлайн-конференція з Лілією Ричкіною» розміщена під рубрикою «Анонс». Звичайне оголошення раптом перетворюється на матеріал, що містить ознаки політичної замовності щонайменше за критеріями «Матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони» і «Цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ» (див. скрін-шот).
Анонс, що перетворився на матеріал,який містить ознаки політичної замовності.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріалів із ознаками пропаганди, проросійських меседжів, фейків у друкованих виданнях не виявлено.
Теми
Як видно з графіка №1, переважаюча тема реформованих газет – життя місцевих громад – 10% публікацій. І якщо у «Білопільщині» 6 таких матеріалів, то у «Перемозі» не знайдено жодного.
Про політику, виборчі перегони журналісти пишуть у 9% публікацій. Найактивніша тут газета «Голос часу». Соціальній проблематиці, питанням охорони здоров′я присвячено 8% контенту, в яких «Голос часу» має 1 публікацію, а «Перемога» – 4.
Матеріалів на теми економіки, сільського господарства. Загалом же таких публікацій 6%.«Ворскла» розмістила найбільшу частку – 4 тексти. У той час, як «Білопільщина» та «Голос часу» цій темі присвятили по 1 матеріалу. «Перемога» активно висвітлює тему освіти (5 матеріалів), у той час як у «Білопільщині» та «Голосі часу» вона не порушена зовсім.
Графік № 1
Загалом тематика видань достатньо різноманітна. Проте за моніторинговий тиждень тематиці Операції Об’єднаних сил віддано лише 1% матеріалів – по одній публікації у «Ворсклі» та «Перемозі». Цілком «випали» теми вимушено переміщених осіб, боротьби з корупцією.
Зате традиційно (як і у попередніх моніторингах) маємо 42% тематики з розряду «Інше». Найбільше такого контенту у «Перемозі» – майже 46%, найменше у «Голосі часу» – 38%.
Жанри
Аналізуючи жанри, мусимо відзначити парадокс, який, втім, уже став тенденцією для місцевих видань: публікації, віднесені до категорії «Інше», тобто «позажанрові» матеріали, займають найбільшу частку у контенті – 34%. Найчисельніші такі «нежанри» у газеті «Голос часу».
31% контенту складають матеріали інформаційних жанрів. Досить багато так званих «прес-релізових» публікацій – 18%. Найбільше вдається до них «Білопільщина». В 4% матеріалів журналісти використовують інтерв′ю, кореспонденцій і художньо-публіцистичні жанри. Зовсім не зустрічається журналістське розслідування.
Тональність
Переважно вона нейтральна – 78%. Негативна зауважена у 5%; позитивна – у 17% публікацій.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних матеріалів – 42%; запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 32%; неідентифікованих – 26%. Найбільше власних матеріалів публікує «Голос часу» – понад 60%; найменше їх у «Перемозі» – близько 26%.
Відповідно, неідентифіковані матеріали найбільше присутні у «Перемозі», найменше – у «Голосі часу».
До запозичених матеріалів найактивніше вдається «Ворскла», найменше – «Голос часу».
Щодо походження матеріалів, мусимо детальніше зупинитися на проблемі, яку вже зачіпали, говорячи про дотримання достовірності. Як зауважує експерт Володимир Садівничий, «місцеві газети Сумської області оголосили «рух анонімників», що полягає в масовій публікації матеріалів без авторського підпису». Так, Краснопільська газета «Перемога» лише в 10 із 24 матеріалів (рекламу й оголошення відкидаємо!) вказує автора. Найзнаковішим експерт визначив «Репортаж із виборчої дільниці» під рубрикою «Вибори 2019» (див. скрін-шот). Тут є все – запитання до учасників процесу, наведення цифр, висновки й відступи, навіть помилки, а от автора нема.
«Анонімний» матеріал із Краснопільскої «Перемоги».
Ямпільський «Голос часу» зазначив автора лише у 2 матеріалах із 20. І навряд чи переконливо для читача в таких-от «безіменних» матеріалах звучать слова «Нам невідомо, скільки інвалідів-колясочників взяли участь в голосуванні»; «Нагадаємо, востаннє: рішення про коригування тарифів виконком приймав 29 січня цього року»; «І останній висновок з отриманих результатів – нас чекає запекла, безкомпромісна боротьба між двома кандидатами». Цитувати можна ще, і ці «ми» та «нам» виглядають доволі непрофесійно.
Краща ситуація у газетах «Білопільщина» та «Ворскла» – тут без підпису лише 4 матеріали із 16 та 5 із 26.
Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа
Відсутність балансу – це свідчення непрофесійності, лінощів або ж дефіциту кадрів у виданнях. Тобто в редакціях або не розуміють, або не вважають за необхідне, або ж не мають працівників для якісної роботи над матеріалом. З цих причин хибує і дотримання стандарту достовірності.
Зазначимо, що порівняно до моніторингів кількарічної давності, на думку експертів, поліпшилася ситуація з відокремленням фактів і коментарів.
Змушені зауважити, що у важливий виборчий час місцеві ЗМІ здебільшого усунулися від ролі незаангажованого аналітика і виконували роль статиста. Публікації за цією темою були переважно констатуючі, не містили глибокого аналізу, мало представляли експертну оцінку ситуації. Якщо такий підхід матимемо і в час парламентських перегонів, то виборець піде до урни, не маючи об′єктивного уявлення, за кого він голосує.
Онлайнові видання
Сайти, які оцінювалися за моніторингом – чи не всі, що постійно діють при районних газетах Сумської області. Деякі видання сайти задекларували, але не працюють з ними. До прикладу, зауважує експерт Володимир Садівничий – ще 24 березня 2016 року на офіційному сайті громадсько-політичної газети «Білопільщина» з’явився напис «Незабаром ми відкиємось» (цитата – відповідно до оригіналу). І до сьогодні лише ці слова ґречно вітають відвідувачів Інтернет-сайту. (Див. сканування).
Деякі публікації, щоправда, з′явилися рік тому, але – виключно ситуативно.
Постійна «картинка» офіційного сайту газети «Білопільщина».
У області є газети, що не мають свого сайту й поки працюють над цим. Є ті, хто не бачить у цьому сенсу. На загал напрошується висновок, що районні газети 1) не мають ресурсів для створення та підтримки сайтів – передусім кадрових і фінансових; 2) не розуміють, як поєднувати випуск газети та наповнення сайту на користь одне одному; 3) не мають знань і практики монетизації послуг сайту.
Рівень наповнення досліджених сайтів не є достатнім. Щоб отримати кількість публікацій, необхідних для моніторингу, одного тижня було достатньо лише для сайту «Краснопілля Край Слобожанський» (проаналізовано 27 публікацій). «Ямпіль.Info» оглядали за два тижні (37 публікацій). Проте наголосимо: ці сайти на тлі загальної ситуації можна вважати прикладом успішної роботи.
Сайт «Ворскла» розміщує повідомлення так рідко, що сумські експерти, в порядку експерименту, вирішили дослідити наповнення сайту з 1 січня до 14 квітня. За цей період зафіксовано 26 публікацій – це в середньому 1 інформація за 4 дні. Але те, що редакція все ж підтримує роботу сайту, є позитивним і дає надію на розвиток онлайн видання у перспективі.
Моніторинг стандартів журналістики
Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 3,26 бала з 5. Як не парадоксально, але найвищий бал за стандарти (3,46) отримав сайт «Ворскла», де експерти взагалі змогли відібрати лише 13 із 16 матеріалів, необхідних для оцінювання стандартів. Пояснити це доволі просто: на сайті розміщуються або ж дуже маленькі констатуючі інформації, або прес-релізові повідомлення, тобто немає простору для змішування фактів із коментарями. Як, наприклад, інформація за 6 січня «Україна отримала Томос» (див. скрін-шот). Це, за жанром, – факт, тож коментарі тут не передбачені.
А саме критерій відокремлення фактів від коментарів підвищив оцінку «Ворскли», – тут сайт отримав 1 бал із 1 можливого. Журналісти «Ямпіль. Info» та «Краснопілля Край Слобожанський» погано відокремлюють факти від коментарів – 0,56 та 0,5 бала. Загальний бал, яким оцінено роботу обох цих сайтів, однаковий – 3,06 бала.
Достовірність публікацій оцінено на 0,48 бала. Тобто майже половина матеріалів не містять посилань на джерела, відповідно, здатні викликати недовіру читача. Найкраще дотримується критерію достовірності «Краснопілля Край Слобожанський» – 0,56; найгірше – «Ворскла» – 0,46 бала. «Ямпіль. Info» має оцінку 0,5.
Часом видання ніби і роблять посилання, наприклад, як у матеріалі «Ямпіль.Info» «Юні волейболістки з Ямпільщини стали третіми на обласних змаганнях» https://yampil.info/archives/31895.html
21 – 22 березня в м. Суми відбулись змагання з волейболу серед дівчат в залік XXVII обласних спортивних ігор школярів серед команд ІІ групи. Збірна команда Ямпільського району продемонструвала якісну і яскраву гру.
Про це Ямпіль.INFO повідомив Микола Негрій
Далі йдеться про подробиці гри, повідомляється склад команд, проте залишається невідомим, хто такий згаданий Микола Негрій, які у нього підстави бути джерелом подібної інформації та чи можна їй довіряти.
З прикрістю констатуємо, що критерій балансу думок на всіх сайтах рівний нулю. Тобто експерти не знайшли жодного матеріалу, де були б наведені різні позиції чи точки зору.
У текстах сайтів відсутня мова ворожнечі, матеріали доступні для читання -1 бал.
Якщо порівняти дотримання стандартів на сайтах Ямпільської та Краснопільської газет і у самих газетах, складається враження, говорить експертка Алла Федорина, що до створення онлайн матеріалів ставлення поверховіше, спрощеніше. Як бачимо з таблиці, оцінки за стандарти в друкованих ЗМІ вищі, ніж у онлайн-медіа. (Великописарівські ЗМІ не розглядаємо, оскільки, як зазначали вище, дослідження сайту газети здійснювали поза часовими рамками моніторингу).
Таблиця порівняння дотримання стандартів у газетах та на їх сайтах.
Газета «Голос часу» Сайт «Ямпіль Info» Газета «Перемога» Сайт «Краснопілля Край Слобожанський»
баланс думок / неупередженість 0,06 0,00 0,13 0,00
відокремлення фактів від думок 0,94 0,56 0,94 0,50
достовірність (посилання на джерела) 0,56 0,50 0,94 0,56
доступність 1,00 1,00 1,00 1,00
відсутність мови ворожнечі 1,00 1,00 1,00 1,00
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка матеріалів із ознаками замовності складає 10,2%. Політична замовність значно переважає комерційну, адже єдиний приклад комерційної виявили лише на сайті «Краснопілля Край Слобожанський».
Найбільше замовних матеріалів розміщено на сайті «Ворскла» – 20% (нагадаймо: сайт оглядався з 1 січня до 7 квітня). Тут популяризуються ті ж персони, що й у друкованому виданні – Міністр юстиції Павло Петренко разом зі своїм відомством і напередодні виборів – Валентин Наливайченко. Загалом виникає враження, що сайт має партнерські стосунки з місцевими представництвами органів юстиції, бо відсоток публікацій від цього відомства перевищує інші теми. З одного боку, подібні публікації потрібні, бо переважно містять корисну інформацію. Наприклад, під рубрикою «Мінюст повідомляє» публікувалися матеріали «Як внутрішньо переміщеним особам проголосувати на президентських виборах» http://www.vorskla.in.ua/yak-vnutrishno-peremishhenim-osobam-progolosuvati-na-prezidentskix-viborax/, «Селфі з виборчим бюлетенем краще не робити» http://www.vorskla.in.ua/selfi-z-viborchim-byuletenem-krashhe-ne-robiti/ . Але формат їх подачі – «Консультує Міністр юстиції України Павло Петренок» (про подарунок малюка http://www.vorskla.in.ua/pakunok-malyuka-podarunok-vid-derzhavi/ або ж про трудову угоду чи договір http://www.vorskla.in.ua/pershe-roboche-misce-shho-potribno-znati-pro-trudovu-ugodu-chi-dogovir/ ) – явно заангажований. Додамо: ці матеріали зустрічаються і в інших ЗМІ.
На сайті «Ямпіль.Іnfo» виявлено 8,3% «джинси», на «Краснопіллі…» – 5,6%.
Неналежно марковані матеріали знайдені на сайті «Ворскла» – 10% та «Краснопілля…» – 3,7%.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій, проросійські меседжі, ознаки фейків не виявлені.
Теми
Найактивніше на сайтах висвітлювалася тема політики та виборів – 19% контенту. Проте зауважимо, що переважали в цьому контенті замовні матеріали. Найменше політично-виборчих публікацій було на сайті Краснопілля.
Друга за активністю висвітлення тема життя місцевих громад – 11%. Але справді активно вона висвітлювалася лише на сайті «Ямпіль.Info», адже з 10 матеріалів, що її представляли, 9 розміщені саме на ньому.
Більш-менш активно висвітлено теми соціальної сфери й охорони здоров′я та спорту – по 8%; економіки – 7%; діяльності правоохоронних органів – 6%. Але, як і в газетах, лише 1% присвячено темі військових дій та учасників Операції Об’єднаних сил – єдиний матеріал на цю тему опубліковано на Краснопільскому сайті. Зовсім не зустрічаються матеріали на теми ВПО та викриття корупції.
А от «Інше» має найбільшу частку тематики – 25%, тобто чверть усього наповнення.
Тональність
Переважає нейтральна тональність у 81% публікацій; негативна – 4%; позитивна – 15%.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних журналістських публікацій серед досліджених – 52%. Найбільше їх дає сайт «Ямпіль.Info»; найменше – «Краснопілля Край Слобожанський».
17% матеріалів належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело. Найактивніше їх розміщує «Ворскла».
Не ідентифікованих публікацій 31%. Переважають вони у «Краснопіллі…» – понад 80%, є такі й у «Ворсклі» – близько 23%. Жодного неідентифікованого матеріалу не знайдено у «Ямпіль.Info».
Інформація про експертів
Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
E-mail: volsad66@gmail.com; v.sadiv@journ.sumdu.edu.ua
Профілі:
на сайті кафедри – http://journ.sumdu.edu.ua/ua/pro-nas/vykladachi/205-sadivnychyj-volodymyr-olexijovych
Фейсбук – https://www.facebook.com/vol.sad
Твітер – https://twitter.com/vol_sad
Instagram – https://www.instagram.com/vol_sad/
Linkedin – https://www.linkedin.com/in/B9-a925b672/
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-4163-8954
Федорина Алла, заслужений журналіст України, викладач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координатор ГО «Сумський прес-клуб».
E-mail: afedoryna@ukr.net
У Facebook – https://www.facebook.com/afedoryna
Ярова Алла, заступник директора Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
E-mail: a.yarova@uabs.sumdu.edu.ua
У Facebook – https://www.facebook.com/profile.php?id=100020706954020
На сайті Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ
http://uabs.sumdu.edu.ua/ua/component/zoo/item/iarova-alla-hryhorivna-1
Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.