Моніторинг проводився у період з 24 по 30 липня 2019 року. Через брак необхідної кількості матеріалів, в роботі були використані матеріали або за попередні тижні, або тижні, які були після моніторингового періоду. До вибірки дослідження були включені роздержавлені друковані видання «Новини Закарпаття» (м. Ужгород), «Нове Життя» (м. Іршава), «Панорама» (м. Мукачево), «Новини Виноградівщини» (м. Виноградів) та їх сайти. Всього за звітній період було опрацьовано 313 матеріалів у друкованих ЗМІ («Новини Закарпаття» – 100 матеріалів, «Нове Життя» – 95 матеріалів, «Панорама» – 45 матеріалів, «Новини Виноградівщини» – 73 матеріалів). В онлайні – 325 матеріалів («Новини Закарпаття» – 100 матеріалів, «Нове Життя» – 84 матеріалів, «Панорама» – 100 матеріалів, «Новини Виноградівщини» – 41 матеріал)
Друковані та онлайнові медіа продовжують використовувати матеріали, які підготовлені прес-службами або є запозиченими з інших ресурсів. Це свідчить про можливий брак ресурсів для вироблення власного контенту, а також «психологічну залежність» від колишніх власників. Серед ЗМІ, що досліджувались яскравим прикладом роздержавлення є газета «Панорама», яка одна з найперших на Закарпатті формально стала незалежної від Мукачівської міської ради. Решта ресурсів тільки починає цей шлях. В цілому газети мають більш позитивну оцінку по відношенню до онлайн. Проаналізовані сайти поступаються у якості контенту та дотриманні журналістським стандартам. Для «районок» характерне дублювання на сайтах матеріалів, що виходили в газетах. У великих населених пунктах – Ужгород та Мукачево, сайти видань живуть практично власним життям. Це можна побачити по тематичному наповненню та кількості розміщених матеріалів.
Друковані видання
Моніторинг стандартів журналістики
Загальний бал регіону щодо дотримання журналістських стандартів в газетах складає 3,91 бал з 5 ти можливих. До критеріїв, що оцінювались відносились «баланс думок / неупередженість» (представленість різних думок по темі матеріалу), «відокремлення фактів від думок» (відсутність оціночних суджень журналіста по темі матеріалу), «достовірність» (посилання на джерела), «доступність» (матеріал подавався у доступній для читача формі та т.з. «зрозумілою мовою») та відсутність мови ворожнечі (відсутність дискримінаційних висловлювань щодо тих чи інших соціальних груп, політичних партій, суспільних рухів тощо).
Найкращі показники за всіма газетами було дотримання стандарту «доступність»
та «відсутність мови ворожнечі» (максимальний 1 бал). Далі – «достовірність» (0,97 бали) та «відокремлення фактів від думок» (0,88 бали). Найгірші показники за стандартом «баланс думок /неупередженість» (0,05 бали). Іншими словами в матеріалах практично не було представленості альтернативних думок. Редакції в основному подають матеріали «однобоко». Представляється лише одна із зацікавлених сторін. Відсутність альтернативних думок(наприклад, коментарі експертів в тій чи іншій тематиці) може вплинути на формування хибної громадської думки та маніпулювати свідомістю читача. Аналіз засвідчив, що у переважній більшості матеріали є переробленими прес-релізами або вигляді коротких повідомлень без додаткового опрацювання.
Найкращі показники дотримання журналістських стандартів були зафіксовані в газетах «Новини Закарпаття» (4,05 бали) та «Панорама» (4 бали). Конкурентною перевагою цих видань є дотримання чотирьох з п’яти стандартів. На третьому місці – газета «Новини Виноградівщини» з мінімальним відставанням від лідерів (3,95 бали). Замикає перелік газета «Нове Життя» (3,63 бали).
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
За результатами дослідження виявлено 4,5% матеріалів з ознаками замовності. Всі вони пов’язані із просування місцевих політиків та політичних партій, які беруть участь у позачергових виборчих перегонах до Верховної Ради України. Слід зауважити, що у всіх випадках ці матеріали не мають відповідної позначки, що вони розміщені на замовлення.
Найбільше таких матеріалів в газетах «Панорама» (5 матеріалів, 11,1% від загальної кількості оцінених матеріалів), «Нове Життя» (5 матеріалів, 5,3%) та «Новини Віноградівщини» (4 матеріали, 5,5%).
Газета «Панорама» розміщувала матеріали пов’язані із просуванням інтересів та формуванням позитивного сприйняття Олега Ляшка (2 матеріали), кандидата в народні депутати Василя Брензовича та політика Вадима Рабиновича.
Приклади розміщення матеріалів з ознаками «політичної замовності» в газеті «Панорама»
(світлина 1- «Панорама» № 26 (10049) від 11.07.2019 р., с. 3; світлина 2 – «Панорама» № 24 (10047) від 27.06.2019 р., с. 5)
В газеті «Нове життя» на передодні парламентських виборів в основному увага приділялась народному депутату Валерію Лунченко (3 з 5 матеріалів з ознаками замовності) та кандидату у нардепи Владиславу Поляку (2 матеріали).
Слід звернути у вагу, що у двох різних номерах однієї газети матеріали від Владислава Поляка мають різні варіанти визначення приналежності до реклами.
Приклади розміщення матеріалів без та з маркуванням матеріалів замовного характеру (світлина 1 – «Нове життя» № 24 (0024) від 22.06.2019 р., с. 1; Світлина 2 – «Нове життя», № 25 (0025) від 29.06.2019 р., с. 1).
В газеті «Новини Виноградівщини» 4 з 4 матеріалів також з ознаками «політичної замовності». Вони присвячені кандидату в народні депутати Владиславу Поляку.
Приклади розміщення ідентичних матеріалів з та без відповідного маркування (світлина 1 – «Новини Виноградівщини» № 26 (8628) від 29.06.2019 р., с. 1; Світлина 2 – «Нове життя», № 25 (0025) від 29.06.2019 р., с. 1).
Традиційно політична «джинса» маскуються під журналістськими матеріалами, подекуди з підписом автора.
Серед підстав вважати такі матеріали замовними є повне або часткове розміщення абсолютно ідентичних матеріалів в інших ЗМІ, інколи з відповідним маркуванням.
Лідером з відсутності замовних матеріалів є газета «Новини Закарпаття».
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
За моніторинговий період було виявлено лише один матеріал в газеті «Панорама», який містить антиукраїнську риторику. Мова йде про матеріал під назвою «Рабіновіч: “Сьогодні політика Порошенка триває під новою назвою» («Панорама», № 24 (10047) від 27.06.2019 р., с. 9). В цьому коментарі Вадим Рабінович негативно висловлюється щодо діючого законодавства щодо української мови та реформ. які відбуваються у державі.
Враховуючи відсутність систематичного розміщення в газеті «Панорама» пропагандистських антиукраїнських матеріалів можна зробити припущення, що вищевказаний коментар був розміщений випадково або у рамках просування на передодні парламентських виборів партії «Опозиційна платформа – За Життя». Для недопущення такої ситуації редакції слід уважніше переглядати зміст матеріалів, які потенційно несуть шкоду національним інтересам та цілісності України.
Теми
У Закарпатській пресі не приділялась увага таким темам, як внутрішньо переміщені особи, зовнішня політика, боротьба із корупцією, іноземні новини. Фокус уваги був приділений питанням політичного характеру (13%, в основному це інформація з прив’язкою до позачергових виборів до Парламенту України, діяльності вищого керівництва держави та політичних сил), місцевого самоврядування, децентралізації (10% матеріалів) та життю місцевих громад (9%). Найбільше матеріалів – 32% віднесено до категорії «Інше». Під цією категорією розуміється розважально-довідковий контент.
Жанри
Найбільш розповсюдженими жанрами, якими користуються журналісти газет, які досліджувались є – інформаційні жанри (новини, замітки, замітки з коментарем, звіти, репортажі) (55%), прес-релізи (17%) та художні жанри (життєві історії, нариси, фейлетони тощо) (13%) . Майже відсутні такі жанри, як авторська колонка/колонка редактора, аналітичний матеріал – кореспонденція, аналітичний матеріал – стаття, огляд, журналістське розслідування та інтерв’ю, бліц-опитування.
Тональність
В основному матеріали мають нейтральну (71%) та позитивну (20%) тональність. Негативних матеріалів виявлено не було.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
В Закарпатських газетах майже половина (48%) – це запозичені матеріали. Лише 39% це матеріали власного виробництва. У 13% матеріалів не можливо будо ідентифікувати приналежність авторства.
Найбільше власних матеріалів у газетах «Панорама» (44%) та «Нове життя» (48%).
Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа
Традиційно для українських медіа є великою проблемою відсутність балансу думок в матеріалах. Це призводить до надання лише однієї позиції, що потенційно може викривляти оцінку поточної ситуації та вводити в оману читачів. Відсутність балансу домок прямо пов’язана з тим, що домінуючими жанрами є інформаційні (в основному короткі новинні повідомлення) та прес-релізи (або інформація про протокольні заходи, звіти органів влади тощо), де апріорі не має балансу думок. Підтвердженням чого служить наявність запозичених матеріалі (майже кожний другий). Для того, щоб регіональні друковані ЗМІ дотримувались стандартів, потрібно змінювати підходи до формування контенту та змістовного наповнення різними жанрами. Однак, в умовах браку, як ресурсів, так і фахівців – це зробити достатньо важко.
Онлайнові видання
Моніторинг стандартів журналістики
Загальний бал регіону щодо дотримання журналістських стандартів в онлайнових виданнях складає 3,7 бали з 5-ти можливих, що на 0,21 бал нижче за друковані.
Найкращі показники за всіма онлайновими виданнями було дотримання стандарту «доступність» та «відсутність мови ворожнечі» (максимальний 1 бал). Далі – «відокремлення фактів від думок» (0,88 бали) та «достовірність» (0,79 бали). Найгірші показники за стандартом «баланс думок /неупередженість» – 0,03 бали. Відсутність балансу думок значно погіршує якість матеріалів. Онлайнові видання демонструють такі самі негативні показники щодо балансу думок, які і друковані. Це пов’язано з тим, що в двох з чотирьох сайтів («Нове життя» та «Новини Виноградівщини»), контент майже ідентичний з друкованими варіантами газет.
Найкращі показники дотримання журналістських стандартів були зафіксовані в «Новинах Виноградівщини» (3,79 бали) та «Панорамі» (3,79 бали). На третьому місці – газета «Нове Життя» з мінімальним відставанням від лідерів (3,74 бали). Однак, цих балів не достатньо, щоб говорити про високу якість матеріалів. Замикає перелік сайт «Новини Закарпаття» (3,47 бали).
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
У порівнянні із друкованими варіантами газет наявність контенту з ознаками замовності незначно, але менше на 0,05%. За результатами дослідження виявлено 4% таких матеріалів. Всі вони пов’язані, як і в газетах, із просування місцевих політиків, які беруть участь у позачергових виборчих перегонах до Верховної Ради України. Слід зауважити, що у всіх випадках ці матеріали не мають позначки «реклама», «політична агітація», «на правах реклами» тощо.
Найбільше матеріалів з ознаками замовності в онлайн виданні «Новини Виноградівщини» (6 матеріалів, що складає 14,6% від загальної кількості оцінених матеріалів) та «Новини Закарпаття» (4 матеріали, 4%). На сайті газети «Нове Життя» – 2,4%, «Панорама» – 1%.
Сайт газети «Новини Виноградівщини» розміщувала матеріали пов’язані із просуванням інтересів та формуванням позитивного сприйняття кандидата в народні депутати Владислава Поляка, місцевих чиновників тощо. «Новини Закарпаття» були зосереджені на просуванні Владислава Поляка, а також Валерія Лунченко (діючого народного депутата).
Приклад розміщення ідентичних матеріалів з відсутнім маркуванням та його наявністю на різних ресурсах (світлина 1 – сайт «Новини Закарпаття» (матеріал «Благодійність – не реклама: Владислав Поляк розповів про реалізовані добрі справи» (https://bit.ly/2y7eg1v); світлина 2 – газета «Нове життя», № 25 (0025) від 29.06.2019 р., с. 1)
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
За моніторинговий період присутність проросійських меседжів, відвертих пропагандиських тверджень і закликів, фейкових новин виявлено не було.
Теми
Тематика онлайнових видань орієнтована в основному на кримінал та висвітлення діяльності правоохоронних органів (20%), життя місцевих громад (15%) і спорт (11%). Зовсім відстуні матеріали пов’язані із висвітленням ситуації в зоні проведення операції об’єднаних сил, життю вимушено переміщених осіб, зовнішній політиці та боротьбі із корупцією.
Тональність
Як і в друкованих, тональність матеріалів в онлайн ЗМІ є нейтральною (68%). 31% матеріалів був позитивним. Негативу практично не було.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
В Закарпатських онлайн виданнях, як і в друкованих – майже половина (49%) це запозичені матеріали. 40% – матеріали власного виробництва. У 11% матеріалів не було визначено джерело приналежність інформації.
Найбільше власних матеріалів у газетах «Панорама» (58%) та «Нове життя» (60%).
Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа
Як і для газет, ключовою проблемою є відсутність балансу думок. Недотримання цього стандарту значно погіршує якість контенту. Наявність великої кількості запозичених матеріалів свідчить про те, що у редакцій сайтів не вистачає ресурсів на вироблення власного контенту, який би відповідав всім стандартам. Аналіз тематик також свідчить про те, що редакції у більшості випадків користуються матеріалами, які надають прес-служби або були розміщені на інших ресурсах.
Інформація про експертів
Інформація про групу експертів, посади, мейли, профайли в соцмережах.
Сергій Бондаренко, голова правління ГО «Центр аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДАЛОГ» (м. Вінниця). E-mail: bsv.pr.ua@gmail.com; FB: https://www.facebook.com/sergii.bondarenko.donnu
Наталія Болховська, керівник проектів Вінницького прес-клубу, E-mail: obmar111@gmail.com; FB: https://www.facebook.com/profile.php?id=100002166825188
——————————————————————–
Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.
23.07.2019 року
