МОНІТОРИНГОВИЙ ЗВІТ
(ЧЕРНІВЦІ. Січень-Лютий_2020)
У лютому чернівецькі експерти оцінили 138 матеріалів у 4 роздержавлених газетах (трьох районних та однієї міської) та 51 матеріал на 2 сайтах. Всього – 189 матеріалів у регіоні. До аналізу залучено 34 матеріали Кіцманської районної газети «Вільне життя» (м Кіцмань), 44 – Новоселицької «Слово правди» (м. Новоселиця), 23 – Путильської «Карпати» (смт. Путила), а також 37 – міської газети «Чернівці» (м. Чернівці). Оцінено на сайтах «Вільне життя» – 22, «Голос правди» – 29 матеріалів. Газети «Карпати» та «Чернівці» сайтів не мають. Обласні газети не моніторилися, бо вони «роздержавились» з власної ініціативи ще на початку 2000-х рр.
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ
Професійні стандарти. У газетах на стандарти проаналізовано 64 матеріали.
За 12-ти бальною шкалою оцінювання на стандарти: газета «Вільне життя» – 9,94, «Слово правди» і «Карпати» – 8,31, «Чернівці» – 6,69. Середній бал якості реформованих ЗМІ 8,31. Матеріали написані доступною мовою – 1,78. Водночас переважно передруки, прес-релізи, матеріали офіційних установ зберігають офіційно-діловий стиль, складний нечитабельний синтаксис, незграбні стилістичні конструкції. Індекс посилань на джерела становить 1,2. Переважно журналісти вказують джерела інформації, однак посилання іноді неповні: називають офіційну установу, проте не вказують точно представника, який коментує. Не завжди чітко відокремлено факти від коментарів (1,48). Повнота інформації оцінена в 1,38 бала. Баланс думок/точок зору наявний лиш у четвертій частині публікацій – 0,47, частково його відсутність компенсує контекст. Мови ворожнечі, фейків та проросійських меседжів у матеріалах не зафіксовано.
Матеріали з ознаками замовності. У газетах відібрано для аналізу 111 публікацій. Зафіксовано 0,9 % матеріалів з ознаками замовності. Видання не завжди належно маркують рекламу та оголошення відповідно до Закону України «Про рекламу», відтак середній відсоток неналежного маркування становить 8,1%. Найбільше (9,1%) у газеті «Слово правди». Газети не маркують рекламу на першій сторінці («Чернівці», «Карпати»). Та найбільше офіціозу – 15,3%. Газета «Чернівці» розмістила 27% таких матеріалів, «Слово правди» – 9,1%, «Карпати» – 8,7%. Це рішення, звіти, інформація, анонси органів влади. Зауважимо, що «Чернівці» підверстали три сторінки під рубрикою «Офіційно» до програми телепередач, тобто відокремили від журналістських матеріалів.
Аналіз тем, жанри, тональність, походження. У газетах переважають інформаційні жанри – 36 % всього контенту. Помічаємо, що 16% контенту складають прес-релізи та протокольні матеріали офіційних установ. Трапляються опитування та інтерв’ю (7%). Але інших жанрів мало: рідкісна аналітична стаття (4%), художні жанри (3%), редакторська/авторська колонка (2 %), кореспонденція та листи в редакцію й звернення читачів (по 1 %). Зовсім немає журналістських розслідувань, рецензій. Тож констатуємо збіднену жанрову палітру газет.
28% усіх публікацій становлять кросворди, гороскопи, кулінарні рецепти, поради (медичні й побутові), привітання. Зокрема поради – 5%, розважальні матеріали – 2%, привітання та некрологи – 7%, оголошення й реклама – 12%, інше – 4%.
Власного контенту у газетах 49%, запозиченого 35%, не ідентифіковано 16%.
За тональністю: найбільше нейтральних повідомлень – 70%, негативно забарвлених 7% , позитивно забарвлених 23%.
Теми. Найпопулярнішою у друкованих ЗМІ є інформація про життя місцевої громади, соціальну сферу та інфраструктуру на місцевому рівні – 17%. Газета «Вільне життя» використовує жанр опитування («Який відсоток від ваших доходів ви витрачаєте на оплату комунальних послуг?») як хороший приклад балансу інформації в контексті висвітлення проблеми тарифної політики в державі. Друковані ЗМІ реагують на актуальну для читачів інформацію («Чи безпечно отримувати посилки з Китаю, де поширюється небезпечний коронавірус?», «Епідемія коронавірусу: кількість інфікованих у Китаї перевищила 8,1 тисячі осіб»), пишуть про кризу медичної галузі: «Карпати» («Звільнили головного лікаря»). Це хороші приклади наближення до аудиторії. Варто порушувати складні теми, що турбують людей.
12% матеріалів присвячені місцевим спортивним новинам. 7% інформують про охорону здоров’я. Стільки ж – 7% публікацій – культурним подіям у регіоні. 6% – це матеріали про економіку, оподаткування і тарифи. Також 6% контенту становлять матеріали про кримінальну ситуацію та ДТП.
Рідше видання інформували про освіту (4%), релігійні події (1%), краєзнавчі (1%), про місцеве самоврядування (1%), надзвичайні ситуації (3%), політичне життя (2%), зовнішню політику (1%).
4% матеріалів присвячені ООС. У них йдеться про допомогу учасникам бойових дій і переселенцям та про втрати серед ветеранів війни.
САЙТИ
Професійні стандарти. На стандарти проаналізовано 32 матеріали на сайтах газет «Вільне життя» і «Слово правди». Переважно контент друкованих видань та їхніх онлайн-сторінок збігається. Сайти не мають значної популярності і загалом ще «не розкручені», наповнюються повільно. За день може виставлятися 2-3 новини. Відчувається, що за традицією основними для редакцій є друковані версії. Зрозуміло, що й подій у невеликих райцентрах та в навколишніх селах не так багато. Газети «Вільне життя», «Слово правди» та «Карпати» мають сторінки у соціальних медіа. Вони намагаються розширювати в такий спосіб свою аудиторію. «Вільне життя» та «Слово правди» публікують по кілька інформацій за день, перехід веде на сайти задля трафіку. «Карпати» оновлюють сторінку рідше – навіть не щоденно.
Середній бал якості онлайн-сторінок видань – 9,06. Найгірше з балансом думок (0,81). Відокремлення фактів від думок – 1,69. Журналісти посилаються на джерела (1,41), але, на жаль, збіднені – переважно це прес-релізи органів влади, держустанов. Рідко звертаються за думкою громадян, одиничні опитування, мало залучають експертів. Виклад матеріалів переважно доступний (1,69). Повнота інформації – 1,47. Мови ворожнечі не зафіксовано.
На замовність проаналізовано 51 матеріал: з ознаками замовності – 2% (один комерційно-іміджевий матеріал зафіксовано на сайті «Слово правди» – «Чому газ окремо, доставка – окремо?»). 11,8% матеріалів визначаємо як офіціоз. Реклами сайти не розміщували.
Аналіз тем, тональність, походження. На сайтах переважає власний контент (80%), запозичений складає 18%, 2 % – не ідентифіковані.
Найпопулярніші теми – освіта (14%), надзвичайні ситуації (14%), охорона здоров’я (12%), спорт (10%). Сайти пишуть про життя місцевої громади / соціальну сферу на місцевому рівні / місцеву інфраструктуру (8%), тарифи і податки (8%), кримінал / діяльність правоохоронних органів / ДТП (8%), культуру (8%), політику (8%). Інші теми висвітлюються рідше: ООС (6%), релігія (4%), місцеве самоврядування / децентралізація / реформи на місцевому рівні (2%). Сайти не пишуть про ВПО, корупцію, зовнішню політику.
Нейтральних публікацій на сайтах – 59%, у 33% матеріалів сайти подають позитивну та у 8% негативну інформацію.
Чернівецькі видання моніторила Одеська експертна група. За результатами обох моніторингів зафіксовано такі дані:
У звітний період чернівецькі експерти проаналізувати на ознаки замовності 166 матеріалах у ЗМІ Дніпропетровської області. Це газети “Наше місто”, “Степова зоря”, “Вісті Тернівки” та “Червоний гірник”. Всього в друкованих виданнях: 3,6% матеріалів з ознаками замовності, 33,1% офіціозу, 5,4% НМ. Найбільше офіціозу у газетах “Вісті Тернівки” (30,8%) та “Червоний гірник” (56,1%). Проросійським меседжем експерти вважають публікацію у газеті «Вісті Тернівки» – «Терновчане отпраздновали День студента» (йдеться про 25 січня, дата прив’язана до дня відкриття Московського університету). В Україні День студента офіційно відзначають 17 листопада (0,6%).
Проаналізовано на сайтах видань 176 матеріалів. Зафіксовано 6,8% з ознаками замовності та 6,8% офіціозу. НМ відсутнє. Найбільше офіціозу на сайті “Петропавлівка сіті” («Степова зоря») – 31,3% та на сайті «Вісті Тернівки» – 15%.
Тетяна Смолдирева: У газетах багато офіційних матеріалів (звітів, рішень тощо) – рубрика «Офіційно» не може замінити позначку «Розміщено за угодою з…(назва органу влади)». Наприклад, криворізька газета «Червоний гірник» розмістила такого офіціозу (звіти голови міськради та всього виконкому) аж на 39 сторінках. Рекомендація: найкраще було б зробити спецвипуск або вкладиш.
Чимало навіть подієвої інформації – на кшталт новин спорту – вміщено за підписом структурних підрозділів міськради. Приклад: «Тернівчани взяли участь у турнірі з міні-футболу серед учасників АТО у Павлограді». Підпис: Відділ молоді і спорту міської ради. Або: «В Тернівці відсвяткували День Соборності України». Підпис: відділ культури міської ради («Вісті тернівки» від 30.01.20). Таких зауважено 6 з 26 позицій. Якщо відкинути оголошення, гороскоп тощо, виходить, що понад 30% контенту – офіційна інформація.
Моніторинг здійснювали чернівецькі експерти ІДПО Любов Василик, доктор наук із соціальних комунікацій, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича та Тетяна Смолдирева, заслужена журналістка України, доцентка кафедри.
Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.
Контакти: координатор проекту Любов Василик
095 147 32 47
vasylyk@ukr.net