Звіти

Моніторинговий звіт за січень-лютий 2020 року – Львівська область

Оприлюднено
Комунікація

Звіт львівської групи експертів про результати моніторингу видань Львівщини (січень-лютий 2020 року).

Львівські експерти моніторили чотири друкованих видання Львівської області: «Відродження» (Жовква), «Голос відродження» (Броди), «Голос з-над Бугу» (Сокаль), «Громада» (Миколаїв). Період зимового моніторингу збігся із затяжними в регіоні релігійними святами, які широко висвітлювалися у районних газетах. Колядування, вітання, фестивалі, концерти… Основною темою публікацій у всіх чотирьох друкованих виданнях була культура (11%). На другому місці – соціальна сфера (8%). Третю-четверту позиції посіли економіка і фінанси (7%) та історія і краєзнавство (7%). П’ята за популярністю: життя місцевої громади (6%).  Місцеве самоврядувння, спорт і кримінал – по 5%. Газети дуже мало писали про внутрішню і зовнішню політику – відповідно 2% та 1%. Про корупцію (викривання її) – лише 1%. 

В основі більшості журналістських публікацій – констатація факту і компліментарний його супровід. Без аналізу і критики, без альтернативних думок. Особливо відчутно це у матеріалах про діяльність районної та міської (у райцентрах) влади і територіальних громад, спроможних профінансувати висвітлення своїх здобутків. Як приклад, окремі сторінки Розвадівської, Миколаївської, Тростянецької громад у «Громаді». 

3% матеріалів – про учасників АТО-ООС та допомогу армії. На цю тему газети пишуть ніби відокремлено від цивільного життя: війна на сході і мир на заході не перетинаються – проблеми військовиків немовби не проникають у позафронтовий світ і навпаки. Так трапляється тоді, коли в суспільстві бракує відповідей на гострі запитання – і вони «капсулізуються». З цієї ж причини, мабуть, відсутні матеріали на тему вимушено переміщених осіб та постраждалих унаслідок конфлікту (0%). 

Основні теми-лідери у кожного з видань: «Відродження» і «Громада» – культура (відповідно 20% і 13% всіх публікацій у цих газетах); «Голос відродження» – соціальна сфера (12%); «Голос з-над Бугу» – життя місцевої громади (10%). 

Інші теми, в т.ч. малозначущі і такі, що не оформлені у жанрах журналістики, подані аж у 30% публікацій всіх газет. Зокрема, найбільше – у «Відродженні» – 36%, а найменше – у «Голосі відродження» – 24%. 

Майже вся тональність газетних матеріалів нейтральна (98%). Лише 2% їх – позитивна. 

В он-лайнових виданнях домінувала тема життя місцевої громади (13%). Друга за популярністю – історія і краєзнавство (11%). Наступні теми: спорт (9%), соціальна сфера і релігія (по 8%), економіка і фінанси та культура (по 7%).  Про учасників АТО-ООС та допомогу армії розповіли 5% матеріалів. Жоден сайт не написав нічого про корупцію і політику (0%).

Провідні теми кожного з он-лайнових видань:  vzhovkvi – АТО-ООС, життя місцевої громади, діяльність правоохоронних органів (усі – по 11%);

golvid – культура і життя місцевої громади (по 19%); hromadahazeta – соціальна сфера (24%); golosznadbugu – історія і краєзнавство та економіка і фінанси (по 19%). 

Нейтральна тональність в он-лайнових виданнях – 96%, позитивна – 4%.

5,7% матеріалів друкованих видань мають ознаки замовності. «Відродження» – 11,5%, , «Голос з-над Бугу» – 4,5%, «Громада» – 4%, «Голос відродження» – 2,6%. 

Матеріалів з ознаками комерційної замовності у три рази більше, ніж політичної. 

Офіціоз склав аж 19,1% або майже кожен п’ятий матеріал. «Голос відродження» – 23,7%, «Відродження» – 23,5%,  «Голос з-над Бугу» – 15%, «Громада» – 14,5%. 

Неналежно маркована реклама – 11,5%. «Громада» – 14,5%,  «Голос відродження» – 12,1%, «Голос з-над Бугу» – 10%, «Відродження» – 9,5%. 

Найяскравіший приклад матеріалу-дублікату з ознаками політичної замовності: у двох газетах опубліковані однакові тексти з однаковим підписом, приховані під різними заголовками та рубриками: «Дбають про свої кишені» (рубрика – «Гірка правда») – «Відродження» і «Про підвищення заробітних плат топ-чиновникам» (рубрика – «Ситуація») – «Громада».  Юрист і громадський активіст Олександр Мельничук у першому випадку є автором матеріалу, а в другому, зазначає шазета, лише «підготував» його. «Олександр Мельничук» (вочевидь, це «джинсовий» псевдонім) справедливо обурююється надміру високими зарплатами вищих посадових осіб в «Укрпошті», «Укрзалізниці» і Міністерстві культури. Однак робить це – у двох газетах слово в слово як під копіювальний папір – заради абзацу про те, що партія «Європейська солідарність» і нардеп від ЄС  Ірина Фріз засудила такі дії уряду в умовах дефіциту бюджету. Мабуть, морально засудила, бо про жодні судові позови від неї не згадано. Просто, за зворушливим емоційним висновком автора, Ірина Фріз належить до «малого відсотка проукраїнських сил у парламенті, який дбає про народ України». А про те, які зарплати мали керівники «Укрпошти», «Укрзалізниці» і Міністерства культури до приходу до влади партії «Слуга народу», у матеріалі не сказано. 

«Найважливіші» матеріали з ознаками політичної замовності, навіть якщо не мають належного маркування на газетних шпальтах, все ж позначені… червоними стрічками. Тими, що перерізають урочисто. У Жовкві спорудження мініфутбольного поля вартістю 1 млн 448 тис. грн стало можливим завдяки консолідації зусиль усіх гілок влади: 713 тис. грн на його будівництво надано з державного бюджету, 100 тис. грн – з обласного, 635 тис. грн – з бюджету сільської ради.  Однак усі публічні дивіденди на відкритті поля від перерізання стрічки привласнили собі голови райдержадміністрації і райради (“У Сопошині – за здоровий спосіб життя”, газета “Відродження”). Керівники району дружно розрізали також символічну стрічку під час відкриття амбулаторії у селі Замку (“Задля здоров’я тва комфорту громад”, газета “Відродження”). Із 6 мільйонів 258 773 гривень, що витрачені на спорудження цієї амбулаторії, 5,5 млн грн – субвенція з державного бюджету місцевому бюджету і майже 664 тис. грн – співфінансування з місцевого бюджету. Тож, мабуть, за такої події доречно було би газетярам згадати насамперед тих платників податків, хто найбльше наповнює місцевий бюджет.  Натомість “Відродження” повідомляє у наступному матеріалі “Для захисту населення” про вже третю перерізану стрічку двома районними керівниками-“близнюками” – під час вручення наприкінці січня 2020 року райвідділу поліції автомобіля марки Renault Logan за 350 тисяч гривень, з яких 250 тисяч дали чотири місцеві ради Жовківського району , а 100 тисяч – районний бюджет. З таким “старокалендарним” поясненням, що цей автомобіль придбали в рамках реалізації районної програми забезпечення захисту населення від злочинних та протиправних проявів в Жовківському районі на …2019 рік. Чи буде цей автомобіль возити патрульних шляхами чотирьох місцевих громад – читачам “Відродження” невідомо. 

На відміну від традицій Жовківського району у Бродівському стрічки перерізають більш демократично. Так, під час відкриття амбулаторії у  Пониковиці (“У Пониковиці запрацювала нова амбулаторія”, газета “Голос відродження”) цю процедуру доручили директору підприємства-будівельника, першому заступнику голови РДА та сімейному лікареві. 

У друкованих виданнях не зафіксовано антидержавних пропагандистських публікацій, з проросійськими прихованим меседжами і фейками.  Хоча є суперечливі у цьому контексті оголошення, що ставлять під сумнів громадянську позицію і його авторів, і редакційного колективу в час російської агресії проти України. Шлягером «трудового колабораціонізму» українських заробітчан з країною-агресором. є, на думку експертів, неналежно марковане рекламне оголошення у газеті «Голос з-над Бугу», яке друкують тут упродовж не менше року. Як мовиться, у кожного своя доля: кому – під кулі в АТО\ООС, а кому – по рублі на заробітки в Росію. В цьому випадку ще й гарантують «зелену вулицю» на кордоні. 

Про заробітчан дбає і СБУ, опублікувавши, зокрема, в «Голосі відродження» під заголовком «До уваги заробітчан!» таке повідомлення: «Громадяни України, які збираються здійснити візит до Російської Федерації або Республіки Білорусь, перебувають під правовим і юридичним захистом України. У випадку посягань іноземними спецслужбами або правоохоронними органами на здоров’я і свободу громадян України і членів їх сімей з метою залучення до розвідувально-підривної діяльності проти України, Консульський відділ Посольства України в РФ, РБ та Служба безпеки України гарантують захист і допомогу».  Це – друга гарантія заробітчанам у Росії після «перетину кордону без черг». А ось над цим повідомленням СБУ – в тій самій колонці – опублікована інформація «Герої не забуті» про капітана Ігоря Грішина, бортового авіаційного техніка вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації, що дислокується у Бродах. Грішин героїчно загинув в ході російсько-української війни, захищаючи своє рідне місто Слов’янськ. Не поїхав він на заробітки в Росію –ні під гарантії вербувальників, ні під гарантії СБУ. Як же лікувати у читача «воєнно-трудовий» когнітивний дисонанс від таких полярних публікацій – це не лише журналістська таємниця. 

Он-лайнові видання Львівщини мають майже втричі більше замовних матеріалів, ніж друковані – 15,1%. Антирекорд належить сайту vzhovkvi  – 33%. Рекорд – golvid – 0%. Golosznadbugu і hromadahazeta – відповідно 9,8% і 5,9%.

Офіціоз – 15,8%.  Найбільше його у vzhovkvi – 22,2%, найменше – у hromadahazeta – 11,8%. 

Неналежно маркована реклама – 7,2%. Найбільше – у vzhovkvi – 11,1%, найменше – у hromadahazeta – 2,9%.

За трьома цими показниками найгірші результати має сайт vzhovkvi. 

В он-лайнових виданнях не зафіксовано антидержавних пропагандистських публікацій , з проросійськими прихованим меседжами і фейками. 

Середній показник дотримання стандартів у друкованих виданнях становить 8,17 бала з 12 можливих. Найвищий результат у «Голосу відродження» – 8,31. Найнижчий – у «Відродження» – 8.  «Голос з-над Бугу» – 8,25, а «Громада» – 8,13. 

У чотирьох газетах повна відсутність «мови ворожнечі» оцінена максимально – 2 бали.  

На другому місці достовірність (посилання на джерела) – 1,83 бала. Найбільший результат за цим стандартом має «Громада» – 2.  Найменший – «Відродження» і «Голос з-над Бугу» – по 1,69.

Третя – доступність – 1,56. Найвищий рівень доступності у «Голосі з-над Бугу» – 1,69. Найменший – у «Голосі відродження» -1,38. 

Повнота йде четвертою – 1,45. Три газети – «Відродження», «Голос відродження» і «Громада» – оцінені по 1,5 бала. «Голос з-над Бугу» – 1,31. 

П’яте місце посів стандарт відокремлення фактів від думок – 0,84. Найчіткіше відмежування – у «Голосу відродження» – 1 бал. Найменші – у «Громаді» (0,69). 

Найменше газети дотримують балансу думок – 0,48. Найбільше його у «Голосі з-над Бугу» – 0,69.  Найменше – у «Відродженні» і «Громаді» (по 0,38).

Середній результат дотримання стандартів он-лайнових видань – 7,86 з 12. 

Найвищий – у сайту газети «Голос відродження» (golvid ) – 8,44.  Найнижчий – у «Відродження» (vzhovkvi). – 7. Сайти «Голосу з-над Бугу» (golosznadbugu) і «Громади»( hromadahazeta) мають відповідно – 8,25 та 7,75. 

Цілковито відсутня мова ворожнечі – 2 бали. Майже на однаковому рівні стандарти доступності (1,58), повноти (1,48) і достовірності (1,47). Стандарти-аутсайдери: відокремлення фактів від думок (0,95) і баланс думок (0,38). 

Найвищі результати он-лайнових видань за окремими стандартами: доступність – hromadahazeta (1,75), повнота – golosznadbugu (1,81), достовірність – golvid (1,63), відокремлення фактів від думок – golosznadbugu (1), баланс думок – golvid (0,63). За трьома з шести стандартів найгірші показники – вже вдруге у цьому моніторингу – має сайт vzhovkvi. 

Жанрова бідність – ознака всіх друкованих видань. 55% їхніх матеріалів – інформаційні, 5% – художні жанри, 4% – пресрелізи, 2% – листи в редакцію, по 1% – інтерв’ю та аналітичні матеріали (кореспонденція). 

Інформаційні матеріали складають: у «Громаді» – 62%,  у «Голосі відродження» – 56%, у «Голосі з-над Бугу» – 55%, у «Відродженні» – 45%. 

Не зафіксовано жодного журналістського розслідування. Немає авторських колонок і рецензій. 

З-поміж інших публікацій: 22% – оголошення (реклама), 6% – привітання чи некрологи, 3% – поради,  1% – розважальні. 

Власних матеріалів – 43%, запозичених – 47%, неідентифікованих – 10%. 

Найбільше власних матеріалів і найменше неідентифікованих у «Громаді» – відповідно 60% та 4%.  Найбільше запозичених – у “Голосі з-над Бугу” – 54%. Найбільше неідентифікованих – у “Відродженні” і “Голосі з-над Бугу” – по 13%. 

Львівські експерти оцінювали харківські видання – «Харьковские известия», “Слобідський край”, “Обрії Ізюмщини”, “Вісті Красноградщини” та їхні сайти –  і, зокрема, зауважили, що в «Харьковских известиях» і «Обріях Ізюмщини» були зафіксовані приховані проросійські меседжі, коли читачі-автори згадують-описують Другу світову війну. Ця війна ними досі трактується як «Велика Вітчизняна» у пропагандистському дусі радянсько-російської історіографії, а в згадках про минуле домінує некритична ностальгія за радянщиною.  

Координатор львівської групи експертів Ольга Шостак.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *