Огляд публікацій проведено за період 27 січня – 2 лютого. Часові рамки моніторингу трьох мас-медіа розширені щодо основного періоду через брак публікацій. Досліджувалися такі числа друкованих видань Сумщини: «Голос часу», Ямпільський район, – №4 від 25 січня та №5 від 1 лютого; «Життя Лебединщини», Лебединський район, – №5 від 30 січня; «Наш край», Липоводолинський район, – № 5 від 31 січня; «Перемога», Краснопільський район, – № 5 від 31 січня.
Оцінено матеріали онлайн видань: «Ямпіль.Info» (сайт Ямпільської газети) https://yampil.info/ та «Краснопілля Край Слобожанський» (сайт Краснопільської газети) https://krasnews.wordpress.com/ – за визначений період; «ЖЛ news» (сайт Лебединської газети) https://zhl.news – за період з 20 січня до 2 лютого; «Липова Долина. News» (сайт Липоводолинської газети) http://lipdol.news/ – за кілька місяців, про що детально – у розділі про онлайн видання.
Загалом оцінено у друкованих виданнях 130 матеріалів, у Інтернет-виданнях 78 публікацій. Всього – 208 робіт.
Сумська експертна група ІДПО моніторила сумські ЗМІ у квітні 2019 року. Чотири видання – два друковані та їх онлайн версії (краснопільські та ямпільські) оглянуто й цього разу. Видання Лебедина та Липової Долини досліджуються вперше. Варто зазначити, що ЗМІ не вдаються до пропагандистських матеріалів, проросійських меседжів, фейків – всі ці критерії моніторингу відсутні у досліджених мас-медіа. Зберігається тенденція щодо невисокого відсотку замовних матеріалів. Водночас маємо значний відсоток офіційно-протокольних публікацій. Порівнюючи з квітнем, зазначимо, що видання за цей час так і не освоїли практики належним чином позначати матеріали, явно зроблені за домовленістю з органами влади для висвітлення її діяльності.
Попри прикордонний статус області та безпосереднє прикордонне розташування Краснопільського та Ямпільського районів, всі оглянуті медіа україномовні.
Переважаюча тематика видань – життя місцевих громад, що є цілком логічним для локальних видань. Домінуючі жанри – інформаційні.
Друковані видання
Районні газети Сумщини не втратили своєї популярності у процесі реформування. Якщо показник передплати і знизився, то це, швидше, об′єктивні процеси. За даними «Укрпошти» щодо передплати на перше півріччя цього року, вона, порівняно з попереднім роком, склала в середньому 91,8%. Зокрема, «Наш край» має показник 97,4%; «Життя Лебединщини» – 93,7%; «Перемога» – 89,9%; «Голос часу» – 74,9%. Останнє видання планувало взагалі відмовитися від друкованого варіанту і піти в онлайн, проте відмовилося від цієї ідеї.
Моніторинг стандартів журналістики
Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальний бал оглянутих видань склав 7,5.
Найкраще дотримується стандартів газета «Голос часу»: середній бал – 9. Другою за якістю матеріалів є «Перемога» з показником 8,13. «Наш край» – 6,5. «Життя Лебединщини» – 6,38 бала. Такі різні показники (між найвищим та найнижчим – 2,62 бала) можуть бути пояснені різницею у підходах до формування видання. Адже, наприклад, при практично однаковій кількості досліджених публікацій у «Голосі часу» – 35 та «Житті Лебединщини» – 36, експерти визначили, що у першому виданні матеріалів інформаційних жанрів 17, у другому 6; аналітичних публікацій відповідно 6 і 1; водночас прес-релізових матеріалів у другій газеті більше на 7; публікацій із розряду «інше» (власне, позажанрових) у ямпільській газеті 10, у лебединській – 15. Тобто політика наповнення видання визначає і планку якості контенту.
Щодо окремих стандартів, зазначимо, що всі газети найкраще витримали стандарт «відсутність мови ворожнечі» – тут маємо найвищу оцінку – 1,98 бала.
Рівень доступності публікацій (їх зрозумілості, грамотності – легкості сприйняття читачем) порівняно з попереднім моніторингом знизився: маємо 1,56 бала з 2 можливих, у той час, як раніше було 0,97 бала з 1 можливого. Тобто у квітні-2019 показник було реалізовано на 97%, зараз – на 78%. Таке зниження може бути частково пояснене змінами у методології моніторингу, що зробила підхід до оцінки критеріїв більш вибагливим: раніше ми мали два ступені оцінювання, тепер – три. Відповідно експерти мають можливість ретельніше враховувати міру реалізації критерію; оцінювати публікації, не ставлячи на одну планку замітку з, наприклад, звітом чи аналітичним матеріалом.
На 1,38 бала з двох можливих виконується стандарт «відокремлення фактів від коментарів». Найкраще дотримуються такої вимоги у «Перемозі» (1,69 бала), найгірше – у газеті «Наш край» (1,13).
Низьким є дотримання такого стандарту, як «достовірність», тобто наявність посилань на джерела інформації. Середня оцінка за цей стандарт – 1,28. І він гірший, ніж попереднього моніторингу (у квітні минулого року – 0,69 з 1 – тобто 69% показника, у січні – 64% показника). Лише «Голос часу» показує порівняно високий бал 1,88, тобто 94%. У «Житті Лебединщини» середній бал за матеріал – 0,69, тобто критерій реалізовано на 34,5%.
Повнота подачі матеріалів оцінена експертами на 1,08 бала.
Та традиційно найгірше у сумських виданнях (як, утім, і загалом у досліджуваних ЗМІ України) дотримуються стандарту «баланс думок» – 0,25 бала. Це у 8 разів нижче поставленої планки. Хоча, порівняно до попереднього дослідження сумських видань, цей показник зріс: раніше він був нижче визначеного у 12,5 раза.
Відповідно до викладеного, мусимо констатувати: якість матеріалів залишає бажати кращого. Див Графік №1.
Графік №1. (Дані даються в балах; максимальна оцінка за критерій – 2)
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
У середньому в друкованих виданнях виявлено 2,7% матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування, тобто публікацій, які називають «джинсою». (Минулого моніторингу – 6,1%). Комерційна замовність дещо переважає політичну: загалом знайдено 4 «джинсові» публікації, з яких ознаки політзамовності у однієї.
«Голос часу» має найвищий відсоток 5,7, оскільки розмістив матеріал із ознаками політичної та матеріал із ознаками комерційної замовності. Другий показник у «Життя Лебединщини», де розміщена 1 замовна публікація, що склало 2,8% від оглянутих матеріалів. «Наш край» – має 1,8%. У «Перемоги» показник замовності – 0. Тобто замовних публікацій небагато, особливо, якщо порівнювати з періодами, коли відстежувалися видання, де він сягав понад 50%.
Незначний відсоток і неналежно маркованих матеріалів – у середньому 1,2%. Зауважимо, що минулого моніторингу кількість неналежно маркованих матеріалів обіймала 10,4%.
Проте не будемо складати хвалебну оду виданням – причина таких невисоких показників, швидше, на жаль, не у поліпшенні їх роботи, а у зміні методології моніторингу. Адже до вже згаданих критеріїв цього року додався ще один: «протокольно-офіційна інформація». До цього розділу експерти вирішили віднести матеріали, що мають протокольний характер, але містять і важливе для аудиторії /частини аудиторії повідомлення. Тобто це може бути, скажімо, прес-релізовий виклад якогось рішення міської ради, повідомлення відділення Пенсійного фонду чи військкомату. Інформація корисна, але викладена не журналістом – сухо, не завжди доступно. Окрім того, відповідно до законодавства, інформація від влади розміщується згідно з угодою про висвітлення діяльності органів влади, отже – на платній основі. Так, це не реклама, але й не журналістський контент, тому він повинен бути відповідно позначений. У матеріалах Інституту демократії імені Пилипа Орлика на цьому наголошувалося. Зокрема, координаторка Сумської експертної групи Алла Федорина писала: «Медіаюристка, координаторка юридичних програм Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова на щорічній конференції ІДПО однозначно пояснила: інформацію від влади потрібно маркувати, «аби розуміли, що цей матеріал виготовлений не журналістом, що це – офіційна позиція». І нагадала, що, згідно з Законом про рекламу, є лише два варіанти позначки: не зірочка, не галочка, не ще якийсь значок, а слова «реклама» чи «на правах реклами», поставлені безпосередньо біля матеріалу, який вони позначають, а не десь там… Як універсальний варіант позначення матеріалів від влади Людмила Панкратова пропонує такий: «Матеріал виготовлено на підставі договору з…/між…». Можуть бути варіанти, але з однозначною вказівкою на замовника публікації». http://idpo.org.ua/articles/3168-zavdannya-dlya-miscevix-vidan-stati-znachushhimi.html
Чи ж бачимо ми необхідні позначки, що засвідчують офіційну позицію, у наших виданнях? Фактично ні. Лише одна публікація у «Голосі часу» – звернення народного депутата з приводу проблеми, що турбує місцеву громаду, має внизу зірочку та позначку «згідно з угодою». Цей матеріал, відповідно, не оцінювався, бо належно марковану (законну!) рекламу моніторинг не бере до розгляду. В цілому ж ситуація невесела: у «Голосі часу» маємо 24,3% (майже чверть!) протокольно-офіційної інформації; у «Перемозі» – 19,4% (майже п′ята частина); у «Житті Лебединщини» – 16,7%; у «Нашому краї» – 10,7%.
Додавши всі показники – «джинси», неналежного маркування та протокольно-офіційної інформації, отримуємо наступну картину – див. Таблиця №1.
Таблиця №1
| Видання | «джинси» (%) | неналежного маркування (%) | протокольно-офіційна інформація (%) | всього з порушеннямизакону (%) |
| «Голос часу» | 5,7 | 0 | 24,3 | 30,0 |
| «Життя Лебединщини» | 2,8 | 0 | 16,7 | 19,5 |
| «Наш край» | 1,8 | 0 | 10,7 | 12,5 |
| «Перемога» | 0 | 3,2 | 19,4 | 22,6 |
Тобто про «чесність» контенту поки говорити не доводиться.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріалів із ознаками пропаганди, проросійських меседжів та фейків у друкованих виданнях не виявлено.
Теми
Переважаюча тема газет – життя місцевих громад, що є цілком правомірним. Тема обіймає 20% від загалу публікацій і найкраще представлена в газетах «Наш край» (10 публікацій) та «Голос часу» (8 публікацій).
Характеризуючи найактивніше в цій темі видання «Наш край», експертка Алла Ярова зазначає: «Найгарячіша серед тем – земельна реформа. На першій шпальті редакція розміщує статтю «В липоводолинській громаді продовжують масово роздавати землю» (с.1). Цитую: «Цей процес уже, мабуть, можна назвати медичним терміном – епідемія. Останнім часом на кожній сесії Липоводолинської селищної ради розглядається все більше заяв громадян про виділення земельних ділянок до двох гектарів у приватну власність. Їх надходить по кілька сотень. Кажуть, що наша громада тримає першість в області, а можливо й не тільки на Сумщині. Продовжуються й скандали навколо цього питання, бо хтось отримує дозвіл на приватизацію земельної ділянки без проблем, а хтось роками оббиває пороги чиновницьких кабінетів і залишається ні з чим». Далі тема розвивається в матеріалах: «Від чого болить голова у фермерів» (с.2), «Про медицину подумали, а земля знову стала каменем спотикання» (с.3, автор Антоніна Копайгора), «Зареєструйте своє право на землю» (с. 4, автор Сергій Нищета, голова Липоводолинської селищної ради), «Конфлікт інтересів», або конфлікт через інтереси» (с.5, автор Володимир Штанько, депутат Липоводолинської селищної ради)».
Зі значним відривом від основної йдуть теми культури – 7%; економіки та фінансів, тарифів – 6%; криміналу, історії та краєзнавства, місцевого самоврядування, спорту – по 5%. І найвагоміше місце займає «інше» – 38% контенту. Найбільше таких матеріалів у «Житті Лебединщини» та «Перемозі».
Зовсім на зачеплені теми АТО/ООС і вимушених переселенців.
Жанри
Аналізуючи жанри, бачимо тенденцію, що зберігається з минулого моніторингу сумських ЗМІ: публікації, віднесені до категорії «Інше», тобто «позажанрові» матеріали, займають найбільший відсоток у загальному контенті – 37% (у квітні-2019 було 34%). Якщо розглянути структуру цього «іншого», то бачимо, що найбільше – 12% –припадають на оголошення та рекламу; 8% – всілякі поради побутового характеру; по 5% займають розважальні матеріали (кросворди, анекдоти…) і привітання, некрологи. Решта – «ще інше «інше».
Найбільша частка таких матеріалів у газеті «Життя Лебединщини».
35% масиву публікацій складають матеріали інформаційних жанрів (минулого моніторингу – 31%). Порівняно нижча кількість так званих «прес-релізових» публікацій – 9% (раніше – 18%). Найбільше вдається до них «Життя Лебединщини».
5% – інтерв′ю/бліц-опитування. Знайдено по 4% від загального контенту художньо-публіцистичних і аналітичних жанрів. Останні, втім, представлені лише у двох газетах: краще – у «Голосі часу», менше – у «Житті Лебединщини».
Як і раніше, зовсім не використовуються журналістське розслідування. Див Графік №2.
Графік №2. (Дані – у відсотках)
Тональність
Переважно вона нейтральна – 72%. Негативна зауважена у 13%; позитивна – у 15% публікацій.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних матеріалів – 42%; запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 32%; неідентифікованих – 26%. Ці цифри цілком співпадають із показниками минулого моніторингу. Але якщо перші дві можна приймати, то показник неідентифікованих матеріалів хотілося б бачити значно меншим. Адже навіть кулінарні поради можна «списати» з Інтернету, а можна запитати у відомої місцевої господині чи в популярному кафе і розмістити їх від імені конкретних осіб.
Неідентифікованих матеріалів найбільше у «Житті Лебединщини», найменше – у «Перемозі».
Найбільше власних матеріалів публікує цього разу «Перемога» – 64,5%. Це виразний плюс, адже минулого моніторингу тут їх було найменше – близько 26%. «Голос часу» – майже 43%; «Життя Лебединщини» – 33%; «Наш край» – 25%. Втім, зауважимо: ці цифри не слід сприймати як однозначний позитив чи негатив, адже вони показують відсоток від кількості публікацій. Тим часом у газеті можуть бути розміщені дві власні публікації на дві шпальти, і відтак за обсягом площі власний контент переважатиме.
До запозичених матеріалів найактивніше вдається «Наш край». Див. Графік №3.
Графік №3. (Дані – у відсотках)
Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа
Моніторинговий період можна вважати «буденним»: якихось особливих порушень чи особливих досягнень експерти не виявили. Якісь показники є кращими до попереднього моніторингу, якість – нижчими, проте це не означає, що вони стабільні, – для відстеження цього слід моніторити ті ж самі видання впродовж певного часу, а не епізодично.
Прикро, що стабільними залишаються ті негативні тенденції, про які ми вже говорили раніше. Щодо стандартів – відсутність «повноти» та «балансу». Щодо тематики – відсутність окремих важливих тем. Щодо замовності – вона продовжує мати місце. Щодо протокольно-офіційних матеріалів – засилля немаркованих публікацій.
Онлайнові видання
Сайтів при реформованих газетах досить небагато, до того ж деякі з них працюють епізодично. У області є районні видання, що почали працювати з сайтом, але потім перейшли до наповнення сторінки у соцмережі, вважаючи такий формат більш економним. Позитивними прикладами освоєння онлайну є обрані для моніторингу видання «Краснопілля Край Слобожанський» і «Ямпіль.Іnfo», що переважно стабільно працюють уже тривалий період.
Складається враження, що друковані видання здебільшого поки не побачили на своєму рівні сенсу в розвитку онлайн формату. Має місце тут і недостатня підготовка кадрів. Не від одного редактора і не лише Сумської області довелося почути, що тренінги, які пропонуються з цієї тематики і у яких їм доводилося брати участь, мають зависоку планку, більше розраховані на сайти, що вже здобули досвід і мають певний рівень «розкрученості». Тим часом багатьом «районщикам», як говорять вони самі, потрібні для початку не «просунуті» технології, а ази.
Своєрідним прикладом описаної ситуації може бути сайт «Липова Долина. News». Його цілеспрямовано було включено до моніторингу, оскільки влітку минулого року, за проектом сприяння роздержавленим ЗМІ, дві газети Сумщини – лебединська та липоводолинська виявили бажання й отримали безкоштовно розроблені сайти та тренінг із роботи з ними. Результат виявився дуже різним. Якщо лебединське онлайн видання шукає себе і намагається працювати регулярно (за два тижні ми набрали достатню для моніторингу кількість публікацій), то липоводолинське практично не користується сайтом для розміщення публікацій і залучення аудиторії. Експертка Алла Ярова зауважує: «Сайт «Липова Долина.News» став здивуванням цього моніторингу через неоперативність виготовлення та подачі інформації. Протягом січня видання розмістило тільки 5 публікацій». Експертка не обмежилася оглядом видання за місяць, відслідкувала попередній період його роботи і дійшла висновку: «Схоже, це не випадковість, а редакційна політика. Аналіз матеріалів, розміщених на сайті у грудні, листопаді, жовтні й далі засвідчує, що їх кількість теж не перевищує 5 на місяць. Станом на 17.02.2020 на сайті ще не розміщено жодного лютневого матеріалу. Водночас слід сказати, що сайт має добру структуру і здатний, принаймні в технічному плані, задовольняти попит в інформації.
Видання використовує доволі незвичний спосіб датування статей, наприклад: «3 тижні ago». Це ускладнює пошук інформації, визначення її актуальності й оперативності».
Ситуація дивна, бо ж у газеті друкуються доволі професійні матеріали, які можна було б використовувати в онлайн варіанті. Так, власне, роблять чимало сайтів, які експерти оглядали останніми роками. Але липоводолинці хоча б таким, хай не кращим, способом наповнення онлайн видання не користуються.
Відтак експерти повноцінно оглянули друковане видання Липової Долини. Що ж до сайту, то цифрові оцінки його роботи не є показовими. Адже оглянуто лише 5 публікацій. І якщо одна з них мала характер замовності, то це вже – 20% контенту. Подібні характеристики не є коректними. Тому, даючи окремі зауваження щодо публікацій сайту, ми уникатимемо кількісних характеристик щодо нього.
Моніторинг стандартів журналістики
Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 6,58 бала з 12 можливих. Найвищий бал у видання «Краснопілля Край Слобожанський» – 7,19. Другим за якістю публікацій визначено «ЖЛ news» – 6,75 бала. На третьому місті «Ямпіль.Іnfo» – 6,56 бала. Оцінка матеріалів «Липова Долина. News» склала менше 6 балів.
«Відсутність мови ворожнечі» оцінено в середньому на 1,83 бала. Найвищу оцінку, 2 бали у цій категорії отримав сайт «ЖЛ news». Єдиний матеріал, що отримав 0 за цей критерій, – публікація «Дорожники заявляють, що січневий ямковий ремонт дороги між Ямполем та Орлівкою відповідає технічним нормам» http://www.yampil.info/archives/37082.html у «Ямпіль.Іnfo». Проблема, власне, у прямій мові, зацитованій у матеріалі, де дорожник говорить про «халтуру», про те, що «преса почала нас «довбати»… Втім, показово, що критику щодо себе журналісти наводять повністю.
Відокремлення фактів від коментарів оцінене в 1,19 бала. Найкращий показник тут у «ЖЛ news» – 1,38.
Достовірність публікацій – 1,11 бала. Але якщо «Ямпіль.Іnfo» має за цей критерій 1,25 бала, то «ЖЛ news» – лише 0,81. Тобто більше половини матеріалів не містять посилань на джерела.
Як загалом характерно для онлайн публікацій, мало їх мають характеристику «повнота матеріалу». У даному разі оцінка за цей критерій склала1 бал із 2 можливих.
І, як завжди, критерій балансу думок на сайтах має найнижчу оцінку – 0,13. Мало втішає, але минулого моніторингу він взагалі дорівнював нулю. Зараз «Ямпіль.Іnfo» показав найкращий результат у цій категорії – 0,25.
Окремо – про доступність матеріалів, яка оцінена в 1,36 бала – показник занизький. Найвищий бал за критерієм – 1,75 – у «Краснопілля Край Слобожанський».
Загальним зауваженням тут є певна «телеграфність» стилю чи прес-релізовість публікацій. Зокрема щодо якості матеріалів експерт Володимир Садівничий зауважує: «Сайт «Ямпіль.Інфо» сповідує прихильність до публікації великих полотнищ тексту (по 7-10 тисяч знаків) із невиправданими подробицями виступів присутніх, із десятками й десятками цифр (http://www.yampil.info/archives/37057.html ; http://www.yampil.info/archives/37082.html; http://www.yampil.info/archives/37136.html). Це більше схоже на дослівні розшифровки записів диктофону, аніж на журналістику».
Прикладом публікації, де бракує і точності, і елементарної грамотності (яку включає у себе категорія «доступність») Володимир Садівничий називає матеріал «Оріон – Явір – протистояння лідерів чемпіонату Silver Division! прямі трансляції» на сайті «Краснопілля край Слобожанський». Подаємо фрагмент:
Оріон – Явір субота, 1 лютого – 15-00 (зал Педінституту)
Матч, який ми чекали на продовження всього турніру – протистояння лідерів чемпіонату! Обидва представники Краснопольщіни мають в своєму активі по 8 перемог, проте, якщо у Оріона ще дві нічиї, то у Явора дві поразки. Виділити фаворита в цій грі вкрай складно, але у Осоївки є Макисм Мигаль, який сам може вирішити долю будь-якої гри на користь своєї команди.
Невисокий рівень мовного оформлення, власне, рівень літературного редагування або ж, швидше, його відсутності, елементарної невичитаності, демонструють і досліджені сумські видання, і видання Львівщини, які перехресно моніторили сумські експерти. Для узагальнення Володимир Садівничий пропонує одну з цитат: «На даний час … з даного питання вони готові».
Цитата з сокальської районної газети «Голос з-над Бугу» від 6 лютого: «Таке рішення ухвалили сьогодні, 28 січня».
І взагалі казусна публікація, хоча, як говорить Володимир Садівничий, невідомо, якими моніторинговими критеріями її виміряти: «Життєва історія «Чоловічі сльози» («Голос з-над Бугу», 23 січня 2020). Розповідь про розмови чоловіків у кнайпах («Такі “точки”, у яких я працюю офіціанткою…»). Висновок із підслуханого: «Ось, виявляється, які вони чоловіки. Дивні і суперечливі створіння». А тепер, увага, підпис під матеріалом – Олег Леськів».
Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка матеріалів із ознаками замовності складає 6,4%. У квітні-2019 цей показник склав 10,2%, але про поліпшення ситуації говорити не варто, оскільки, як уже зазначалося в розділі про друковані видання, відсотки перейшли до нової моніторингової категорії «протокольно-офіційна інформація». Політична замовність відстає від комерційної на одну публікацію. Вона присутня лише на одному сайті – «Краснопілля Край Слобожанський». Для прикладу – ніби важливий і цікавий матеріал
«Законні рулетки замість фіктивних лотерей. Як просувається легалізація грального бізнесу?» https://krasnews.wordpress.com/2020/01/27/законні-рулетки-замість-фіктивних-ло/ , проте в ньому «поборником правди» виступає виключно одна сторона – політична сила «Слуга народу». Інших позицій і думок не надано.
Загалом непозначених замовних матеріалів більше саме на краснопільському сайті – 12,5% контенту. 3,8% таких публікацій знайдено на сайті «ЖЛ news». Одна публікація з ознаками замовності присутня на сайті «Липова Долина. News». На сайті «Ямпіль.Іnfo» замовних матеріалів не виявлено.
Немає в онлайн виданнях неналежно маркованих публікацій. А от протокольно-офіційних достатньо. Перед тут веде «ЖЛ news» – 30,8% «офіціозу». На другій позиції «Краснопілля Край Слобожанський» – 20,8%. На сайті «Ямпіль.Іnfo» – 19,6%. Ці публікації переважно повторюють газетні матеріали.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріали з ознаками пропаганди, проросійські меседжі, ознаки фейків не виявлені.
Теми
Найактивніше на сайтах висвітлювалася тема життя місцевих громад – 23% контенту. Причому зазначимо, що на сайті «Ямпіль.Info» публікацій на цю тему більше, ніж на інших досліджуваних сайтах разом.
13% складають публікації на спортивну тему. 12% – соціальна сфера й охорона здоров′я. 8% тематики віддані криміналу/діяльності правоохоронних органів. По 6% мають економіка та освіта.
Як і в газетах, зовсім не відображені теми військових дій та учасників ООС; ВПО; питання міжнародних відносин. Викриттю корупції присвячено 1 матеріал.
«Інше», порівняно до попереднього моніторингу, зменшилося і обіймає 14% тематики (раніше – 25%).
Загалом, як можна бачити з графіка №4, тематика онлайн видань значною мірою перегукується з тематикою друкованих. Помітна перевага лише соціальної та спортивної тематики на сайтах. Друковані видання значно переважають у «Іншому».
Графік №4 (Дані – у відсотках)
Тональність
Нейтральна тональність у 69% публікацій; негативна – 15%; позитивна – 15%.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних публікацій серед досліджених – 72% (попереднього моніторингу було 52%). Їх кількість майже однакова на сайтах «Ямпіль.Info» та «ЖЛ news»; дещо менше – на «Краснопілля Край Слобожанський».
19% матеріалів належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело.
Не ідентифікованих публікацій 9%, що є хорошим показником, порівняно з попереднім моніторингом (31%).
Інформація про експертів
Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
E-mail: volsad66@gmail.com; v.sadiv@journ.sumdu.edu.ua
Профілі:
на сайті кафедри – http://journ.sumdu.edu.ua/ua/pro-nas/vykladachi/205-sadivnychyj-volodymyr-olexijovych
Фейсбук – https://www.facebook.com/vol.sad
Твітер – https://twitter.com/vol_sad
Instagram – https://www.instagram.com/vol_sad/
Linkedin – https://www.linkedin.com/in/B9-a925b672/
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-4163-8954
Федорина Алла, заслужений журналіст України, викладач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координатор ГО «Сумський прес-клуб».
E-mail: afedoryna@ukr.net
У Facebook – https://www.facebook.com/afedoryna
Ярова Алла, заступник директора Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
E-mail: a.yarova@uabs.sumdu.edu.ua
У Facebook – https://www.facebook.com/profile.php?id=100020706954020
На сайті Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ
——————————————————————–
Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.