Моніторинговий період – з 11 по 18 травня. Незалежні експерти досліджували роздержавлені видання та споріднені з ними сайти: «Вісті» (Слов’янськ), «Зоря» (Лиман), «Маяк» (Покровськ), «Вперед» (Бахмут), «Покровськ.сіті» (рokrovsk.сity), «Карачун» (karachun.com.ua) та сайт газети «Вперед» – «bahmut1571.com». Загалом було оцінено 272 матеріали в друкованих виданнях та 76 матеріалів, оприлюднених протягом звітного періоду на сайтах.
Загальна ситуація з дотриманням журналістських стандартів в роздержавленій пресі та на споріднених з газетами сайтах Донеччини стає все гіршою: експерти не бачать в текстах ані балансу думок, ані відокремлення фактів від коментарів. Локальні медіа Донеччини продовжують ігнорувати тему сучасних військових подій та ВПО, в той же час тему Другової світової війни подають максимально активно і доволі тенденціозно. Жодне з досліджуваних видань не інформує аудиторію про наявність договору із місцевою владою на висвітлення її діяльності, завдяки чому експерти віднесли частину контенту до неналежно маркованого.
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ
- Оцінки матеріалів за стандартами
У роздержавлених друкованих виданнях Донецької області загальний бал за стандарти склав 6,95, і ситуація стала ще трохи гіршою як у співставленні з попередньою хвилею 2020 року (7,05), так і у порівнянні з минулорічним періодом. Критерій доступності викладення матеріалу – єдиний, якого локальні ЗМІ Донеччини дотримуються бездоганно (2,0). Середня оцінка за відсутність мови ворожнечі майже максимально можлива – 1,97. Найнижчий показник – 0,14 бали отримав стандарт неупередженості (балансу думок), і це більше ніж вдвічі гірше, ніж минулої хвилі (0,31). В газетах «Маяк» і «Зоря» в жодному з матеріалів, що потрапили у Список 3, експерти не побачили дотримання стандарту неупередженості. Традиційно низькою є оцінка за відокремленість фактів від коментарів в середньому складає 0,72 балів (у лютому була 0,69). Помітно погіршилась середня оцінка за достовірність – 0,66 (була 1,08). Стандарт повноти дотримано на рівні 1,47 бали.
Приблизно однаковий рівень дотримання журналістських стандартів цієї хвилі продемонстрували Бахмутське видання «Вперед» (7,88) та Слов’янські «Вісті» (7,69), однак загалом у всіх газет показники стали нижчими. Найгіршою, за оцінками експертів, залишається якість матеріалів у Лиманської «Зорі» – 5,88.
Матеріали з ознаками замовності («джинса» політична, комерційна, неналежно марковані матеріали)
В чотирьох досліджуваних газетах Донеччини експерти ІДПО загалом оцінили «на замовність» 200 матеріали. 6,3% текстів, оприлюднених в моніторинговий період, мають ознаки комерційної або політичної замовності і віднесені до категорії «джинса». 8 з 11 текстів, що мають ознаки політичної заможності, оприлюднені в газеті «Маяк» (Покровськ). За кількістю комерційної «джинси» лідує Лиманська «Зоря» (4 з 6 текстів).
Так, в числі від 09.05.2020 на сторінці 4 розміщено матеріал «Замкнутый круг», який розповідає про чудесне зцілення героїні Ніни Степанівни: до цього декілька лікарів не могли поставити діагноз, а цілитель Віктор Семенович позбавив болю за один прийом, вправивши грижу на хребті. В середину тексту заверстано у рамочці рекламу – реабілітація хребта, яку роблять батько та син Очеретні. І публікація, і реклама подані російською мовою, хоча газета виходить українською. Маркування щодо замовності цього матеріалу відсутнє. У наступному числі газети за 13 травня так само подано матеріал «Новый диагноз». Тексти підписані Віктором Очеретним.
Ця газета має також найбільші показники оприлюднених офіційних звітів та повідомлень від влади – 15,6% і матеріалів, що марковані неналежним чином (15,6%). Загалом у чотирьох виданнях 8,5% матеріалів експерти позначили як офіціоз, а 9,6% є неналежно маркованими.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації)
Зауважимо, в цю моніторингову хвилю потрапили матеріали, присвячені святкуванню Дню Перемоги у Другій світовій війні, і це обумовило присутність прихованих проросійських меседжей в локальній пресі. Експерти побачили ознаки такого порушення в матеріалах газет «Зоря» та «Маяк», однак і журналісти інших видань дозволяють собі в матеріалах ностальгувати за радянським минулим, що також спотворює картину дійсності для аудиторії.
Також цієї моніторингової хвилі експерти приділяли увагу матеріалам, що висвітлювали перебіг карантину, пов’язаного з пандемією коронавірусу. Цікавим є приклад репортажу «Как простые люди отмечали в Славянске День Победы». Автор тексту не соромлячись розказує про те, як група місцевих чоловіків-«моржів», жоден з яких не має прямого відношення до Другої світової війни, 9 травня (тобто коли ще не було жодних карантинних послаблень) відмічає свято, «НЕ ПОТОМУ, ЧТО «ТАК ПОЛОЖЕНО», ПРОСТО «ТАК ДУША РАСПОРЯДИЛАСЬ» (підзаголовок). На фото можна побачити, що жоден з героїв не користується захисними масками і ніхто не дотримується соціальної дистанції. «У всех было по-настоящему праздничное настроение, которое не подвластно ни постановлениям правительства, ни нынешним пропагандистским клише («украинцы в 1941-1945 годах воевали за чужие интересы»), ни даже карантинным ограничениям. И подумалось: хорошо, что полиция Славянска не додумалась последовать примеру своих столичных коллег, и не пытается вылавливать из вод озера Репное «злостных нарушителей карантина», – відверто підтримує таку поведінку своїх героїв автор тексту Олександр Кульбака (редактор газети, до речі).
Також в Слов’янських «Вістях» зафіксували два матеріали, що маніпулюють темою COVID19: «Начало конца карантина. Что стало понятно после заявлений главсанврача о запугивании украинцев» та «Чем опасны одноразовые перчатки во время пандемии коронавируса». Обидва тексти є запозиченими, перший – з сайту «Страна», тому тональність відповідна: «То его вводят, чтобы напугать население, хотя очевидно, что заразиться от прогулки в парке нельзя. То ослабляют, когда заболевание на пике, а в Западной Украине уже некуда класть больных. Очевидно, что так бывает, когда во главе угла не здоровье населения и экономики, а сиюминутная политическая целесообразность». Другий текст невідомого походження, але вже по заголовку зрозуміло, що видання всіляко підтримує думку про даремність карантину. Таким чином, «Вісті» провокують своїх читачів порушувати існуючі правила. До речі, в першій декаді червня сам в Слов’янську зафіксовано спалах захворювання.
3. Аналіз тем, жанрів, тональності, походження
Тенденція уникати соціально-значущих тем в локальних медіа Донеччини залишається незмінною. Частка матеріалів, тематика яких не відповідає виокремленим в методиці моніторингу критеріям та позначена як «інше» (розважальні тексти, реклама, оголошення, прогнози та кросворди) цього разу склала 45% (у порівнянні: в лютому – 34%). При цьому матеріалів на тему життя місцевої громади експерти виокремили 9%, криміналу та історичним нарисам про світову війну приділили увагу у 8% текстів, соціальна сфера та охорона здоров’я висвітлювалась в 7% матеріалів, а місцеве самоврядування фігурувало у 5% оприлюднених матеріалів. 4% матеріалів експерти виокремили як ті, що висвітлювали тему COVID19.
Заходи, пов’язані зі спортом та релігією, не були представлені в регіональній пресі цього періоду. Так само не знайшли експерти висвітлення перебігу сучасних військових подій на Сході України і взагалі життя людей поблизу війни.
Жанри. Цього разу майже половина контенту (47%) в досліджуваних виданнях – це всілякі поради, розваги (кросворди/гороскопи), вітання, анекдоти, тобто все те, що не виконує основну функцію локального ЗМІ – інформаційну. Матеріали в інформаційних жанрах складають 36% контенту. Художні жанри – загалом 10% (цей показник по відношенню до попереднього періоду моніторингу значно зріс – за рахунок історичних екскурсів, присвячених річниці завершення Другої світової війни). 6% оприлюдненого в чотирьох виданнях – офіційні прес-релізи владних установ. Усього два тексти за тиждень мають діалогічний формат (опитування в газеті «Вперед» та інтерв’ю у «Вістях») – це 1% від контенту. 6 текстів (2%) експерти віднесли до категорії аналітичних. Така сама кількість – листи в редакції. Ані рецензії, ані журналістські розслідування роздержавлені видання не використовують в своїй роботі.
Походження. 49% текстів, оприлюднених в роздержавлених газетах Донеччини протягом моніторингового періоду, є не ідентифікованими. Кількість власних матеріалів в газетах становить 20%, а запозичені матеріали з чіткою ідентифікацією джерела інформації склали 31%. Цього разу, зокрема, в газеті «Вперед» збільшилась частка матеріалів, де джерелом інформації виступає власно журналіст, його спостереження: «я ходила і побачила», «я гуляла і почула», «я неподалеку живу…». Експерти припускають, що це пов’язано із обмеженнями комунікацій в період карантину.
При цьому логіку, за якою в локальних ЗМІ підписують або ні матеріали, експертам зрозуміти не вдається. Наприклад, газета «Вісті» публікує поруч два тексти: один від поліції (підписано) другий від підрозділу МНС – жодного натяку на джерело. Так само і у випадку передруків: запозичений з «Обозревателя» «Украину ждет 10 лет засухи и ураганов» залишили анонімним, тоді як замітка «Нидерланды продают картофель в Украину – вместо его утилизации» має підпис EastFruit.
Щодо тональності оприлюдненого, у переважній більшості матеріалів вона нейтральна – 73%. Негативна – в 1% матеріалів, а позитивна – в 26%.
ОНЛАЙН МЕДІА
1. Оцінки матеріалів за стандартами
Дотримання професійних стандартів експерти ІДПО досліджували на сайтах трьох газет: «Карачун» слов’янської газети «Вісті», «Покровськ. сіті» газети «Маяк» та «Бахмут 1571» газети «Вперед». «Зоря» з Лиману не має своєї версії у мережі. Середній бал, який ілюструє ступінь відповідності стандартам в онлайн просторі Донеччини, складає рівно половину з 12 можливих – 6,0, і є майже не бал нижчим, ніж середня оцінка текстів в друкованих виданнях, і нижчим за попередній моніторинговий період. Максимальною, як і в друкованих медіа, є оцінки за відсутність мови ворожнечі (2,0). Також доволі високо оцінена доступність викладення матеріалу (1,65 балів), однак зазначимо, що у порівнянні з лютневою хвилею цей показник знизився на 0,3 бали (був 1,96). Достовірність оцінена експертами в 0,78 балів, а баланс думок та відокремлення фактів від думок мають найнижчі за останні роки показники – 0,07 бали. Тобто з 46 оцінених за стандартами текстів тільки три матеріали (всі – на сайті «Бахмут 1571») мали ознаки присутності цих критеріїв.
Найкращим з досліджуваних видань щодо дотримання стандартів є «Покровськ.сіті» з показником 6,38 , але зауважимо, що його оцінка в лютому була 8,69 балів. Тобто загалом оцінки онлайн видань суттєво зменшились, тобто якість матеріалів стала ще гіршою.
- Матеріали з ознаками замовності («джинса» політична, комерційна, неналежно марковані матеріали)
За період моніторингу на трьох досліджуваних сайтах експерти побачили 4 тексти з ознаками замовності (три – політичної, один – комерційної), що становить 5,3% від всіх матеріалів. Наочною проблемою локальних сайтів є зловживання офіціозом та неналежне маркування матеріалів: таких типів текстів в середньому нарахували 20%, а анти лідером є сайт «Карачун», на якому більше 40% контенту (13 текстів з 30) позначено експертами як «протокольно-офіційна інформація»! Прикладів прихованих проросійських меседжей, фейків та пропаганди, а також маніпуляцій щодо коронавірусу експерти на досліджуваних сайтах не знайшли.
3. Аналіз тем, тональності та походження
24% текстів, що побачили світ за моніторинговий період на трьох досліджуваних сайтах місцевих газет, склали ті, що присвячені перебігу пандемії та карантину (більшість з них опублікував сайт «Карачун»). По 21% контенту сайти присвятили життю місцевої громади та кримінальним подіям. По 8% текстів стосувались питань економіки та історичної пам’яті з нагоди Дня Перемоги. Ані перебіг військових подій сьогодення, ані питання освіти чи життя вимушено-переміщених осіб цього моніторингового періоду місцеві сайти Донеччини не зацікавили
Щодо походження текстів, ідентифікованими експерти вважають лише 11% матеріалів. 30% текстів на локальних сайтах є законно запозиченими і 59% – не ідентифікованими.
За словами експертів, часто в текстах не називають ані джерело, ані людину, яка дає інформацію, відбуваючись узагальненнями: «фахівці», «медики». Але є і позитивні приклади: на сайті «Бахмут1571» в матеріалі «Коронавирус открыл счет своим жертвам и у нас» (https://bahmut1571.com/news/community/koronavirus-otkril-schet-svoim-zhertvam-i-u-nas) можна побачити ідентифіковані персони: «начальник отдела охраны здоровья городско госовета Елена Миронова», «узнал от главного врача Светлодарской больницы Геннадия Гуржия», «По информации директора КП «Бахмутский комбінат коммунальных предприятий» Ивана Войтенко».
Розподіл по тональності на сайтах такий: 83% нейтральних матеріалів, 13% – позитивної тональності. Негативної тональності експерти не побачили.
Ірина Черниченко, експертка донецької групи:
Загальне враження від травневої хвилі моніторингу – брак інформації, особливо не пов’язаної з топовою темою (пандемією COVID-19) і взагалі журналістських матеріалів. Основним джерелом повідомлень в цей період для локальних ЗМІ були прес-релізи від різних владних підрозділів і зокрема очільника обласної адміністрації. Так, на сайті «Карачун» з 13 повідомлень в розділі «Новини регіону» вісім матеріалів починаються так: «Голова Донецької ОДА Павло Кириленко повідомляє».
Як і раніше, фіксуємо безособовість в матеріалах місцевих газет та сайтів, при чому іноді це виглядає, як дивна нечемність. «По словам Славянского городского головы Вадима Ляха, на работу по-прежнему не вышли сотрудники, которые работают в так называемых бутиках – на их деятельность действовал запрет Госпродпотребслужбы. Отметим, что запрет на работу рынка в полном объеме главный санитарный врач области направил напрямую в дирекцию рынка», – цитуємо сайт «Карачун » (https://karachun.com.ua/segodnya-v-slavyanske-otkroyut-neprodovolstvennie-rinki-13787). Тобто міського голову, прізвище якого всім мешканцям відомо, журналісти представляють, а головного санітарного лікаря області, ім’я якого мало хто знає – ні. Дивна логіка…
Редакції продовжують нехтувати обов’язком повідомляти читачеві про авторство матеріалів. Дуже показовий в цьому сенсі текст на сайті Бахмут1571: «Бахмут после «строгача». (https://bahmut1571.com/news/community/bahmut-posle-strogacha). За жанром текст близький до репортажу, журналістка ходить містом, описує від першої особи, що вона бачить, а чому авторка не названа – не зрозуміло. При цьому цей сами текст в газеті «Вперед» (електронною версією якої є сайт) підписано як годиться.
І ще цікаве спостереження: в анекдотах, оприлюднених в моніторинговий період, з’явилась тема корона вірусу. Наприклад, в одному з видань опубліковано таке: «Думала, что самой неудачной покупкой 2020 года были зимние сапоги. А нет! Оказывается – губная помада!».
Тетяна Строй, координаторка Донецької експертної групи:
Протягом декількох моніторингових хвиль ми бачимо, що головний редактор газети «Зоря» (Лиман) надзвичайно занепокоєний питаннями передплати на газету та має претензії до роботи і тарифів на доставку друкованих видань «Укрпошти». І аж настільки це його турбує, що, наприклад, у розповіді про Івана Давидова («Ровесник Великої Перемоги, рубрика «Людські долі»), згадується, що у 60-ті роки колгоспу дали ім’я «газети «Правда», де редактор, який є автором цього матеріалу, додає: «хоч тоді газетярів не забували».
«Зоря» традиційно багато уваги приділяє спогадам про Другу світову війну, зрозуміло, що в травні ця тема також була запропонована читацькій аудиторії видання. При тому, що звертаються до цієї теми в «Зорі» постійно, редакція до кінця для себе не може визначити, пишуть вони про Другу світову чи Велику Вітчизняну, використовуючи в одному матеріалі обидва терміни. Прив’язки до теми Другої світової у матеріалах доходять вже до абсурду:
Але при цьому ми не побачили жодної згадки про війну Росії проти України, яка зараз відбувається: ані про події, ані історій про сучасних героїв та героїнь.
Також цього моніторингового періоду ми побачили прояви недбалості з боку редакцій газет «Зоря» і «Маяк», які продублювали в різних числах одні й ті самі матеріали! У «Зорі» двічі подана замітка «Орендував будинок та обкрадав його – лиманські правоохоронці розкрили крадіжку» (13.05.2020, 3 ст., 16.05.2020, ст.1), а у «Маяку» – два однакових вірші до Дня Перемоги (09.05.2020, 1 ст., а 14.05.2020 на 6 ст.).
Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.
