Звіти

Реформовані українські ЗМІ під час пандемії COVID-19: мажорний офіціоз від влади, «коронавірусна джинса» і трохи креативного контенту – частина друга

Оприлюднено

САЙТИ РОЗДЕРЖАВЛЕНИХ ВИДАНЬ

Переважна більшість сайтів реформованих видань ще не стала повноцінними інтернет-виданнями: або рідко наповнюються, відтак подають інформацію не оперативно, або ж вміщують матеріали друкованих версій, не дбаючи про «перепакування» матеріалу відповідно до вимог мережі. 

Експерти з Житомирщини так описують стан місцевих сайтів: «Здебільшого  матеріали виставляють через кілька днів після виходу газети, розміщують їх у неповному обсязі, як сайт газети «Житомирщина»  чи розміщують матеріали час від часу, як сайт Трибуна.інфо. Крім того не всі сайти просувають в соціальних мережах, обмежуючи цим і аудиторію своїх видань. Більшу увагу розвитку власних сайтів надають газети «Лесин край» – сайт Новоград City та «Вісті»-сайт Пулини.ньюз. На єдиному сайті Новоград City розміщується ексклюзивна інформація, якої немає в газеті». 

Про повільне наповнення місцевих сайтів та їх низьку популярність зауважили експерти з Чернівців та інших регіонів. Деякі видання змушені були скоротити кількість публікацій або й припинити роботу під час карантину. Наприклад, під час відбору матеріалів для моніторингу сайту «Червоний гірник» з Дніпропетровщини 17 травня, останні новини були датовані 13 травня,  – повідомили експерти.

Основні теми та тональність матеріалів онлайн

Життя місцевих громад та COVID-19 були на сайтах провідними темами. І тут є як позитивні, так і негативні моменти. 

В деяких регіонах, наприклад, на Харківщині, велика кількість матеріалів про COVID-19 зовсім не означала глибоке розкриття теми. Основний масив текстів – передруки офіційної статистики захворювань. 

Проте експерти відмітили зусилля сайту «Наше місто» з Дніпропетровщини подивитись на тему Covid-19 з іншого боку й розповісти про водіїв швидких «Невидимые герои: в Днепре более 500 водителей скорых борются с эпидемией коронавируса». Також електронне видання спростувало фейк щодо того, що «Курильщики реже болеют коронавирусом: ученые развеяли распространенный миф о COVID-19».

Тематичні пріоритети сайтів та друкованих видань в цілому схожі, проте є декілька відмінностей. Електронні версії більше пишуть про кримінал і містять значно менше текстів у категорії «інше». В більшості випадків ігноруються ті ж самі теми – ООС, ВПО, викривання корупції. Хоча сайт «Вільного життя» (Кіцмань) опублікував три журналістські розслідування корупції: журналісти почали працювати з DOZORRO. Через карантин майже немає матеріалів на спортивну тематику. Поки що не спостерігається активності у темі «політика».

Матеріали з ознаками замовності онлайн (джинса політична, комерційна, протокольно-офіційна інформація, неналежно марковані матеріали)

Як правило, «джинси» на сайтах значно менше, ніж у друкованих ЗМІ. Тож основними майданчиками для поширення матеріалів із ознаками замовності, як і раніше, лишаються друковані версії реформованих ЗМІ. 

Цього разу «джинси» на сайтах було зафіксовано – 2,6%, що на 4% менше, ніж у лютому 2020. Проте офіціоз на сайтах залишився, переважно у форматі передруків прес-релізів та інших офіційних публікацій без журналістської обробки. Кожен 10-й матеріал експерти уналежнили до цієї категорії.

В чотири рази зросла кількість неналежно маркованих текстів – 1,5% у лютому, 6,1% у травні.  

Харківські експерти помітили, що частина «джинси» «перекочувала» на сайти із друкованих версій: «Адвокат Чумак, якого просувають у газеті «Слобідський край», консультує й читачів електронної версії. Різноманітні привітання та заяви Кернеса передруковують на сайті izvestia.kharkov.ua. Декілька текстів про вшанування жертв Другої світової війни на сайті obrii.com.ua також мали ознаки замовності, адже увага в них зосереджена не на ветеранах, дітях війни, а на чиновниках, які вітають ветеранів чи містян». 

Сайт «Вісті Тернівки» Дніпропетровської області запостив матеріал про Фонд Ріната Ахметова:

Експертка Донецької групи Ірина Черниченко розповідає про офіціоз на сайті «Карачун». Там із 13 повідомлень в розділі «Новини регіону» вісім матеріалів починаються так: «Голова Донецької ОДА Павло Кириленко повідомляє».

Сайти, які не розміщували «джинси», «офіціозу» та неналежно маркованих матеріалів: «Наше місто» та «Червоний гірник» (Дніпропетровщина), «vzhovkvi» (Львівщина), «Дружба» (Болград), «Ямпіль.інфо» (Сумщина), «Пулини.ньюз» та «Трибуна» (Житомирщина). 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Окремі матеріали друкованих видань, що містили маніпуляції та фейки, з’явилися і на сайтах. Це текст  «Промивка мізків» — замість шани і пам’яті» на сайті газети «Житомирщина». І тексти на сайтах Донеччини. 

Такий підхід видань створює враження, що замовники оплатили розміщення цих матеріалів на обох носіях, або власники газети просувають своє ставлення до проблеми серед якомога більшої кількості читачів. 

Оцінки онлайн-матеріалів за стандартами

На сайтах найбільше порушуються ті ж стандарти, що й у друкованих ЗМІ: «баланс думок», «відокремлення фактів від коментарів», «повнота». 

Сайт «Житомирщина» поширив фейкові матеріали, в яких і мови не може бути про дотримання стандартів, оскільки за основу береться неперевірена інформація, чутки. Так з’явились повідомлення про мумію найдавнішого космонавта чи ж «обитель Бога», яку в космосі буцімто знайшли фахівці НАСА. Експерти з Харківщини навели у приклад матеріал із сайту izvestia.kharkov.ua (який має найнижчі показники). У матеріалі йдеться про резонансне вбивство дитини, що відбулося в Харкові якраз під час моніторингового періоду. Уже в заголовку читаємо «Без чертовщины не обошлось…» У ліді читачам обіцяють повідомити про деталі, які допоможуть розібратися у тому, що сталося, але ж сам матеріал зводиться до переказів чуток. Приміром, про те, що підозрювана у вбивстві перед тим, що сталося, зняла ікони у себе в домі й накрила дзеркало чорною матерією. У такому випадку також не можна говорити про хоча б мінімальне дотримання стандартів. 

Високі бали за дотримання стандартів  отримали публікації сайтів «Наше місто» – «В Днепре спиливают аварийные деревья, которые подвергают жителей опасности» та «Петропавлівка.city» – «Павло Карасьов: Зірку Героя не отримав, бо був безпартійним». 

Найкращими за дотримання стандартів експерти називають Пулини ньюз  та Новоград City з Житомирщини, «Наше місто» з Дніпропетровщини, «ЖЛ news» з Сумщини та «Вісті Біляївки» з Одещини.


Походження матеріалів

В травні 2020 онлайн-видання розмістили більше власних текстів (58,4%) порівняно із друкованими версіями (40,4%). 15,7% матеріалів на сайтах – не ідентифіковані. Ця тенденція зберігається із лютого.

ПРО МОНІТОРИНГ
Моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року. З лютого 2019 року кожної хвилі змінювався перелік областей, в яких проводилося дослідження. Із січня у вибірці моніторингу роздержавлених регіональних ЗМІ одні й ті ж регіони України та медіа (друковані та онлайн версії): Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Львівська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернівецька області.

Список видань:

Львівська область:

Газети: «Відродження» (Жовква), «Голос відродження» (Броди), «Голос з-над Бугу» (Сокаль), «Громада» (Миколаїв)

Сайти: vzhovkvi, golvid, hromadahazeta, golosznadbugu

Житомирська область:

Газети: «Житомирщина» (Житомир), «Вісті» (Пулини), «Лесин край» (Новоград-Волинський), «Народна трибуна» (Ємільчине)

Сайти: zhytomyrschyna.zt.ua, pulyny.news, tribunaem.info, novograd.city

Чернівецька область:

Газети: «Вільне життя» (Кіцмань), «Слово правди» (Новоселиця), «Хотинські вісті» (Хотин), «Чернівці» (Чернівці). 

Сайти: «Сайт Вільне життя», «Сайт Слово правди», «Хотинські вісті».  

Донецька область:

Газети: «Вісті» (Слов’янськ), «Зоря» (Лиман), «Маяк» (Покровськ), «Вперед» (Бахмут)

Сайти: рokrovsk.сity, karachun.com.ua, bahmut1571.com

Одеса:

Газети: «Вперед» (Роздільна), «Слово Придністров‘я» (Білгород-Дністровський), «Дружба» (Болград), «Вісті Біляївки» (Біляївка).

Сайти: vpered.od.ua, tira.city, drugbabolgrad.com, bilyayivka.city. 

Сумська область:

«Голос часу» (Ямпіль), «Життя Лебединщини» (Лебедин)  «Наш край» (Липоводолинське), «Перемога» (Краснопілля)

Сайти: yampil.info, krasnews.wordpress.com, zhl.news,  lipdol.news 

Дніпропетровська область:

Газети: «Наше місто» (Дніпро), «Степова зоря» (Петропавлівка), «Вісті Тернівки» (Тернівка), «Червоний гірник» (Кривий Ріг)

Сайти: nashemisto.dp.ua, petropavlivka.city, vistiternivki.com.ua, girnyk.com.ua.

Харківська область:

«Харьковские известия» (Харків), «Слобідський край» (Харків), «Обрії Ізюмщини» (Ізюм), «Вісті Красноградщини» (Красноград)

Cайти: izvestia.kharkov.ua, slk.kh.ua, obrii.com.ua, krasnograd.news.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках. 

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Контакти:
Керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ
Світлана Єременко,
виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика,
тел. 050 4701159,
svitlana.yeremenko@gmail.com.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *