Звіти

Описовий звіт за жовтень 2020 року – Донецька область

Оприлюднено

Моніторинговий період – з 5 по 11 жовтня. Незалежні експерти досліджували роздержавлені видання та споріднені з ними сайти: «Вісті» (Слов’янськ) – «Карачун»  (karachun.com.ua), «Маяк» (Покровськ) – «Покровськ.сіті» (рokrovsk.сity), «Вперед» (Бахмут) –  «bahmut1571.com» та «Зоря» (Лиман), яка не має свого сайту. Загалом було оцінено 288 матеріалів в друкованих виданнях та 106 матеріалів, оприлюднених протягом звітного періоду на сайтах.

У цій моніторинговій хвилі експерти звернули увагу на величезну кількість маркованої реклами в пресі Донеччини: наприклад, з 24 шпальт газети «Вперед» тільки 10 містять соціально-значущі матеріали (інші – оголошення, реклама, програма, розваги), з них 4-5 шпальт кожного тижня – маркована політична реклама. Тобто читачеві залишається 2-3 шпальти корисної актуальної інформації. Неналежне маркування також залишається: до літер А та R приєдналось ноу-хау від сайта «Карачун» – псевдонім «Донбасс Политический», під яким розміщуються замовні матеріали.

Загальна ситуація з дотриманням журналістських стандартів в роздержавленій пресі та на споріднених з газетами сайтах Донеччини залишається прикрою: експерти не бачать в текстах ані балансу думок, ані відокремлення фактів від коментарів. Теми виборів та життя громади (яке поліпшили/ погіршили певні представники місцевої влади) є провідними. Подається матеріал здебільшого у вигляді інформаційних повідомлень та звітів. Ще більше, ніж раніше, загострилася проблема ідентифікації текстів, особливо на сайтах, де авторство 85% контенту встановити неможливо. 

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

  1. Оцінки матеріалів за стандартами

У роздержавлених друкованих виданнях Донецької області загальний бал за стандарти дещо збільшився, сягнувши 7,27 (у травні – 6,95). Тенденції залишаються незмінними: тексти в газетах Донеччини написані здебільшого доступною мовою (1,58 бали з двох можливих) без використання мови ворожнечі (оцінка, як і в попередній моніторинговій хвилі – 1,97). Між тим критерій доступності викладення матеріалу зазвичай був вищим, ніж зараз (в травневій хвилі сягав 2,0). Найнижчий показник – 0,27 бали отримав стандарт неупередженості (балансу думок). Традиційно невисокою, але з тенденцією до зростання є оцінка за відокремленість фактів від коментарів: наразі середній бал 0,84 (в травні – 0,72, у лютому 0,69). Достовірність в журналістських матеріалах експерти оцінили на 1,14 бали, і це найкращий показник в цьому моніторинговому році (була 0,66 та 1,08). Стандарт повноти дотримано на рівні 1,47 бали.

Однаковий рівень дотримання журналістських стандартів 7,5 (з можливих 12) цієї хвилі продемонстрували Покровське видання «Маяк» та Слов’янські «Вісті». Найгіршою, за оцінками експертів, залишається якість матеріалів у Лиманської «Зорі» – 5,63. Загалом протягом двох років дослідження якості роздержавленої преси Донецької області свої місця зберегли як аутсайдер («Зоря»), так  і лідер – Бахмутська газета «Вперед» (8,44 бали).

Матеріали з ознаками замовності («джинса» політична, комерційна, неналежно марковані матеріали)

В чотирьох досліджуваних газетах Донеччини експерти ІДПО загалом оцінили «на замовність» 223 матеріали і дійшли висновку, що 6,9% текстів, оприлюднених в моніторинговий період, мають ознаки комерційної або політичної замовності. Політичної «джинси» виявлено більш ніж вдвічі більше, ніж комерційної (по кількості: 14 на 6). Основна тенденція передвиборчого періоду в пресі Донеччини: зважаючи на те, що більшість представників діючої влади знов балотується на посади, в газетах одночасно публікуються офіційно рекламні матеріали, неналежно марковані матеріали та замовні тексти з одними й тими самими головними героями (див.коментарі до звіту). Так, 17,4% матеріалів з тих, що вийшли друком в досліджуваних виданнях протягом моніторингового періоду, є офіціозом (звіти та повідомлення від влади), а 18,4% контенту є неналежно маркованим. Лідером по цим двом позиціям є «Вісті» (по 24,2%), а найменша кількість офіційної та неналежно маркованої інформації – в «Зорі» (по 8,8%). Щодо позначок «поза законом», якими користуються в редакціях для маркування рекламних текстів, найчастіше це букви А та R у правому верхньому кутку шпальти, узяті в коло, що, припускають експерти, відповідно має позначати «агітація» та «реклама».

C:\Users\Fujitsu\Dropbox\Скриншоты\Скриншот 2020-10-24 15.00.21.png

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації) 

В досліджуваний період не зафіксовано матеріалів з відвертими проросійськими меседжами. Однак слід відмітити такий факт: в рубриках, де публікуються анекдоти, трапляються такі, що наочно запозичені з російських джерел, бо в них фігурує  російська валюта (наприклад: «- Вам капусту как приготовить?- В пачках по пятьсот рублей»). Тобто редакції запозичують російськомовний контент на відповідних російських сайтах (без посилання на них). Цікаво, що, наприклад, в газеті «Вісті» гумористичний контент пропонують як російськомовний (рубрика «Улыбнись, читатель»), так і україномовний під рубрикою «Посміхніться».

Експерти відмітили, що не зважаючи на продовження розповсюдження коронавірусу та погіршення епідеміологічних умов в регіоні, в досліджуваній пресі не виявлено маніпулятивного контенту щодо COVID-19. До речі, тема розповсюдження інфекції також знайшла втілення в гумористичній рубриці газети «Вісті»:  «Глядя на то, как люди носять маски, я стал понимать, почему презервативы не помогают».

3. Аналіз тем, жанрів, тональності, походження

Зважаючи на термін моніторингової хвилі, який співпав з розпалом передвиборчих перегонів, цілком логічно, що домінантними темами цього періоду стали життя місцевої громади (10% матеріалів) та політика/вибори/партії (7%). Традиційно не оминають увагою роздержавлені ЗМІ діяльність правоохоронних органів та кримінальні новини (5%), по 4% матеріалів присвячено соціальній сфері і темі COVID-19. До речі, такий самий показник присутності теми розповсюдження вірусу був і в попередній моніторинговій хвилі у травні.

З 288 оцінених текстів усього по три (!), тобто по 1%, стосувались військових, освітньої галузі та культури. Жодного відсотка не набрали теми інтеграції в мирне життя та внутрішньо-переміщених осіб, зовнішньої політики, релігії, історії та викривання корупції. При цьому 56% контенту роздержавлених медіа – це реклама, оголошення, привітання, співчуття, кросворди, гороскопи, тобто не суспільно-значуща інформація. Як приклад, в газеті «Вперед» з 24 шпальт 14 зайняті саме такими матеріалами. Зауважимо, що кожної моніторингової хвилі цей показник зростає приблизно на 10% ( у травні був 45%, у лютому – 34%).  

Жанри. Більше половини оприлюдненого в друкованих медіа Донеччини в моніторинговий період не є журналістськими матеріалами за формою. Загалом 53% матеріалів експерти зафіксували як поради, розваги, оголошення, прогнози тощо.  Якщо додати сюди 7% прес-релізів, 2% художніх текстів та 2% листів читачів, вийде, що на суспільно-значущі повідомлення медіа витратили усього 36% своїх можливостей. Левова доля з них – суто оперативні інформаційні замітки чи звіти (32%). Два з чотирьох досліджуваних видань («Маяк» та «Вісті») не опублікували жодного інтерв’ю чи бліц-опитування в цей період. Загалом усього 5 текстів (2%) мали діалогічну форму, і 4 з них – в газеті «Вперед».

7 текстів (2%) експерти віднесли до категорії аналітичних. Рецензії та журналістські розслідування залишаються поза увагою роздержавлених видань Донеччини.

Походження. Рекордна кількість – 59% (у травні було 49%) текстів, оприлюднених в роздержавлених газетах Донеччини протягом моніторингового періоду, – є не ідентифікованими. Кількість власних матеріалів в газетах становить 15%, а запозичені матеріали з чіткою ідентифікацією джерела інформації склали 26%. Зберігається тенденція використання в тексті займенників «я» чи «ми», але при цьому – відсутність підпису. 

Щодо тональності оприлюдненого, у більшості матеріалів вона нейтральна – 66%. Негативна – в 3% матеріалів, а позитивна – в 31%. Збільшення позитиву в тональності контенту експерти пов’язують з передвиборчою тематикою, зокрема звітуванням покращення місцевої влади про перемоги та покращення. 

ОН-ЛАЙН МЕДІА

1. Оцінки матеріалів за стандартами 

Дотримання професійних стандартів експерти ІДПО досліджували на сайтах трьох газет: «Карачун» слов’янської газети «Вісті», «Покровськ. сіті» газети «Маяк» та «Бахмут 1571» газети «Вперед». «Зоря» з Лиману не має своєї версії у мережі. 

Загалом експерти відмітили більш високу якість матеріалів на сайтах роздержавлених видань у порівнянні з паперовими медіа-парами (середній бал 8,52 проти 7,27 в газетах), найбільш показовою є оцінка за баланс думок: в газетах середній бал 0,27, тоді як на сайтах – 1,1. Найвищими цієї моніторингової хвилі є оцінки  «Покровськ.сіті» – 10,44 з 12 можливих. Слід зауважити, що в травневому оцінюванні «Покровськ.сіті» також був визнаний кращим, однак з набагато меншим показником 6,38.

Найнижчий показник якості цієї моніторингової хвилі – у «Карачуна» (5,81). 

  1. Матеріали з ознаками замовності («джинса» політична, комерційна, неналежно марковані матеріали) 

Основна проблема, на яку звернули увагу експерти ІДПО на досліджуваних  сайтах, – відсутність маркування замовних матеріалів, при тому, що у відповідних паперових версіях матеріал маркований за законом. Відповідно, відсоток «джинси» на сайтах Донеччини більший, ніж у друці – 14,2% (всі матеріали – політично замовлені,  переважна кількість з них, 11 з 15 – на сайті «Карачун»). Зауважимо, що з 52 текстів, що побачили світ за моніторинговий тиждень на сайті «Карачун», 14 підписані псевдонімом «Донбасс Политический», і саме ці тексти експерти оцінили як политічно замовні. При цьому в вихідних даних сайту йдеться: «Материалы, опубликованные в авторстве «Донбасс Политический», размещаются на правах рекламы», тобто начебто такий підпис є маркуванням (хоча і не належним). Однак експерти Донецької групи разом із колегами з Дніпра дійшли згоди, що підпис матеріалу, навіть такий «красномовний», не можна вважати чітким орієнтиром для читача, і тому зарахували всі тексти як не марковані, замовні.

Одночасно експерти відмітили значне скорочення кількості офіціозу та неналежно маркованих матеріалів: якщо в минулій хвилі таких типів текстів в середньому нарахували 20%, цього разу їх було по 6,6%.

Прикладів прихованих проросійських меседжей, фейків та пропаганди, а також маніпуляцій щодо коронавірусу експерти на досліджуваних сайтах не знайшли.

3. Аналіз тем, тональності та походження

Кожний п’ятий текст (21%) на досліджуваних сайтах Донеччини стосувався політики та виборчих процесів. 15% матеріалів були про життя локальних громад та місцеву інфраструктуру, 14% інформаційних повідомлень присвячені карантину та кількості захворювань на COVID-19, теми культури та економіки зайняли по 9% контенту. Суттєво скоротився обсяг кримінальної інформації (з 21% до 8%) на сайтах місцевих газет.  Перебіг військових подій на Сході України, питання освіти чи життя вимушено-переміщених осіб цього моніторингового періоду місцеві сайти Донеччини знов не цікавили.

Щодо походження текстів, 85% текстів в цій моніторинговій хвилі виявились не ідентифікованими. Законно запозиченими з посиланням на джерело  можна вважати 8% матеріалів, а власними текстами, відповідно, 7%. Це найгірші показники за два роки моніторингу. 

За словами експертів, іноді редактори залишають гіперпосилання на першоджерело, іноді ставлять в кінці тексту назву медіа, з якого запозичили, але нерідко «забувають» і про це. Наприклад, «Карачун» без підпису оприлюднив матеріал «Как работает схема по продаже конфискованных сигарет и кто на этом зарабатывает» (https://karachun.com.ua/kak-rabotaet-shema-po-prodazhe-konfiskovannih-sigaret-i-kto-na-etom-zarabativaet-16523), в середині якого уважний читач побачить: «И, как выяснила «Страна», это не случайно». Тобто текст запозичений з ресурсу «Страна.ua». А ось приклад регіонального запозичення: «В Мариуполе «ушло» море» (https://karachun.com.ua/v-mariupole-ushlo-more-foto-16536), в середині якого: «Об этом MRPL.CITY сообщили читатели»

Сайт «Бахмут1517», який вибірково публікує контент газети «Вперед», оприлюднив текст «Нашими руками руководила сама Богородица» (https://bahmut1571.com/news/incidents/nashimi-rukami-rukovodila-sama-bogoroditsa), який завершується: «После услышанного рассказа, я созвонилась со спасателями». Але підпису авторки немає.

Розподіл по тональності на сайтах такий: 1% егативна, 83% – нейтральна, і 16% – позитивна. 

Коментарі  донецької експертної групи ІДПО

Ірина Черниченко:

Рейтинги – традиційний інструмент впливу на думку аудиторії в період виборчих перегонів. Місцеві вибори не стали виключенням, і пересічному читачеві сайту «Карачун» залишається лише співчувати. 5 жовтня опублікований матеріал «Результаты социсследования. У ОППОЗИЦИОННОЙ ПЛАТФОРМЫ – ЗА ЖИЗНЬ на Донетчине абсолютная поддержка – 59,8%» (https://karachun.com.ua/rezultati-sotsissledovaniya-u-oppozitsionnoy-platformi-za-zhizn-na-donetchine-absolyutnaya-podderzhka—598-16446), а вже наступного дня «Если бы выборы проходили завтра» позиція Павла Придворова, кандидата від «Оппозиційної платформи – За життя» виглядає як 19,5%. Виборець не може не розгубитися. Проте редакцію це не цікавить…  

Суперечливою є не тільки політична інформація: 9 жовтня «Карачун» сповіщає, що «Коронавирус в Донецкой области набирает обороты», а вже за два дні – «В Донецкой области коронавирус резко затормозил». У цей же день: «В Донецкой области осталось мало мест в больницах – Степанов». Або це просто бажання заголовком зачепити?

Ну і щодо стандарту точності. Розумію, що всі можуть помилятись, але у заголовку?! Йдеться про матеріал «На 200 меньше, чем в 20018-м. Кто и как считал бездомных собак в Бахмуте?», який, до речі, так і не виправили.

C:\Users\Fujitsu\Dropbox\Скриншоты\Скриншот 2020-10-24 19.06.16.png

Тетяна Строй:

У цій моніторинговій хвилі можна відзначити зменшення присутності немаркованих замовних матеріалів. Правда, шрифт маркування іноді настільки мілкий, що знайти його без відповідних окулярів дуже складно, але… Формально маркування є – і це вже добре.

C:\Users\Fujitsu\Dropbox\Скриншоты\Скриншот 2020-10-09 20.25.16.png

Єдине, чим грішать видання, це коли зверстано два або більше текстів, присвячених одній темі чи суб’єкту, але маркування стоїть лише під нижнім. Тексти розділені лініями: то як читачу зрозуміти, що це один блок? Це не дає розуміння читачеві про те, що і сусідні матеріали теж замовні.

В покровській газеті «Маяк» традиційно підсилюється політичний піар під час заходів за участю представників діючої влади. І знову постає питання про маркування та розуміння з боку читачів: Ярослав Хотнянський в одних матеріалах згадується як заступник міського голови, а в інших про нього пишуть вже в контексті заходів від лідера партії Президента і кандидата в депутати міської ради. Як от, наприклад, матеріал «Команда Президента в Покровську – за «круглим столом» з представниками дошкільної освіти»  – не маркований, хоча все у партійній символіці.

Ну і таке саме «роздвоєння» у Руслана Требушкіна, який був мером Покровська з 2014 по 2019, минулого року став народним депутатом по округу 50, а тепер балотується знову на посаду міського голови. Газета «Маяк» не втомлюється розповідати про зустрічі депутата з виборцями, а під час цієї передвиборчої кампанії – тим більше. Але в якості кого Р.Требушкін проводить зустрічі? У заголовку нам повідомляють про те, що нардеп зустрівся з трудовими колективами. Але чи звітував він там за свою діяльність у парламенті? Чи питали його виборці округу, які законодавчі ініціативи він вніс, чого добився як парламентар? Звісно, ні. Обговорювали проблеми міста (дороги, водопостачання, ремонти шкіл), що найближчим часом треба змінити, екс-голова міста згадував і про свої заслуги за п’ять років керівництва Покровськом. Якщо він спілкувався в якості кандидата на посаду міського голови, то де маркування про передвиборчу агітацію згідно вимогам Виборчого кодексу?

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *